Вівторок, 22 вересня
[Любов] не шукає власної вигоди (1 Кор. 13:5).
Єгова ніколи не благословлятиме того, хто керується гордістю або честолюбством (1 Кор. 10:24, 33; 13:4). Іноді навіть Ісусові найближчі друзі прагнули певних обов’язків з неправильних спонук. Згадаймо двох апостолів — Якова та Івана. Якось вони попросили в Ісуса видатного становища у його Царстві. Чи Ісус похвалив їх за такі амбіції? Ні. Він пояснив усім 12 апостолам: «Хто хоче бути поміж вами великим, той повинен стати вашим слугою, і, хто хоче бути першим серед вас, той повинен стати для всіх рабом» (Марка 10:35—37, 43, 44). Брати, які мають правильні спонуки, тобто щиро бажають служити іншим, є справжнім благословенням для збору (1 Фес. 2:8). w24.11 15, 16, абз. 7, 8
Середа, 23 вересня
Коли немає обговорення, плани розладнуються, а коли багато порадників — здійснюються (Присл. 15:22).
Коли ми прийматимемо якесь рішення, любов спонукає нас «шукати користі не для себе, а для іншого» і бути скромними (1 Кор. 10:23, 24, 32; 1 Тим. 2:9, 10). Тоді ми приймемо рішення, в якому виявлятимуться любов і повага. Якщо тобі треба прийняти дуже серйозне рішення, то подумай, що буде потрібно для його реалізації. Як казав Ісус, спершу варто «порахувати витрати» (Луки 14:28). Проаналізуй, скільки часу, коштів і зусиль піде на те, щоб здійснити задумане. В деяких випадках слід також порадитися з членами сім’ї і обговорити, що вимагатиметься від кожного з них. Чому варто заздалегідь про все це подумати? Бо може виявитись, що треба підкорегувати своє рішення або взагалі його змінити. Крім того, якщо ми залучили до обговорення членів сім’ї і вислухали їхню думку, вони будуть більш охоче працювати над тим, щоб реалізувати прийняте рішення. w25.01 18, 19, абз. 14, 15
Четвер, 24 вересня
Тіштеся і... радійте (Ісаї 65:18).
Ісая закликає нас тішитися і радіти нашим духовним раєм. Чому? Тому що його створив Єгова (Ісаї 65:18, 19). І він хоче, щоб якомога більше людей насолодилися ділом його рук. Тому, послуговуючись нами, він заохочує людей виходити з організацій цього світу і оселятися в духовному раю. Радість від благословень, які ми маємо завдяки правді, настільки нас переповнює, що ми не можемо не ділитися нею з іншими (Єрем. 31:12). Ми вдячні Єгові не тільки за ті благословення, які маємо зараз, а й за ті, які нас чекають у майбутньому. Біблія обіцяє, що ми «побудуємо доми й житимемо в них, насадимо виноградники і їстимемо їхні плоди». Ми «не будемо... трудитися марно», адже Єгова нас благословлятиме. Він обіцяє нам насичене змістовне життя без страху і тривог. Бог знає, що нам потрібно, і задовольнить «бажання всього живого» (Ісаї 65:20—24; Пс. 145:16). w24.04 22, 23, абз. 11, 12