Даниїла

Мудрецı́ не можуть ви́яснити царевого сна

2 А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.

2 І сказав цар покли́кати чарівникı́в та заклиначı́в, і чаклунı́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.

3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“

4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському*: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об’явимо ро́зв’язку“.*

5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв’язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.

6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв’язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об’явіть мені сон та його ро́зв’язку“.

7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об’я́вимо ро́зв’язку“.

8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.

9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змı́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об’явите мені, і його ро́зв’язку“.

10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об’явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.

11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об’явили б її перед царем, окрім богı́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.*

Цар наказав повбивати мудрецı́в

12 За це цар розгнівався, та сильно розпı́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудрецı́в.

13 І вийшов нака́з, і вбивали мудрецı́в, і шукано Даниїла та його товаришı́в, щоб повбива́ти.

14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудрецı́в.

15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.

Даниїл ви́яснить сон

16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об’явить цареві ро́зв’язку сна.

17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товаришı́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товаришı́в його ра́зом з рештою вавилонських мудрецı́в.

19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му видı́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.

Даниї́лова молитва

20 Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім’я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.

22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.

23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.

Даниїл у царя

24 Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудрецı́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудрецı́в! Заведи мене перед царя, — і я об’явлю́ цареві ро́зв’язку сна“.

25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об’я́вить царе́ві ро́зв’язку сна“.

26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об’явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв’язку?“

27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об’явити цареві ані мудрецı́, ані заклиначı́, ані чарівники́, ані віщуни́.

28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та видı́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:

Царе́ві снився бовва́н

29 Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.

30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об’явити царе́ві розв’язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.

31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.

32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срı́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,

33 голı́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.

34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.

35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срı́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розвı́яв, і не знайшлося по них жодного слı́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.

36 Оце той сон, а його ро́зв’язку зараз скажемо перед царем.

Даниїл вияснює сон

37 Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.

38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.

39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розı́б’є, як залізо, що все розбиває.

41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде подı́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.

42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.

43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.

44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде вı́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.

45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срı́бло та золото. Великий Бог об’явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв’язка!“

Велика нагоро́да Даниїлові за ви́яснення сна

46 Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлı́бну жертву та лю́бі па́хощі!

47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“

48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.

49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворı́.*

Урятува́ння трьох юнаків з огне́нної печі