Книга Ісаї
26 У той день в Юдиному краї заспівають пісню:+
«Наше місто сильне.+
Бог дає спасіння — воно наче мури й вали.+
3 Ти оберігатимеш тих, хто повністю покладається на тебе*,
і будеш завжди давати їм мир,+
адже саме тобі вони довіряють.+
5 Він повалив тих, хто живе на висоті, у піднесеному місті.
Він руйнує це місто,
кидає на землю,
він кидає його у порох.
6 Його будуть топтати ногами —
по ньому проходитимуть знедолені, ступатимуть нужденні».
Ти вирівняєш шлях праведних,
бо ти правдивий.
8 Єгово, шукаючи твоєї справедливої дороги,
ми надіємось на тебе.
Ми* прагнемо твого імені і пам’яті про тебе*.
9 Вночі усе моє єство* тужить за тобою,
і серце* моє повсякчас шукає тебе,+
бо, коли ти судиш землю,
її мешканці навчаються праведності.+
11 Єгово, ти високо підняв свою руку, та вони не бачать її.+
Вони побачать, як ти виявиш ревність заради свого народу, і засоромляться.
Їх пожере вогонь, призначений для твоїх ворогів.
14 Мертві вони і жити не будуть.
Безсилі у смерті вони, вже не встануть.+
Ти звернув на них увагу,
щоб знищити їх і стерти навіть пам’ять про них.
Ти широко розсунув усі кордони краю.+
16 Єгово, у час лиха вони звертались до тебе,
17 Єгово, ти зробив так, що ми були
наче вагітна жінка, яка з наближенням пологів
мучиться і кричить від болю.
18 Ми завагітніли, зазнали пологових мук,
але народили вітер.
Не принесли ми цій землі спасіння
і жителів для неї не народжуємо.
Прокиньтеся й радісно вигукуйте,
мешканці пороху!+
21 Адже я, Єгова, виходжу з місця свого перебування,
щоб покарати мешканців землі за їхні провини.
Земля покаже всю пролиту кров
і більше не буде приховувати убитих».