Зібрання, які спонукують «до любові й добрих діл»

ПРОТЯГОМ століть народ Єгови організовано збирався разом. У стародавньому Ізраїлі всі чоловіки приходили до Єрусалима на три великі свята (Повт. 16:16). У першому столітті християни регулярно збирались зазвичай у чиємусь домі (Филим. 1, 2). Сьогодні ми з радістю відвідуємо зібрання і конгреси. А чому Божі служителі збираються разом? Передусім тому, що зібрання — це важлива частина поклоніння Богові (Пс. 95:6; Кол. 3:16).

² Також зібрання приносять великий пожиток тим, хто їх відвідує. Єгова наказав ізраїльтянам кожних сім років збиратися на Свято наметів: «Збирайте весь народ — чоловіків, жінок, дітей і чужинців, які житимуть у ваших містах, щоб вони слухали і дізнавались про вашого Бога Єгову, боялись його і старанно виконували всі слова цього Закону» (Повт. 31:12). Отож служителі Бога мають збиратися разом, щоб бути «навчен[ими] Єговою» (Ісаї 54:13). До того ж на зібраннях є можливість ближче знайомитись одне з одним та взаємно підбадьорюватися і зміцнюватися.

³ Після П’ятидесятниці 33 року н. е. учні, збираючись разом, віддавалися навчанню, яке отримували від апостолів, та «день у день вони перебували в храмі, об’єднані спільною метою» (Дії 2:42, 46). Пізніше на зібраннях зачитували натхненні писання, зокрема листи апостолів та інших християнських учнів (1 Кор. 1:1, 2; Кол. 4:16; 1 Фес. 1:1; Як. 1:1). Також на них християни всім збором молились до Бога (Дії 4:24—29; 20:36). Інколи вони розповідали випадки з місіонерського служіння (Дії 11:5—18; 14:27, 28). Крім того, на таких зібраннях обговорювалися біблійні вчення і сповнення пророцтв та давалися настанови щодо того, як християнам поводитись і виявляти відданість Богу. Усіх заохочувалося ревно проголошувати добру новину (Рим. 10:9, 10; 1 Кор. 11:23—26; 15:58; Еф. 5:1—33).

⁴ У наші дні християнські зібрання проходять так само, як і за часів апостолів. Ми слухаємося натхненого заохочення з Євреїв 10:24, 25: «Зважаймо одне на одного... і не переставаймо збиратися разом, як у декого ввійшло у звичку, а підбадьорюймо одне одного, і робімо так дедалі більше, оскільки бачимо наближення цього дня». У ці тяжкі останні дні ми особливо потребуємо підбадьорення. А джерелом такого підбадьорення є наші зібрання, які зміцнюють нас духовно та допомагають зберігати християнську непорочність (Рим. 1:11, 12). Ми, християни, живучи серед зіпсованого, збоченого покоління, відкинули безбожність і світські прагнення (Філ. 2:15, 16; Тита 2:12—14). Тож хіба нам може бути десь ліпше, ніж з народом Єгови? (Пс. 84:10). І хіба може щось принести більшу користь, ніж вивчення та обговорення Божого Слова? Розгляньмо, як різні зібрання йдуть нам на благо.

⁵ Перша частина зібрання, яке проходить у вихідні, складається з біблійної промови для широкого загалу, в тому числі для тих, хто прийшов уперше. Ця промова відіграє важливу роль у тому, щоб задовольняти духовні потреби осіб, котрі тільки починають цікавитись правдою. Також вона зміцняє вісників збору (Дії 18:4; 19:9, 10).

⁶ Сьогодні у зборах Свідків Єгови проводяться публічні зібрання, подібні до тих, які проводили Ісус Христос, його апостоли та інші учні. Безсумнівно, Ісус був неперевершеним промовцем. Про нього казали: «Ми ще ніколи не бачили людини, яка б говорила так, як він» (Ів. 7:46). Ісусові слухачі були вражені, адже він промовляв як той, хто має владу (Матв. 7:28, 29). Усі, хто брав до серця його слова, отримували великий пожиток (Матв. 13:16, 17). Апостоли наслідували Ісусів приклад. У Дії 2:14—36 описано, як у день П’ятидесятниці 33 року н. е. Петро виголосив промову, що спонукала до дій тисячі слухачів. Пізніше дехто став віруючим, почувши промову Павла в Афінах (Дії 17:22—34).

