5 Але я прибуду до вас після того, як перейду через Македонію,+ тому що проходитиму цим краєм. 6 Можливо, я зупинюся або навіть перезимую у вас, і потім ви трохи проведете мене туди, куди я піду.

12 Коли я прибув до Троа́ди,+ щоб звіщати добру новину про Христа, і переді мною відчинились двері в служінні Господу, 13 то я* був дуже занепокоєний, бо не знайшов Ти́та,+ свого брата. Тому я попрощався з братами і вирушив до Македонії.+

5 Прийшовши в Македонію,+ ми не мали спокою, але зазнавали різних утисків: зовні була боротьба, всередині — побоювання. 6 Проте Бог, який потішає пригнічених,+ потішив нас присутністю Ти́та, 7 і не лише його присутністю, але й тим, як ви його потішили. Адже він приніс звістку про вашу тугу за мною, ваш смуток і щиру турботу про мене. Тож я ще більше зрадів.