Филип’ян

Привіт филип’я́нам

1 Павло й Тимофı́й, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Фили́пах,* з єпи́скопами та диякона́ми:

2 благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа́!

Щоб ваша любов примножа́лась ще більше!

3 Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,

4 і за́вжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню́ я молитву з ра́дощами, —

5 за участь вашу в Єва́нгелії від першого дня аж дотепе́р.

6 Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре дı́ло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.

7 Бо то справедливо мені ду́мати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайда́нах моїх, і в обороні, і в утве́рдженні Єва́нгелії — спільники мої в благодаті.

8 Бо Бог мені свідок, що тужу́ я за вами всіма́ в сердечній любові Христа Ісуса.

9 І молюсь я про те, щоб ваша любов примножа́лась ще більше та більше в пізна́нні й усякім дослı́дженні,

10 щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цı́лі були Христового дня,

11 напо́внені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.

Життя — то Христос, а смерть — то надба́ння

12 Бажаю ж я, браття, щоб вı́дали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Єва́нгелії,

13 бо в усій прето́рії* та всім іншим стали відо́мі кайда́ни мої за Христа.

14 А багато братів у Господі через кайда́ни мої посміліли та ще більше відва́жилися Слово Боже звіщати безстрашно.

15 Одні, правда, і через за́здрощі та колотне́чу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;

16 а інші з любови, зна́ючи, що я поставлений на оборону Єва́нгелії;

17 а інші через пı́дступ звіщають Христа нещиро, ду́маючи, що додаду́ть тягару́ до кайда́нів моїх.

18 Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й бу́ду радіти.

19 Бо знаю, що це бу́де мені на спасı́ння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,

20 через чека́ння й надію мою, що я ні в чо́му не бу́ду посоро́млений, але цı́лою сміли́вістю, як за́вжди, так і тепер Христос буде звели́чений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.

21 Бо для мене життя — то Христос, а смерть — то надба́ння.

22 А коли життя в тілі — то для мене плід дı́ла, то не знаю, що́ вибрати.

23 Тягнуть мене одне й друге, хоч маю я бажа́ння померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.

24 А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.

25 І оце знаю певно, що зали́шусь я, і пробува́тиму з вами всіма́ вам на ко́ристь та на ра́дощі в вірі,

26 щоб ваша хвала́ через мене примно́жилася в Христі Ісусі, коли зно́ву прийду́ я до вас.

27 Тільки живіть згідно з Христовою Єва́нгелією, щоб, — чи прийду́ я й побачу вас, чи й не бувши — почув я про вас, що ви стоїте́ в однім дусі, бо́рючись однодушно за віру єва́нгельську,

28 і ні в чо́му не боячи́ся противників; це їм доказ загибелі, вам же спасı́ння. А це від Бога!

29 Бо вчинено вам за Христа добродı́йство, — не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,

30 маючи таку саму боротьбу́, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.