25 Ось що про нього говорить Давид: “Я постійно бачу перед собою* Єгову; він завжди праворуч від мене, тож я ніколи не похитнуся. 26 Через це моє серце розвеселилось, і я заговорив з великою радістю. Я житиму надією, 27 бо ти не залишиш мене в могилі і не допустиш, щоб твій відданий слуга побачив тління.+ 28 Ти показав мені дорогу життя. Коли я стоятиму перед твоїм обличчям, мене переповнюватиме велика радість”.+