Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
© 2024 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
6—12 ТРАВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 36, 37
«Не засмучуйся через лихих людей»
w17.04 10, абз. 4
Що зникне, коли прийде Боже Царство?
4 Як впливають на нас лихі люди? Після того як апостол Павло передрік, що в останні дні теперішнього віку прийдуть «скрутні часи, коли жити буде дуже важко», він під натхненням написав: «Лихі люди й обманщики чинитимуть дедалі більше зло» (2 Тим. 3:1—5, 13). Чи ви бачите сповнення цих пророчих слів? Багато хто з нас став жертвою лихих людей, наприклад жорстоких бандитів, злісних фанатиків, закоренілих злочинців. Дехто з цих людей відверто чинить зло, інші діють оманливо, прикривають свої вчинки удаваною праведністю. Навіть якщо ми не стали жертвою лихих людей, вони все-таки впливають на нас. Наше серце стискається, коли ми дізнаємося про їхні жахливі діла. Кров холоне в жилах від того, як грубо і жорстоко вони поводяться з дітьми, літніми особами та іншими беззахисними людьми. Такі лиходії виявляють нелюдський, тваринний і навіть демонічний дух (Як. 3:15). Як приємно, що Слово Єгови несе добру новину!
w22.06 10, абз. 10
Єгова благословляє тих, хто вміє прощати
10 Ті, хто затаює образу, шкодять самі собі. Єгова не хоче, щоб нас гнітило почуття образи. (Прочитайте Ефесян 4:31, 32.) Він закликає нас: «Відкинь гнів і полиш лють» (Пс. 37:8). Це дуже мудра порада. Образа може зашкодити нашому фізичному та емоційному здоров’ю (Присл. 14:30). Виношувати образу на кривдника — це все одно, що пити отруту і сподіватися, що вона зашкодить не нам, а йому. Тому можна сказати, що коли ми пробачаємо, то робимо добро собі (Присл. 11:17). До нас повертається внутрішній мир, і ми можемо далі спокійно служити Єгові.
w03 1.12 14, абз. 20
«Хай Господь буде розкіш твоя»
20 Тоді «покірні вспадкують землю» (Псалом 37:11а). Але хто ці «покірні»? Слово, перекладене тут як «покірні», походить від дієслова, котре означає «турбувати, упокорювати, принижувати». Тож «покірні» — це ті, хто смиренно чекає на час, коли Єгова виправить усю несправедливість, від якої вони постраждали. Вони справді «зарозкошують миром великим» (Псалом 37:11б). Навіть тепер ми насолоджуємось миром великим у духовному раю, який панує в правдивому християнському зборі.
Духовні перлини
it-2 445, англ.
Гора
Непорушність, незмінність, піднесеність. Гори асоціюються з непорушністю і незмінністю (Іс 54:10; Ав 3:6; пор. Пс 46:2). Тому, кажучи, що праведність Єгови — «наче величні гори» (Пс 36:6), псалмописьменник, можливо, мав на увазі, що праведність Єгови непохитна. З іншого боку, оскільки гори високі, ці слова можуть вказувати на те, що Божа праведність набагато вища від людської. (Пор. Іс 55:8, 9.) В описі вилиття сьомої чаші Божого гніву в Об’явлення 16:20 сказано: «Гір вже не було». Це означає, що Божий гнів спаде навіть на те, що високе, як гори. (Пор Єр 4:23—26.)
13—19 ТРАВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 38, 39
Надмірне почуття вини — зайвий тягар
w20.11 27, абз. 12, 13
Спрямовуйте свій погляд у майбутнє
12 Прочитайте 1 Івана 3:19, 20. Почуття провини знайоме кожному. Наприклад, дехто почувається винним за те, що́ зробив до пізнання правди. А хтось винить себе за помилки, яких припустився після хрещення. Якщо ви так почуваєтеся, то знайте — ви не одні (Рим. 3:23). Звичайно, кожен з нас хоче робити те, що правильно. Але «всі ми часто спотикаємось» (Як. 3:2; Рим. 7:21—23). Хоча почуття провини неприємне, воно може принести певну користь. Яку? Це почуття може спонукати нас виправлятися і не повторювати помилок (Євр. 12:12, 13).
13 Проте когось може мучити надмірне почуття провини. У такому разі людина почувається винною навіть після того, як вона розкаялася і стало очевидним, що Єгова її простив. Таке почуття провини шкідливе (Пс. 31:10; 38:3, 4). Чому? Розгляньмо приклад сестри, яка боролася з почуттям провини через колишні гріхи. Вона сказала: «Я вважала, що нема чого докладати зусиль у служінні Єгові, оскільки вже, напевно, запізно». Багатьом з нас знайомі почуття цієї сестри. Вкрай важливо, щоб надмірне почуття провини не стало для нас пасткою. Уявіть, як тішився б Сатана, коли б ми зневірилися в собі попри те, що Єгова в нас не зневірився. (Порівняйте 2 Коринфян 2:5—7, 11.)
w02 15.11 20, абз. 1, 2
Як зробити наші дні цінними в очах Єгови?
