Для диригента: «Не знищуй». Міхта́м. Псалом Давида, складений після того, як він утік від Сау́ла в печеру.+
57 Вияви ласку мені, Боже, вияви ласку,
бо в тебе я знайшов сховок,+
і в тіні твоїх крил я ховатимусь, поки не минуть нещастя.+
2 Я кличу Всевишнього Бога,
Бога правдивого, який ради мене кладе край нещастям.
3 Бог подасть з небес допомогу та врятує мене,+
приведе в замішання того, хто хоче мене пожерти. (Се́ла).
Він виявить свою віддану любов і вірність.+
4 Мене оточили леви,+
і, навіть коли спати лягаю, поряд ті, хто хоче пожерти мене,
їхні зуби — мов списи і стріли,
а язик — немов гострий меч.+
5 Нехай твоя велич, о Боже, буде вища за небеса
і слава твоя хай розноситься над усією землею.+
6 Вони поставили сітку для моїх ніг,+
я схилився від тривог.+
Вони викопали для мене яму,
але самі у неї впали.+ (Се́ла).
7 Серце моє непохитне, Боже,+
серце моє непохитне.
Я співатиму й гратиму для тебе.
8 Пробудись, серце моє!
Прокинься, ліро та арфо!
Розбуджу я ранкову зорю.+
9 Єгово, я прославлятиму тебе серед народів,+
піснею вихвалятиму тебе серед племен.+
10 Бо твоя віддана любов велика — аж до небес,+
і вірність твоя — аж до неба.
11 Нехай твоя велич, о Боже, буде вища за небеса
і слава твоя хай розноситься над усією землею.+