Служіння Єремії «наприкінці днів»

1, 2. а) Що Єремія побачив у видінні, яке вказувало на тему його звістки? б) Чому тебе має цікавити звістка Єремії?

«ЩО ТИ бачиш?» З таким запитанням Бог звернувся до свого пророка, якого недавно призначив. «Я бачу кипляче горня,— відповів молодий Єремія,— а перед його звернений з півночі на південь». Цим видінням Бог показав, якою буде звістка Єремії. (Прочитай Єремії 1:13—16). Єгова передрік, що лихо, немов кипляча рідина, виллється на край Юди, оскільки більшість його мешканців переступали його закон. А чому горня звернене, або нахилене, на південь? Це вказувало на те, що лихо прийде з півночі, що саме з тієї сторони світу нападуть війська Вавилону. Так і сталося. За роки свого служіння Єремія бачив, як з «киплячого горняти» поступово виливалося лихо, апогеєм якого було знищення Єрусалима.

² Вавилонської держави вже не існує. Але це не означає, що пророцтво Єремії не становить для нас жодного інтересу. Адже ми живемо «наприкінці днів», коли багато людей вважають себе християнами, однак ні самі вони, ні їхні церкви не мають Божого схвалення (Єрем. 23:20). Ти ж, подібно до Єремії, разом з іншими Свідками проголошуєш звістку від Бога, яка несе не лише осуд, але й надію.

3. а) Як укладена книга Єремії? б) Яка мета цього розділу?

³ Пророк Єремія, напевно, описував події не відразу після того, як вони ставалися, а продиктував свою оповідь писарю роками пізніше (Єрем. 25:1—3; 36:1, 4, 32). Свою книгу Єремія уклав не в хронологічному порядку, він об’єднав різні її частини тематично. Отже, тобі буде цікаво дізнатися, в якій послідовності розгорталися події, згадані в пророчій книзі Єремії і в книзі Плач Єремії. Зверни увагу на хронологічну шкалу на сторінці 19. Знаючи, хто і коли правив Юдою і що відбувалося в цьому краї та за його межами, ти ліпше зрозумієш слова і дії пророка. Також ти чіткіше побачиш, чим корисні звістки, які Бог передав своєму народові через Єремію.

4—6. У якій ситуації перебував давній Божий народ протягом кількох десятиліть до того, як Єремія став пророком?

⁴ Єремія пророкував у період бурхливих змін. Ассирія, Вавилон і Єгипет постійно ворогували між собою. Приблизно за 93 роки до того, як Єремія розпочав своє служіння, ассирійці підкорили північне десятиплемінне царство Ізраїлю і забрали в полон багатьох ізраїльтян. У той час Єгова захистив Єрусалим і вірного царя Єзекію від ассирійців. Ти, мабуть, пригадуєш, що тоді Бог знищив 185 000 ворожих воїнів (2 Цар. 19:32—36). Одним із синів Єзекії був Манасія, який царював 55 років. Єремія, очевидно, народився саме за його правління — в час, коли над Юдою панувала Ассирія (2 Хр. 33:10, 11).

⁵ З Другої книги царів, яку також написав Єремія, ми дізнаємо́ся, що Манасія відбудував священні пагірки, які зруйнував його батько. Манасія в багатьох місцях, навіть у храмі Єгови, поставив жертовники для Ваала і всіх небесних світил. Він пролив багато невинної крові і спалив свого сина, принісши його в жертву фальшивому богові. Загалом він «багато робив зла в очах Господа». Через усе це зло Єгова постановив, що на Єрусалим і цілу Юду прийде лихо, так само як колись на Ізраїль і його столицю, Самарію (2 Цар. 21:1—6, 12—16). Після того як Манасія помер, його син Амон продовжував підтримувати фальшиве поклоніння. Однак невдовзі настали великі зміни. Через два роки Амона вбили, і в 659 році до н. е. на трон зійшов його восьмирічний син, Йосія.

⁶ Цар Йосія правив 31 рік. У цей період Вавилон став здобувати більший вплив, ніж Ассирія. Йосія вважав, що за таких обставин можна відновити незалежність від іноземного панування. На відміну від свого батька і дідуся, Йосія вірно служив Єгові і здійснив масштабні релігійні реформи (2 Цар. 21:19—22:2). У 12-й рік царювання Йосія понищив у всьому краї священні пагірки і стовпи та зображення фальшивих богів, а згодом наказав відбудувати храм Єгови. (Прочитай 2 Хронік 34:1—8). Цікаво, що Бог призначив Єремію пророком у 13-й рік правління Йосії (647 року до н. е.).

