«О, глибино Божої... мудрості!»

«О, глибино Божого багатства, і мудрості, і знання! Які ж нез’ясовні присуди його та незбагненні шляхи його!» (РИМ. 11:33).

 1. У чому полягає найбільша честь для охрещених християн?

ЯКА найбільша честь вам випадала? Ви, можливо, відразу подумаєте про якесь призначення в зборі або про нагороду в школі чи на роботі. Та для охрещених християн найбільша честь полягає в тому, щоб втішатися близькими взаєминами з єдиним правдивим Богом, Єговою. Завдяки цьому «Бог знає» нас (1 Кор. 8:3; Гал. 4:9).

 2. Чому те, що ми знаємо Єгову, а він знає нас, є великою честю?

² Чому те, що ми знаємо Єгову, а він знає нас, є великою честю? Тому що Єгова — не лише найвеличніша Особа у всесвіті, але й Захисник тих, кого любить. Пророк Наум під натхненням писав: «Добрий Господь, пристановище Він у день утиску, і знає Він тих, хто на Нього надіється» (Наума 1:7; Пс. 1:6). По суті, надія на вічне життя залежить від нашого пізнання правдивого Бога і його Сина, Ісуса Христа (Ів. 17:3).

 3. Що означає пізнавати Бога?

³ Пізнавати Бога означає не просто знати, як звучить його ім’я. Нам варто пізнавати його як Друга, розуміючи, що́ йому подобається і не подобається. Якщо ми живемо згідно з таким знанням, то великою мірою показуємо, що розвиваємо з Богом тісні стосунки (1 Ів. 2:4). Однак потрібно ще щось, якщо ми справді хочемо знати Єгову. Нам необхідно довідуватися не тільки про його вчинки, але й про те, як він діє і чому саме так. Чим краще ми розуміємо наміри Єгови, тим більше ми спонукані захоплюватися «глибиною Божої... мудрості» (Рим. 11:33).

Бог наміру

4, 5. а) На що вказує вжите в Біблії слово «намір»? б) Поясніть на прикладі, як можна по-різному виконати намір.

⁴ Єгова — це Бог наміру, і Біблія розповідає про його «вічний намір» (Еф. 3:10, 11). Що насправді означає цей вираз? Вжите в Біблії слово «намір» вказує на конкретну мету, якої можна досягти в кілька способів.

⁵ Уявімо людину, яка хоче кудись добратись. Дістатися до місця призначення стає її метою, або наміром. Людина може вибрати вид транспорту і маршрут. Подорожуючи обраним маршрутом, вона стикається, скажімо, з несподіваними погодними умовами, заторами на дорогах і перекритими шляхами, через що змушена змінювати маршрут. Все ж, незалежно від змін, людина досягає мети, коли добирається до місця призначення.

 6. З чого видно, що Єгова гнучкий у виконанні свого наміру?

⁶ Єгова теж виявляє неабияку гнучкість у виконанні вічного наміру. Зважаючи на свободу вибору своїх розумних створінь, Бог з готовністю змінює спосіб досягнення власного наміру. Приміром, подумаймо, як Єгова сповнює намір стосовно обіцяного Насіння. На початку Єгова сказав першій парі людей: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею» (Бут. 1:28). Чи цьому чітко висловленому наміру завадив бунт в Едемському саду? Аж ніяк! Єгова негайно зреагував на зміну обставин, обравши інший «маршрут» для досягнення мети. Він передрік появу «насіння», або «нащадка», який мав усунути шкоду, завдану бунтівниками (Бут. 3:15; Євр. 2:14—17; 1 Ів. 3:8).

 7. Що ми довідуємося з того, як Єгова описав себе, згідно з Вихід 3:14?

⁷ Здатність Єгови пристосовуватися до нових обставин і водночас далі сповняти свій намір узгоджується з тим, як він описав себе. Коли Мойсей сказав Єгові про те, що, здавалося б, заважало його призначенню, Єгова запевнив його словами: «“Я той, що є [“Я стану тим, ким захочу стати”, НС]”. І сказав: “Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас”» (Вих. 3:14). Дійсно, Єгова спроможний стати ким завгодно для того, щоб повністю виконати свій намір! Це добре видно з прикладу, який навів апостол Павло в 11-му розділі Листа до римлян. Павло говорить про символічне оливкове дерево. Проаналізувавши цей приклад, ми ще ліпше усвідомимо глибину мудрості Єгови, хоч би яку надію ми мали — піти на небо чи отримати вічне життя на землі.

Намір Єгови щодо передреченого нащадка

8, 9. а) Які чотири істини допоможуть нам збагнути приклад про оливку? б) На яке питання слід відповісти, щоб побачити гнучкість Єгови у сповненні свого наміру?

