«Без прикладів він до них не говорив»

1—3. а) Яку унікальну нагоду мають учні, котрі подорожують з Ісусом, і що робить Ісус, аби учням було легше запам’ятовувати його слова? б) Чому вдалі приклади пам’ятаються довго?

УЧНІ, які подорожують з Ісусом, мають унікальну нагоду: вони можуть вчитися від Великого Вчителя. Вони чують, як він пояснює Боже Слово і відкриває захопливі істини. Учні мусять зберігати ці безцінні думки у своїх розумах і серцях, адже ще не настав час записувати те, що Ісус говоритьa. А втім, Ісус навчає так, що їм легко запам’ятовувати його слова. Він майстерно використовує приклади.

² Справді, вдалі приклади пам’ятаються довго. Один письменник зазначив, що приклади «перетворюють вуха на очі» і «дають слухачам можливість образно мислити». Здебільшого нам легше зрозуміти те, що ми можемо собі уявити. Саме тому приклади допомагають ліпше засвоювати навіть абстрактні поняття. Приклади оживляють сказане і закарбовують інформацію в нашій пам’яті.

³ З усіх учителів на землі наймайстерніше застосовував приклади Ісус Христос. Його приклади добре знані й сьогодні. Чому ж Ісус так часто використовував саме цей метод навчання? Завдяки чому його приклади були такими дієвими? Як нам навчитись ефективно використовувати цей метод?

4, 5. Чому Ісус вживав приклади?

⁴ Біблія наводить дві вагомі причини, з яких Ісус використовував приклади. По-перше, цим він сповняв пророцтво. У Матвія 13:34, 35 ми читаємо: «Ісус розповідав натовпам за допомогою прикладів. І без прикладів він до них не говорив, аби сповнилося сказане через пророка: „Розкрию уста свої та наведу приклади“». Згадані Матвієм слова пророка записані в Псалмі 78:2. Цей пророк написав їх під натхненням Божого духу за багато сторіч до Ісусового народження. Як бачимо, вже за сотні років наперед Єгова визначив, що Месія навчатиме за допомогою прикладів. Отже, Єгова, безперечно, надає важливого значення цьому навчальному методу.

⁵ По-друге, Ісус сам сказав, що вживає приклади, аби відсіяти тих, у кого «серце огрубіло» (Матвія 13:10—15; Ісаї 6:9, 10). А як Ісусові приклади викривали спонуки людей? Іноді Ісус хотів, щоб слухачі, прагнучи ліпше зрозуміти значення його слів, просили додаткових пояснень. Смиренні люди охоче ставили йому запитання, тимчасом як горді чи байдужі не робили цього (Матвія 13:36; Марка 4:34). Тож Ісусові приклади відкривали правду тим, чиє серце прагнуло її, і водночас ховали її від людей з гордим серцем.

 6. З яких ще причин Ісус використовував приклади?

⁶ Ісус використовував у навчанні приклади і з інших причин. Вони викликали в людей зацікавлення і спонукували їх слухати. Завдяки їм в уяві поставали певні образи, які допомагали добре розуміти сказане. Як згадувалось на початку, приклади також полегшували запам’ятовування Ісусових слів. Нагірна проповідь, записана в Матвія 5:3—7:27, показує, наскільки часто Ісус використовував приклади. Підраховано, що в цьому уривку більш ніж 50 разів вживається образна мова. Якщо взяти до уваги, що цю проповідь можна прочитати вголос приблизно за 20 хвилин, то словесні о́брази з’являються в ній майже кожних 20 секунд! Очевидно, Ісус розумів неабияку цінність прикладів.

 7. Чому нам, подібно до Ісуса, потрібно послуговуватись прикладами?

⁷ Ми, як послідовники Христа, хочемо послуговуватись його навчальними методами, у тому числі прикладами. Як завдяки приправам страви стають апетитнішими, так завдяки ефективним прикладам наше навчання більш приваблює людей. Добре продумані приклади допомагають їм легше зрозуміти важливі біблійні істини. Обговорімо, чому Ісусові приклади були такими дієвими і як ми можемо вміло застосовувати цей цінний навчальний метод.

8, 9. Як Ісус використовував прості порівняння і чому вони були такими дієвими?

⁸ У навчанні Ісус часто використовував прості й короткі порівняння. Завдяки таким простим порівнянням в уяві його слухачів поставали яскраві образи і їм було легко засвоювати важливі духовні істини. Наприклад, коли Ісус заохочував своїх учнів не тривожитися про щоденні потреби, він згадав «птахів небесних» і «польові лілії». Птахи не сіють і не жнуть, а лілії не трудяться і не прядуть. Та все ж Бог дбає про них. Неважко зробити правильний висновок: якщо Бог дбає про птахів і квіти, він, безсумнівно, попіклується і про людей, які продовжують шукати «найперше царства» (Матвія 6:26, 28—33).