ЗДАЄТЬСЯ, дні нашого життя нечисленні й швидко спливають. Роздуми псалмоспівця Давида над короткочасністю життя спонукали його молитися: «Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона,— нехай знаю, коли я помру! Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік — як ніщо проти Тебе». Давид дуже турбувався про те, щоб у своєму житті догоджати Богові як мовою, так і вчинками. Говорячи про свою залежність від Бога, він сказав: «Надія моя — на Тебе вона!» (Псалом 39:5, 6, 8). Єгова вислухав його. Він справді оцінив життя Давида й відповідно нагородив його.
Існує так багато різноманітних занять, що вони можуть легко поглинути увесь наш час і перетворити життя в безупинний потік усіляких справ. Це може призвести до сильного занепокоєння, адже нам за короткий час так багато треба зробити й дізнатися. Чи ми подібно до Давида піклуємося про те, щоб провадити життя, котре схвалює Бог? Єгова, безумовно, спостерігає за нами й ретельно досліджує кожного з нас. Близько 3600 років тому богобоязливий Йов визнав, що Єгова бачить його дороги й лічить усі його кроки. Йов поставив риторичне запитання: «Коли Він приглянеться [«вимагатиме звіту», НС], що Йому відповім?» (Йова 31:4—6, 14). Ми в силі зробити наші дні цінними в очах Єгови. Для цього слід на перше місце ставити духовні справи, слухатися Божих наказів і мудро використовувати час. Розгляньмо уважніше ці чинники.
w21.10 15, абз. 4
Віднови свої стосунки з Єговою
Часто розмовляй з Єговою. Твій небесний Батько розуміє, що через почуття провини тобі може бути важко до нього молитися (Рим. 8:26). Але нехай це не заважає тобі «перебува[ти] в молитві» (Рим. 12:12). Розповідай Єгові, як сильно ти хочеш бути його другом. Андрій пригадує: «Мені було дуже соромно, але після кожної молитви ставало легше і мене огортав спокій». Якщо ти не знаєш, про що молитися, тобі можуть допомогти молитви розкаяного царя Давида, записані у Псалмі 51-му і 65-му.
Духовні перлини
w22.09 13, абз. 16
Чи інші вважають вас гідними довір’я?
16 Якщо ми хочемо, щоб інші нам довіряли, нам не обійтися без самовладання. Завдяки цій рисі ми зможемо тримати язик за зубами, коли виникне спокуса розповісти комусь чужу таємницю. (Прочитайте Прислів’я 10:19.) Самовладання також дуже потрібне, коли ми користуємося соціальними мережами. Якщо бути необережним, можна випадково оприлюднити конфіденційну інформацію. Коли інформація потрапляє в інтернет, ми вже не контролюємо, як її можуть використати і скільки шкоди вона може завдати. А ще нам слід зберігати самовладання, якщо ми перебуваємо в країні, де наша діяльність обмежена або заборонена. Противники можуть вдаватися до хитрощів, щоб вивідати в нас інформацію про братів і сестер. Наприклад, це може статися під час допиту в поліції. У таких ситуаціях нам потрібно «накла[сти] вуздечку собі на уста» (Пс. 39:1). Щоб мати хороші стосунки з рідними і друзями, братами й сестрами чи з будь-ким іншим, нам потрібно бути надійними. А щоб бути надійними, нам потрібне самовладання.
20—26 ТРАВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 40, 41
Чому треба допомагати іншим?
w18.08 22, абз. 16—18
Щасливі ті, хто виявляє щедрість
16 По-справжньому щедрі люди, ділячись чимось, не чекають нічого взамін. Саме це Ісус мав на увазі, сказавши: «Коли влаштовуєш бенкет, запрошуй бідних, калік, кульгавих, сліпих, і тоді ти будеш щасливий, бо вони не мають чим тобі відплатити» (Луки 14:13, 14). У Біблії написано: «Щедра людина матиме благословення». Також там сказано: «Щаслива людина, яка дбає про нужденного» (Присл. 22:9; Пс. 41:1). Безперечно, ми виявляємо щедрість тому, що нам приємно допомагати іншим.
