Буття
18 Після того Єгова+ з’явився Аврааму біля великих дерев у Мамре́,+ коли той сидів при вході в намет у найспекотніший час дня. 2 Звівши очі, Авраам побачив, що неподалік стоять троє чоловіків.+ Тож він відразу побіг їм назустріч, вклонився до землі 3 і сказав: «Єгово, якщо я знайшов ласку у твоїх очах, будь ласка, не проходь повз свого слугу. 4 Дозвольте принести трохи води і помити вам ноги,+ а потім відпочиньте під деревом. 5 Якщо ви вже прийшли до вашого слуги, то я принесу трохи хліба, і ви підкріпитесь*, а після того підете собі далі». На це вони відповіли: «Добре, зроби, як ти кажеш».
6 І Авраам поспішив до Сарри в намет і сказав: «Швидко візьми три міри* найліпшого борошна, заміси тісто та спечи хліб». 7 Потім Авраам побіг, вибрав зі стада добре теля і дав слузі, і той швиденько приготував його. 8 Після того він взяв масло, молоко та приготоване теля і поставив усе це перед ними. Сам же він, поки вони їли, стояв поряд під деревом.+
9 Потім вони запитали його: «Де твоя дружина Сарра?»+ — «У наметі»,— відповів Авраам. 10 І один з тих чоловіків сказав: «Я обов’язково повернуся наступного року в цей самий час, і твоя дружина Сарра матиме сина».+ А Сарра все це чула, бо була біля самого входу в намет, позаду того чоловіка. 11 На той час Авраам і Сарра були вже старі, у похилому віці,+ і Сарра вже не могла народити*.+ 12 Тож вона засміялась у своєму серці: «Хіба я ще зможу мати таку радість, коли сама постаріла і постарів мій пан?»+ 13 Тоді Єгова сказав Аврааму: «Чому Сарра розсміялась і сказала: “Невже я справді зможу народити? Я ж стара!”? 14 Хіба є щось неможливе для Єгови?+ Я повернуся наступного року в цей самий час, і Сарра матиме сина». 15 Але Сарра, злякавшись, почала заперечувати: «Я не сміялась!» Він же сказав: «Ні, сміялась».
16 Коли ті чоловіки встали і, подивившись у бік Содома,+ вирушили в дорогу, Авраам пішов їх провести. 17 Єгова сказав: «Хіба я буду приховувати від Авраама те, що збираюсь зробити?+ 18 Він неодмінно стане великим та сильним народом, і через нього всі народи землі отримають* благословення.+ 19 Бо я добре знаю Авраама і впевнений, що він накаже своїм синам та майбутнім нащадкам триматися доріг Єгови і чинити праведність та справедливість.+ Тоді я, Єгова, дам йому все те, що обіцяв».
20 Потім Єгова сказав: «Я чую голосні скарги на Содом і Гоморру.+ Гріхи їхні стали дуже важкі.+ 21 Тож я зійду і подивлюсь, чи справедливі скарги, які до мене дійшли, і чи їхні вчинки й справді такі безбожні. Я хочу це знати».+
22 Після того чоловіки* пішли звідти в бік Содома, а Єгова+ залишився з Авраамом. 23 І Авраам, підійшовши, сказав: «Невже ти знищиш праведного разом з неправедним?+ 24 Може, в цьому місті є 50 праведних. Невже ти знищиш усе місто і не помилуєш його заради тих 50 праведних? 25 Це ж неможливо, щоб ти знищив праведного разом з неправедним і щоб праведний зазнав того ж, що й неправедний!+ Неможливо, щоб ти таке зробив!+ Хіба Суддя всієї землі не поведеться справедливо?»+ 26 На це Єгова сказав: «Якщо я знайду в Содомі 50 праведних, то заради них помилую ціле місто». 27 Та Авраам сказав: «Єгово, я наважився говорити з тобою, хоча я порох і попіл. Будь ласка, вислухай мене. 28 Може, до 50 праведних бракуватиме 5. Невже через тих 5 ти знищиш ціле місто?» На це Бог сказав: «Якщо я знайду 45 праведних, то не знищу місто».+
29 Але він став знову просити: «Може, там буде 40». Бог же сказав: «Не зроблю цього і заради 40». 30 Та він і далі просив: «Будь ласка, Єгово, не гнівайся,+ але послухай мене ще цього разу. Може, там буде лише 30». І Бог відповів: «Не зроблю цього, якщо знайду там 30». 31 Авраам же не переставав просити: «Єгово, я ще раз наважився говорити з тобою. Будь ласка, вислухай мене. Може, там буде тільки 20». Бог сказав: «І заради 20 я не знищу місто». 32 Тоді Авраам сказав: «Будь ласка, Єгово, не гнівайся, але вислухай мене ще тільки раз. Може, там буде всього 10». На це Бог відповів: «Я не знищу місто навіть ради 10». 33 І, закінчивши розмовляти з Авраамом, Єгова пішов.+ Авраам же повернувся додому.