Пернаті «чуда» озера Боґорія

Від кореспондента «Пробудись!» у Кенії.

ОЗЕРО Боґорія зручно розташоване в маленькій бухті й оточене стрімкими скелями. Дехто називає його найкрасивішим озером у цілій Кенії; а поскільки троє з нас спустилися до нього на маленькому вантажному автомобілі, то могли самі переконатися, чому це так. Через велику кількість морських водоростей воно мерехтить світло-зеленим кольором. Ці маленькі рослинки буйно розростаються, тому що тут є багато сонячного світла та велика кількість гарячих джерел, що стікають до озера. Озеро Боґорія, таким чином, стало загальнодоступним джерелом їжі для дюжини рожевих фламінго, що прикрашають його.

Але фламінго є тільки першими з багатьох дивовижних птахів, яких Пол, його дружина Пола та я будемо спостерігати протягом цієї табірної подорожі. Ми їхали вздовж пустинного та скелястого західного берега на малій швидкості. Гейзерні джерела вивергали свої білі «пір’я» пари аж до неба. Трохи далі, коло берега, з води виступає вершечок скелі, на якому нерухомо сидить інший пернатий добродій озера, багатого на морські водорості — африканський орлан-рибалка.

Пол пояснює: «У цьому лужному озері риби немає,— і запитує: — Як ви думаєте, що робить тут цей орлан?» Відповідь пролетіла над нами — інший орлан-рибалка ніс у своїх гострих кігтях виводок фламінго! Тепер я зрозумів, чому ці рожеві красені тримались подалі від цих сидячих хижаків!

Орлана-рибалку можна легко розпізнати на відстані. Його білі як сніг голова, спина, груди та хвіст яскраво відділяються від каштанового кольору черева та чорних крил. Якщо виявиться, що в лужному озері немає риби, то орлан-рибалка буде кормитись у більшості випадків виключно фламінго; пара орланів вбиває одного кожних два чи три дні. У прісноводних озерах орлани-рибалки дійсно кормляться тільки рибою. Уявити тільки собі, ідучи вздовж берега африканського прісноводного озера й отримати рибу на обід, що впала з неба прямо навпроти вас! Думаєте неможливо? Ні, це не так. Цей білоголовий рибалка має слизькі пальці, і він знаний як той, у кого вислизає спіймана риба, на радість місцевих мешканців!

Незважаючи ні на що, орлан-рибалка є відмінним літуном, який показує вражаючі повітряні акробатичні номери. Пара орланів може планерувати 60 метрів і потім раптово схопитись один за одного кігтями. З напіврозпрямленими крилами вони входять у перехоплюючий дух штопор, котрий припиняється тільки 9 метрів над водою! Виходячи із штопора, відновлюють планерування, підхоплені теплим повітрям, що підіймається догори.

Крилаті танцюристи

Запилена, скеляста дорога навколо південної сторони озера почала підніматись догори, стало важко керувати автомобілем. Подолавши останній відрізок дороги, ми проїхали повз пари вінценосних журавлів, що тихо виловлювали комах із високорослої трави. Зараз пізній післяобідній час, з полегшенням зітхаємо, ми досягнули нашого місця призначення — Табір фіґового дерева. Цей оазис, розташований на крутому південно-східному березі озера, є бажаним для втомлених подорожніх.

Наступного ранку, після сну, ми сидимо навколо багаття і сьорбаємо гарячу каву. Раптом, що це! Тільки-но десь з метр над нами ширяє самець райської мухоловки, енергійно будуючи своє гніздо на дереві лише за метр від нашого табору. «Який чудовий, довгий білий хвіст!» — вигукує Пола. Дійсно довгий. Довжина самця без пір’я, що на хвості, тільки якихось 18—19 сантиметрів. Але тільки два його пера на хвості можуть досягати вражаючої довжини — 40 сантиметрів. Незважаючи на це, відносно мала райська мухоловка є чималим воїном. Навіть якщо набагато більші хижаки насміляться підійти до гнізда занадто близько, то самець, не вагаючись, іде в атаку на нього!

