Народження знову. Чи це шлях до спасіння?

ЯК БИ ви відповіли на запитання: «Чи ви народжені знову?» Мільйони віруючих людей по цілому світі впевнено сказали б: «Так!» Вони вважають, що народження знову — ознака всіх правдивих християн і єдиний шлях до спасіння. Ці люди погодяться з поглядом теолога Роберта Спраула, який написав: «Якщо хтось не народиться знову... він не християнин». Таку думку підтримує чимало інших релігійних провідників.

Чи ви теж вірите, що народження знову відкриває шлях до спасіння? Якщо так, то ви, безперечно, хотіли б допомогти своїм родичам та друзям стати на цей шлях. Але щоб вони могли це зробити, їм необхідно розуміти різницю між тими, хто народився знову, і тими, хто ні. Як би ви їм пояснили, що означає народитися знову?

Багато хто вірить, що вислів «народжений знову» стосується людини, яка урочисто пообіцяла служити Богові та Христу. Завдяки цьому вона перестає бути духовно мертвою і оживає в Божих очах.

Ви, мабуть, здивуєтесь, але Біблія не підтверджує такого погляду. Чи хотіли б ви довідатись, що в ній говориться про народження знову? Розглянувши це питання глибше, ви отримаєте велику користь. Точне розуміння того, що означає народитися знову, вплине на ваше життя і майбутнє.

Чого вчить Біблія?

Уперше вислів «народитися знову» вживається в Івана 3:1—12a. В цьому уривку описується цікава розмова, яка відбулась між Ісусом та одним релігійним учителем в Єрусалимі. Цю оповідь поміщено на наступній сторінці. Заохочуємо вас уважно її прочитати.

У тій розмові Ісус пояснив, з чим пов’язане «народження знову». Проаналізувавши її, ви знайдете відповіді на такі п’ять запитань:

◼ Наскільки важливо народитися знову?

◼ Чи народження знову — це вибір людини?

◼ Яка його мета?

◼ Як воно відбувається?

◼ Які зміни приносить народження знову?

Розгляньмо ці запитання по черзі.

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 4]

«Ви повинні народитися знову»

«Серед фарисеїв був один чоловік, на ім’я Никодим, начальник юдеїв. Якось він прийшов до Ісуса вночі та сказав: “Учителю, ми знаємо, що ти — вчитель, посланий Богом, бо якщо Бог не підтримує людини, вона не може виконувати таких чуд, які виконуєш ти”. Ісус же промовив: “Щиру правду кажу тобі: якщо людина не народиться знову, то не зможе побачити Боже царство”. Тоді Никодим запитав: “Як може хтось народитися, коли він старий? Він же не може вдруге потрапити в утробу матері й народитися!” Ісус відповів: “Щиру правду кажу тобі: якщо людина не народиться від води й духу, то не зможе увійти в Боже царство. Народжене від тіла є тілесним, а народжене від духу — духовним. Не дивуйся моїм словам, що ви повинні народитися знову. Вітер дме, куди хоче, і ти чуєш його шум, хоча й не знаєш, звідки та куди він дме. Подібно є з кожним, хто народжений від духу”. Тоді Никодим запитав: “Як таке можливе?” А Ісус відповів: “Невже ти, вчитель Ізраїля, не знаєш цього? Щиру правду кажу тобі: ми говоримо те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили. Ви ж наше свідчення не приймаєте. Якщо ви не вірите, коли я вам розповів про земне, то як повірите, коли розкажу про небесне?”» (Івана 3:1—12).

Народження знову. Наскільки воно важливе?

У РОЗМОВІ з Никодимом Ісус наголосив, що народження знову надзвичайно важливе. Як він це показав?

Ісус промовив: «Якщо людина не народиться знову, то не зможе побачити Боже царство» (Івана 3:3). Вислови «якщо не» і «не зможе» підкреслюють важливість народження знову. Ось приклад. Коли хтось каже: «Якщо сонце не зійде, то день не настане», він має на увазі, що схід сонця — необхідна умова для того, аби настав новий день. Так само Ісус сказав, що народження знову — необхідна умова для того, щоб «побачити Боже Царство».

Зрештою, аби розвіяти найменші сумніви, Ісус промовив: «Ви повинні народитися знову» (Івана 3:7). Ці слова показують, що народження знову є вимогою. Без нього неможливо «увійти в Боже царство» (Івана 3:5).

Отже, Ісус вважав народження знову вкрай важливим. Саме тому християнам треба переконатися, чи вони правильно розуміють, що це означає. Наприклад, чи може християнин сам вирішувати, народитися йому знову чи ні?

[Вставка на сторінці 5]

«Якщо сонце не зійде, то день не настане»

Народження знову. Чи воно залежить від особистого вибору?