7, 8. а) Чим відрізнялось правління Йосії від правління його попередників, Манасії та Амона? б) Якою людиною був Йосія? (Дивись інформацію в рамці, сторінка 20).

⁷ У 18-й рік правління праведного царя Йосії, під час відбудови храму, первосвященик знайшов «Книгу Закону». Цар звелів своєму писареві прочитати її вголос. Почувши слова тієї книги, Йосія зрозумів, наскільки народ провинився перед Єговою. Через пророчицю Хулду він запитав у Бога, як йому діяти, та закли́кав своїх підданих дотримуватися Божих заповідей. Хулда повідомила Йосії, що Єгова наведе лихо на мешканців Юди за їхню невірність. Однак це мало статися не за його життя, адже він підтримував чисте поклоніння (2 Цар. 22:8, 14—20).

⁸ Після згаданих подій цар Йосія з новими силами взявся знищувати все, що було пов’язано з фальшивим поклонінням. Він зруйнував священний пагорок і жертовник навіть у Бет-Елі, місті, яке колись належало північному царству Ізраїль. Крім того, Йосія влаштував таке святкування Пасхи, якого ще не було за жодного з царів (2 Цар. 23:4—25). Уяви, яку радість це принесло Єремії. І все ж спонукати народ до змін було нелегко. Відколи Манасія і Амон запровадили огидне ідолопоклонство, духовність народу цілком занепала. Хоча Йосія і здійснив великі реформи, Бог через Єремію проголосив, що божків у Юді стільки ж, скільки міст. Земляки пророка були наче невірна дружина: вони залишили Єгову і чинили перелюб з чужими богами. Єремія промовив: «За числом вулиць Єрусалиму наставлено жертівників для Молоха, жертівників, щоб кадити Ваалові». (Прочитай Єремії 11:1—3, 13).

9. Що відбувалося в останні роки правління Йосії?

⁹ Мешканці Юди не відгукнулися на звістку Єремії, тож довколишні народи і далі намагались завоювати цей край. У 632 році до н. е. об’єднані війська вавилонян і мідійців захопили Ніневію, столицю Ассирії. Через три роки єгипетський фараон Нехо повів свою армію на північ, щоб допомогти ассирійцям. З незазначених у Біблії причин Йосія хотів зупинити єгиптян біля Меґіддо, але був смертельно поранений (2 Хр. 35:20—24). Які зміни в політичному і релігійному житті відбудуться в Юді після цієї сумної події? З якими труднощами доведеться зіткнутись Єремії?

10. а) Чим наші дні подібні до періоду після смерті Йосії? б) Чому приклад Єремії корисний для нас?

¹⁰ Тільки уяви собі, що відчув Єремія, коли дізнався про смерть Йосії. Охоплений горем, він оплакував царя в жалобних піснях (2 Хр. 35:25). У цей тривожний для Юди час їй ще доводилось протистояти зовнішнім ворогам. Країни-суперниці — Єгипет, Ассирія та Вавилон — змагалися між собою за панування в регіоні. Крім того, після смерті Йосії почали відбуватися зміни в релігійному житті Юди. Закінчився період, упродовж якого Єремія міг без особливих перешкод служити Богові, і почався інший, несприятливий для пророка. У наші дні чимало братів опиняються в подібній ситуації: відносна свобода поклоніння змінюється переслідуваннями і забороною християнської діяльності. Можливо, багатьом з нас теж доведеться пережити щось подібне. Як труднощі вплинуть на нас? Яких випробувань ми, можливо, зазна́ємо, зберігаючи свою непорочність? Варто розглянути, які випробування мав Єремія і що допомогло йому знести їх.

11. Що сталося в Юді після смерті Йосії?

¹¹ Мешканці Юди посадили на трон в Єрусалимі сина Йосії, Єгоахаза, якого називали також Шаллумом. Він правив лише три місяці, бо фараон Нехо, повернувшись на південь після битви з вавилонянами, скинув його і забрав до Єгипту. Єремія проголосив, що Єгоахаз «вже не вернеться» (Єрем. 22:10—12; 2 Хр. 36:1—4). Замість нього Нехо призначив іншого сина Йосії, Єгоякима. Новий цар не наслідував доброго прикладу свого батька. Він не тільки не продовжував його реформ, але й сам погруз в ідолопоклонстві. (Прочитай 2 Царів 23:36, 37).

