Книга Ісаї

5 Заспіваю я пісню своєму любому,

пісню про нього та про його виноградник.+

 2 Він скопав його, очистив від каміння,

засадив добірним червоним виноградом,

побудував вежу посередині

й висік давильню.+

І він сподівався, що виноградник дасть добрі плоди,

але там виросли дикі ягоди.+

 3 «Жителі Єрусалима та Юди,

прошу вас, розсудіть мене з моїм виноградником.+

 4 Хіба я не зробив для нього все,

що міг зробити?+

 5 Тепер розкажу вам,

що́ я зроблю зі своїм виноградником:

живопліт повирубую,

а сам виноградник спалю,+

зруйную його кам’яну огорожу,

і він буде затоптаний.

 6 Я залишу його спустошеним;+

ніхто його не підріже, не прополе.

І заросте він тернами та бур’янами,+

а хмарам я накажу не проливати на нього дощу.+

 7 Виноградник Єгови, Бога військ,— це народ Ізра́їля,+

мешканці Юди — то насадження, яке він любив.

Він сподівався правосуддя,+

а тут — несправедливість,

сподівався праведності,

а тут — зойк».+

 8 Горе вам, бо наживаєте собі дім за домом+

і поле до поля приєднуєте,+

так що іншим немає вже місця

і ви живете в цьому краї самі!

 9 Я чув, як Єгова, Бог військ, поклявся,

що численні доми, великі та гарні,

стануть жахливим видовищем

та обезлюдніють.+

10 Виноград, зібраний з чотирьох гектарів* винограднику, дасть лише бат* вина,

а хоме́р* зерна — лише е́фу* борошна.+

11 Горе тим, хто, вставши рано-вранці, одразу шукає алкогольного напою,+

хто засиджується допізна, розпалюючись вином!

12 На бенкетах їхніх ллється вино і грає арфа,

ліра, бубон і флейта.

Але на вчинки Єгови ці люди не зважають

і діло рук його не бачать.

13 Тож народ мій піде у вигнання

за те, що не знає мене.+

Його видатні люди ходитимуть голодні,+

а простих буде мучити спрага.

14 Могила* пожадливо розкрилася*

і роззявила свою пащу.+

Зійде туди пишнота* столиці,

її галасливий люд і ті, хто в ній веселиться.

15 Людина впаде ниць,

вона принизиться,

і пихаті опустять свої очі.

17 Ягнята будуть пастися, ніби на своєму пасовищі,

і чужинці будуть знаходити їжу на пустищах, де колись паслась відгодована худоба.

18 Горе тим, хто тягне за собою провину мотузками неправди

і впрягається у гріх, немовби у віз!

19 Горе тим, хто каже: «Нехай Святий Ізра́їлів поквапиться зі своїм ділом

і виконає його швидко, щоб ми побачили!

Хай сповниться його намір*,

щоб ми це зрозуміли!»+

20 Горе тим, хто добро називає злом, а зло добром,+

хто видає темряву за світло, а світло за темряву,

гірке за солодке, а солодке за гірке!

21 Горе тим, хто мудрий у власних очах

і сам себе вважає розсудливим!+

22 Горе тим, хто зухвало впивається вином

і хто майстер приправляти алкогольний напій!+

23 Горе тим, хто за хабара виправдовує грішника,+

а праведному відмовляє у справедливості!+

24 Вони будуть знищені, мов стерня, яку пожирають вогненні язики,

мов суха трава, яка зникає у полум’ї.

Їхній корінь зігниє,

а цвіт їхній розвіється, мов порох,

бо вони відкинули закон* Єгови, Бога військ,

і зневажили слово Святого Ізра́їлевого.+

Тоді гори затрясуться

і трупи людей лежатимуть на вулицях, як сміття.+

Отже, гнів його не відвернувся,

а рука його все ще простягнута.

26 Він подав знак* для народу, що вдалечині,+

свиснув, щоб покликати того, хто живе на краю землі.+

27 Ніхто з тих людей не втомлюється і не спотикається,

ніхто не дрімає і не спить.

Пояс на їхньому стані не послабиться,

і ремінці на сандаліях не розірвуться.

28 Стріли в них загострені,

а луки напнуті*.

Копита їхніх коней — наче кремінь,

а колеса колісниць — мов шалений вітер.+

29 Вони ричать, як леви,

і ревуть, як леви молоді*.+

Гарчатимуть вони та хапатимуть здобич,

заберуть її, і ніхто не врятує.

30 У той день вони ревітимуть над нею,

як реве море.+

Коли хтось подивиться на цей край, то побачить гнітючу пітьму,

там навіть світло потьмяніє від хмар.+