17 Коли апостол Павло процитував Ісусові слова: «Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати», він мав на увазі, що потрібно не лише ділитися матеріальними речами, але й підбадьорювати, давати поради і практично допомагати людям (Дії 20:31—35). Словом і прикладом Павло показав, що важливо йти на жертви заради інших, не шкодуючи свого часу, сил, уваги і любові.
18 Дослідники в галузі суспільних наук теж побачили, що щедрість робить людей щасливими. Згідно з однією статтею, «люди кажуть, що почуваються набагато щасливішими, зробивши іншим добро». За словами дослідників, важливо допомагати іншим, щоб життя було «більш змістовним і цілеспрямованим», «адже так задовольняються основні потреби людей». Тож фахівці часто радять займатися волонтерською діяльністю, щоб почувати себе здоровішими і щасливішими. Це не дивує тих, хто вважає Біблію Словом Єгови, люблячого Творця людей (2 Тим. 3:16, 17).
w15 15.12 24, абз. 7
Єгова підтримає тебе
7 А втім, якщо ми хворі, то можемо звертатися до Бога за розрадою, мудрістю і підтримкою, як це робили правдиві поклонники у минулому. Цар Давид написав: «Щаслива людина, яка дбає про нужденного, у день лиха Єгова визволить її. Єгова охоронятиме таку людину і збереже їй життя» (Пс. 41:1, 2). Ми знаємо, що за днів Давида той, хто дбав про нужденного, не жив безконечно. Тож Давид не мав на увазі, що така турботлива людина чудом залишатиметься живою, тобто отримає вічне життя. Ці натхнені слова означають, що Бог буде допомагати такій відданій людині. Як саме? Давид пояснює: «Єгово, ти підтримаєш її на ложі недуги, в час хвороби дбатимеш про неї» (Пс. 41:3). Справді, той, хто дбав про нужденного, міг не сумніватися, що Бог знає про нього і його вірний шлях. І завдяки здатності організму відновлюватися, якою наділив Бог людину, вона могла ліпше почуватися і видужати.
w17.09 12, абз. 17
Наслідуйте співчуття Єгови
17 Розвивати співчуття варто не лише тому, що це приносить вам користь. Головною вашою спонукою має бути бажання наслідувати і прославляти Бога Єгову, який є Джерелом любові і співчуття (Присл. 14:31). Бог подає нам досконалий приклад. Тож робімо все можливе, щоб наслідувати його. Виявляючи співчуття, ми будемо поглиблювати любов до наших одновірців і матимемо добрі стосунки з ближніми (Гал. 6:10; 1 Ів. 4:16).
Духовні перлини
it «Єгова»
Основною темою Біблії є доведення правомірності верховної влади Єгови, а це свідчить про те, що намір Єгови полягає насамперед в освяченні його імені. Щоб ім’я Бога було освячене, його потрібно повністю очистити від ганьби. Більше того, потрібно, щоб усі розумні істоти на небі і на землі шанували його ім’я і вважали його святим. Це в свою чергу означає, що вони добровільно підкорятимуться верховній владі Єгови, охоче служитимуть йому і радісно виконуватимуть його волю, тому що люблять його. У своїй молитві до Єгови, записаній в Псалмі 40:5—10, Давид вдало описав спонуки і вчинки людини, яка прагне освячувати ім’я Бога. (Зауважте, як апостол Павло в Єв 10:5—10 показав, що уривки цього псалма стосуються Ісуса Христа.)
27 ТРАВНЯ — 2 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 42—44
Навчання від Бога приносить велику користь
w06 1.6 9, абз. 4
Цікаві думки з книги Псалмів (книга друга)
42:4, 5, 11; 43:3—5. Якщо з незалежних від нас причин ми тимчасово відокремлені від християнського збору, то спогади про радість від спілкування з одновірцями можуть додавати нам сил. Спочатку ці спогади, можливо, посилять біль самотності, але вони також нагадають нам, що Бог — наша охорона і тому треба мати надію, що він дасть нам полегшення.
w12 15.1 15, абз. 2
Нехай вивчення приносить більше насолоди і користі
1) МОЛИСЬ. Дуже важливо молитися перед вивченням (Пс. 42:9). Чому? Вивчення Біблії — це частина нашого поклоніння. Тому нам варто просити Єгову, щоб він дав нам святого духу і правильного складу розуму (Луки 11:13). Барбара, яка багато років служить місіонеркою, каже: «Я завжди молюся, перш ніж читати або вивчати Біблію. Тоді я відчуваю, що зі мною Єгова, який схвалює те, що я роблю». Молитва відкриває наш розум і серце, щоб належно сприймати багатий духовний харч.
w16.09 5, абз. 11, 12
«Не опускай рук!»