12, 13. а) Якою була релігійна ситуація на початку правління Єгоякима? б) Як релігійні провідники ставились до Єремії?

¹² Коли Єгояким зійшов на трон, Єгова наказав Єремії піти в храм і докорити мешканцям Юди за їхні злі вчинки. Юдеї думали, що храм Єгови за будь-яких умов захищатиме їх, наче талісман. Але Єремія застеріг, що коли вони не припинять «красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами», то Єгова відкине свій храм, як відкинув намет у Шіло за днів первосвященика Ілія. Бог відкине й лицемірів, що поклоняються в цьому храмі, а весь край Юди «руїною стане» (Єрем. 7:1—15, 34; 26:1—6)a. Скільки ж мужності треба було Єремії, щоб проголошувати таку звістку! Найімовірніше, він мав говорити перед видатними, впливовими людьми. Сьогодні декому з нас теж потрібна неабияка мужність, щоб проповідувати на вулицях або свідчити багатим чи відомим людям. Можна не сумніватися: Єгова неодмінно підтримає нас, як підтримав Єремію (Євр. 10:39; 13:6).

¹³ Як з огляду на релігійно-політичну ситуацію, що склалася в Юді, священики і пророки сприйняли звістку Єремії? За словами самого Єремії, «схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: “Ти конче помреш!”» Не тямлячи себе від гніву, вони вигукували: «Присуд смерти цьому чоловікові!» (Прочитай Єремії 26:8—11). Однак у противників Єремії нічого не вийшло. Єгова був зі своїм речником і врятував його. Єремія не злякався грізних ворогів, хоча їх було багато. Тобі теж не варто боятися протидії.

14, 15. а) Яку роботу розпочали Єремія і його писар Барух у четвертий рік правління Єгоякима? б) Якою людиною був Єгояким? (Дивись інформацію в рамці, сторінка 25).

¹⁴ У четвертий рік правління Єгоякима Бог сказав Єремії записати в сувій усі слова, які передавав йому за часів Йосії. Тоді Єремія продиктував своєму писарю Баруху все, що Єгова говорив впродовж 23 років. Вироки, які Бог проголосив через Єремію, стосувалися приблизно 20 царів і царств. Єремія послав Баруха в дім Єгови прочитати вголос записане в сувої. Для чого? Ось що сказав Єгова: «Може почує дім Юдин усе те зло, що Я думаю вчинити їм, щоб вернулися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу їхню провину та їхній гріх» (Єрем. 25:1—3; 36:1—3).

¹⁵ Невдовзі один придворний прочитав цей сувій Єгоякиму. Слухаючи його, цар відріза́в шматки сувою і спалював їх. Потім він наказав привести Єремію і Баруха. Але «Господь їх сховав». (Прочитай Єремії 36:21—26). Єгова передав через свого пророка, що за неслухняність Єгоякима «поховають... немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму» (Єрем. 22:13—19). Думаєш, ці слова були просто перебільшенням?

16. Яку підбадьорливу звістку проголошував Єремія?

¹⁶ Хоча Єремія проголошував вироки Єгови, він пророкував не лише загибель. Він ніс людям звістку надії про те, що Єгова визволить від ворогів останок ізраїльтян і поверне їх у рідний край, де вони житимуть безпечно. Також Бог укладе зі своїм народом «нову угоду», «вічного заповіта», і напише свій закон на їхніх серцях. Він простить їхні провини і більше не згадає гріхів. Крім того, над людьми правитиме нащадок Давида, який «буде чинити на землі правосуддя та правду» (Єрем. 31:7—9; 32:37—41; 33:15). Ці пророцтва мали сповнитися у прийдешні роки і століття. Вони стосуються навіть нас і дають нам надію на вічне майбутнє. (Прочитай Єремії 31:31, 33, 34; Євреїв 8:​7—9; 10:14—18).

17, 18. Яка політична ситуація склалася в регіоні і що сталося у Юді в останні роки правління Єгоякима, а також за правління Седекії?

