Книга Єремії
32 У 10-й рік правління юдейського царя Седекı́ї, тобто у 18-й рік правління Навуходоно́сора*, було слово Єгови до Єремı́ї.+ 2 У той час війська вавилонського царя тримали Єрусалим в облозі, а пророк Єремı́я був ув’язнений на Подвір’ї вартових,+ що в домі* царя Юди. 3 Седекı́я ув’язнив Єремı́ю,+ кажучи: «Навіщо ти так пророкуєш? Ти кажеш: “Так говорить Єгова: «Я віддам це місто в руки вавилонського царя, і він захопить його.+ 4 А Седекı́я, цар Юди, не втече від халде́їв. Він буде обов’язково відданий у руки вавилонського царя і говоритиме з ним лице в лице, віч-на-віч.+ 5 Навуходоно́сор забере Седекı́ю до Вавилона, і він залишатиметься там, поки я не зверну на нього уваги,— говорить Єгова.— Хоча ви воюєте з халде́ями, ви їх не переможете»”».+
6 Єремı́я промовив: «Єгова сказав мені: 7 “До тебе прийде Ханаме́ль, син твого дядька* Шаллу́ма. Він скаже тобі: «Купи моє поле в Анато́ті,+ бо ти перший маєш право викупити його»”».+
8 І Ханаме́ль, син мого дядька, за словом Єгови прийшов до мене на Подвір’я вартових і сказав: «Прошу тебе, купи в мене поле, що в Анато́ті, у краї Веніями́на, бо тобі належить право на спадщину і право на викуп. Купи його собі!» Тоді я зрозумів, що це було слово Єгови.
9 І купив я у Ханаме́ля, сина мого дядька, поле в Анато́ті й відважив йому плату:+ 7 ше́келів* і 10 срібних ше́келів. 10 Тоді я склав угоду про купівлю,+ скріпив її печаткою, покликав свідків+ і відважив гроші на терезах. 11 Я взяв угоду про купівлю, яку скріпив печаткою згідно з постановами та вимогами закону, а також іншу, незапечатану, 12 і дав Бару́ху,+ сину Нерı́ї,+ сина Махсе́ї, на очах Ханаме́ля, сина мого дядька, на очах свідків, які підписали угоду, і всіх юдеїв, які сиділи на Подвір’ї вартових.+
13 Тоді при всіх я звелів Бару́ху: 14 «Так говорить Єгова, Бог військ, Бог Ізра́їля: “Візьми ці угоди — запечатану та незапечатану — і поклади в глиняну посудину, щоб вони зберігались там довгий час”. 15 Бо ось що промовляє Єгова, Бог військ, Бог Ізра́їля: “У цьому краї знову купуватимуть будинки, поля й виноградники”».+
16 Після того як я дав Бару́ху, сину Нерı́ї, угоду про купівлю, я став молитися до Єгови: 17 «О Всевладний Господи Єгово! Великою силою своєю та могутньою рукою ти створив небеса і землю.+ Для тебе немає нічого неможливого. 18 Ти виявляєш віддану любов тисячам, але відплачуєш синам* за провини батьків.+ Ти — Бог правдивий, великий і могутній, твоє ім’я — Єгова, Бог військ. 19 Твої ради величні*, і діла могутні.+ Очі твої спостерігають за всіма дорогами людей,+ щоб кожному дати плату згідно з його дорогами та вчинками.+ 20 Ти давав знаки та чинив чуда в Єгипті, про які аж дотепер знають в Ізра́їлі та серед інших народів. Так ти прославив своє ім’я,+ і воно славне донині. 21 Своєю могутньою рукою ти вивів свій народ Ізра́їль з єгипетського краю, вчинивши знаки та чуда і діла, які вселяють великий страх.+
22 Згодом ти дав їм край, що його ти поклявся дати їхнім прабатькам,+ — край, що тече молоком і медом.+ 23 Вони прийшли й заволоділи ним, але голосу твого не слухали і в законі твоєму не ходили. Твої накази вони не виконували, тому ти спровадив на них усе це лихо.+ 24 Ось загарбники підійшли до міста і наси́пали вали, щоб захопити його.+ Спустошене мечем,+ голодом та пошестю,+ воно обов’язково буде віддане в руки халде́їв, які воюють проти нього. Як ти казав, так все і сталося, і ти це бачиш. 25 І, хоча це місто обов’язково буде віддане в руки халде́їв, ти, Всевладний Господи Єгово, сказав мені: “Поклич свідків і купи собі поле за гроші”».