ВІД кого залежить, чи людина народиться знову? Нерідко проповідники цитують слова Ісуса: «Ви повинні народитися знову» (Івана 3:7). По суті, вони використовують ці слова як наказ і навчають, що кожен віруючий може послухатись Ісуса і, зробивши необхідні кроки, народитися знову. З їхніх слів випливає, що народження знову залежить від особистого вибору людини. Однак чи це узгоджується з тим, що Ісус говорив Никодиму?

Уважно прочитавши слова Ісуса, можна побачити, що від людини не залежить, народиться вона знову чи ні. З чого це видно? Грецький вислів, перекладений як «народитися знову», можна також передати як «народитися згори»a. Отже, народження знову походить «згори», тобто від небесного Батька (Івана 19:11; Якова 1:17). Воно залежить тільки від Бога (1 Івана 3:9).

Слово «згори» показує, чому від людини не залежить, чи вона народиться знову. Подумайте про ваше буквальне народження. Чи могли ви якось на нього вплинути? Звичайно, що ні! Ви з’явилися на світ тому, що цього хотіли ваші батьки. Подібно народитися знову можна тільки тоді, коли цього захоче Бог, наш небесний Батько (Івана 1:13). Ось чому апостол Петро сказав: «Благословенний нехай буде Бог та Батько нашого Господа Ісуса Христа, бо він виявив велике милосердя: народив нас знову» (1 Петра 1:3).

Чи це наказ?

Утім, дехто може запитувати: «Якщо народження знову не залежить від людини, то чому Ісус наказав: “Ви повинні народитися знову”?» Слушне питання. Якби ці слова Ісуса справді були наказом, то він вимагав би від нас неможливого. Це зовсім нерозсудливо. Як же тоді зрозуміти слова «ви повинні народитися знову»?

У тексті оригіналу цей вислів сформульований не як наказ, а як твердження. Тож, коли Ісус сказав «ви повинні народитися знову», він повідомив факт, а не дав наказ. В іншому перекладі його слова звучать так: «Вам необхідно родитись згори» (Івана 3:7, Огієнко).

Щоби зрозуміти різницю між твердженням і наказом, розгляньмо одне порівняння. Уявіть собі, що людина приїхала жити в іншу країну і хоче купити там певну земельну ділянку. Вона приходить до нотаріуса, щоб оформити відповідні документи, а він їй говорить: «Згідно з законодавством, щоб здійснити покупку цієї землі, ви повинні бути громадянином нашої країни». Звичайно, слова нотаріуса не є наказом, він не може наказати іноземцю: «Будьте громадянином нашої країни!» Нотаріус просто повідомляє факт — обов’язкову вимогу для покупки землі. Подібно, коли Ісус сказав «ви повинні народитися знову», він також просто повідомив факт — обов’язкову вимогу для того, щоб «увійти в Боже царство».

З Божим Царством пов’язана мета народження знову. У чому вона полягає? Отримавши відповідь на це запитання, ми наблизимось до розуміння того, що означає народитися знову.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 6]

Що спільного між буквальним народженням і народженням знову?

Народження знову. Яка його мета?

БАГАТО людей вірить, що народження знову необхідне для вічного спасіння. Однак зверніть увагу на слова Ісуса: «Якщо людина не народиться знову, то не зможе побачити Боже царство» (Івана 3:3). Отже, народитися знову треба для того, щоб увійти в Боже Царство, а не для того, щоб отримати спасіння. Але дехто може казати: «Хіба ці два вирази — увійти в Царство і отримати спасіння — не те саме?» Ні. Щоб зрозуміти різницю, з’ясуймо спочатку значення вислову «Боже царство».

Царство — це форма правління, або уряд. Тому вислів «Боже царство» означає «правління Бога». У Біблії сказано, що Ісус Христос, «Син Людський», є царем у Божому Царстві і має співправителів (Даниїла 7:1, 13, 14; Матвія 26:63, 64). Більш того, у видінні, яке отримав апостол Іван, було показано, що співправителі Христа обираються «з усіх племен і мов, і народів, і націй» і що вони «царюватимуть над землею» (Об’явлення 5:9, 10; 20:6). Боже Слово також виявляє, що ці правителі становлять символічну «малу отару», яка налічує 144 000 людей, «викуплених із землі» (Луки 12:32; Об’явлення 14:1, 3).

Звідки править Боже Царство? У Біблії «Боже царство» названо також «небесним царством», а це означає, що Ісус та його співправителі правлять з неба (Луки 8:10; Матвія 13:11). Отже, Боже Царство — це небесний уряд, до якого входить Ісус Христос і група його співправителів, вибраних з-поміж людей.

