Книга Захарія
2 Тоді я підвів очі й побачив чоловіка, який мав у руці мірильний шнур.+ 2 Я запитав його: «Куди ти йдеш?»
А він відповів: «Іду ви́міряти Єрусалим, щоб дізнатися, яка його ширина і довжина».+
3 Після цього ангел, який розмовляв зі мною, пішов, а йому назустріч вийшов інший ангел. 4 Він промовив до нього: «Біжи, скажи тому юнакові: “Єрусалим буде заселений,+ наче поселення без мурів*, бо в ньому буде багато людей і худоби.+ 5 А я,— промовляє Єгова,— стану вогняним муром довкола нього+ і наповню його своєю славою”».+
6 «Поспішайте! Втікайте з північного краю»,+ — говорить Єгова.
«Бо я розпорошив вас на чотири небесні вітри»,+ — каже Єгова.
7 «Поспішай, Сіоне! Рятуйся втечею, ти, що живеш у вавилонської дочки.+ 8 Бо так сказав Єгова, Бог військ (прославившись*, він послав мене до народів, що вас грабували):+ “Той, хто торкається вас, торкається зіниці мого ока.+ 9 Я підніму на них руку, і вони стануть здобиччю для своїх рабів”.+ Тоді ви зрозумієте, що це Єгова, Бог військ, послав мене.
10 “Радісно вигукуй, сіонська дочко,+ бо я прийду+ і перебуватиму з тобою,+ — говорить Єгова.— 11 Того дня багато народів приєднаються до мене,+ Єгови, і стануть моїм народом. І я перебуватиму з тобою”». Тож ви зрозумієте, що мене послав сам Єгова, Бог військ. 12 Тоді Єгова заволодіє Юдою, своєю часткою на святій землі, і знову обере Єрусалим.+ 13 Мовчіть перед Єговою, усі люди*, бо він вийшов зі своєї святої оселі.