26 І було слово Єгови до Єремı́ї: 27 «Я, Єгова, Бог усіх людей*. Хіба для мене є щось неможливе? 28 Тому так каже Єгова: “Я віддам це місто в руки халде́їв і в руки вавилонського царя Навуходоно́сора*, і він захопить його.+ 29 Халде́ї, які воюють проти цього міста, увійдуть у нього, підпалять його, і згорить воно+ разом з будинками, що на їхніх дахах мій народ спалював приношення для Ваа́ла та приносив виливні жертви іншим богам, щоб ображати мене.+
30 Таж народ Ізра́їля і Юди ще від молодості чинить те, що є злом у моїх очах.+ Ізра́їль постійно зневажає мене ділами своїх рук,— говорить Єгова.— 31 І це місто ще відтоді, як було побудоване, і донині виклика́є в мене лише гнів та лють,+ тому я відкину його.+ 32 Я відкину його за все зло, яке чинив народ Ізра́їля та Юди, щоб ображати мене. Чинили зло всі вони — їхні царі,+ князі,+ священики і пророки,+ а також усі мешканці Юди та Єрусалима. 33 Вони поверталися до мене спиною, а не обличчям,+ хоч я вчив їх знову і знову*. Та ніхто з них не слухав і не приймав повчання.+ 34 У домі, названому моїм ім’ям, вони поставили своїх гидких ідолів, щоб опоганювати його.+ 35 Також у долині Гінно́мового Сина*+ вони побудували священні узвишшя Ваа́лу, щоб спалювати у вогні* своїх синів і дочок як жертву для Молоха.+ Я ж цього не наказував,+ мені навіть на думку* не спадало, щоб вони чинили таку гидоту і цим вводили Юду в гріх”.
36 Ви кажете, що це місто буде віддане в руки вавилонського царя і спустошене мечем, голодом та пошестю. Та ось що говорить Єгова, Бог Ізра́їля: 37 “Я позбираю його мешканців з усіх країв, по яких розпорошив їх у гніві, люті й сильному обуренні.+ Я поверну їх на це місце, і вони житимуть безпечно.+ 38 І вони будуть моїм народом, а я — їхнім Богом.+ 39 Я дам їм одне серце+ і покажу їм одну дорогу, щоб вони завжди боялися мене і щоб добре велося їм та їхнім дітям.+ 40 І я укладу з ними вічну угоду+ про те, що не відвернуся від них і чинитиму їм добро.+ Я вкладу в їхні серця страх переді мною, щоб вони не відступали від мене.+ 41 І я з радістю чинитиму їм добро.+ Я міцно вкореню їх у цьому краї+ і зроблю це від усього серця і від усієї душі*”.
42 Так каже Єгова: “Як я навів на цей народ велике лихо, так зіллю на них усе добро*, яке їм обіцяю.+ 43 Люди знову купуватимуть поля в цьому краї,+ про який ви говорите: «Це пустка, там немає ні людей, ні тварин. Ця земля віддана в руки халде́їв».
44 Люди купуватимуть поля за гроші, складатимуть угоди про купівлю, скріплятимуть їх печаткою і кликатимуть свідків у Веніями́новому краї,+ в околицях Єрусалима і в містах Юди,+ у містах гористого краю і низини,+ а також у містах півдня, бо я поверну їхніх полонених синів”»,+ — говорить Єгова.