Разом зустрічати старість

1, 2. а) Які зміни приносить із собою похилий вік? б) Яке задоволення побожні чоловіки біблійних часів знаходили на схилку літ?

ЗВІКОМ ми дуже змінюємося. Фізичні немочі підривають наші сили. Глянувши в дзеркало, помічаємо, що з’являються нові зморшки, що сивіє волосся, можливо, що й самого волосся стає менше. Часом може зраджувати пам’ять. Коли діти одружуються, а також коли з’являються внуки, ми розвиваємо нові взаємини. Для декого вихід на пенсію означає зміну ритму життя.

² Фактично похилий вік може принести з собою багато випробувань (Екклезіяста 12:1—8). Однак розгляньмо приклад Божих слуг у біблійні часи. Хоча смерть зрештою забрала їх, вони набули знання і розуміння, які принесли їм багато задоволення у старості (Буття 25:8; 35:29; Йова 12:12; 42:17). Як їм вдалося залишатися щасливими, незважаючи на старіння? Безумовно, завдяки тому, що вони жили згідно з принципами, які сьогодні записані для нас у Біблії (Псалом 119:105; 2 Тимофія 3:16, 17).

 3. Яку пораду Павло дав старшим чоловікам і жінкам?

³ У своєму посланні до Тита апостол Павло дав добрі вказівки людям похилого віку. Він писав: «Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості. Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим,— не обмовниці, не віддані п’янству, навчали добра» (Тита 2:2, 3). Ці слова можуть допомогти вам зустріти труднощі, які несе з собою похилий вік.

4, 5. Як реагує багато батьків, коли їхні діти залишають дім, і як декотрі пристосовуються до цієї нової ситуації?

⁴ До змінених ролей у сім’ї потрібно пристосовуватися. Наскільки ж правдиві ці слова, коли дорослі діти залишають дім і одружуються! Для багатьох батьків це стає першим нагадуванням, що вони старіють. Хоча батьки й раді, що їхні діти досягли повноліття, вони часто турбуються, чи зробили все можливе для приготування своїх дітей до самостійності. До того ж вони скучають за своїми дітьми.

⁵ Зрозуміло, батьки продовжують турбуватися благополуччям своїх дітей навіть після того, як ті залишають дім. «Я би так тішилася, коли б вони частіше давали про себе знати, коли б я була впевнена, що у них все в порядку»,— каже одна мати. Один батько розповідає: «Коли дочка залишила дім, нам було нелегко. Нашій сім’ї дуже не вистачало її, тому що ми завжди робили все разом». Як ці батьки звиклися з відсутністю своїх дітей? У багатьох випадках завдяки тому, що допомагали іншим людям.

 6. Що допомагає правильно дивитися на сімейні взаємини?

⁶ Коли діти створюють власні сім’ї, роль батьків міняється. У Буття 2:24 сказано: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом». Визнання Божого принципу головування і належного порядку допоможе батькам правильно дивитися на речі (1 Коринтян 11:3; 14:33, 40).

 7. Яку гарну позицію зайняв один чоловік, коли його дочки одружилися і залишили дім?

⁷ Одна подружня пара відчула пустку у житті, коли обидві дочки одружилися й виїхали з дому. Спершу чоловік ображався на зятів. Але, роздумуючи над принципом головування, він усвідомив, що тепер дочки мають чоловіків, які відповідають за свої сім’ї. Тому, коли його дочки просили в нього поради, він питав їх, що думають їхні чоловіки, і тоді намагався підтримувати їхні рішення. Зараз зяті вважають його своїм другом і з радістю приймають від нього поради.

8, 9. Як декотрі батьки пристосувалися до самостійності своїх дорослих дітей?

⁸ А що, коли молодята, хоча й не роблять чогось небіблійного, все ж не чинять так, як, на думку батьків, було б найкраще? «Ми завжди стараємося допомогти їм зрозуміти погляд Єгови,— пояснює одна пара, яка має одружених дітей,— але коли ми не погоджуємося з якимось їхнім рішенням, ми все одно приймаємо його і даємо дітям свою підтримку й підбадьорення».

⁹ У деяких азіатських країнах матерям буває особливо тяжко змиритися із самостійністю своїх синів. Проте ті жінки, які поважають християнський порядок і головування, відчувають, що розходжень між ними та їхніми невістками не так багато. Одна християнка каже, що самостійність її синів стала для неї «джерелом щораз більшої вдячності». Вона із захопленням спостерігає, як її сини керують власними сім’ями. З другого боку, це означало полегшення фізичного та емоційного навантаження, яке вона та її чоловік мають у похилому віці.

10, 11. Яка біблійна порада допоможе християнам уникати деяких пасток середнього віку?