11 Крім того, нас зміцнює навчання від Бога, яке ми отримуємо на християнських зібраннях, конгресах і в теократичних школах. Таке навчання допомагає нам мати правильні спонуки, ставити духовні цілі та виконувати багато обов’язків, які покладено на християн (Пс. 119:32). Чи ти докладаєш зусиль, щоб черпати силу з Божого навчання?
12 Єгова допоміг ізраїльтянам завдати поразки амаликітянам і ефіопам. Він зміцнив Неемію та інших євреїв, щоб вони завершили відбудову єрусалимського муру. Так само Бог дасть і нам сил виконувати проповідницьку працю, незважаючи на власні тривоги і протидію та байдужість інших людей (1 Пет. 5:10). Ми не сподіваємося, що Єгова здійснюватиме заради нас чуда. Нам необхідно робити все, що залежить від нас. Наприклад, потрібно щодня читати Боже Слово, кожного тижня відвідувати зібрання й готуватися до них, живити свій розум і серце, проводячи особисте вивчення та сімейне поклоніння, а також завжди покладатися на Єгову і звертатись до нього в молитві. Не допускаймо, щоб інші справи перешкоджали нам використовувати все, що Єгова передбачив для нашого зміцнення і підбадьорення. Якщо ми відчуваємо, що в нас, образно кажучи, опустилися руки в якійсь з вищезгаданих сфер християнської діяльності, просімо в Бога допомоги. Тоді його дух зміцнить нас, «щоб [ми] мали і бажання, і силу діяти» (Філ. 2:13). А як ти можеш зміцнювати руки інших?
Духовні перлини
it «Шакал»
У Біблії шакал часто згадується в образному значенні. Йов, описуючи свій жалюгідний стан, викрикнув: «Братом став я для шакалів» (Йв 30:29). Коли псалмоспівець оплакував принизливу поразку Божого народу, то сказав: «Ти ж завдав нам поразки там, де живуть шакали» (Пс 44:19). Він, очевидно, мав на увазі поле битви, на яке сходились шакали, щоб насититися трупами вбитих (пор. Пс 68:23). Вавилонська облога Єрусалима 607 р. до н. е. призвела до голоду, внаслідок чого матері жорстоко поводилися зі своїми дітьми. Тож Єремія влучно протиставив жорстокість свого народу материнській турботі шакалів (Пл 4:3, 10).
3—9 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 45—47
Пісня про весілля Царя
w14 15.2 9, 10, абз. 8, 9
Радійте весіллям Агнця!
8 Прочитайте Псалом 45:14, 15а. Наречена на царському весіллі представлена у «всій оздобі», в усій пишноті своїй. В Об’явлення 21:2 наречена, яка «прикрасила себе для майбутнього чоловіка», прирівнюється до міста, Нового Єрусалима. Це небесне місто має «Божу славу» і сяє «подібно до надзвичайно цінного каменя, каменя яшми, що блищить, немов чистий кришталь» (Об’яв. 21:10, 11). Пишноту Нового Єрусалима гарно описано в книзі Об’явлення (Об’яв. 21:18—21). Не дивно, що псалмописьменник зображає наречену у «всій оздобі». Адже царське весілля відбувається в небі.
9 Наречену приводять до Нареченого — Месіанського Царя. Він приготував її, «очистивши... обмиванням у воді за допомогою священного слова». Вона «свята і непорочна» (Еф. 5:26, 27). Для цієї події наречена теж повинна бути належно одягнена. І вона справді вишукано вбрана. «Шата ж її погаптована золотом» і «у шати гаптовані вбрану провадять її до Царя». На весілля Агнця «їй було дозволено вдягтися в блискучі, чисті шати з тонкого лляного полотна, яке представляє праведні вчинки святих» (Об’яв. 19:8).
w22.05 17, абз. 10—12
Книга Об’явлення і наше майбутнє
10 Як Єгова відреагує на цей несамовитий напад? Він каже: «Запалає мій гнів» (Єзек. 38:18, 21—23). У 19-му розділі Об’явлення розповідається, що відбуватиметься далі. Єгова пошле свого Сина, щоб той захистив його народ і переміг ворогів. У цьому контрнаступі разом з Ісусом братимуть участь «небесні війська», тобто вірні ангели і 144 000 (Об’яв. 17:14; 19:11—15). Чим закінчиться ця війна? Повним знищенням людей і організацій, що протистоять Єгові. (Прочитайте Об’явлення 19:19—21.)
11 Лише уявіть, яка радість пануватиме на землі, коли Вавилон Великий та інші Божі вороги будуть назавжди знищені! Радісні вигуки лунатимуть і на небі (Об’яв. 19:1—3). Однак те, що станеться потім, принесе ще більше радості. По суті, це кульмінація книги Об’явлення. Мова йде про «весілля Ягняти» (Об’яв. 19:6—9).
