66 Петро в той час був унизу, на подвір’ї. Коли туди прийшла одна зі служниць первосвященика+ 67 і побачила Петра, який грівся коло вогнища, то стала пильно придивлятися до нього, а тоді сказала: «Ти теж був з тим назаря́нином, з тим Ісусом». 68 Але він заперечив: «Я не знаю його і не розумію*, про що ти говориш»,— і вийшов до входу. 69 Там служниця, побачивши його, знову почала говорити до людей, які стояли поряд: «Це один з них».+ 70 Однак він і цього разу все заперечував. Через деякий час люди, які стояли поряд, знову почали казати Петру: «Ти дійсно один з них, ти ж галілея́нин». 71 Але він став присягатися і клястися: «Я не знаю того чоловіка, про якого ви говорите!» 72 І в ту ж мить півень проспівав удруге,+ а Петро згадав Ісусові слова: «Перш ніж двічі проспіває півень, ти тричі зречешся мене».+ Тоді він не витримав і почав плакати.

55 І, коли люди розпалили посеред подвір’я багаття і посідали довкола, Петро сів з ними.+ 56 А одна служниця, побачивши його при світлі вогнища, придивилась до нього й сказала: «Цей чоловік також був з ним». 57 Але він заперечив: «Жінко, я не знаю його».+ 58 Незабаром інший чоловік побачив його і сказав: «Ти також один з них». Однак Петро відповів: «Ні!»+ 59 І приблизно через годину ще хтось почав настійно твердити: «Ну так, цей точно був з ним, він же галілея́нин!» 60 Та Петро відповів: «Чоловіче, я не знаю, про що ти говориш!» І в ту ж мить, коли він ще говорив, проспівав півень. 61 Тоді Господь обернувся й подивився Петрові у вічі, а той пригадав собі його слова: «Перш ніж сьогодні проспіває півень, ти тричі зречешся мене».+ 62 І вийшов він звідти та гірко заплакав.

15 А Си́мон Петро та ще один учень пішли за Ісусом.+ І оскільки той учень був знайомий з первосвящеником, то зміг увійти з Ісусом у двір первосвященика. 16 Петро ж туди не зайшов, а залишився при воротах*. Тоді той учень, якого знав первосвященик, вийшов, порозмовляв з дівчиною, що служила при воротах, і ввів Петра у двір. 17 А дівчина запитала Петра: «Хіба ти не один з учнів того чоловіка?» Він відповів: «Ні».+