⁷ Подібне відбувається і в наш час. Мільйони людей отримують користь від публічних промов на щотижневих зібраннях, а також на різних конгресах. Біблійні промови допомагають присутнім добре розуміти християнські вчення і залишатися стійкими, виконуючи проповідницьке служіння. Якщо ми будемо запрошувати на них зацікавлених та інших осіб, то допоможемо їм ознайомитися з основними вченнями Біблії.

⁸ У публічних промовах розглядаються різноманітні теми. У них висвітлюються біблійні вчення, пророцтва і принципи, які стосуються християнської моралі та сімейного життя. Також у них даються поради молоді, яка стикається з труднощами. У деяких промовах обговорюються величні творива Єгови, а в інших — приклади віри, мужності та непорочності Божих служителів давнини, а також практичні уроки на наш час.

⁹ Для того щоб отримувати якомога більше користі від публічних промов, нам слід уважно слухати, відкривати згадані промовцем вірші і стежити, коли їх читають та пояснюють (Луки 8:18). Перевіряючи таким чином почуте, ми будемо міцно триматись того, чого вчимося, і застосовувати це у своєму житті (1 Фес. 5:21).

¹⁰ Якщо промовців достатньо, то публічна промова виголошується щотижня. Для цього часто запрошують промовців із сусідніх зборів. Якщо ж промовців бракує, то публічні промови виголошуються так часто, як тільки можливо.

¹¹ Друга частина зібрання, яке проходить у вихідні,— це вивчення «Вартової башти». Статті з «Вартової башти» для вивчення обговорюються за допомогою запитань та відповідей. Послуговуючись «Вартовою баштою», Єгова дає нам своєчасну духовну поживу.

¹² Статті для вивчення часто пояснюють, як застосовувати біблійні принципи в повсякденному житті. Вони додають християнам сил протистояти «духові світу» та уникати нечистої поведінки (1 Кор. 2:12). Інформація з «Вартової башти» проливає чимраз більше світла на біблійні вчення і пророцтва, поглиблюючи наше розуміння правди і допомагаючи залишатися на стежці праведних (Пс. 97:11; Присл. 4:18). Присутність на вивченні «Вартової башти» та участь у ньому допомагає нам тішитись надією на праведний новий світ (Рим. 12:12; 2 Пет. 3:13). Це зібрання також допомагає нам виявляти плід духу і зміцнює наше бажання ревно служити Єгові (Гал. 5:22, 23). Крім того, воно додає сил зносити випробування та закладає «добру основу на майбутнє», щоб ми могли «міцно вхопитися за справжнє життя» (1 Тим. 6:19; 1 Пет. 1:6, 7).

¹³ А що нам робити, аби ця духовна пожива приносила якомога більше користі? Потрібно заздалегідь готуватися, чи то самому, чи з сім’єю, читати наведені біблійні вірші, а на зібранні давати коментарі своїми словами. Завдяки цьому правда ще глибше вкорениться у нашому серці, а наші слова віри зміцнять братів і сестер. Також ці щотижневі зібрання приноситимуть нам пожиток, якщо будемо уважно слухати коментарі одновірців.

¹⁴ Щотижня вісники збираються в Залі Царства на зібрання, яке називається «Наше християнське життя і служіння». Це зібрання складається з трьох частин і надає нам, як служителям Бога, «відповідну підготовку» (2 Кор. 3:5, 6). Розклад зібрання, а також матеріал для розгляду на ньому міститься в щомісячному посібнику для зібрання «Наше християнське життя і служіння». У цьому посібнику теж подаються зразки вступів, які можна використовувати у служінні.

