Захоплива подорож магістраллю №1
ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В НОРВЕГІЇ
ЩОВЕЧОРА впродовж цілого року від берегів Бергена — міста на південному заході Норвегії — відпливає на північ корабель. Він відправляється у свою 11-денну мандрівку, протяжність якої 4500 кілометрів. Дорогою корабель причалює до різних міст, містечок і сіл, що розкинулись уздовж мальовничого скелястого берега Норвегії, минає тисячі островів та перетинає численні фіорди.
Для багатьох подорож норвезьким узбережним експресом — це найзахопливіша у світі морська мандрівка. Але узбережний експрес курсує не лише задля туристів. Він також розвозить товари, пошту й пасажирів вздовж усього узбережжя, а останню зупинку робить далеко за Північним полярним колом — в місті Кіркенес.
Як же кораблі плавають у цих полярних водах, де крига, особливо взимку, робить несудохідними великі простори Арктики? Виявляється, Норвегію виручають теплі води Північно-Атлантичної течії і західні вітри. Завдяки цьому клімат у цій країні набагато м’якший, ніж мав би бути на цій широті. Тому навіть взимку норвезькі порти майже завжди вільні від криги.
Народження морської магістралі
Питання про те, як поєднати між собою розкидані вздовж узбережжя села й містечка країни, виникло під кінець XIX століття. Зваживши всі за і проти, перевагу над автострадою і залізницею віддали морському шляху. Однак у ті часи навіть таке сполучення було проблематичним, бо, хоча море не замерзало, плавати вночі та за поганої погоди було небезпечно.
Але 2 липня 1893 року завдяки винахідливості й рішучості капітана Річарда Віта морську магістраль все таки вдалось урочисто відкрити. Того дня від берегів Тронгейма у напрямку Гаммерфеста — найпівнічнішого міста Європи — відійшов перший узбережний експрес. Незважаючи на похмурі прогнози морська магістраль не осоромила своїх творців. Згодом маршрут розширили і узбережний експрес став заходити у 34 порти, починаючи від Бергена й закінчуючи Кіркенесом. Ці два міста й досі є кінцевими пунктами цього маршруту. Можливо, найліпше про успіх і важливість морської магістралі свідчить її неофіційна назва, що побутує серед мешканців норвезького узбережжя. Вони з гордістю називають її магістраль № 1.
Нині магістраль № 1 обслуговується флотом із 11 сучасних кораблів, які плавають з інтервалом 24 години. Але оскільки між багатьма прибережними містечками налагодили автомобільне й залізничне сполучення, служба узбережного експреса сьогодні більше орієнтується на туристів, про що свідчить оснащення й дизайн кораблів.
У царстві північних морів
Маршрут кораблів пролягає переважно в спокійних прибережних водах. Тому протягом 11 днів ніщо не перешкоджає пасажирам насолоджуватися найчарівнішими краєвидами Норвегії: мальовничими хутірцями, оточеними соковитими пасовищами; поселеннями рибалок, що туляться на березі моря; льодовиками та фіордами; вкритими снігом горами; стрімкими скелями, на яких гніздяться незчисленні зграї морських птахів; грандіозними водоспадами і навіть веселою грою китів.
Ще одна особливість маршруту, яку так полюбляють туристи,— можливість зійти в порту на берег і помилуватися місцевими краєвидами. Наприклад, у містечку Молде відкривається величний вигляд на 87 засніжених гірських вершин, що входять до пасма Мере-ог-Ромсдал. У портах Олесунн і Тронгейм відвідувачі навіть мають час на коротку прогулянку, під час якої можна ознайомитись з місцевою архітектурою. А в декотрих містах пасажири беруть на прокат машину і потім приєднуються до групи в наступному порту.
Відчаливши від містечка Буде, узбережний експрес перетинає Вест-фіорд і пливе до Лофотенських островів — 175-кілометрового архіпелагу, на якому височіє чимало гір. Тут також зручно примостилися мальовничі поселення рибалок. Деякі з найвіддаленіших островів — це всього лиш голі скелі, трохи більші за рифи. Аби не трапилось лиха, підступні стрімчаки позначають маяками або бакенами. На Лофотенських островах можна побачити найбільші у світі колонії морських птахів. Гніздяться тут чайки, крячки, гаги, тупики, кайри, баклани, трипалі мартини, гагарки, а іноді також буревісники. Кількість пташок сягає не одного мільйона.
Кожної зими, коли рибалки вирушають на човнах ловити скрей, або тріску, море навколо Лофотенських островів оживає. Сюди також люблять підпливати кити. І коли ці гігантські ссавці на очах зачарованих пасажирів грайливо вискакують з води або випускають свої славнозвісні фонтанчики, радості мандрівників немає меж!
Влітку узбережний експрес робить гак і заходить у Трулл-фйор. Вхід у цей фіорд настільки вузький, що, здається, простягни руку — і торкнешся скелі. Якби стерновий подав тут гудок, то міг би викликати обвал. Це узбережжя, позаду якого здіймаються засніжені гори,— справжня мрія художника!
