Дії апостолів
8 А Савл схвалював вбивство Степана.+
Того дня почалося сильне переслідування єрусалимського збору, і всі, крім апостолів, розпорошились по Юдеї та Сама́рії.+ 2 Але деякі побожні чоловіки поховали Степана і після того сильно оплакували його смерть. 3 Савл же намагався знищити збір: вдирався в один дім за іншим, витягував і чоловіків, і жінок та кидав їх до в’язниці.+
4 А ті, що розпорошилися, ходили й звіщали добру новину про Боже слово.+ 5 Тоді Пилип+ пішов у місто Сама́рію+ та проповідував там про Христа. 6 І натовпи людей дуже уважно слухали Пилипа і спостерігали за чудами, які він виконував. 7 Там було багато людей, опанованих нечистими духами, і ці духи голосно кричали й виходили з них.+ Зцілялося також чимало паралізованих і кульгавих. 8 Через це в тому місті була велика радість.
9 Там жив один чоловік, на ім’я Си́мон; раніше він займався магією і дивував самаря́н, видаючи себе за великого. 10 І всі — від малого до великого — прислуха́лись до нього та говорили: «Цей чоловік — Божа сила, велика сила». 11 І, оскільки він дивував людей своєю магією вже досить довгий час, вони його слухали. 12 Проте коли люди повірили Пилипу, який сповіщав добру новину про Боже Царство+ та про ім’я Ісуса Христа, то і чоловіки, і жінки хрестилися.+ 13 Навіть Си́мон став віруючим і, після того як охрестився, постійно ходив з Пилипом і дуже дивувався, бачачи всі ті чуда, а також великі й могутні діла, які виконував Пилип.
14 Коли апостоли в Єрусалимі почули, що мешканці Сама́рії прийняли Боже слово,+ то послали до них Петра та Івана. 15 Тож вони пішли до самаря́н і помолилися, щоб ті отримали святий дух.+ 16 Вони були охрещені в ім’я Господа Ісуса, але святий дух ще не сходив на жодного з них.+ 17 Після того апостоли поклали на самаря́н руки,+ і ті стали отримувати святий дух.
18 А як Си́мон побачив, що дух сходить на людей, коли апостоли кладуть на них руки, то запропонував їм гроші, 19 кажучи: «Наділіть і мене такою владою, щоб кожна людина, на яку я покладу руки, отримувала святий дух». 20 На це Петро сказав йому: «Нехай твоє срібло згине разом з тобою, бо ти думав, що зможеш отримати дар Божий за гроші!+ 21 Не маєш ти жодної участі в цій справі, бо бачить Бог, що твоє серце нещире. 22 Тож покайся у цьому злі та благай Єгову, щоб, коли можливо, він простив тебе за лихий намір твого серця, 23 бо я бачу, що твоє серце наповнене гіркою отрутою і ти раб неправедності». 24 Тоді Си́мон почав просити: «Моліться за мене і благайте Єгову, аби нічого з того, що ви сказали, зі мною не трапилось».
25 І коли вони дали в тому місті ґрунтовне свідчення та розповіли слово Єгови, то вирушили назад у Єрусалим, а дорогою звіщали добру новину в багатьох самарı́йських селах.+
26 Проте ангел Єгови+ сказав Пилипу: «Встань і йди на південь, до дороги, що спускається з Єрусалима до Га́зи». (Це пустельна дорога.) 27 Пилип так і зробив. Дорогою він зустрів одного ефіопського вельможу, який обіймав високе становище в канда́ки, ефіопської цариці, і був поставлений над усіма її скарбами. Цей вельможа їздив до Єрусалима для поклоніння Богу+ 28 і, повертаючись звідти на колісниці, читав уголос пророка Ісаю. 29 Тоді дух сказав Пилипу: «Іди і наздожени цю колісницю». 30 Пилип підбіг до колісниці і, почувши, що той читає вголос пророка Ісаю, запитав: «Скажи, ти розумієш, що читаєш?» 31 Той відповів: «Хіба я можу зрозуміти, якщо ніхто мені не пояснить?» Потім він попросив Пилипа піднятися до нього й сісти поряд. 32 А читав він уголос такий уривок з Писання: «Його вели, наче вівцю на заріз;+ і як ягня мовчить перед стрижієм, так і він не відкриває своїх уст.+ 33 Коли його принижували, йому відмовляли в правосудді.+ І хто може докладно розповісти про його походження? Його зітруть з лиця землі».+
34 Тоді вельможа запитав Пилипа: «Благаю тебе, скажи, кого пророк тут мав на увазі: себе чи когось іншого?» 35 Тож Пилип, почавши з цього місця в Писанні, став звіщати йому добру новину про Ісуса. 36 Тим часом вони під’їхали до води, і вельможа вигукнув: «Поглянь, ось вода! Що заважає мені охреститись?» 37 —— 38 Він наказав негайно зупинити колісницю, вони обидва — Пилип та вельможа — ввійшли у воду, і Пилип його охрестив. 39 Коли ж вони вийшли з води, дух Єгови відразу повів Пилипа звідти, і вельможа його більше не бачив. Сам же вельможа, радіючи, поїхав далі. 40 А Пилип опинився в Ашдо́ді і, проходячи тією місцевістю, звіщав добру новину мешканцям усіх міст, поки не дійшов до Кеса́рії.+