Пісня над піснями

 2 «Цілуй мене устами своїми,

бо вияви твоєї любові приємніші від вина.+

Ми будемо радіти й тішитися,

будемо хвалити* вияви твоєї любові, які приємніші від вина.

 5 О дочки єрусалимські, я смаглява*, але гарна,

як намети Кеда́ру,+ як Соломонові ша́тра.+

 6 Не дивіться, що я смуглолиця,

то сонце опалило мене своїм поглядом.

Сини матері моєї розгнівались на мене

і поставили стерегти виноградники,

та власний виноградник я не стерегла.

 7 О ти, кого я* так сильно кохаю,

де пасеш ти черідку свою,+

де вона спочиває опівдні?

Скажи мені, і я не ходитиму серед отар твоїх друзів,

мов жінка, вкрита покривалом*».

 8 «Якщо ти не знаєш цього, найвродливіша з жінок,

то піди слідами отари

і паси своїх козенят біля пастуших наметів».

10 Гарні щічки твої у прикрасах*,

а шия твоя — у намисті.

11 Ми зробимо тобі золоті прикраси*,

оздоблені сріблом».

12 «Поки цар сидить за своїм столом,

мої пахощі*+ розливають аромат.

13 Мій коханий для мене — наче пахуча торбинка з миррою,+

у мене на грудях він спочиває вночі.

14 Коханий для мене — як китиця хни+

у виноградниках Ен-Ге́ді».+

15 «Яка ж ти вродлива, моя кохана,

яка ж ти вродлива! Очі твої — немов очі голубки».+

17 Покрівля нашого дому* — це кедри,

а його стеля — ялівці.