¹⁰ Досягаючи середнього віку, люди поводять себе по-різному. Деякі чоловіки змінюють стиль одягу, щоб виглядати молодшими. Багато жінок турбуються про зміни, які приносить із собою клімактеричний період. На жаль, декотрі люди середнього віку провокують заздрощі й ревнощі своїх подружніх партнерів, кокетуючи з молодшими особами протилежної статі. Однак побожні старші чоловіки «розсудливі» і приборкують неправильні бажання (1 Петра 4:7, Дерк.). Зрілі жінки з любові до чоловіків і через бажання задовольняти Єгову також стараються підтримувати своє подружжя міцним.

¹¹ Цар Лемуїл під натхненням записав похвалу «чеснотній жінці», яка чинить своєму чоловікові «добро, а не зло, по всі дні свого життя». Християнський чоловік не залишить без уваги те, що його дружина бореться з емоційними розладами середнього віку. Любов спонукує його ‘похваляти її’ (Приповістей 31:10, 12, 28).

12. Як подружні пари можуть з роками ще більше зблизитися?

¹² Всі ті роки, поки ви виховували дітей, ви обоє, мабуть, з радістю відмовлялися від особистих бажань, щоб піклуватися про потреби дітей. Коли вони залишають дім, настає час знову зосередитися на подружньому житті. «Після того як наші дочки залишили дім,— каже один чоловік,— я знову почав залицятися до своєї дружини». Інший чоловік каже: «Ми турбуємося здоров’ям одне одного і нагадуємо одне одному займатися фізичними вправами». Щоб не почуватися самотніми, вони з дружиною запрошують у гості інших членів збору. Так, вияв зацікавлення до інших людей приносить благословення. Крім того, це вгодне Єгові (Филип’ян 2:4; Євреїв 13:2, 16).

13. Яку роль відвертість і щирість відіграють у взаєминах подружжя, котре разом зустрічає старість?

¹³ Не дозволяйте, щоб у спілкуванні між вами та вашим партнером росла прогалина. Відверто розмовляйте одне з одним (Приповістей 17:27). «Ми поглиблюємо взаєморозуміння турботою і увагою»,— каже один сімейний чоловік. Його дружина погоджується: «Тепер, у старшому віці, ми любимо посидіти за чаєм, порозмовляти, а також працювати разом». Ваша відвертість і щирість допоможуть зміцнити подружні узи, зробити їх здатними витримувати тиск Сатани — нищителя родин.

14. Яку роль бабуся Тимофія, очевидно, відіграла у християнському вихованні свого внука?

¹⁴ «Корона для старших — онуки» (Приповістей 17:6). Спілкування з ними може приносити багато задоволення, радості й підбадьорення. Біблія схвально відгукується про Лоіду, бабусю Тимофія, яка разом з дочкою Евнікією ділилася з маленьким онуком своєю вірою. Цей хлопчик ріс, знаючи, що його мати й бабця цінують біблійну правду (2 Тимофія 1:5; 3:14, 15).

15. Що доброго можуть робити для своїх онуків бабусі й дідусі, але чого їм слід уникати?

¹⁵ Дідусі й бабусі, ви можете зробити багато доброго для своїх онуків у цій особливій галузі. Ви ділилися знанням про наміри Єгови зі своїми дітьми. Тепер ви можете робити подібне для ще одного покоління! Багато маленьких дітей із захопленням слухають, як дідусь чи бабуся розказують їм біблійні історії. Звичайно, ви не перебираєте на себе відповідальності батька пильно навчати своїх дітей біблійних істин (Повторення Закону 6:7). Але ви можете доповнювати його зусилля. Хай же ваші молитви будуть такі, як у псалмоспівця: «Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде — про чини великі Твої!» (Псалом 71:18; 78:5, 6).

16. Як дідусі й бабусі можуть виявляти обережність, щоб не стати причиною проблем у сім’ї?

¹⁶ На жаль, деякі дідусі й бабусі так пестять онуків, що наживають собі проблем зі своїми дорослими дітьми. Однак ваша щира доброзичливість може спонукати внуків довіритися вам, коли вони не можуть відкритися своїм батькам. Деколи діти надіються, що їхні поблажливі дідусь чи бабуся підтримають їх, коли вони не хочуть слухати батьків. Що тоді? Дійте мудро і заохотьте внуків бути відвертими зі своїми батьками. Можна сказати їм, що це подобається Єгові (Ефесян 6:1—3). Якщо необхідно, можете запропонувати внукам, що ви самі підготуєте їхніх батьків до розмови з ними. Діліться з онуками своїм багатолітнім досвідом. Ваша щирість і відвертість принесуть їм багато користі.

17. Яке рішення псалмоспівця треба наслідувати старіючим християнам?