⁹ Крім того, Ісус використовував багато метафор, які є ще більш дієвими порівняннями. Метафора — це мовний засіб, що ґрунтується на перенесенні ознак або властивостей одного предмета на інший. Ісусові порівняння було нескладно збагнути. Одного разу він сказав учням: «Ви — світло для світу». Цю метафору учні чітко зрозуміли — через їхні слова і вчинки світло духовних істин сяятиме і допомагатиме іншим прославляти Бога (Матвія 5:14—16). Ісус також сказав: «Ви — сіль землі», «Я — виноградна лоза, а ви — гілки» (Матвія 5:13; Івана 15:5). Такі образні вислови дуже лаконічні і водночас справляють могутній вплив на слухача.

10. Як на практиці можна використовувати приклади?

¹⁰ А як ми в навчанні можемо послуговуватись прикладами? Не потрібно вигадувати якісь складні, довгі історії. Краще наводити прості порівняння. Приміром, ми обговорюємо тему воскресіння і хочемо показати, що для Єгови зовсім не важко воскресити померлих. Яке порівняння навести? У Біблії смерть порівнюється до сну. Можна сказати: «Богу так само легко воскресити мертвих, як нам розбудити людину, що спить» (Івана 11:11—14). Або який приклад навести, пояснюючи, що діти для нормального розвитку потребують любові й ласки? У Біблії сказано, що діти — «немов саджанці ті оливкові» (Псалом 128:3). Тому можна пояснити, що любов і ласка такі ж важливі для дітей, як сонце і вода для дерева. Чим простіше порівняння, тим легше слухачу зрозуміти його суть.

11. Як Ісус у своїх прикладах змальовував те, що бачив, виростаючи в Галілеї?

¹¹ Ісус наводив дуже влучні приклади, пов’язані з повсякденним життям людей. У багатьох своїх прикладах він змальовував те, що бачив, виростаючи в Галілеї. Поміркуймо на хвилю про ті роки його життя. Він, напевно, часто спостерігав, як його мати молола зерно на муку, замішувала дріжджове тісто, запалювала світильник чи підмітала дім (Матвія 13:33; 24:41; Луки 15:8). Крім того, Ісус, мабуть, не раз бачив, як рибалки закидали невід у води Галілейського моря (Матвія 13:47). А скільки разів він спостерігав за іграми дітей на ринку (Матвія 11:16). Ісус бачив також інші буденні речі, що згадуються в його прикладах: працю сіяча, радісні весілля, а також лани пшениці, яка достигала у променях сонця (Матвія 13:3—8; 25:1—12; Марка 4:26—29).

12, 13. Чому в притчі про милосердного самарянина Ісус згадав дорогу «з Єрусалима до Єрихона»?

¹² У прикладах Ісус згадував добре знані його слухачам подробиці. Скажімо, він почав притчу про милосердного самарянина такими словами: «Один чоловік спускався з Єрусалима до Єрихона й потрапив у руки розбійників, які відібрали в нього все і, побивши, пішли, а його залишили напівмертвого» (Луки 10:30). Слід звернути увагу, що Ісус згадує дорогу «з Єрусалима до Єрихона». Цю притчу він розповідав у Юдеї, неподалік Єрусалима, тому його слухачі добре розуміли, про яку дорогу він говорить. Усі знали, що та дорога небезпечна, особливо для самотніх подорожніх. Вона проходила безлюдною місцевістю, де могли ховатися розбійники.

¹³ Ісус наводить й інші подробиці стосовно дороги «з Єрусалима до Єрихона». Як говорить притча, тією дорогою спочатку проходив священик, а потім левит, однак жоден не зупинився, аби допомогти пораненому (Луки 10:31, 32). Священики служили в Єрусалимському храмі, а левити допомагали їм. Багато священиків та левитів жили в Єрихоні; звідти до Єрусалима було лише 23 кілометри. Тому їх можна було побачити на тій дорозі. Звернімо увагу, що подорожній спускався дорогою з Єрусалима. Ця деталь мала значення для Ісусових слухачів. Єрусалим лежав вище Єрихона. Отож, ідучи з Єрусалима, подорожній справді спускавсяb. Безсумнівно, Ісус думав про своїх слухачів.

14. Що потрібно брати до уваги, коли ми використовуємо приклади?

¹⁴ Коли ми використовуємо приклади, нам теж не слід забувати про слухачів. Що потрібно брати до уваги, підбираючи приклади? Треба зважати на вік слухачів, їхню культуру, сім’ю, в якій вони виховувались, а також на те, чим вони займаються. Скажімо, приклад, пов’язаний з працею на землі, швидше зрозуміють люди в сільській місцевості, ніж у великому місті. Все, що стосується повсякденного життя і занять наших слухачів: діти, дім, хобі, їжа — можна використати у влучних прикладах.

15. Чому немає нічого дивного в тому, що Ісус дуже добре знав довколишній світ?