12 Коли відбудеться це весілля? Усі 144 000 вже будуть зібрані на небі перед початком війни Армагеддон. Однак це ще не буде час для весілля Ягняти. (Прочитайте Об’явлення 21:1, 2.) Воно відбудеться після Армагеддону, коли всі Божі вороги вже будуть знищені (Пс. 45:3, 4, 13—17).
it «Війна»
Після того як ця війна завершиться, на землі 1000 років пануватиме мир. У Псалмі говориться: «По всій землі він [Єгова] припиняє війни, ламає луки і трощить списи, палить вогнем колісниці». Вперше ці слова сповнились, коли Єгова дав мир Ізраїлю, знищивши військові знаряддя його ворогів. В Армагеддоні Христос переможе тих, хто розпалює війни, тож по всій землі буде цілковитий мир (Пс 46:8—10). Люди, які перекували «мечі на лемеші, а списи на серпи» і більше не вчаться воювати, отримають у дар вічне життя. «Це прорік своїми устами Єгова, Бог військ» (Іс 2:4; Мих 4:3, 4).
Духовні перлини
w17.04 11, абз. 9
Що зникне, коли прийде Боже Царство?
9 Що буде замість корумпованих організацій? Чи існуватиме якась організація на землі після Армагеддону? Біблія каже нам: «Ми за його обіцянкою чекаємо нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність» (2 Пет. 3:13). Старі небеса і земля, тобто корумповані уряди і суспільство людей під їхнім правлінням, зникнуть. Що буде замість них? Вираз «нові небеса і нова земля» вказує на те, що буде новий уряд і нове суспільство людей, над яким правитиме цей уряд. Царство, очолюване Ісусом Христом, буде досконало віддзеркалювати особистість Бога Єгови, який є Богом порядку (1 Кор. 14:33). Тож буде організована «нова земля». Про всі справи дбатимуть хороші «князі» (Пс. 45:16). Ними керуватиме Христос і його 144 000 співправителів. Уявіть собі час, коли всі корумповані організації будуть замінені одною об’єднаною і непідкупною організацією!
10—16 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 48—50
Батьки, зміцнюйте довір’я дітей до організації Єгови
w22.03 22, абз. 11
Поклоніння Єгові робить нас щасливими
11 Ми поклоняємося Єгові, коли вивчаємо його Слово і навчаємо про нього своїх дітей. Кожної суботи ізраїльтяни мали нагоду відкласти свої щоденні справи і зосередитися на стосунках з Єговою (Вих. 31:16, 17). Вірні служителі Бога навчали своїх дітей про нього і про його діла. Ми теж повинні регулярно виділяти час на читання і вивчення Божого Слова. Це частина нашого поклоніння Єгові, і це допомагає нам наближатись до нього (Пс. 73:28). А вивчаючи всією сім’єю, ми допомагаємо нашим дітям розвинути теплі, близькі стосунки з нашим небесним Батьком. (Прочитайте Псалом 48:13.)
w11 15.3 19, абз. 5—7
У вас є причини для радості
«Оточіте Сіон й обступіте його, полічіть його башти, зверніте увагу на вала його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти поколінню наступному» (Пс. 48:13, 14). Псалмоспівець радив ізраїльтянам пильніше придивитися до Єрусалима. Уявіть собі, які приємні спогади мали ізраїльські сім’ї, що ходили у святе місто на щорічні свята і бачили там величний храм Єгови. Вони, мабуть, відчували спонуку «розповісти [все] поколінню наступному».
Подумайте про царицю Шеви, яка спочатку скептично ставилася до розповідей про неперевершене правління Соломона і його велику мудрість. Що переконало її в тому, що почуте було правдою? «І не повірила я їхнім словам,— сказала вона,— аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі» (2 Хр. 9:6). Дійсно, те, що ми бачимо на власні очі, справляє на нас глибокий вплив.
