Філіппійців
1 Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, усім святим, які перебувають в єдності з Христом Ісусом і мешкають у Филипах, а також наглядачам і служителям збору.
2 Незаслужена доброта й мир вам від Бога, нашого Батька, та Господа Ісуса Христа.
3 Щоразу, коли згадую вас, я завжди складаю моєму Богові подяки. 4 Дякую йому в палких молитвах за кожного з вас і молюся з радістю, 5 адже ви з першого дня сприяли поширенню доброї новини і робите це досі. 6 Я впевнений, що Той, хто в вас почав добру справу, ще до дня Ісуса Христа неодмінно завершить її. 7 І я маю повне право так думати про кожного з вас, бо всі ви залишаєтесь у моєму серці. Крім того, вам, як і мені, Бог виявив незаслужену доброту, і ви не покидаєте мене ані тоді, коли я в тюремних кайданах, ані тоді, коли обороняю та законно утверджую добру новину.
8 Бог свідок, я сильно тужу за всіма вами і плекаю до вас такі ж ніжні почуття, які має Христос Ісус. 9 Тому невпинно молюся, аби ваша любов збагачувалась точним знанням і повною проникливістю, 10 аби ви могли визначати, які речі є важливішими. Тоді ви аж до Христового дня залишатиметесь бездоганними, не будете доводити інших до спотикання 11 та зможете завдяки Ісусу Христу рясно приносити плоди праведності. А це у свою чергу буде на славу й похвалу Богові.
12 Хочу ж, брати, аби ви знали: те, що зі мною трапилось, швидше пішло на користь добрій новині, аніж на шкоду. 13 Тож ціла преторіанська гвардія та всі інші дізнались, що мене закували в кайдани за віру в Христа. 14 І більшість братів, що служать Господу, яким мої тюремні кайдани додали впевненості, з іще більшою відвагою та без страху розповідають про Боже слово.
15 Щоправда, дехто проповідує Христа, керуючись заздрістю та маючи дух суперництва, проте інші роблять це з доброї волі. 16 Такі звіщають про Христа з любові, бо знають, що я потрапив сюди, аби захищати добру новину. 17 Перші ж роблять це, керуючись духом суперництва, а не з чистих спонук. Так вони думають завдати мені, закутому в кайдани, ще більших страждань. 18 І що ж тепер? Нічого. Я лише радію, що — з правильних спонук чи ні — про Христа й далі проповідують, і це приносить мені радість. Тож я, як радів, так і радітиму, 19 — знаючи, що завдяки цьому й завдяки вашим благанням отримаю спасіння і потрібний мені дух Ісуса Христа,— 20 оскільки з нетерпінням сподіваюсь і плекаю надію, що мені не буде чого соромитись, а, навпаки, чи житиму, чи помру, я з повною свободою мови й далі звеличуватиму Христа своїм тілом, як це було і раніше.
21 Бо моє життя — то Христос. Що ж до смерті, то вона для мене надбання. 22 Якщо я надалі житиму в тілі, то зможу ще попрацювати і принести ще більше плодів. Однак що́ саме виберу, цього не скажу. 23 На мене тисне і те, і друге, але чого я насправді бажаю, так це звільнення, аби перебувати з Христом, бо це, звичайно, набагато краще. 24 Та з огляду на ваші потреби буде значно ліпше, якщо я залишуся в тілі. 25 Я дуже добре це розумію, тому знаю, що залишусь і перебуватиму з усіма вами заради вашого поступу й радості, пов’язаної з вашою вірою. 26 Тоді, коли я знову буду присутній серед вас, ви як послідовники Христа Ісуса сповнитесь великою радістю.
27 Тільки поводьтесь гідно доброї новини про Христа, щоб незалежно від того, чи прийду і побачу вас, чи ні, я чув, що ви твердо стоїте в одному дусі й однодушно, пліч-о-пліч, боретесь за віру в добру новину, 28 а також ні в чому не даєте супротивникам себе залякати. Для них це доказ їхнього знищення, для вас же — спасіння; і показує все це сам Бог. 29 Адже ви удостоїлися честі не лише вірити в Христа, а й страждати за нього. 30 Тому ви берете участь у боротьбі, котру, як ви бачили, вів і я. Цю боротьбу, як чуєте, я веду дотепер.