⁸ Щоб зрозуміти приклад про оливку, нам потрібно знати чотири факти про те, як розвивався намір Єгови щодо передреченого нащадка. По-перше, Єгова пообіцяв Авраамові, що «всі народи землі будуть... благословляти себе» його потомством, або нащадками (Бут. 22:17, 18). По-друге, з ізраїльського народу, що походив від Авраама, мало вийти «царство священиків» (Вих. 19:5, 6). По-третє, коли більшість буквальних ізраїльтян не прийняли Месії, Єгова вирішив по-іншому створити «царство священиків» (Матв. 21:43; Рим. 9:27—29). І по-четверте, хоча Ісус є головною частиною Авраамового нащадка, інші теж мають честь увійти до того нащадка (Гал. 3:16, 29).

⁹ Опираючись на згадані чотири факти, ми дізнаємося з книги Об’явлення, що зрештою 144 000 осіб правитимуть з Ісусом у небі як царі і священики (Об’яв. 14:1—4). Їх також названо «Ізраїлевими синами» (Об’яв. 7:4—8). Та чи всі 144 000 є буквальними ізраїльтянами, або юдеями? Відповідь на це питання свідчить про гнучкість Єгови у сповненні свого наміру. Розгляньмо, як лист апостола Павла до римлян допомагає нам знайти відповідь.

«Царство священиків»

10. Яка унікальна перспектива лежала перед Ізраїлем?

¹⁰ Як згадувалось раніше, перед Ізраїлем лежала унікальна перспектива — з нього мали походити ті, хто належатиме до «царства священиків та народу святого». (Прочитайте Римлян 9:4, 5). Але що мало відбутися з появою обіцяного Нащадка? Чи з буквального Ізраїля вийде повна кількість 144 000 духовних ізраїльтян, які стануть другорядною частиною Авраамового нащадка, або потомства?

11, 12. а) Коли почали вибиратися ті, хто входитиме в небесне Царство, і якою була реакція більшості юдеїв I століття? б) Як Єгова мав зібрати «повну кількість» людей, котрі стануть Авраамовим нащадком?

¹¹ Прочитайте Римлян 11:7—10. У I столітті юдеї, як народ, відкинули Ісуса. Тож вони перестали бути єдиними, хто мав би можливість утворювати Авраамове потомство. А втім, коли в П’ятидесятницю 33 року н. е. почався вибір людей, які входитимуть у небесне «царство священиків», запрошення належати до нього прийняли і деякі щиросерді юдеї. Налічуючи в той час лише кілька тисяч, вони були немов «останок» у порівнянні з цілим юдейським народом (Рим. 11:5).

¹² Як же Єгова мав зібрати «повну кількість» людей, які стануть Авраамовим нащадком? (Рим. 11:12, 25). Зверніть увагу на пояснення апостола Павла: «Це не означає, що Боже слово не збулося, бо не кожен, хто походить від [буквального] Ізраїля, обов’язково є “Ізраїлем”. І те, що вони Авраамові нащадки, не означає, що всі вони діти [частина Авраамового потомства]... Тобто діти за тілом не обов’язково є дітьми Божими, а справжніми нащадками вважаються діти за обітницею» (Рим. 9:6—8). Отож для сповнення свого наміру Єгова не вимагає, щоб ті, хто належатиме до передреченого нащадка, були буквальним потомством Авраама.

Символічне оливкове дерево

13. Кого зображає а) оливкове дерево? б) його корінь? в) стовбур? г) гілки?

¹³ Далі апостол Павло порівнює осіб, які належать до Авраамового нащадка, з гілками образного оливкового дереваa (Рим. 11:21). Оливка вказує на сповнення Божого наміру щодо угоди з Авраамом. Корінь дерева є святим і представляє Єгову як того, хто дає життя духовному Ізраїлю (Ісаї 10:20; Рим. 11:16). Стовбур зображає Ісуса як головну частину Авраамового нащадка. Гілки, разом взяті,— це «повна кількість» людей, котрі утворюють другорядну частину Авраамового нащадка.

14, 15. Кого було «відламано» від садового оливкового дерева, а кого прищеплено до нього?

¹⁴ У прикладі про оливкове дерево юдеї за народженням, які відкинули Ісуса, зображені гілками, що були «відламані» (Рим. 11:17). Так вони втратили нагоду стати частиною Авраамового нащадка. Але чи хтось міг замінити їх? З погляду буквальних юдеїв, які пишалися, що походили від Авраама, це здавалося немислимим. Однак ще Іван Хреститель застерігав їх, що якби Єгова хотів зробити заміну, то створив би дітей для Авраама навіть з каміння (Луки 3:8).

