Перший лист Івана
2 Дітоньки мої, пишу це вам, щоб ви не вчинили гріха. А якщо хтось і згрішить, то ми маємо помічника* — Ісуса Христа,+ праведника, який перебуває з Батьком.+ 2 Він є жертвою примирення+ за* наші гріхи,+ і не тільки за наші, але й за гріхи цілого світу.+ 3 Якщо ми завжди виконуємо його заповіді, то знаємо, що пізнали його. 4 Той, хто говорить: «Я пізнав його», а заповідей його не виконує, є брехуном, і правди в ньому немає. 5 А хто його сло́ва дотримується, у тому любов до Бога дійсно стала досконалою.+ Це допомагає нам розуміти, чи ми залишаємося з ним в єдності.+ 6 Хто говорить, що перебуває з ним в єдності, той зобов’язаний жити так, як він.+
7 Любі, пишу вам заповідь не нову, а стару, яку ви мали від початку.+ Ця стара заповідь — слово, яке ви чули. 8 Водночас пишу вам нову заповідь, якої дотримувався він і якої тримаєтесь ви, бо темрява минає і вже сяє правдиве світло.+
9 Хто говорить, що перебуває у світлі, а брата свого ненавидить,+ той і досі в темряві.+ 10 Хто ж любить брата свого, той залишається у світлі+ й не має жодної підстави для спотикання. 11 А хто ненавидить брата свого, той перебуває в темряві, він ходить у темряві+ і не знає, куди йде,+ бо темрява засліпила йому очі.
12 Пишу вам, дітоньки, бо ваші гріхи прощені заради його імені.+ 13 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали того, хто є від початку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли Злого.+ Пишу вам, дітоньки, бо ви пізнали Батька.+ 14 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали того, хто є від початку. Пишу вам, юнаки, бо ви сильні,+ у вас перебуває слово Бога+ і ви перемогли Злого.+
15 Не любіть ані світу, ані того, що у світі.+ Якщо хтось любить світ, у ньому немає любові до Батька,+ 16 бо все, що у світі,— прагнення плоті,+ прагнення очей+ та вихваляння своїми статками*,— походить не від Батька, а від світу. 17 І світ минає, і його прагнення,+ а хто виконує Божу волю, той залишається вічно.+
18 Дітоньки, це остання година. Ви вже чули, що йде антихрист,+ і навіть тепер з’явилося багато антихристів,+ з чого ми знаємо, що це остання година. 19 Ці люди були серед нас, але покинули нас, оскільки не були такими, як ми*.+ Якби вони були такими, як ми, то залишилися б з нами. Проте вони пішли, щоб стало зрозуміло, що не всі такі, як ми.+ 20 А ви отримали помазання від Святого,+ і всі ви маєте знання. 21 Пишу не тому, що ви не знаєте правди,+ а тому, що знаєте її, і тому, що від правди не походить жоден обман.+
22 Хіба не брехун той, хто заперечує, що Ісус є Христос?+ Такий є антихристом;+ він відкидає і Батька, і Сина. 23 Кожен, хто відкидає Сина, не перебуває в єдності і з Батьком.+ А кожен, хто визнає́ Сина,+ перебуває в єдності і з Батьком.+ 24 Що ж до вас, то нехай те, що ви чули від початку, залишається у вас.+ Коли те, що ви чули від початку, залишатиметься у вас, то й ви будете перебувати в єдності із Сином та з Батьком. 25 І ось що він особисто пообіцяв нам — вічне життя.+
26 Пишу все це про тих, хто намагається ввести вас в оману. 27 Що ж до вас, то отримане від нього помазання+ залишається у вас. І ви не потребуєте, щоб вас хтось навчав. Бо помазання від нього не є обманом, воно правдиве і навчає вас про все.+ Тому, як воно і навчило вас, залишайтеся в єдності з ним.+ 28 Тож, дітоньки, залишайтеся з ним в єдності, щоб, коли він виявиться, ми мали свободу мови+ і через сором не відступили від нього під час його присутності. 29 Якщо ви знаєте, що він праведний, то усвідомлюєте, що кожен, хто ходить у праведності, народився від нього.+