Особливості цього видання

«Християнські Грецькі Писання. Переклад нового світу» англійською мовою було видано у 1950 році, а повне видання «Святе Письмо. Переклад нового світу» — у 1961 році. Відтоді цей точний і легкозрозумілий переклад з мов оригіналу було перекладено понад 210 мовами, і його читають десятки мільйонів людей.

Комітет перекладу Біблії нового світу розуміє, що потрібно використовувати таку мову, яка б торкалася серця сучасного читача. Тому в роботі над цим виданням відводилась важлива роль стилю мови і слововживанню. Ось деякі принципи, якими керувалися перекладачі.

• Сучасна, зрозуміла мова. Застарілі слова були замінені сучаснішими. Наприклад, замість слова «блудниця» вживається слово «повія» (Буття 38:15), замість слова «блуд» — «статева розпуста» (Галатів 5:19—21).

  Слово «насіння» у давньоєврейській і грецькій мовах може означати не тільки «насіння рослини», але й «людське потомство», або «нащадки», а також «сı́м’я». Оскільки слово «насіння» в сучасній мові більше не вживається стосовно людей, замість нього в цьому виданні вжито інші слова, які в різних контекстах передають потрібну думку (Буття 1:11; 22:17; 48:4; Матвія 22:24; Івана 8:37). У віршах, пов’язаних з обіцянкою, даною в Едемі і записаною в Буття 3:15, здебільшого вживаються слова «потомок» або «потомство».

• Зрозумілий переклад біблійних понять. Єврейське слово «шеол» і грецьке слово «гадес» (або «ад») у Біблії означають спільну могилу людства. Слово «шеол» багатьом людям незнайоме, а слово «гадес» ще й має подвійне значення, оскільки вживається в грецьких міфах. Тож обидва слова було перекладено словом «могила», адже саме про могилу йшлося в тексті оригіналу. Слова «шеол» і «гадес» у цьому виданні подано у примітках (Псалом 16:10; Дії 2:27).

  Єврейське слово не́феш і грецьке слово псіхе́ в багатьох перекладах передаються словом «душа». Ці слова можуть мати такі значення: 1) особа, 2) життя особи, 3) живе створіння, 4) бажання особи, а іноді навіть 5) мертва людина. Тому в цьому виданні ці слова перекладено відповідно до контексту. У багатьох випадках додається примітка: «Або “душа”». (Дивіться, наприклад, Буття 1:20; 2:7; Левіт 19:28; Псалом 3:2; Прислів’я 16:26; Матвія 6:25.) У деяких поетичних або добре знаних контекстах слово «душа» вживається у тексті, але до нього додається примітка, яка містить посилання на глосарій або зазначає інше можливе значення (Повторення Закону 6:5; Псалом 131:2; Прислів’я 2:10; Матвія 22:37).

  Слово «нирки» вживається у тих віршах, в яких воно стосується органа людського тіла. Але там, де воно вживається у переносному значенні, скажімо у Псалом 7:9; 26:2; Об’явлення 2:23, в тексті передано потрібну думку — «найглибші почуття» або «найпотаємніші думки» — і додано примітку з буквальним значенням.

  Слово «серце», як у єврейській, так і в грецькій мові, має і буквальне, і переносне значення, тому воно переважно перекладається буквально. Але в тих місцях, де значення було б незрозумілим, це слово перекладено за змістом. Наприклад, у книзі Прислів’я вираз, який буквально перекладається як «бракує серця», передано виразом «бракує розсудливості», і до нього додано примітку з буквальним значенням (Прислів’я 6:32; 7:7). Такий самий підхід був застосований до таких слів, як «жир», «тіло» і «ріг» (Буття 45:18; Екклезіаста 5:6; Йова 16:15). Пояснення подібних слів можна знайти в глосарії.