¹⁵ Тож що зробив Єгова, аби виконати свій намір? Павло говорить, що гілки дикої оливки були прищеплені до садової оливки, щоб замінити відламані. (Прочитайте Римлян 11:17, 18). Помазані духом християни з інших народів, як-от деякі члени римського збору, були, так би мовити, прищеплені до символічного оливкового дерева. Завдяки цьому вони увійшли до Авраамового потомства. Спочатку ці люди були подібні до гілок дикої оливки, не маючи жодної можливості належати до особливої угоди з Авраамом. Але Єгова дав їм нагоду стати духовними юдеями (Рим. 2:28, 29).

16. Як апостол Петро пояснює утворення нового духовного народу?

¹⁶ Апостол Петро пояснює цю ситуацію так: «Отже, для вас [духовних ізраїльтян, у тому числі християн з інших народів] він [Ісус Христос] дорогоцінний, бо ви вірите. Що ж до невіруючих, “той самий камінь, який будівельники відкинули, став головним наріжним каменем”, а також “каменем спотикання і скелею, яка є перешкодою на їхньому шляху”... Але ви — “рід вибраний, священство царське, народ святий, люди, які стали особливою власністю, щоб усюди звіщати чесноти” того, хто покликав вас із темряви до свого дивовижного світла. Колись ви не були народом, а тепер ви Божий народ; колись вам не виявлялось милосердя, а тепер виявляється» (1 Пет. 2:7—10).

17. Як те, що Єгова зробив, було «усупереч природі»?

¹⁷ Єгова зробив те, що багатьом здається зовсім незвичайним. Павло каже, що це «усупереч природі» (Рим. 11:24). Чому? Бо незвично, навіть неприродно прищепити гілку дикого дерева до садового. Та саме це робили деякі садоводи в I століттіb. Єгова теж зробив дещо незвичайне. На думку юдеїв, люди з інших народів не могли приносити прийнятних плодів. Проте саме цих людей Єгова приєднав до «народу», який почав приносити плоди Царства (Матв. 21:43). У 36 році н. е. було помазано Корнилія, першого необрізаного язичника, наверненого на християнство. Відтоді необрізаним людям з інших народів відкрилася можливість стати прищепленими до згаданої символічної оливки (Дії 10:44—48)c.

18. Яку можливість мали буквальні юдеї після 36 року н. е.?

¹⁸ Чи це означає, що після 36 року н. е. жоден юдей не мав більше можливості належати до Авраамового потомства? Ні. Павло пояснює: «Те саме стосується і їх [тілесних юдеїв]: коли не залишаться в невірстві, то будуть прищеплені, оскільки Бог може прищепити їх знову. Бо якщо тебе зрізали з дикої оливки, а потім, усупереч природі, прищепили до оливки садової, то наскільки легше прищепити рідні гілки до своєї ж оливки!»d (Рим. 11:23, 24).

«Спасеться весь Ізраїль»

19, 20. Що робить Єгова, як це видно з прикладу про символічну оливку?

¹⁹ Справді, намір Єгови стосовно «Ізраїля Божого» дивовижно виконується (Гал. 6:16). За словами Павла, «спасеться весь Ізраїль» (Рим. 11:26). У визначений Єговою час духовні ізраїльтяни в повному складі — тобто «весь Ізраїль» — служитимуть царями і священиками в небі. Ніщо не перешкодить сповненню наміру Єгови!

²⁰ Як передрікалось, Авраамове «потомство» — Ісус Христос разом зі 144 000 — принесе благословення «людям з інших народів» (Рим. 11:12; Бут. 22:18). Так усі Божі служителі черпатимуть пожиток з цього устрою. Коли ми роздумуємо над сповненням вічного наміру Єгови, нас дуже вражає «глибина Божого багатства, і мудрості, і знання» (Рим. 11:33).

[Примітки]

Чи ви пам’ятаєте?

• Що ми дізнаємося про Єгову з того, як він здійснює свій намір?

• На що в 11-му розділі Листа до римлян вказує...

оливкове дерево?

його корінь?

стовбур?

гілки?

• Чому згадане щеплення було «усупереч природі»?

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 24]

Навіщо прищеплювати гілки дикої оливки?

▪ Луцій Юній Модерат Колумелла жив у I столітті і був римським воїном та садоводом. Він добре відомий як автор 12 книжок про сільське життя і господарство.

У своїй п’ятій книжці Колумелла наводить стародавнє прислів’я: «Хто борознить оливковий гай — просить його про плід; хто удобрює його — настійно благає про плід; хто ж підрізає і прищеплює — змушує його приносити плід».

Згадавши про дерева, які цвітуть, але не приносять плодів, автор радить ось що: «Було б добре просвердлити їх галльським буравом і щільно вставити в отвір молодий пагін дикої оливки. Так дерево, яке немовби запліднене плодючим паростком, стає родючішим».

[Ілюстрація на сторінці 23]

Чи ви розумієте приклад про символічну оливку?