Як ви можете допомогти своїм дітям самим побачити, якою чудовою є організація Єгови? Якщо філіал Свідків Єгови розміщений недалеко від вашого дому, постарайтеся його відвідати. Манді і Бетані виростали приблизно за 1500 кілометрів від Бетелю в їхній країні. Все ж батьки дівчат часто планували поїздки до філіалу, особливо коли дочки дорослішали. «Перед поїздкою до Бетелю ми думали, що це дуже серйозна установа і тільки для старших людей,— розповідають вони.— Але ми зустріли там молодих людей, які наполегливо трудяться для Єгови та отримують від цього радість! Ми побачили, що організація Єгови діє не лише на нашій невеликій території. Кожен візит до Бетелю давав нам невичерпну духовну силу». Ближче придивившись до Божої організації, Манді та Бетані розпочали піонерське служіння і навіть отримали запрошення служити в Бетелі як тимчасові добровольці.
w12 15.8 12, абз. 5
Поводьтесь як громадяни Царства
5 Ознайомитися з історією. Від кандидатів на громадянство уряд країни зазвичай вимагає знати деякі факти з її історії. Так само люди, які прагнуть бути громадянами Царства, мають якомога більше дізнатись про нього. Згадаймо синів Корея, котрі служили у стародавньому Ізраїлі. Вони любили Єрусалим та місце поклоніння і з радістю розповідали іншим про історію міста. Їх захоплювала не краса Єрусалима, а те, що він був «містом Царя можновладного», Єгови, і центром правдивого поклоніння. Там люди навчались Божого Закону. «Цар можновладний», який правив над Єрусалимом, виявляв милість своєму народу. (Прочитайте Псалом 48:2, 3, 10, 13, 14). Як і сини Корея, ми хочемо досліджувати історію земної частини організації Єгови і розповідати про неї іншим. Чим більше ми дізнаємо́сь про Божу організацію і про те, як Єгова підтримує свій народ, тим більш реальним стає для нас Боже Царство. Завдяки такому дослідженню зростає наше бажання проповідувати добру новину (Єрем. 9:23; Луки 4:43).
Духовні перлини
it-2 805, англ.
Багатство
Коли ізраїльтяни процвітали матеріально, вони їли і пили вдосталь (1Цр 4:20; Ек 5:18, 19). Багатство служило для них захистом від проблем, пов’язаних з бідністю (Пр 10:15; Ек 7:12). Хоча Єгова хотів, щоб ізраїльтяни жили в достатку і тішилися плодами своєї наполегливої праці (пор. Пр 6:6—11; 20:13; 24:33, 34), він також заохочував їх не забувати, що їхній достаток походить від нього, і не покладатися на матеріальні речі (Пв 8:7—17; Пс 49:6—9; Пр 11:4; 18:10, 11; Єр 9:23, 24). Ізраїльтяни мали пам’ятати, що багатство тимчасове (Пр 23:4, 5), що його не можна дати Богу як викуп за своє життя (Пс 49:6, 7) і що воно не має жодної цінності для мертвих (Пс 49:16, 17; Ек 5:15). Вони не раз отримували нагадування, що, якщо надавати багатству надто великого значення, це може спонукати до шахрайства і призвести до втрати Божого схвалення (Пр 28:20; пор. Єр 5:26—28; 17:9—11). Їх було заохочено шанувати Єгову, віддаючи йому найліпше, що вони мають (Пр 3:9).
17—23 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 51—53
Як уникати серйозних помилок
w19.01 15, абз. 4, 5
Як вам оберігати своє серце?
4 У Прислів’я 4:23 слово «серце» стосується внутрішньої особистості людини, її «прихованої сутності». (Прочитайте Псалом 51:6 і примітку.) Інакше кажучи, слово «серце» вказує на наші думки, почуття, спонуки і бажання. Це те, які ми всередині, а не якими здаємося ззовні.
5 Розгляньмо на прикладі фізичного здоров’я, наскільки важливо дбати про стан свого символічного серця. По-перше, щоб підтримувати свій організм в доброму стані, необхідно харчуватися здоровою їжею і регулярно робити фізичні вправи. Подібно, щоб підтримувати в доброму стані свою духовність, нам треба харчуватися здоровою духовною їжею і на ділі виявляти віру в Єгову. Ми виявляємо, що віримо в Єгову, якщо постійно застосовуємо набуті знання і розповідаємо про свою віру іншим (Рим. 10:8—10; Як. 2:26). По-друге, дивлячись на свій зовнішній вигляд, ми можемо думати, що здорові, навіть якщо в нас усередині розвивається хвороба. Подібно, беручи до уваги свою теократичну діяльність, ми можемо думати, що наша віра міцна, навіть якщо в нас розвиваються неправильні прагнення (1 Кор. 10:12; Як. 1:14, 15). Потрібно пам’ятати, що Сатана хоче, щоб ми перейняли його спосіб мислення. Як саме він може підштовхувати нас до цього? І як нам захистити себе?
w15 15.6 14, абз. 5, 6
Як нам залишатися чистими
5 Ми покажемо свою цілковиту довіру до Єгови, якщо будемо в молитві просити в нього допомоги у нашій боротьбі з нечистими думками. Коли ми наближаємося до Єгови в молитві, він наближається до нас. Він щедро дає нам свого святого духу і так зміцнює нашу рішучість відкидати неморальні думки й залишатися чистими. Тож розповідаймо Богові про наше щире бажання зробити думки нашого серця приємними йому (Пс. 19:14). Чи ми смиренно просимо його випробувати нас, щоб розпізнати, чи не схиляємось до «згубного шляху» — чи не маємо неправильних бажань або схильностей, які можуть довести нас до гріха? (Пс. 139:23, 24). Чи ми регулярно благаємо Єгову допомогти нам зберігати непорочність, коли стикаємося зі спокусою? (Матв. 6:13).