Що ж тоді мав на увазі Ісус, сказавши, що людина має народитися знову, аби «увійти в Боже царство»? Ісус хотів наголосити, що народження знову необхідне для того, аби стати його співправителем. Іншими словами, мета народження знову — підготувати визначену кількість людей до правління в небі.

Як ми вже побачили, народження знову є дуже важливою подією, воно походить від Бога і необхідне для того, щоб підготувати певну групу людей до царювання в небі. Але як відбувається це народження?

[Вставка на сторінці 7]

Мета народження знову — підготувати визначену кількість людей до правління в небі

[Ілюстрація на сторінці 7]

У Божому Царстві правитиме Ісус Христос і група осіб, вибраних з-поміж людей

Народження знову. Як воно відбувається?

ІСУС говорив з Никодимом не лише про важливість, джерело та мету народження знову, але й про те, як воно відбувається. Він казав: «Якщо людина не народиться від води й духу, то не зможе увійти в Боже царство» (Івана 3:5). Тож народження знову відбувається за допомогою води і духу. А чого стосується вислів «вода й дух»?

Що означає «від води й духу»?

Никодим добре знав юдейський закон і, безсумнівно, розумів, у якому значенні в Єврейських Писаннях вживається вислів «Дух Божий». Він знав, що це Божа діюча сила, яка може спонукувати людей виконувати дивовижні діла (Буття 41:38; Вихід 31:3; 1 Самуїла 10:6). Тож, коли Ісус використовував слово «дух», Никодим розумів, що воно стосується святого духу, Божої діючої сили.

А що сказати про воду? Візьміть до уваги події, описані перед Ісусовою розмовою з Никодимом і після неї. У Євангелії згадується, що як Іван Хреститель, так і учні Ісуса хрестили людей у воді (Івана 1:19, 31; 3:22; 4:1—3). Про це було широко відомо в Єрусалимі. Тож, коли Ісус згадав воду, Никодим розумів, що він говорив не про саму воду, а про хрещення у водіa.

Охрещені «святим духом»

Якщо народитися від води означає охреститись у воді, то що означає народитися від духу? Ще перед тим як відбулася розмова Ісуса з Никодимом, Іван Хреститель проголосив, що хрестити можна не тільки водою, але й духом. Він казав: «Я хрестив вас водою, [Ісус] же хреститиме вас святим духом» (Марка 1:7, 8). Перше таке хрещення описав євангеліст Марко: «Коли ж тими днями з Назарета, що в Галілеї, прийшов Ісус, Іван охрестив його в Йордані. І, виходячи з води, Ісус відразу побачив, що розкрилися небеса й на нього, немов голуб, зійшов дух» (Марка 1:9, 10). Коли Іван занурив Ісуса в Йордані, це було хрещенням водою. А коли на Ісуса зійшов з неба святий дух, він був охрещений духом.

Через три роки після свого хрещення Ісус запевнив апостолів: «Ви невдовзі будете охрещені святим духом» (Дії 1:5). Коли це відбулося?

У день П’ятидесятниці 33 року н. е. близько 120 учнів Ісуса зібралися в одному домі в Єрусалимі. «Раптом з неба донісся шум, неначе від сильного пориву вітру, й наповнив увесь дім. Тоді вони побачили немовби вогняні язики... І всі вони сповнилися святим духом» (Дії 2:1—4). Того самого дня інші люди в Єрусалимі були спонукані охреститися у воді. Апостол Петро сказав натовпу: «Покайтесь, і нехай кожен з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа, щоб отримати прощення гріхів, і тоді ви одержите в дар святий дух». Як вони зреагували? «Ті ж, хто взяв його слова до серця, охрестилися; того дня приєдналося до них приблизно три тисячі душ» (Дії 2:38, 41).

Дві вимоги

Як згадані вище хрещення проливають світло на народження знову? Вони показують, що для цього необхідно відповідати двом вимогам. Зверніть увагу, що Ісус спершу був охрещений у воді. Потім він отримав святий дух. Так само і перші учні спочатку були охрещені у воді (деякі Іваном Хрестителем), а тоді їм було дано святий дух (Івана 1:26—36). Подібно 3000 новонавернених насамперед охрестились у воді, і тільки після цього отримували дар святого духу.

А як же сьогодні повинне відбуватись народження знову з огляду на хрещення, які проводились у день П’ятидесятниці 33 року н. е.? Так само, як це було з Ісусовими апостолами та іншими учнями. Спочатку людина кається у своїх гріхах, змінює поведінку, присвячує життя Єгові, обіцяючи поклонятись і служити йому, а тоді показує це прилюдно, охрещуючись у воді. Потім, якщо Бог обирає цю людину, щоб вона була правителем у його Царстві, він дає їй святий дух. Виконання першої вимоги (хрещення у воді) залежить від людини, а другої (хрещення духом) — від Бога. Коли людина прийме обидва хрещення, вона стає народженою знову.

