69 А Петро тим часом сидів на подвір’ї. До нього підійшла одна служниця і сказала: «Ти теж був з тим галілея́нином, з Ісусом!»+ 70 Але він заперечив перед усіма: «Я не знаю, про що ти говориш». 71 Коли він вийшов до сторожки біля брами, ще одна дівчина помітила його і сказала людям, які там стояли: «Цей чоловік був з тим назаря́нином, Ісусом».+ 72 Петро знову заперечив, присягаючи: «Я не знаю цього чоловіка!» 73 Незабаром люди, які стояли довкола, підійшли й сказали Петру: «Ти дійсно один з них, бо й твій говір видає тебе». 74 А він почав присягатися і клястися: «Я не знаю цього чоловіка!» І в ту ж мить проспівав півень. 75 Тоді Петро пригадав Ісусові слова: «Перш ніж проспіває півень, ти тричі зречешся мене».+ І вийшов він звідти та гірко заплакав.

66 Петро в той час був унизу, на подвір’ї. Коли туди прийшла одна зі служниць первосвященика+ 67 і побачила Петра, який грівся коло вогнища, то стала пильно придивлятися до нього, а тоді сказала: «Ти теж був з тим назаря́нином, з тим Ісусом». 68 Але він заперечив: «Я не знаю його і не розумію*, про що ти говориш»,— і вийшов до входу. 69 Там служниця, побачивши його, знову почала говорити до людей, які стояли поряд: «Це один з них».+ 70 Однак він і цього разу все заперечував. Через деякий час люди, які стояли поряд, знову почали казати Петру: «Ти дійсно один з них, ти ж галілея́нин». 71 Але він став присягатися і клястися: «Я не знаю того чоловіка, про якого ви говорите!» 72 І в ту ж мить півень проспівав удруге,+ а Петро згадав Ісусові слова: «Перш ніж двічі проспіває півень, ти тричі зречешся мене».+ Тоді він не витримав і почав плакати.

18 Тим часом раби і варта розвели вогнище й стояли довкола нього та грілись, тому що було холодно. Петро теж стояв і грівся з ними.