Розділ 1

Чому треба «шанувати свого батька і матір»?

«ШАНУЙ свого батька і матір». Багато молодих людей вважає цю заповідь застарілою.

Юна Віра, демонстративно ігноруючи волю батька, почала зустрічатися з хлопцем, який зловживав алкоголем і був наркоманом. Вона навмисне поверталася з дискотеки додому тільки під ранок. «На мою думку, тато був надто суворий,— пояснює Віра.— У той час мені було 18, і я вважала себе достатньо дорослою. Мені здавалося, що мій батько прикра людина і просто не хоче, щоб я розважалася. Тому я йшла з дому і робила все, що заманеться».

Більшість молодих людей, мабуть, не схвалить поведінки Віри. Але коли батьки наказують їм прибрати в кімнаті, виконати домашні завдання чи повернутися додому о певній годині, чимало з них закипають гнівом або, що ще гірше, взагалі відмовляються слухатись! Однак від того, як підліток ставиться до своїх батьків, може залежати не лише атмосфера в сім’ї, але навіть його життя. Адже наказ «шанувати батьків» походить від Бога, який також пояснює, чому слід дотримуватися цієї заповіді: «Щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!» (Ефесян 6:2, 3). Як бачиш, дуже багато залежить від тебе. Тож розгляньмо, що́ насправді означає шанувати свого батька і матір.

Що означає «шанувати» їх

«Пошана» включає в себе визнання законно встановленої влади. Приміром, християнам дано наказ «шанувати царя» (1 Петра 2:17, Хом.). Можна не погоджуватися з діями керівника держави, проте завжди слід поважати його становище. Так само батьків Бог наділив певною владою в сім’ї. Отже, ти мусиш зрозуміти, що сам Бог дав їм право встановлювати для тебе правила. Можливо, інші батьки більш поблажливі до своїх дітей. Однак твоїм батькам треба вирішувати, що є ліпшим для тебе, до того ж у кожній сім’ї — свої порядки.

Слід визнати, що навіть найкращі батьки час від часу бувають надміру строгими і несправедливими. Але в Приповістей 7:1, 2 один мудрий батько сказав: «Сину мій [або дочко]... бережи мої заповіді — та й живи». Подібно правила, тобто «заповіді», твоїх батьків зазвичай встановлені для твого добра і є виявом їхньої щирої любові й турботи.

Наприклад, Джонові мама не раз говорила, щоб він переходив шестисмугову автостраду неподалік від їхнього дому через пішохідний міст. Якось дві дівчинки зі школи підбивали його скоротити шлях і перебігти дорогу. Однак Джон таки пішов по мосту, хоча дівчатка насміхалися з нього та обзивали «слабаком». Дійшовши до половини моста, хлопець раптом почув виск гальм. Подивившись униз, він застиг від жаху: на його очах дівчат збила машина, і від удару їх підкинуло в повітря! Безперечно, слухняність батькам не завжди справа життя і смерті. А втім, послух оберігатиме тебе від зла.

«Шанувати своїх батьків» також означає приймати виправлення, а не дутися і не вибухати гнівом. Лише безумний «зневажає... напучення батькове», говориться у Приповістей 15:5.

Зрештою, пошана — це не просто формальна повага або вимушений послух. Грецьке дієслово, передане в Біблії як «шанувати», головно означає вважати когось дуже цінним. Тому-то треба ставитися до батьків як до найдорожчих людей, вартих великої пошани. Їх слід любити і виявляти їм вдячність. Однак деякі молоді люди відчувають до своїх батьків все що завгодно, тільки не любов.

«Проблемні» батьки. Чи вони гідні пошани?

Дівчина, на ім’я Ірина, написала: «Мій тато постійно напивався, і я часто не могла заснути, тому що батьки сварилися і сильно кричали. Я лежала в ліжку і плакала. Я не могла розповісти їм про свої почуття, бо мама, напевно, побила б мене за це. Біблія говорить «шанувати свого батька», а я не можу».

Чи батьки, котрі мають запальний характер, ведуть неморальний спосіб життя, пиячать або постійно сваряться, дійсно гідні пошани? Так, адже Біблія засуджує тих, хто «сміється» з батька або матері (Приповістей 30:17). У Приповістей 23:22 нагадується, що батьки тебе ‘породили’. Вже за це їх варто шанувати. Григорій, який колись зневажливо ставився до матері, тепер каже: «Я дякую Богу Єгові, що [моя мама] не зробила аборту або, народивши, не викинула мене на смітник. Вона була одинокою матір’ю і виховувала шістьох дітей. Я знаю, що їй було дуже важко».

Хоча твої батьки далеко не досконалі, однак вони багато чим жертвують заради тебе. «Якось у нас залишилася тільки одна банка консервованої кукурудзи та трохи вівсяної крупи,— продовжує Григорій.— Мама приготувала все це нам, дітям. Я пішов спати ситим, дивуючись, чому мама нічого не їла. Тепер, коли у мене є власна сім’я, я розумію, що вона віддала всю їжу нам». (За результатами одного дослідження, витрати на виховання дитини до 18-річного віку становлять 66 400 доларів США).

