Не занедбуйте вашого подружжя!
ОДРУЖЕНА пара залишає Зал Царства. Усміхи на обличчі чоловіка й дружини відображують щастя, яким вони насолоджуються як «одно тіло», з’єднані поклонінням їхньому Богові, Єгові (Матвія 19:6). Проте, вони не завжди були такі з’єднані й одної віри. Колись дружина, Атсуко, приходила на зібрання сама. Вона верталась до роздратованого чоловіка, який кричав на неї. Чоловік, Казутака, одного разу так розлютився, що схопив стіл і кинув ним, разом з вечерею, на підлогу.
Так як Ісус передрік, правдиве християнство розділює декотрі родини (Матвія 10:34, 35). Однак, так як Казутака й Атсуко, декотрі родини тепер набирають утіхи від релігійної єдності й щастя в їхній родині. Така єдність не буває випадково. Як віруючі перемогли опозицію в родині й здійснили в ній правдиву згоду? Перш ніж розглянемо це питання, то перше розгляньмо з яких причин декотрі подружжя противляться.
Чому вони противляться?
«Пригадуючи минуле,— Атсуко признає,— я ходила на зібрання й ніколи не пояснила справи чоловікові». Будучи залишений дома без пояснення, Казутака дуже злостився.
Заздрісність може підвівати полум’я опозиції. Один молодий чоловік, Шігео, безпідставно почав підозрівати нових друзів його дружини. «Як дружина малювалась і ходила на зібрання, я думав, що вона ходила на побачення з іншим чоловіком». «Ми ніколи не переговорювали справу між собою,— признає Масако, його дружина.— Я ніколи не пояснила йому моє сердечне бажання, щоб він теж навчився християнської правди».
Тошіко, господиня, почувалась так як Шігео. «Коли чоловік почав студіювати з Свідками Єгови, я протистояла йому, бо він проводив усе більше й більше часу в зборі. Я почала впиватись, щоб позбутись моїх почуттів коли його не було дома».
Вислів Тошіко натякає на ще одну причину — самітність. Декотрі колишні противники почували себе самотніми, коли їхні подружжя регулярно ходили на зібрання. «Сам у хаті, я почував себе покиненим»,— каже один чоловік. «Я почував себе неначе дружина з дітьми покинули мене»,— каже інший. Тому що більшості чоловікам трудно казати: «Я самотній, будь зі мною вдома», то декотрі чинять опір релігійній діяльності своїх подружжів.
Тиск від друзів і родичів деколи доводить до опору від нормально чуйного подружжя. Кажеться, що на Сході дружина є «засвоєна в родину, замість з’єднана з її чоловіком». Коли родичі противляться, то це легко доводить до незгоди. Християнська дружина Такаші відмовилась поклонятися перед буддійським вівтаром у родині. «Справа погіршилась,— пояснює Такаші,— тому що ми мешкали недалеко моїх батьків. Мати тиснула мене, а я погрожував дружині насильством».
Непорозуміння, надмірно перебільшені через брак розмови, заздрість, самотність, або тиск від родичів, доводять до насильства. Один чоловік, який колись бив свою дружину, признає: «Я не хотів, щоб релігія відібрала від мене мою родину». Інший каже: «Я не любив вертатись до порожної хати». Вони мабуть доходили до висновку, що «коли слова не припинять цей релігійний запал, то мабуть кілька ударів кулаком придушать його».
На щастя, всі вищезгадані подружжя пізніше з’єднались у поклонінні. І неприємні досвіди вже в минулому. Тому що ці особи самі переживали такі досвіди, то можуть дати нам практичної поради, щоб пом’якшити вибухові ситуації й можливо з’єднати родини розділені через поклоніння.
Держіться правди
Коли подаєте руку потопаючій людині, щоб урятувати її з води, то самі мусите міцно триматися на ногах. Якщо не будете триматись стійко, то можете впасти у воду. Так само, якщо хочете допомогти вашому подружжю, то самі мусите непохитно держатись життєдайної правди. «Коли я чинив найбільший опір,— каже колишній противник,— то дружина таки брала дітей за руку й ходила на зібрання. Коли б вона не ходила на ті зібрання так регулярно, то я сумнівався б її вірності».
Казутака, який колись перевернув стіл, закінчує своє оповідання й каже, що змінило його відношення. «Зрештою, я перестав давати Атсуко гроші на подорож. Вона однак ходила на всі зібрання й брала дітей з собою. Вона продавала особисті речі. Я засоромився цим, і загубив волю противитись. Я почав читати журнали, яких вона залишала на виду».