¹⁵ Перша частина цього зібрання називається «Скарби з Божого Слова». На ній ми знайомимося з історичним тлом і контекстом певних біблійних уривків та обговорюємо, чого з них можна навчитися. На цьому зібранні виголошується промова, зачитується уривок з Біблії та обговорюються розділи, призначені для читання на тиждень. У посібнику «Християнське життя і служіння» містяться різні ілюстрації, карти, схеми та робочі аркуші, завдяки яким ми можемо отримувати більше користі від читання Біблії. Таке глибоке вивчення Божого Слова допомагає нам бути «в усьому вправн[ими] й цілковито споряджен[ими] до кожного доброго діла» в християнському житті та проповідуванні (2 Тим. 3:16, 17).

¹⁶ Друга частина зібрання — «Вдосконалюймо своє служіння» — дає усім нам можливість підготуватися до служіння і покращити своє вміння проповідувати і навчати. Крім учнівських завдань, на цій частині зібрання ми також переглядаємо і обговорюємо відео зі зразками вступів. Завдяки такому навчанню ми набуваємо «язик учнів» і знаємо, «як правильно відповісти змученому» (Ісаї 50:4).

¹⁷ Третя частина зібрання називається «Християнське життя», і на ній ми вчимося, як застосовувати біблійні принципи у щоденному житті (Пс. 119:105). Основним пунктом цієї частини є вивчення Біблії у зборі, яке, подібно до вивчення «Вартової башти», проводиться за допомогою запитань та відповідей.

¹⁸ Кожного місяця, коли приходить посібник «Християнське життя і служіння», координатор ради старійшин або інший старійшина, який йому допомагає, уважно переглядає його зміст і складає розклад. Щотижня це зібрання проводить старійшина, який є здібним вчителем і якого схвалила рада старійшин збору. Він дбає про те, щоб це зібрання вчасно починалося і закінчувалося, а також хвалить тих, хто виконував учнівські завдання, і дає їм поради.

¹⁹ Якщо ми сумлінно готуємося до цього зібрання, завжди відвідуємо його і беремо в ньому активну участь, то поглиблюємо знання Божого Слова, ліпше розуміємо біблійні принципи, вміло проповідуємо добру новину та навчаємо людей. Ті, хто ще не є охрещеним Свідком, також отримують користь від сердечного спілкування та обговорення духовних думок на цьому зібранні. У підготовці до усіх наших зібрань ми можемо користуватися «Бібліотекою Товариства “Вартова башта”», програмою JW Library^®, онлайн-бібліотекою Товариства «Вартова башта» (якщо доступна нашою мовою) або бібліотекою Залу Царства. Бібліотека у Залі Царства має містити всі наявні публікації Свідків Єгови, «Індекс публікацій Товариства “Вартова башта”» або «Пошуковий довідник для Свідків Єгови», кілька різних перекладів Біблії, біблійну симфонію, словник та інші корисні довідники. Ми можемо без вагань користуватися будь-якими з цих публікацій до чи після зібрань.

²⁰ У різний час протягом тижня і на вихідних організовуються короткі зустрічі для проповідницького служіння. Для цього вісники збираються групами в приватних помешканнях чи інших зручних місцях, а іноді в Залі Царства. Існує чимало переваг того, що зустрічі для проповідування проходять невеликими групами в кількох місцях: вісникам легше добиратися на зустріч чи на територію, і вони без зволікань можуть вирушати в служіння, а наглядачу простіше організувати вісників і дбати про їхні потреби. Проте через певні обставини інколи необхідно об’єднати кілька груп. Наприклад, якщо посеред тижня у служіння йде менше вісників, на таку зустріч можуть збиратися кілька груп або весь збір у Залі Царства чи в іншому зручному місці. Завдяки цьому вісники матимуть партнерів для служіння. Також деяким зборам, можливо, зручно збиратися на спільну зустріч у Залі Царства під час світських свят або після вивчення «Вартової башти».

²¹ Якщо група збирається на зустріч для служіння окремо, її проводить наглядач групи. Іноді він може попросити провести цю зустріч свого помічника чи іншого досвідченого брата. Ведучий повинен підготувати і обговорити з групою практичні для служіння думки. Після того як буде вирішено, хто з ким і куди йде, один з вісників групи молиться, і всі відразу вирушають у служіння. Такі зустрічі тривають 5—7 хвилин, але якщо вони проходять після зібрання, то повинні бути коротшими. Мета зустрічей для проповідницького служіння — підбадьорити, дати практичні поради і вказівки тим, хто йде проповідувати. Нові вісники і вісники, які потребують допомоги, можуть багато чого навчитися, співпрацюючи з досвідченими братами чи сестрами.