• Граматичний рід іменників. У єврейській і грецькій мовах іменники мають чоловічий і жіночий рід, а в грецькій ще й середній рід. Іноді спроби передати рід іменників можуть призвести до втрати потрібної думки. Як у єврейській, так і в грецькій мові іменники у множині переважно мають чоловічий рід, причому не тільки тоді, коли вони стосуються самих чоловіків, але й тоді, коли стосуються і чоловіків, і жінок. Наприклад, вираз «сини Ізраїля» може стосуватися 12 синів Якова, але частіше він стосується всього ізраїльського народу — і чоловіків, і жінок (Буття 46:5; Вихід 35:29). Тож у цьому виданні вираз «сини Ізраїля» часто передається словом «ізраїльтяни», яке показує, що йдеться про цілий народ. Так само єврейський вираз «хлопчик без батька» передано як «сирота»; це показує, що може йтися про дітей обох статей. Однак коли йдеться про Бога і його Сина, а також ангелів чи демонів, ми вживаємо слова чоловічого роду, так само, як у мовах оригіналу.

• Велика і мала літера. У цьому виданні займенники, які вживаються стосовно Бога, написані переважно з малої літери. Як виняток, велика літера вживається, коли необхідно уникнути незрозумілості чи двозначності, скажімо, якщо поряд стоять кілька іменників у тому самому роді й числі і неясно, на кого вказує той чи інший займенник. (Дивіться Псалом 99:5; Прислів’я 21:1.) У такому разі займенник, який стосується Бога Єгови, пишеться з великої літери.

  Також у цьому перекладі вислів «святий дух» пишеться з малої літери, оскільки, як видно з Біблії, святий дух — це Божа діюча сила, а не особа, яка має ім’я (Псалом 104:30; Матвія 3:16).

  Крім того, слова «Сатана» і «Диявол», як описові імена невидимої духовної особи, пишуться з великої літери. Дехто вважає, що Сатана, або Диявол,— це безособова зла сила, символ зла чи просто зло в людських серцях. Проте Боже Слово чітко показує, що Сатана — це особа. Варто зазначити, що в єврейському тексті у віршах Йова 1:6—12 і 2:1—7, в яких розповідається про розмови між Богом Єговою і Сатаною, вживається вираз гасСата́н (слово «Сатана» з означеним артиклем). Це вказує на те, що йдеться про реальну особу, Божого противника. До того ж Ісус Христос не раз згадував на ім’я цю злу істоту (Луки 10:18; 22:31; Матвія 25:41).

У цьому виданні Біблії використовується ряд приміток. Їх можна поділити на такі групи:

• «Або». Варіант перекладу тексту з єврейської, арамейської або грецької, який передає ту саму загальну думку (Буття 1:2, прим. до «діюча сила»; Ісуса Навина 1:8, «упівголоса»).

• «Або, можливо». Варіант перекладу, який підтверджується авторитетними джерелами і передає дещо іншу думку (Буття 21:6, «сміятися зі мною»; Захарія 14:21, «ханаанця»).

• «Букв.». Дослівний переклад з єврейської, арамейської чи грецької або основне значення слова в мові оригіналу (Буття 30:22, «завагітніла»; Вихід 32:9, «впертий»).

• Значення слів і додаткова інформація. Значення імен (Буття 3:17, «Адам»; Вихід 15:23, «Мара»); інформація про одиниці виміру (Буття 6:15, «лікті»); пояснення вжитого в тексті займенника (Буття 38:5, «він»), вказівка на допоміжну інформацію в додатках і глосарії (Буття 37:35, «могила»; Матвія 5:22, «геєна»).

На початку цього видання міститься «Вступ до Божого Слова». У ньому стисло подано головні біблійні вчення. Відразу після тексту Біблії поміщено «Таблицю біблійних книг» і «Глосарій біблійних термінів». Глосарій допомагає читачу зрозуміти, в якому значенні вживаються деякі слова і вислови в Біблії. Додаток А містить: «Принципи перекладу Біблії», «Особливості цього видання», «Як Біблія дійшла до наших днів», «Боже ім’я у Єврейських Писаннях», «Боже ім’я у Грецьких Писаннях», хронологічну шкалу «Пророки і царі Юди та Ізраїля» і таблицю «Головні події земного життя Ісуса». Додаток Б містить карти, таблиці та іншу інформацію для поглибленого вивчення Біблії.

Перед початком кожної книги Біблії подано короткий зміст з посиланням на розділи і вірші, що допомагає скласти загальне уявлення про книгу. Кожен розділ біблійної книги містить паралельні посилання. У цьому виданні наведено посилання лише на ті біблійні вірші, які тісно пов’язані між собою.