«Мабуть, буде важко зробити вдалу фотографію цієї птахи»,— говорить Пол і настроює свій фотоапарат. Непосидючий, зайнятий будівельник гнізда постійно підлітає догори за залишеним високо на дереві павутинням, на якому поприклеювались листя. Навіщо він це робить? Для того, щоб зібрати клейку речовину, яку він використовує для будування свого гнізда. Завзято шукаючи найкращого павутиння, він ширяє туди-сюди, виконуючи швидкі рухи тіла на обидва боки, що змушують скакати з великою швидкістю цей захоплюючий хвіст. Ми насолоджуємося його ефектним танцем! Вибравши павутиння, він повертається до гнізда, його граціозний хвіст летить позад нього, наче хвиля.

Пізніше, цього самого ранку, ми побачили іншу пару вінценосних журавлів. Вони вирішили кормитись на трав’янистій луці напроти нашого табору, що між озером та фіґовим лісом. Вінценосний журавель, один з найвищих птахів східної Африки, стоїть на мало не метрових, ходулеподібних чорних ногах. Його пір’я має чудові переходи білого, каштанового, чорного й сірого кольорів. Але чудові особливості можна побачити на вершечку його шиї. Оксамитово-чорне чоло має білі краї та яскраво-червону борідку — великі м’ясисті коралі. А вінець? Королівський чубок солом’яного кольору з наїженим пір’ям. Не дивно, що в сусідній Уганді його зробили національним птахом!

«Чи ви колись бачили, як танцює вінценосний журавель?» Пол на відстані покликав мене. Я відразу попрямував до нього. «Що ти думаєш про це?» — він шепоче до мене, коли ми наближаємось до них. Журавлі стоять один навпроти одного, їхні елегантні голови пригинаються й нахиляються, так наче б вони брали участь у якийсь ексцентричній королівський церемонії. З розкритими й піднесеними високо над спиною крилами, розмах яких більше метра, вони танцюють та урочисто роблять піруети протягом декількох хвилин.

— Це що — шлюбний танець? — шепочу я.

— Ні, вони так завжди роблять,— відповідає він.— У західній Кенії я бачив зграю із сотні або й більше танцюючих птахів.

Під час шлюбного сезону самці, дійсно, показують надзвичайне. (Чим він може вразити самицю, якщо він танцює кожен день?) Стоячи згорбившись та пригнувшись, розкривши тільки одне крило, він гордо відкидає свою голову назад, і піднявши свій дзьоб до неба, видає шлюбний клич у вигляді басистого гудіння. Вразливо однак!

Останнє диво

Ми неохоче збираємо свої речі, не усвідомлюючи, що на нас чекає ще одне пернате чудо. Раптом крилате створіння з найбільш незвичайним виглядом пролетіло над нами. Це самець Райської вдови. Він виставив напоказ свій 28-сантиметровий хвіст, яким він користується особливо під час шлюбного сезону. Хвіст має велику вертикальну випуклість, що робить його схожим на велику спідницю з турнюром. Маючи такий важкий «вертикальний стабілізатор», не дивно, що цей птах летить по прямій лінії хвилеподібними рухами. Він виглядає наче аероплан, що постійно губить швидкість! Проте цей птах літає дуже точно, буквально падаючи з неба.

Наша подорож була закороткою, щоб побачити все, що можна побачити тут. Проте це посилило нашу вдячність Творцю і піддало стимулу нетерпляче очікувати той час, коли всі земні створіння будуть жити на землі, яка матиме на всій своїй поверхні досконалий екологічний баланс (Осії 2:18).

[Карта на сторінці 23]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

КЕНІЯ

Озеро Боґорія

Найробі

[Ілюстрації на сторінці 24]

Вінценосний журавель

Фламінго

Райська вдова

Орлан-рибалка