¹⁷ У 625 році до н. е. між вавилонянами і єгиптянами відбулася вирішальна битва під Кархемішем. Це місто лежало на березі річки Євфрат, приблизно за 600 кілометрів на північ від Єрусалима. Цар Навуходоносор розбив війська фараона Нехо і так поклав край пануванню Єгипту в регіоні (Єрем. 46:2). Тоді ж Навуходоносор здобув владу над Юдою, а Єгояким став його слугою. Через три роки Єгояким збунтувався (2 Цар. 24:1, 2). У відповідь Навуходоносор зі своїм військом виступив проти Юди й оточив Єрусалим. Це сталося 618 року до н. е. Уяви, які тривожні часи наступили для народу і як нелегко було Божому пророкові Єремії. Цар Єгояким, очевидно, помер під час облогиb, а його син Єгояхін, який правив у Юді лише три місяці, здався вавилонянам. Навуходоносор виніс з Єрусалима всі скарби і забрав у полон Єгояхіна, царську родину і сім’ї вельмож, а також полонив воїнів і майстрів. Серед вигнанців були Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія (2 Цар. 24:10—16; Дан. 1:1—7).

¹⁸ Після цього Навуходоносор призначив царем Юди іншого сина Йосії, Седекію. Він став останнім земним царем з Давидового роду. Його правління закінчилось у 607 році до н. е., коли вавилоняни зруйнували Єрусалим і храм (2 Цар. 24:17). Упродовж одинадцяти років правління Седекії соціально-політичні умови в Юді були дуже складними. Безумовно, в такій ситуації Єремія мав цілковито покладатися на Того, хто призначив його пророком.

19. Як сучасники Єремії сприймали його звістку і чому нам варто звернути на це увагу?

¹⁹ Уяви себе на місці Єремії. З часів Йосії він був свідком політичної нестабільності в краї і духовної деградації Божого народу. Однак він знав, що в майбутньому обставини погіршаться. А втім, мешканці його рідного міста говорили йому: «Не пророкуй Ім’ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших!» (Єрем. 11:21). Навіть коли пророцтва Єремії здійснювалися, юдеї казали: «Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім’ям, ми не слухаємо тебе» (Єрем. 44:16). Тим часом їхнє життя було під загрозою. Це можна сказати і про людей, що живуть у наші дні. Звістка, яку ти несеш, походить від Єгови, так само як і звістка Єремії. Тому, розглянувши, як Єгова захистив свого пророка напередодні падіння Єрусалима, ти станеш більш рішучим у служінні Богові.

20. Чому Єремії було особливо важко служити пророком за днів Седекії? (Дивись інформацію в рамці, сторінка 29).

²⁰ За днів Седекії пророку Єремії, напевно, було найважче виконувати своє доручення. Як і чимало його попередників, Седекія «робив... зло в Господніх очах» (Єрем. 52:1, 2). Юда перебувала під пануванням Вавилону, і Навуходоносор змусив Седекію присягнути в ім’я Єгови на вірність вавилонському цареві. Попри це Седекія згодом збунтувався. Вороги Єремії змушували пророка приєднатися до повстання (2 Хр. 36:13; Єзек. 17:12, 13).

21—23. а) Які ворогуючі табори утворилися в Юді в період правління Седекії? б) Чого довелось зазнати Єремії через те, що він залишався непохитним, і чому тобі варто подумати над його прикладом?

²¹ Очевидно, на самому початку правління Седекії до Єрусалима прибули посланці царів Едому, Моаву, Аммону, Тира й Сидона. Вони, мабуть, хотіли, щоб Седекія долучився до союзу держав, які об’єдналися проти Навуходоносора. Однак Єремія заклика́в царя підкоритися вавилонянам. Він навіть дав цим посланцям ярма, які символізували те, що їхні народи теж служитимуть Вавилону (Єрем. 27:1—3, 14)c. Люди відкидали звістку Єремії, а Ананія, який був лжепророком, робив його завдання ще важчим. Перед усім народом він заявив від імені Бога, що вавилонське ярмо буде зламане. Та Єгова передав через Єремію, що не мине й року, як цей самозванець помре. Так і сталося (Єрем. 28:1—3, 16, 17).

²² У Юді утворилися два ворогуючі табори: деякі мешканці погоджувалися підкоритись Вавилону, а інші заклика́ли народ до бунту. У 609 році до н. е. Седекія повстав, покладаючись на військову допомогу Єгипту. Єремії доводилося протистояти націоналістичній істерії прихильників повстання (Єрем. 52:3; Єзек. 17:15). Навуходоносор зі своїм військом повернувся до Юди, щоб придушити бунт. Він захопив усі міста цього краю і знову взяв в облогу Єрусалим. У цей надзвичайно складний час Єремія говорив Седекії і його підданим, що вавилоняни здобудуть Єрусалим. Причому ті, хто залишиться в місті, загинуть, а ті, хто здасться халдеям, уціліють. (Прочитай Єремії 21:8—10; 52:4).