Обговорення з вашим подружжям
«Я повинна була запросити чоловіка студіювати Біблію разом зі мною — каже Атсуко, дружина Казутака. Він журився мною й родиною. Переговорити справу було б полегшило напругу». Так, переговори це ключ до взаєморозуміння. Біблія радить так: «Розстроюються задуми без довірчих розмов» (Приповістей 15:22, НС). У цьому змісті, «довірча розмова» між подружжями відносно релігійної діяльності, треба добре продумати й тактовно обговорювати. «Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його додає навчання»,— каже Біблія (Приповістей 16:23). Також дуже важливим є вибирати правильний час на таку розмову (Екклезіястова 3:7).
Спосіб яким ви обговорюєте такі справи є таким важливим як сама тема розмови. Апостол Павло умовляє: «Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати» (Колосян 4:6). Коли будете говорити ласкаво й приємно, то ваше подружжя буде більше слухати.
Багатьом чоловікам трудно навчатись від їхніх дружин. Тому-то дружини мусять поводитись обачно. Кікуйо використовувала видання Товариства Вартової Башти для цієї цілі. Вона каже: «Як тільки я одержала Пробудись! поштою, то уважно розглядала його шукаючи статей, які зацікавлять мого чоловіка. Тоді я молилась за нагодою розказувати йому про них». Вона лишала журнали в умивальниці у ванній кімнаті, кожного дня перевіряла сторінки чи він читав його. Коли здавалось, що він не читав журнал, то вона змінювала його на інший. Її чоловік тепер служить службовим слугою й піонером.
Сила гарної поведінки
А що робити, коли ваше подружжя не хоче обговорювати з вами релігію? Познайомити його з іншими християнами може придушити опозицію й спонукати його або її студіювати Біблію. Масао, який колись забороняв Свідкам Єгови вступати в його дім, тепер служить старшим. Він пригадує: «Я зрештою погодився студіювати Біблію з Свідками, коли дружина впросила мене допомогти в будуванні Залу Царства. Побачивши, як усі співпрацювали разом, безплатно, це зворушило моє серце».
А що робити, коли ваше подружжя таки не хоче обговорювати релігію з ким-небудь? «Хто не кориться слову,— напучує апостол Петро,— таких можна приєднати без слова поводженням [подружжів]». Наприклад, яка поведінка християнської дружини може приєднати чоловіка? «Невинна поведінка разом з глибокою пошаною — виявляюча — заховану людину серця в нетлінні лагідного й мовчазного духу»,— каже Петро (1 Петра 3:1-4, НС).
Одна християнська дружина застосувала цей принцип, коли її супротивний чоловік утягнувся в скандал. Незважаючи на те, що це стягнуло на нього ганьбу й зруйнувало його фінансово, то дружина й діти зовсім не нарікали. «Я знав, що ця видатна поведінка була як наслідок студіювання Біблії»,— признав чоловік. Після років опозиції, він сам почав читати Біблію. Інші чоловіки, які пізніше стали Свідками, кажуть: «Жінка тримала мене під своїм черевиком, але несподівано почала шанувати мене як голову родини». «Коли мої співкомерсанти приходили до нашого дому, то дружина сердечно привітувала їх. Мені подобалось це».
Гарна поведінка дітей також може пом’якшити серце противників. Коли одного батька, який колись противився своїй дружині, запитали чому він змінився, то він відповів: «Коли мій син, два і пів роки віку, почував, що я буду втрачати самовладання, то викрикував гучним голосом: Любов довготерпить і милосердствує». (1 Коринтян 13:4-7). Цей добре вихований хлопчина спонукав батька студіювати Біблію. Багато батьків вирішили студіювати Біблію через прохання їхніх дітей.
Зрештою, веселий настрій може дуже допомогти змінити відношення вашого подружжя. Один чоловік сказав своїй віруючій дружині взяти все що хоче й ніколи не вертатись до дому. «Не хочу ні дитини, ні грошей, ні матеріального»,— відповіла дружина. Тоді вона простелила велику фурошікі (полотно яким в Японії обгортають речі або носять їх) і сказала: «Нічого не є дорогоціннішого в мене, ніж ти. Я обгорну тебе в фурошікі і візьму з собою!» Чоловік перестав противитись, почав студіювати Біблію, а тепер служить старшим.
Якщо будете держатись правди, добре обговорювати справи, спілкуватись з подружжям, і гарно поводитись, то можете навернути ваше подружжя. «Навіть коли здається, що ваше подружжя не навертається,— сказав колишній противник,— то можливо змінюється в серці». Не піддавайтесь. Візьміть близько до серця заохочення апостола Павла до всіх з невіруючими подружжями: «Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?» (1 Коринтян 7:16).