6 Через наше виховання або колишню поведінку нам можуть подобатися вчинки, які засуджує Єгова. Навіть у такому випадку він допоможе нам зробити необхідні зміни, щоб ми могли й далі прийнятно служити йому. Цар Давид добре це розумів. Після того як Давид учинив перелюб з Вірсавією, він благав Єгову: «Створи в мені чисте серце і дай новий непохитний дух» (Пс. 51:10, 12). Порочна поведінка може сильно впливати на нашу грішну плоть, але Єгова в стані пробудити в нас охочий дух, бажання слухатися його. Якщо неправильні бажання глибоко вкоренилися в нашому серці й намагаються витісняти чисті думки, Єгова може керувати нашими кроками так, щоб ми слухались його заповідей і жили відповідно до них. Він не допустить, аби якесь зло панувало над нами (Пс. 119:133).
Духовні перлини
it «Доег»
Едомлянин, який виконував важливі обов’язки — був у царя Саула старшим над пастухами (1См 21:7; 22:9). Він, очевидно, був прозелітом. Коли Доег «був перед Єговою» в Нові (можливо, через якусь обітницю, церемоніальну нечистоту чи підозру на проказу), він побачив, як первосвященик Ахімелех дав Давиду хліби представлення і меч Голіафа. Пізніше, коли Саул звинуватив своїх слуг у тому, що вони змовляються проти нього, Доег розповів йому про те, що бачив у Нові. Тоді Саул покликав до себе первосвященика та інших священиків, які були в Нові. Він допитав Ахімелеха і звелів охоронцям вбити священиків. Коли ті відмовились це зробити, Доег без вагань послухався наказу Саула і вбив 85 священиків. Після цього жорстокого вчинку Доег вигубив усіх мешканців міста Нов — від малого до великого, а також худобу (1См 22:6—20).
Згідно з надписом до Псалма 52, Давид написав про Доега: «Язик твій гострий, як бритва, замишляє лихо і говорить підступно. Зло ти любиш більше, ніж добро, і обман — більше, ніж правду. Ти любиш слова, що ведуть до погибелі, і язик твій облудний» (Пс 52:2—4).
24—30 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 54—56
Бог на вашому боці
w06 1.8 22, абз. 10, 11
Будьте мудрі — бійтесь Бога!
10 Одного разу Давид шукав сховку в царя Ахіша, який правив у філістимлянському місті Ґат — рідному місті Ґоліята (1 Самуїла 21:11—16). Слуги царя вказали на Давида як на ворога їхнього народу. Що зробив Давид у тій небезпечній ситуації? Він вилив своє серце в молитві до Єгови (Псалом 56:2—5, 12—14). Хоча для порятунку Давиду довелося вдати з себе безумного, він знав, що саме Єгова поблагословив його зусилля і визволив зі скрути. Давид цілим серцем покладався на Єгову і був упевнений у його підтримці. Це показує, що Давид справді боявся Бога (Псалом 34:5—7, 10—12).
11 Ми, як і Давид, можемо виявляти страх перед Богом, довіряючи його обіцянці допомагати нам долати труднощі. «На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить»,— сказав Давид (Псалом 37:5). Це не означає, що ми просто перекладемо свої проблеми на Єгову і будемо пасивно чекати, поки він вирішить їх за нас. Давид не лише просив Бога про допомогу. Для подолання труднощів він використовував фізичні й розумові здібності, якими його наділив Єгова. Проте Давид знав, що досягнути успіху лише завдяки власним зусиллям неможливо. Нам теж слід мати такий склад розуму. Зробивши все, що в наших силах, ми повинні віддати справу в руки Єгови. Часто нам нічого не залишається робити, як цілком покластися на Єгову. Власне за таких обставин ми виявимо страх перед Богом. Ми можемо черпати потіху в сердечних словах Давида: «Приязнь Господня [«близькі стосунки з Єговою», НС] до тих, хто боїться Його» (Псалом 25:14).
