Чому я не святкую Галовіну
МИНУЛОГО року, коли чимало людей у багатьох країнах світу готувались до святкування Галовіну — популярного свята зі спіритичним підтекстом,—14-літній Майкл з Канади займався іншими справами. Ось що він написав у шкільному творі:
«Цієї ночі більшість відзначатиме Галовін. Подвір’я сусідів прикрашені надгробками, скелетами, а у вікнах мерехтять гарбузові ліхтаріa. Батьки готують костюми для своїх дітей, а дітлахи з нетерпінням чекають завтрашнього дня, коли вони отримають безліч солодощів.
Але моя сім’я відрізняється від інших. На нашому подвір’ї немає прикрас, а у вікнах не горять гарбузові ліхтарі. Мене не раз запитують, чому я не готуюсь до Галовіну. Оскільки я Свідок Єгови, то не святкую це свято через його походженняb.
Як не дивно, мені подобається цей період. Адже в мене з’являється ще одна нагода обміркувати причини, через які я не роблю певні речі. Варто брати до уваги те, що стоїть за деякими звичаями. Особисто для мене це дуже важливо. Багато кому було б прикро, якби їхні сусіди одяглись у нацистську форму, бо ця форма асоціюється з неприйнятними принципами й огидними вчинками. Я вважаю, що вчинки Диявола, злих духів та відьом теж неприйнятні й огидні, тому не хочу, аби мене асоціювали з цими особами. Завжди, перш ніж зробити якийсь вибір, варто задуматись, що нас спонукує до цього. Ніколи не слід сліпо йти за натовпом, натомість треба замислюватись, які принципи стоять за тим чи іншим звичаєм. Саме тому мені подобається період Галовіну. Я пишаюся тим, що відрізняюся від інших і можу відстоювати свої вірування».
[Примітки]
a Ці ліхтарі роблять з гарбузів, на яких вирізають ніс, рот і очі, а всередину ставлять свічку чи маленький ліхтарик.
b За додатковою інформацією дивіться «Пробудись!» за 8 жовтня 2001 року, сторінки 5—10.