Повторення Закону

1 Це слова, з якими Мойсей звернувся до всього Ізра́їля в пустелі, що біля Йордану, на пустельних рівнинах перед Су́фом, біля Пара́ну, Тофе́лу, Лава́ну, Гацеро́ту і Ді-Зага́ву. 2 (Від Хори́ву до Каде́ш-Барне́а+ 11 днів ходи, якщо йти дорогою, яка веде у гористий край Сеї́р.) 3 Першого дня 11-го місяця 40-го року+ Мойсей передав ізраїльтянам* усе, що Єгова наказав. 4 Це було після того, як він переміг аморе́йського царя Сиго́на,+ який жив у Хешбо́ні, і баша́нського царя О́га,+ який жив в Аштаро́ті (він переміг його в Едре́ю).+ 5 Тож біля Йордану, в моа́вському краю, Мойсей почав роз’яснювати Закон,+ кажучи:

6 «Наш Бог Єгова сказав нам біля Хори́ву: “Ви вже довго перебуваєте в цьому гористому краю.+ 7 Збирайтеся і рушайте до гористого краю аморея́н+ і до всіх сусідніх місцевостей: до Ара́ви,+ до гористого краю, до Шефе́ли, до Неге́ву і до узбережжя.+ Йдіть до ханаа́нського краю, до Ліва́ну*+ і великої ріки, ріки Євфрат.+ 8 Я даю вам цей край. Тож ідіть і заволодійте краєм, який Єгова поклявся дати вашим прабатькам, Аврааму, Ісаку+ та Якову,+ а також їхньому потомству*”.+

9 У той час я сказав вам: “Ви для мене важкий тягар, я не можу нести вас сам.+ 10 Ваш Бог Єгова розмножив вас, і ви стали такі численні, як зірки на небі.+ 11 Нехай Єгова, Бог ваших прабатьків, помножить вас+ і зробить у тисячу разів численнішими. Хай він поблагословить вас, як і обіцяв.+ 12 Для мене ви важкий тягар і важка ноша. Як мені самому зносити вас і всі ваші сварки?+ 13 Виберіть зі своїх племен мудрих, розсудливих і досвідчених чоловіків, і я поставлю їх над вами”.+ 14 У відповідь ви сказали: “Те, що ти говориш, добре”. 15 Тож я вибрав голів ваших племен, мудрих та досвідчених чоловіків, і призначив їх начальниками над тисячами, начальниками над сотнями, начальниками над півсотнями, начальниками над десятками та іншими начальниками в племенах.+

16 І в той час я наказав вашим суддям: “Коли будете розглядати суперечку між вашими братами, між чоловіком і його братом або чужинцем,+ то судіть праведно.+ 17 Коли судите, будьте безсторонні.+ Вислуховуйте кожну людину, як видатну, так і просту.+ Не майте страху перед людьми,+ бо ваш суд від Бога.+ Якщо ж якась справа буде надто складна для вас, приходьте до мене, і я вас вислухаю”.+ 18 Тож я дав вам накази про все, що ви маєте робити.

19 Потім ми вирушили з Хори́ву і пішли через велику й страшну пустелю,+ яку ви бачили. Ми пішли дорогою, що веде до гористого краю аморея́н,+ як наказав наш Бог Єгова, і зрештою прийшли в Каде́ш-Барне́а.+ 20 Там я сказав вам: “Ви прийшли в гористий край аморея́н, який дає нам Бог Єгова. 21 Єгова, ваш Бог, дає вам цей край, тож ідіть і заволодійте ним, як наказав Єгова, Бог ваших прабатьків.+ Не бійтесь і не жахайтесь”.

22 Але всі ви прийшли до мене і сказали: “Пошлімо спочатку чоловіків, щоб вони розвідали край. Повернувшись, вони розкажуть, якою дорогою йти і які міста нам траплятимуться на шляху”.+ 23 Мені це сподобалось, і я вибрав 12 чоловіків, по одному з кожного племені.+ 24 Вони зібрались, вирушили в гористий край+ і розвідали долину* Ешко́л. 25 Вони взяли плодів того краю та принесли нам. Ці чоловіки розповіли нам усе і сказали: “Добрий той край, який дає нам Єгова, наш Бог”.+ 26 Але ви не захотіли йти туди і збунтувалися проти наказу вашого Бога Єгови.+ 27 Ви нарікали у своїх наметах, кажучи: “Єгова нас ненавидить, тому і вивів нас з єгипетського краю, щоб віддати в руку аморея́н та вигубити нас. 28 Куди ми йдемо? Наше серце зомліло зі страху*, коли наші брати сказали:+ «Люди там вищі й сильніші від нас, а їхні міста великі та укріплені аж до небес*.+ Крім того, ми бачили там нащадків Ана́ка»”.+

29 Тоді я сказав вам: “Не бійтесь їх і не лякайтесь.+ 30 Ваш Бог Єгова піде перед вами і воюватиме за вас,+ як робив це на ваших очах у Єгипті.+ 31 І в пустелі ви бачили, що весь той час, поки ви йшли сюди, Єгова, ваш Бог, носив вас, як батько носить свого сина”. 32 Незважаючи на все це, ви не повірили вашому Богу Єгові,+ 33 який ішов перед вами, щоб знайти місце, де ви б могли отаборитись. Вночі він з’являвся у вогні, а вдень — у хмарі, щоб показати вам, яким шляхом іти.+

34 Весь той час Єгова чув ваші слова, тому він розгнівався і поклявся:+ 35 “Ніхто з цього злого покоління не побачить доброго краю, який я поклявся дати вашим прабатькам.+ 36 Цей край побачить лише Кале́в, син Єфунне́. Край, по якому він ходив, я, Єгова, дам йому та його нащадкам, бо він усім серцем* слухався мене.+ 37 (Через вас Єгова розгнівався і на мене та сказав: “Ти також не ввійдеш у той край.+ 38 Туди ввійде твій слуга Ісус,+ син Нави́на. Зміцни його*,+ бо він допоможе Ізра́їлю успадкувати той край”.) 39 А ваші діти, про яких ви говорили, що вони стануть здобиччю,+ — ваші сини, які ще не знають, що таке добро і зло,— вони ввійдуть у край, і я дам його їм у володіння.+ 40 Ви ж повертайтесь і йдіть у пустелю дорогою, що веде до Червоного моря”.+

41 Тоді ви сказали: “Ми згрішили перед Єговою. Тепер ми підемо і будемо воювати, як наказав наш Бог Єгова!” Кожен з вас взяв свою зброю, думаючи, що буде легко піднятися на гору.+ 42 Але Єгова сказав мені: “Передай їм: «Не йдіть туди і не воюйте, бо я не буду з вами.+ Якщо ж підете, то вороги вас переможуть»”. 43 Я сказав вам це, але ви не послухались. Ви почали бунтуватися проти наказу Єгови і самовпевнено спробували піднятись на гору. 44 Тоді аморея́ни, які жили на тій горі, вийшли вам назустріч і погнали вас, немов бджоли, і ви розпорошилися в Сеї́рі та втікали аж до Хо́рми. 45 Тож ви повернулись і стали плакати перед Єговою, але Єгова не слухав вас і не звертав на вас уваги. 46 І ви довгий час залишались у Каде́ші.