П’ятниця, 4 вересня
Підступна людина гидка Єгові, а для праведних він близький друг (Присл. 3:32).
Те, наскільки важливо говорити правду у своєму серці, видно з одного біблійного епізоду. Пригадаймо, як Ісус познайомився з Натанаїлом. Коли Пилип привів його до Ісуса, той відразу сказав: «Дійсно, це ізраїльтянин, в якому немає обману» (Ів. 1:47). Ісус побачив в Натанаїлі виняткову щирість. Хоча Натанаїл, як і ми, був недосконалим, в ньому не було ні краплини фальші. Це дуже вразило Ісуса і він похвалив цього чоловіка. Більшість вимог, згаданих у 15-му Псалмі, стосуються того, як ми поводимося з іншими. У 3-му вірші сказано, що той, хто є гостем у наметі Єгови, «ні на кого не зводить наклепів, не чинить зла своєму ближньому і не обмовляє своїх друзів». Якщо не контролювати своєї мови, можна завдати комусь серйозної шкоди (Як. 1:26). w24.06 10, абз. 7, 9; 11, абз. 10
Субота, 5 вересня
Господи, навіть демони підкоряються нам, коли ми вживаємо твоє ім’я (Луки 10:17).
Якщо ти добре підготуєшся до служіння, то будеш почуватися впевненіше. Коли Ісус посилав своїх учнів проповідувати, він спочатку пояснив їм, що потрібно говорити (Луки 10:1—11). Завдяки тому що учні були підготовлені, вони змогли досягти добрих результатів, і це принесло їм багато радості. А як тобі підготуватися до служіння? Подумай, що ти хочеш сказати, а потім проговори це так, щоб твої слова звучали природно і невимушено. Також спробуй уявити два-три варіанти, як людина могла б тобі відповісти, і виріши, що говоритимеш у кожному випадку. Тоді все, що тобі залишиться, коли ти зустрінеш людину,— це розслабитись, усміхнутись і почати дружню розмову. w24.04 16, абз. 6, 7
Неділя, 6 вересня
Єгово, Боже наш, ти достойний слави, честі й сили, бо ти все створив (Об’яв. 4:11).
Ми проповідуємо добру новину в першу чергу тому, що любимо Бога Єгову і його святе ім’я. Для нас це чудова можливість прославити нашого Творця. Ми повністю погоджуємося зі словами, записаними в сьогоднішньому вірші: Єгова «достойний слави, честі й сили». Ми віддаємо йому славу й честь, коли ділимося з людьми переконливими доказами того, що він усе створив і що своїм життям ми завдячуємо йому. А силу ми віддаємо тоді, коли жертвуємо своїм часом, енергією та матеріальними засобами, щоб брати якнайповнішу участь у служінні (Матв. 6:33; Луки 13:24; Кол. 3:23). Іншими словами, ми любимо Єгову, тому любимо розповідати про нього іншим. Особливо нам подобається говорити з людьми про Боже ім’я і про те, що воно означає. w24.05 17, абз. 11