¹⁷ З роками ви помітите, що не можете робити усього того, що робили раніше і що хотіли б робити зараз. Як можна зжитися зі старінням? Внутрішньо ви, можливо, почуваєтеся 30-літніми, але дзеркало зраджує іншу реальність. Не знеохочуйтеся. Псалмоспівець благав Єгову: «Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене». Постановіть наслідувати рішення псалмоспівця, який сказав: «Я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!» (Псалом 71:9, 14).

18. Як зрілий християнин може принести багато користі у пенсійному віці?

¹⁸ Багато заздалегідь готуються збільшити свою участь у прославленні Єгови після виходу на пенсію. «Я наперед спланував, що мені робити, коли дочка закінчить школу,— пояснює один пенсіонер.— Я постановив розпочати повночасне проповідницьке служіння і продав своє підприємство, щоб звільнитися для повнішого служіння Єгові. Я молився до Бога про керівництво». Якщо ви наближаєтеся до пенсійного віку, хай вас потішають слова нашого Величного Творця: «Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму» (Ісаї 46:4).

19. Які поради даються особам у літах?

¹⁹ Пристосуватися до життя на пенсії не завжди легко. Апостол Павло радив старшим чоловікам бути «тверезими». Це означає також взагалі бути стриманими і не піддаватися схильності шукати легкого життя. Режим і самодисципліна тепер можуть бути навіть потрібнішими, ніж раніше. Тому будьте зайняті, «[«запопадливі», Бач.] завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!» (1 Коринтян 15:58). Розширюйте свої можливості допомагати іншим (2 Коринтян 6:13). Багато християн роблять це, запопадливо проповідуючи добру новину у новому ритмі. Незважаючи на вік, будьте «здорові у вірі, у любові, у терпеливості» (Тита 2:2).

20, 21. а) Що у теперішній системі речей зрештою розлучає шлюбних партнерів? б) Який добрий приклад дає овдовілим подружнім партнерам Анна?

²⁰ Це сумний, але правдивий факт, що у теперішній системі речей подружніх партнерів з часом розлучає смерть. Овдовілі християни знають, що дорогі їм особи зараз сплять, і вони впевнені, що знову побачать їх (Івана 11:11, 25). Але втрата все-таки тяжка. Як же її пережити?a

²¹ Допомогти може приклад однієї жінки з біблійних часів. Анна овдовіла всього після семи років подружнього життя, і під час подій, про які ми читаємо, їй вже було 84 роки. Звичайно, вона горювала за своїм чоловіком. Що допомогло їй пережити втрату? Вона служила Богу Єгові у храмі день і ніч (Луки 2:36—38). Аннине молитовне служіння, безумовно, стало чудовим ліком від її горя та вдовиної самотності.

22. Як деякі вдівці та вдови справляються із самотністю?

²² «Найбільшим випробуванням для мене було те, що я не мала з ким поговорити,— пояснює 72-літня жінка, яка овдовіла десять років тому.— Мій чоловік був добрим слухачем. Ми часто розмовляли про збір і про наше християнське служіння». Інша вдова каже: «Правда, час гоїть, але, на мою думку, точніше було б сказати, що гоїть правильне використання часу. Зараз я в стані більше допомагати іншим». Один 67-річний вдівець погоджується з цим: «Набагато легше пережити втрату, коли потішаєш інших».

23, 24. Яку велику потіху Біблія дає людям похилого віку, особливо вдівцям і вдовам?

²³ Хоча смерть забирає дорогого партнера, Єгова завжди залишається вірним і надійним. «Одного прошу я від Господа,— співав стародавній цар Давид,— буду жадати того,— щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!» (Псалом 27:4).

²⁴ Апостол Павло закликає: «Шануй вдів, удів правдивих» (1 Тимофія 5:3). Поради після цього заклику вказують, що достойним вдовам, які не мають близьких родичів, можливо, була потрібна матеріальна підтримка від збору. Однак вказівка ‘шанувати’ означає також цінувати їх. Яку ж чудову потіху побожні вдови і вдівці можуть отримати від усвідомлення того, що Єгова цінує їх і буде їх підтримувати! (Якова 1:27).

25. Яка ціль залишається актуальною в похилому віці?

²⁵ Боже натхнене Слово каже: «Пишність старих — сивина». «То пишна корона, [«коли», Кул.] знаходять її на дорозі праведности» (Приповістей 16:31; 20:29). Тому, одружені ви чи знову самотні, продовжуйте ставити служіння Єгові на перше місце. Тоді ви вже сьогодні матимете добре ім’я в Бога і надію на вічне життя у світі, де не буде більше страждань похилого віку (Псалом 37:3—5; Ісаї 65:20).