²³ Князі Юди звинуватили Єремію у змові з вавилонянами. Коли пророк заперечив це, вони побили його і посадили у в’язницю (Єрем. 37:13—15). Але він все одно не пом’якшував звістки від Єгови. Тому князі намовляли царя стратити Єремію. Вони кинули пророка в яму, де він загруз у багні і міг загинути. Однак ефіоп Евед-Мелех, який служив у царському домі, врятував його (Єрем. 38:4—13). Сьогодні служителі Єгови теж часто потрапляють у небезпеку, коли, прислухаючись до свого сумління, відмовляються ставати на чиюсь сторону в політичних конфліктах. Без сумніву, приклад Єремії підтримає тебе в час випробувань і дасть сил знести їх.

24. Розкажи, що сталося 607 року до н. е.

²⁴ У 607 році до н. е. вавилоняни проломили мури Єрусалима і захопили місто. Храм Єгови був спалений, міські стіни вщент зруйновані, а юдейські вельможі вбиті. Седекія намагався втекти, але його схопили і привели до Навуходоносора. На очах у Седекії вбили його синів, потім його самого осліпили, закували в кайдани та повели до Вавилону (Єрем. 39:1—7). Отже, все, що Єремія пророкував про Юду і Єрусалим, збулося. А втім, Божий пророк не радів. Він дуже горював через те, що сталося з його народом. Свої почуття він описав у біблійній книзі Плач Єремії, яка глибоко зворушить тебе.

25, 26. а) Як розгорталися події після завоювання Єрусалима? б) Як у цей період сучасники Єремії ставилися до його звістки?

²⁵ Що ж було з самим Єремією, коли чужоземці захопили Єрусалим? Вавилоняни поставилися до нього по-доброму та випустили з в’язниці, куди його вкинули єрусалимські князі. Згодом пророка разом з деякими юдеями повели в полон, але невдовзі його звільнили. Єремії треба було ще чимало зробити в служінні Богові, адже він мав нести його звістки уцілілим юдеям. Навуходоносор призначив Ґедалію правителем завойованого краю та пообіцяв його мешканцям мир взамін на підкорення. Але декілька невдоволених юдеїв змовилися і вбили Ґедалію (Єрем. 39:13, 14; 40:1—7; 41:2). Єремія заклика́в мешканців Юди залишатися в краї і не боятись вавилонського царя. Проте юдейські провідники звинуватили Єремію в брехні і втекли до Єгипту, силоміць забравши з собою його і Баруха. Та Єремія передрік, що Навуходоносор нападе і на цей край, завоює його і тоді втікачів спіткає лихо (Єрем. 42:9—11; 43:1—11; 44:11—13).

²⁶ І знову земляки Єремії не хотіли слухати звістку цього правдивого Божого пророка. Чому? Ось що вони казали: «Відколи перестали ми кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!» (Єрем. 44:16, 18). Наскільки ж сучасники Єремії віддалилися від Єгови! Однак приклад пророка показує, що недосконала людина може залишатися вірною Єгові навіть в оточенні невірних йому людей, і це дуже нас підбадьорює.

27. Що нам відомо про останні роки служіння Єремії?

²⁷ У 580 році до н. е. наступник Навуходоносора, Евіл-Меродах, звільнив Єгояхіна з в’язниці (в перекладі Огієнка в 31-му вірші його названо Єгоякимом). Це остання подія, яку згадує пророк у своїй книзі (Єрем. 52:31—34). На той час Єремії було, мабуть, приблизно 90 років. Точно не відомо, як закінчилось життя пророка. Найімовірніше, останні роки він провів у Єгипті, де і помер. Єремія присвятив 67 років свого життя спеціальному служінню і залишився вірним Єгові до кінця. Він виконував своє доручення і тоді, коли в краї відновлювалось правдиве поклоніння, і тоді, коли панувало відступництво. Деякі люди боялися Бога і прислухались до його звістки, але більшість відкидали її і вороже ставились до пророка. Чи можна сказати, що служіння Єремії було даремним? У жодному разі! Коли Єгова призначив Єремію пророком, він сказав: «Будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою» (Єрем. 1:19). Служіння, яке виконують сучасні Свідки Єгови, подібне до служіння Єремії. Тож люди сприймають нашу звістку так само, як юдеї сприймали слова цього пророка. (Прочитай Матвія 10:16—22). Отже, чого нас вчить приклад Єремії? Як нам слід ставитись до нашого служіння? Про це мова піде далі.