cl 243, абз. 9
Ніщо не може «відлучити нас від любови Божої»
9 Єгова також цінує в нас витривалість (Матвія 24:13). Пам’ятайте: Сатана прагне, щоб ми відвернулися від Єгови. Кожен день, коли ви залишаєтесь відданими Єгові,— це ще один день, коли ви допомогли дати відповідь на насмішки Сатани (Приповістей 27:11). Іноді виявляти витривалість нелегко. Проблеми зі здоров’ям, фінансові клопоти, моральні страждання та інші перешкоди можуть зробити кожен день справжнім випробуванням. Також сподівання, які довго не здійснюються, часом призводять до знеохочення (Приповістей 13:12). Коли ми залишаємось витривалими в таких нелегких ситуаціях, то стаємо ще ціннішими в очах Єгови. Саме тому цар Давид попросив Єгову зберігати його сльози в «бурдюці», а потім впевнено додав: «Чи ж не записані вони у твоїй книзі?» (Псалом 56:9, Хом.). Безумовно, Єгова цінує та пам’ятає всі сльози і страждання, які ми зносимо, залишаючись відданими йому. Вони також дорогі в його очах.
w22.06 18, абз. 16, 17
Тим, кого любить Єгова, немає чого боятися
16 Сатана знає, що ми дорожимо своїм життям, і використовує це проти нас. Він твердить, що ми пожертвуємо будь-чим, навіть своїми стосунками з Єговою, аби тільки не померти (Йова 2:4, 5). Як же він помиляється! Все ж, користуючись нашим природним страхом померти, Сатана, який «спроможний заподіювати смерть», намагається змусити нас покинути Єгову (Євр. 2:14, 15). Часом люди, які перебувають під його впливом, погрожують нас убити, якщо ми не зречемося своєї віри. А іноді Сатана намагається змусити нас поступитися своїми принципами, коли наше життя опиняється в небезпеці і ми потребуємо термінового медичного втручання. Лікарі та невіруючі родичі можуть наполягати, щоб ми погодилися на переливання крові, що суперечить Божому закону. Або ж нам можуть пропонувати якісь інші методи лікування, які теж ідуть врозріз з біблійними принципами.
17 Ніхто з нас не хоче помирати. Але ми знаємо, що, навіть якби це сталося, Єгова не перестане нас любити. (Прочитайте Римлян 8:37—39.) Після своєї смерті друзі Єгови продовжують жити в його пам’яті (Луки 20:37, 38). Він дуже хоче воскресити їх (Йова 14:15). Єгова заплатив високу ціну, щоб ми могли «отрима[ти] вічне життя» (Ів. 3:16). Ми знаємо, що він дуже нас любить і щиро про нас дбає. Тому якщо ми серйозно захворіємо або опинимось перед лицем смерті, то не відвернемось від нашого Бога, а, навпаки, будемо просити в нього потіхи, мудрості і сили. Саме це робила Валері та її чоловік (Пс. 41:3).
Духовні перлини
it «Передбачення, визначення наперед»
Зрадивши Ісуса, Юда сповнив натхнене пророцтво, і це ще раз підкреслило, що Єгова та Ісус здатні передбачати майбутнє (Пс 41:9; 55:12, 13; 109:8; Дії 1:16—20). Однак не можна сказати, що Юда був приречений: Бог не визначав наперед, що саме він стане зрадником. У пророцтвах передрікалося, що Ісуса зрадить його близький друг, але не уточнялося, хто саме. Погляд, згідно з яким Бог чітко визначив вчинки Юди наперед, не узгоджується з біблійними принципами. Один з таких принципів висловив апостол Павло: «Ніколи ні на кого не покладай рук поспішно. Не бери участі в чужих гріхах. Завжди залишайся чистим» (1Тм 5:22; пор. 1Тм 3:6). Ісус ретельно і мудро підійшов до вибору 12 апостолів: він цілу ніч молився до Батька, перш ніж повідомити учням своє рішення (Лк 6:12—16). Якби Бог визначив наперед, що Юда стане зрадником, то діяв би всупереч своїм же настановам і, згідно з вищезгаданим принципом, був би співучасником Юдиних гріхів.
Отже, цілком очевидно, що на момент, коли Юда став апостолом, у його серці не було явних ознак того, що він буде зрадником. Юда дозволив, щоб «отруйний корінь» проріс і опоганив його; через це він почав нехтувати Божими вказівками і дозволив Дияволу повести його шляхом, який привів до крадіжок і зради (Єв 12:14, 15; Ів 13:2; Дії 1:24, 25; Як 1:14, 15; див. ЮДА № 13). Коли Юда дійшов до певної межі, Ісус, прочитавши його серце, передрік, що він стане зрадником (Ів 13:10, 11).