Зупинившись ще в кількох містах та рибальських поселеннях, судно повертає на схід, і власне тепер, на думку багатьох пасажирів, розпочинається найцікавіша частина подорожі. З порту Гоннінґсвоґ можна податися на екскурсію до мису Нордкап, звідки відкривається грандіозне видовище: холодні води Північного Льодовитого океану розбиваються об 300-метрові майже прямовисні скелі.
Останній пункт узбережного експреса — місто Кіркенес. У цьому північному порту, перш ніж вирушити на південь, до Бергена, корабель стоїть лише кілька годин. На зворотному шляху пасажири можуть милуватися краєвидами, яких не бачили, коли спали дорогою на північ. Наприклад, коли експрес перетинає Північне полярне коло, відкривається вид на могутній льодовик Свартісен, площа якого 370 квадратних кілометрів. Далі корабель проходить коло мальовничого гірського пасма, що називається Сім сестер, і приземкуватої гори Торґгаттен із заокругленою вершиною. Ця гора, яку пронизує природний тунель, схожа на великого дірявого капелюха. Між містами Молей і Флуре експрес пропливає повз стрімку 860-метрову гору Горнелен, що погрожує засипати мандрівників камінним градом, якщо необачний стерновий подасть гудок.
Північне сонце й полярна ніч
Туристи, які відправляються у цей захопливий вояж влітку, можуть протягом усієї подорожі насолоджуватися денним світлом. Більша частина магістралі № 1 проходить за Північним полярним колом у «країні північного сонця». Влітку сонце світить тут цілу ніч. На мисі Нордкап, наприклад, воно не сідає протягом майже 12 тижнів.
А от тих, хто подорожує взимку, чекає протилежне — довга полярна ніч. Але зима теж має чим зачарувати відвідувачів. Уявіть собі, що сонце весь час ховається за горизонтом, і все навкруги — океан, узбережжя та засніжені гори — огорнуте м’якими сутінками. Зимове небо служить чудовим тлом для одного з найграндіозніших видовищ — казкового полярного сяйва. Коли в атмосферу над полюсом вриваються потоки заряджених сонячних часток, по зоряному небу починає витанцьовувати жовто-зелене сяйво з поодинокими спалахами червоних іскринок. Нічне небо перетворюється на сяючу завісу, яка гойдається й мерехтить у такт космічного ритму.
Безперечно, щоб побачити величні краєвиди Норвегії, не обов’язково купувати квиток на узбережний експрес. Сьогодні, подорожуючи автострадою або залізницею, можна милуватися Норвегією просто з вікна автомобіля чи поїзда. І якщо грошей у вас небагато, то така мандрівка саме для вас. Але хоч би який вид транспорту ви обрали, задоволення гарантоване. Ваші очі ніколи не наситяться захопливими краєвидами, що з кожним кілометром змінюються уздовж неповторних берегів Норвегії.
[Карта на сторінці 13]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
ФІНЛЯНДІЯ
ШВЕЦІЯ
НОРВЕГІЯ
ОСЛО
Морський маршрут
▿ ▵ Берген
▿ ▵ Флуре
▿ ▵ Молей
▿ ▵ Олесунн
▿ ▵ Молде
▿ ▵ Тронгейм
ПІВНІЧНЕ ПОЛЯРНЕ КОЛО
Пам’ятник на Північному полярному колі.
▿ ▵ Буде
▿ ▵ Лофотенські острови
Трулл-фйор
▿ ▵ Тромсе
▿ ▵ Гаммерфест
▿ ▵ Гоннінґсвоґ
▿ ▵ Кіркенес
[Відомості про джерело]
Based on map: Hurtigruten
[Ілюстрація на сторінці 15]
В оточенні гір у Трулл-фйорі.
[Відомості про джерело]
TO-FOTO AS, Harstad
[Ілюстрації на сторінці 15]
На Лофотенських островах гніздиться сила-силенна морських птахів: чайок, кайр, тупиків та інших.
[Ілюстрація на сторінці 16]
Магістраль № 1 починається в Бергені.
[Ілюстрація на сторінці 16]
Пам’ятник на Північному полярному колі.
[Ілюстрація на сторінці 16]
Північне сонце.
[Відомості про джерело]
TO-FOTO AS, Harstad
[Ілюстрація на сторінках 16, 17]
Семеро сестер.
[Відомості про джерело]
Per Eide
[Ілюстрація на сторінці 17]
Морське узбережне село взимку.
[Ілюстрація на сторінці 17]
Північне сяйво.
[Відомості про джерело]
© TO-FOTO AS, Harstad
[Ілюстрація на сторінці 17]
Подорож закінчується в Кіркенесі.
[Відомості про джерело]
Hallgeir Henriksen
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 13]
Nancy Bundt