¹⁵ Чимало Ісусових прикладів свідчать про те, що він мав добрі знання про природу: про рослини, тварин та погодні явища (Матвія 16:2, 3; Луки 12:24, 27). Звідки у нього були такі знання? Виростаючи в Галілеї, Ісус, безсумнівно, мав можливість спостерігати за творивом. А що важливіше, Ісус був «народжений першим з усього створіння» і Єгова використовував його як майстра під час творення (Колосян 1:15, 16; Приповістей 8:30, 31). Тож немає нічого дивного в тому, що Ісус дуже добре знав довколишній світ. Розгляньмо, як він вправно послуговувався цими знаннями.

16, 17. а) З чого видно, що Ісусові були добре знайомі повадки овець? б) Який приклад показує, що вівці справді слухаються голосу свого пастуха?

¹⁶ Як уже згадувалось, Ісус назвав себе «пастирем добрим», а своїх послідовників «вівцями». Ісусові слова показують, що йому були добре знайомі повадки овець. Він знав, що між пастухом і вівцями існує особливий зв’язок. Ісус помічав, що ці довірливі створіння охоче підкоряються своєму пастуху і вірно йдуть за ним. Чому вівці йдуть слідом за своїм пастирем? «[Вони] знають його голос»,— пояснив Ісус (Івана 10:2—4, 11). Чи вівці справді знають голос свого пастуха?

¹⁷ Ось що на підставі власних спостережень написав про це Джордж Сміт: «Іноді ми відпочивали опівдні біля однієї з юдейських криниць, куди приходили з отарами троє, а то й четверо пастухів. Отари змішувались, і нам було цікаво, як пастухам вдасться позбирати своїх овець. Давши вівцям досхочу напитися і побрикатися, пастухи по черзі розходились у різні боки долини й кожен подавав свій особливий клич. Кожна вівця бігла до свого пастуха, і отари залишали місце водопою так само організовано, як і прийшли» («Історична географія Святої землі», англ.). Який же влучний приклад підібрав Ісус! З нього видно, що ми відчуваємо опіку «доброго пастиря» лише тоді, коли приймаємо його вчення і дотримуємось їх, а також підкоряємось його керівництву.

18. Де знайти інформацію про твориво Єгови?

¹⁸ А як нам навчитися використовувати приклади, взяті з природи? Знаючи повадки різних тварин, ми можемо придумувати прості, але влучні порівняння. Де знайти інформацію про твориво Єгови? У Біблії багато розповідається про різних тварин, іноді характерні особливості певних тварин згадуються в біблійних прикладах. Боже Слово говорить про швидкість газелі чи леопарда, про обережність змії та невинність голубаc (1 Хронік 12:9, Хом. [12:8]; Авакума 1:8, Хом.; Матвія 10:16). Також цінна інформація міститься в журналах «Вартова башта» і «Пробудись!» та інших публікаціях Свідків Єгови. Можна багато навчитися, дослідивши, як у цих публікаціях наводяться прості порівняння, взяті з унікального творива Єгови.

19, 20. а) Як Ісус, пригадавши одну з реальних подій, спростував неправильне уявлення? б) Як ми можемо використовувати реальні події чи випадки, коли навчаємо інших?

¹⁹ Дуже дієвими є приклади на основі реальних подій. Одного разу Ісус згадав таку подію для того, щоб спростувати неправильне уявлення, ніби нещастя стаються з тими, хто їх заслуговує. Він сказав: «Може, думаєте, що ті вісімнадцять, на котрих упала вежа в Сілоамі та вбила їх, були більшими винуватцями [грішниками], ніж інші мешканці Єрусалима?» (Луки 13:4). Згадані Ісусом люди загинули не через те, що Бог покарав їх за гріхи. Трагедія сталася тому, що «час і випадок панують над усіма» (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Тож, згадавши подію, відому його слухачам, Ісус спростував неправильне уявлення.

²⁰ А як ми можемо використовувати реальні події чи випадки з життя, коли навчаємо інших? Скажімо, ми розглядаємо, як сповняється Ісусове пророцтво про ознаку його присутності (Матвія 24:3—14). На доказ його сповнення можна згадати останні новини про війни, голод і землетруси. Або ми хочемо пояснити, які зміни роблять люди, одягаючись в нову особистість (Ефесян 4:20—24). Який приклад використати в цьому випадку? Можна згадати історію нашого брата чи сестри, яких ми знаємо особисто або про яких розповідалося в публікаціях Свідків Єгови.

21. Які благословення отримують вмілі вчителі Божого Слова?

²¹ Безперечно, Ісус був майстерним Учителем. Як ми побачили в цій частині, навчання та проповідування доброї новини було працею його життя (Матвія 4:23). Для нас це теж найголовніша праця в житті. Умілі вчителі Божого Слова отримують рясні благословення. Навчаючи, ми відчуваємо щастя від того, що даємо іншим (Дії 20:35). Ми почуваємось щасливими і радісними тому, що ділимося істинами про Єгову, адже вони мають справжню тривалу цінність. Також ми дуже щасливі, бо наслідуємо приклад Ісуса Христа, найбільшого Вчителя на землі.