Крім того, зрозумій: навіть коли батьки подають поганий приклад, це не означає, що все сказане ними є неправильним. У дні Ісуса релігійні провідники були сильно зіпсовані. Але Ісус порадив людям: «Усе, що вони скажуть вам,— робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть» (Матвія 23:1—3, 25, 26). Хіба не можна застосувати цей принцип до деяких батьків?

Як справлятися з почуттям образи

А що, коли тобі здається, ніби один з батьків серйозно зловживає своєю владою?a Зберігай спокій. Бунтуючись, виявляючи ненависть чи злобу, ти нічого не досягнеш. (Екклезіяста 8:3, 4; порівняй Екклезіяста 10:4). Одну 17-річну дівчину ображало те, що батьки настільки поринули у власні суперечки, що, здавалося, зовсім забули про її існування. Вона стала нехтувати біблійними принципами, яких її навчали батьки. На зло їм, вона почала вести розпусне життя і зловживати наркотиками. «Мені здавалося, що так я відплачу їм за образу»,— з гіркотою пояснює дівчина. Але, озлобившись, вона заподіяла шкоду лише самій собі.

Біблія попереджає: «Лютість нехай не намовить тебе... Стережись, не звертайся до зла» (Йова 36:18—21). Усвідом, що батьки відповідальні за свою поведінку перед Єговою і за всі несправедливі вчинки дадуть відповідь йому (Колосян 3:25).

У Приповістей 19:11 говориться: «Розум людини припинює гнів її, а величність її — перейти над провиною». Деколи найліпше пробачити батькам завданий тобі біль і спробувати його забути. Замість того щоб розмірковувати над недоліками батьків, зосереджуйся на їхніх добрих рисах. Приміром, Дана жила з матір’ю, яка не виявляла почуттів до своїх дітей, і з вітчимом-алкоголіком. Проте зверни увагу, як розуміння їхніх недоліків допомогло їй не озлобитися. Вона каже: «Мабуть, мама не показувала нам своєї любові, тому що сама не вміла цього — в дитинстві з нею поводилися дуже жорстоко. Мій вітчим цікавився нами, тільки коли був тверезим, але це траплялося вкрай рідко. Однак ми з сестрою завжди мали їжу в холодильнику та дах над головою».

На щастя, свавільних та недбайливих батьків не так вже й багато. Напевно, твої батьки цікавляться тобою і намагаються подавати добрий приклад. І все ж батьки іноді можуть дратувати тебе. «Часом коли я з мамою обговорював якусь проблему і вона не могла мене зрозуміти,— визнає Руслан,— то дратувався і зі злості говорив їй прикрі речі. Так я хотів їй дошкулити. Але потім, почував себе дуже погано і знав, що їй теж не легше».

Бездумні слова можуть ‘колоти’ і ‘вражати’, проте вони не вирішать твоїх проблем. «Язик... премудрих — то ліки» (Приповістей 12:18; 15:1). «Хоча це було тяжко, я підходив до мами і вибачався,— пояснює Руслан.— Тоді я міг спокійно обговорити проблему, і ми її спільно вирішували».

«Тато мав рацію»

Деякі підлітки бунтуються проти батьківських настанов, а потім, вимучивши і себе, і батьків, переконуються у тому, що батьки мали рацію. Розгляньмо, наприклад, що сталося з Вірою, про яку згадувалося на початку розділу. Якось вона їхала в автомобілі разом зі своїм другом. Хлопець сів за кермо у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння. Він не впорався з керуванням, і машина на швидкості 100 кілометрів за годину врізалася в ліхтарний стовп. Віра лишилася жива, хоча отримала тяжку травму голови. Її друг утік з місця пригоди і жодного разу не прийшов до неї в лікарню.

«Коли мої батьки відвідали мене в лікарні,— визнає Віра,— я сказала, що тато мав рацію і мені вже давно треба було послухатися його... Я зробила велику помилку, яка мало не коштувала мені життя». Зрештою Віра змінила своє ставлення до батьків.

Мабуть, тобі теж варто зробити деякі зміни. Наказ «шанувати батьків» може здаватися дещо старомодним. Проте чинити так не лише мудро, але й правильно в очах Бога. Як бути, коли ти хочеш виявляти повагу до своїх батьків, однак відчуваєш, що тебе не розуміють, або, можливо, надмірно обмежують? Подивімося, як можна поліпшити таку ситуацію.

[Примітки]

Запитання для обговорення

◻ Що означає шанувати батьків?

◻ Чому батьки встановлюють так багато правил? Чи можуть ці правила принести тобі користь?

◻ Чи слід поважати батьків, якщо вони не подають доброго прикладу? Чому?

◻ Як повестися, коли тебе образили батьки? Чого не слід робити?

[Вставка на сторінці 16]

«Мені здавалося, що мій батько прикра людина і просто не хоче, щоб я розважалася. Тому я йшла з дому і робила все, що заманеться».

[Ілюстрація на сторінці 12]

Як ти ставишся до правил, встановлених батьками?

[Ілюстрація на сторінці 14]

Чи треба поважати батьків, якщо вони не подають доброго прикладу?