Римлян
15 Ми, сильні, повинні носити слабкості несильних і не догоджати собі. 2 Нехай кожен з нас догоджає ближньому йому на добро, прагнучи його зміцнити. 3 Адже навіть Христос не догоджав собі, і про це написано так: «Обра́зи тих, хто тебе зневажав, спа́ли на мене». 4 Усе, що було написане раніше, написане нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію. 5 Тож нехай Бог — джерело витривалості й потіхи — наділить вас таким же складом розуму, як і в Христа Ісуса, 6 щоб ви спільно, в один голос, прославляли Бога й Батька нашого Господа Ісуса Христа.
7 Отже, щиро приймайте одні одних, як і Христос нас прийняв, і це принесе Богові славу. 8 Кажу вам: Христос став служителем обрізаних, аби засвідчити, що Бог правдивий, і підтвердити обітниці, які Бог дав їхнім прабатькам. 9 Він став служителем також для того, аби інші народи прославляли Бога за його милосердя. Ось що про це написано: «Тому я і буду вихваляти тебе серед інших народів та прославлятиму в піснях твоє ім’я». 10 Він знову говорить: «Радійте, народи, разом з його людом». 11 І знову каже: «Вихваляйте Єгову, всі народи, і нехай вихваляють його всі нації». 12 Потім промовляє Ісая: «З’явиться Єссе́їв корінь, і постане той, хто буде правити народами. Саме на нього народи покладатимуть надію». 13 Нехай Бог — джерело надії — через вашу віру сповнить вас усією радістю і миром, щоб завдяки силі святого духу ви збагатились надією.
14 Я ж переконаний, що й ви, брати мої, сповнені великодушності, що вам не бракує знання і ви можете наставляти одні одних. 15 Однак про деякі справи пишу вам ще відвертіше, аби нагадати про них знову, і роблю це тому, що Бог виявив мені незаслужену доброту. 16 Я отримав її, щоб звіщати добру новину про Бога, будучи служителем Христа Ісуса для інших народів. І цю святу працю я виконую для того, аби інші народи могли стати для Бога жертвою приємною, освяченою святим духом.
17 Отже, коли йдеться про служіння Богу, то я маю чим пишатися з огляду на єдність з Христом. 18 Бо я не наважусь нічого говорити, окрім того, що здійснив через мене Христос: він зробив так, що інші народи стали слухняними завдяки моїм словам та вчинкам, 19 а також завдяки силі знаків та чуд і дії святого духу. Тож я ґрунтовно проповідував добру новину про Христа від Єрусалима аж до Іллı́рії. 20 І я поставив перед собою мету не проголошувати доброї новини там, де Христове ім’я вже відоме, щоб не будувати на чужому фундаменті, 21 бо написано: «Ті, кому не звіщали про нього,— побачать, і котрі не чули — зрозуміють».
22 Тож різні обставини неодноразово перешкоджали мені прийти до вас. 23 Але тепер — оскільки в цих краях немає території, де б я не проповідував, і я вже кілька років прагну до вас завітати — 24 я дуже сподіваюся, що по дорозі до Іспанії побачуся з вами. Хочу деякий час потішитись вашим товариством, а потім — щоб ви мене трохи провели. 25 Тепер же я збираюсь вирушити до Єрусалима, аби там служити святим. 26 До речі, брати з Македонії та Аха́ї охоче поділилися своїм майном: дали пожертви для святих в Єрусалимі, котрі живуть у бідності. 27 Вони зробили це з великим задоволенням, хоча взагалі-то вони є їхніми боржниками. Бо якщо інші народи поділяли духовні блага юдеїв, то ці народи повинні у свою чергу служити їм матеріальними благами. 28 Отже, коли все владнаю і благополучно доставлю їм цей плід, то вирушу в Іспанію, а заодно завітаю до вас. 29 До того ж я знаю, що прийду до вас з повною мірою благословень від Христа.
30 Брати, з огляду на єдність з нашим Господом Ісусом Христом і на любов, до якої спонукує дух, настійно заохочую вас: безупинно моліться за мене до Бога, що я і сам роблю. 31 Моліться, щоб я звільнився від невіруючих в Юдеї і щоб моє служіння святим в Єрусалимі було їм до вподоби. 32 Також моліться, щоб — коли на це Божа воля — я прийшов до вас з радістю та разом з вами отримав відсвіження. 33 Нехай Бог, який дає мир, буде з усіма вами. Амінь.