Чому ж Ісус у розмові з Никодимом говорив саме про народження? Щоб наголосити на дивовижних змінах, яких зазнають охрещені водою і духом. Про це піде мова в наступній статті.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 9]

Іван хрестив розкаяних ізраїльтян у воді

Народження знову. Які зміни воно приносить?

ЧОМУ Ісус використав вислів «народитися від духу», коли говорив про хрещення святим духом? (Івана 3:5). У переносному значенні слово «народження» вживається як «виникнення, поява, створення», наприклад у вислові «народження нації». Отже, «народження знову» означає «появу чогось нового». Тому образні вислови «народитися від духу» і «народження знову» підкреслюють думку про виникнення нових стосунків між Богом і тими, хто охрещується святим духом. Завдяки чому відбувається така велика зміна?

Апостол Павло, щоб пояснити, як Бог готує людей до небесного правління, використав приклад сімейних стосунків. Він писав, що християни за його часу будуть «всиновлені Богом» і тому Бог ставитиметься до них «як до синів» (Галатів 4:5; Євреїв 12:7). Приклад усиновлення вказує на великі зміни, котрі приносить із собою хрещення святим духом. Щоб зрозуміти, які це зміни, повернімось до ілюстрації з іноземцем, котрий хоче купити землю.

Зміни завдяки всиновленню

У прикладі іноземець не може купити бажану ділянку в іншій країні, тому що не є її громадянином. Тепер уявіть, що одного дня в його житті стається велика зміна. Він дізнається, що, коли проживе в країні певний час, у нього з’явиться шанс отримати її громадянство. Виконавши всі необхідні вимоги, чоловік подає прохання надати йому громадянство цієї країни. Уряд задовольняє його прохання. Що це для нього означає? Тепер чоловік має ті самі права, що й інші уродженці країни, у тому числі право придбати землю. Отримане громадянство повністю змінило його статус.

На цьому прикладі можна побачити, яка більш вагома зміна відбувається з тими, хто народжується знову. Розгляньмо кілька паралелей. Іноземець отримає право купити поле, якщо відповідатиме важливій вимозі — матиме громадянство даної країни. Однак це залежить не від нього, а від рішення влади. Подібним чином деякі люди можуть отримати місце в Божому Царстві, або небесному уряді, лише якщо відповідатимуть необхідній вимозі — «народяться знову». Але виконання цієї вимоги залежить не від них, а від Бога.

Завдяки чому змінилося становище іноземця? Завдяки юридичній процедурі отримання громадянства. Звичайно, це не змінило його особистості. Після отримання громадянства він залишився тією самою людиною. Однак він отримав новий статус, так би мовити, почав нове життя. Нове громадянство дало йому право купити землю та користуватися іншими привілеями, які мають громадяни країни.

Так само Єгова змінив становище групи недосконалих людей завдяки законній процедурі усиновлення. Апостол Павло, який належав до цієї групи, писав співхристиянам: «Ви отримали... дух усиновлення, що й спонукує нас вигукувати: “Авва, Батьку!” Тож Божий дух свідчить разом з нашим духом, що ми Божі діти» (Римлян 8:15, 16). Отже, через процедуру всиновлення ті християни входять до Божої сім’ї, тобто стають «Божими дітьми» (1 Івана 3:1; 2 Коринфян 6:18).

Безсумнівно, завдяки усиновленню Богом вони не стали іншими людьми, адже надалі залишились недосконалими (1 Івана 1:8). Однак, за словами Павла, після того як були виконані всі юридичні вимоги для всиновлення, ці християни отримують новий статус. У той же час Божий дух вселяє в цих усиновлених «дітей» впевненість, що вони житимуть з Христом у небі (1 Івана 3:2). Через таке тверде переконання, спричинене святим духом, у них з’являється цілком новий погляд на життя (2 Коринфян 1:21, 22). Вони, так би мовити, народжуються знову.

Про Божих усиновлених дітей Біблія каже: «Вони будуть священиками Бога та Христа і царюватимуть з ним тисячу років» (Об’явлення 20:6). Разом з Христом вони обіймуть становище царів у Божому Царстві, тобто небесному уряді. Апостол Петро написав до одновірців, що вони отримають «нетлінну, неопоганену й нев’янучу» спадщину, яка «зберігається в небі» для них (1 Петра 1:3, 4). Яка ж безцінна спадщина!

У зв’язку з цим виникає питання: «Якщо народжені знову правитимуть як царі у небі, то хто буде їхніми підданими?» Відповідь на це запитання висвітлено в наступній статті.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Що написав Павло про всиновлення?