²² Кількість нових учнів постійно зростає, отже збільшується і кількість зборів. Заяву про заснування нового збору зазвичай подає районний наглядач. Проте іноді невеликі групи вирішують, що їм практичніше належати до поблизького збору.

²³ Деколи невеликі збори складаються тільки з сестер. У такому разі, згідно з біблійною вимогою, сестра, яка молиться в зборі або проводить зібрання, має покривати голову (1 Кор. 11:3—16). Здебільшого така сестра сидить лицем до групи. Сестри не виголошують на зібраннях промов. Вони читають і коментують виданий нашою організацією матеріал. Для різноманіття вони можуть розглядати його у формі обговорення або за допомогою показів. Якщо немає братів, філіал призначить сестру, яка б листувалася з філіалом і дбала про проведення зібрань. З часом, коли з’являться відповідні брати, ці обов’язки виконуватимуть вони.

²⁴ Щороку для зборів, які належать до одного району, проводяться два одноденні районні конгреси. Ці радісні події дають кожному можливість «широко відкри[ти] свої серця» для християнського спілкування (2 Кор. 6:11—13). Беручи до уваги нагальні потреби, організація Єгови готує програму, яка ґрунтується на Біблії. Навчання здійснюється у формі промов, показів, відтворення реальних випадків, монологів та інтерв’ю. Такі вчасні настанови зміцнюють усіх присутніх. На конгресах нові учні мають можливість охреститись на знак свого присвячення Єгові.

²⁵ Раз на рік Свідки Єгови проводять великі конгреси. Це, як правило, триденні регіональні конгреси, на яких збираються вісники з багатьох районів. Однак у територіях, де Свідків небагато, філіал може вирішити, що буде практичніше, коли всі збори зберуться на одному конгресі. У деяких країнах організація конгресів може дещо відрізнятися залежно від місцевих умов або вказівок нашої організації. Час від часу в різних куточках світу проводяться міжнародні або спеціальні конгреси, на які прибувають десятки тисяч Свідків з багатьох країн. Такі великі зібрання привертають увагу широкого загалу, і завдяки цьому чимало людей знайомиться з вісткою про Царство.

²⁶ Конгреси — це радісні події, які об’єднують відданих служителів Єгови в поклонінні йому. На таких конгресах проливається більше світла на біблійні істини та оголошується про випуск нових публікацій для особистого вивчення, вивчення у зборі чи проповідницького служіння, а також проводиться хрещення. Конгреси сприяють духовному поступу і свідчать про те, що народ Єгови є міжнародним братством відданих християн, які мають розпізнавальний знак учнів Ісуса Христа (Ів. 13:35).

²⁷ Відвідуючи зібрання місцевого збору і конгреси, ми зміцнюємо своє бажання виконувати волю Єгови. Ці зібрання захищають нас від світського впливу, який руйнує віру. Також вони несуть честь і хвалу Єгові (Пс. 35:18; Присл. 14:28). Ми вдячні Єгові за те, що він у цей час кінця дає таке духовне відсвіження своїм відданим служителям.

²⁸ Усі збори Свідків Єгови раз на рік відзначають Спомин смерті Ісуса Христа, або Господню вечерю (1 Кор. 11:20, 23, 24). Для народу Єгови це найважливіше зібрання в році. Сам Ісус наказав відзначати Спомин (Луки 22:19).

²⁹ Дата відзначання Спомину відповідає даті святкування Пасхи, яка вказана в Біблії (Вих. 12:2, 6; Матв. 26:17, 20, 26). Пасху щорічно відзначали на згадку про вихід ізраїльтян з Єгипту в 1513 році до н. е. У той час Єгова наказав ізраїльтянам з’їсти пасхальне ягня і вийти з єгипетського полону в 14-й день першого місяця за місячним календарем (Вих. 12:1—51). Цю дату можна визначити, якщо відрахувати 13 днів від появи над Єрусалимом нового місяця, найближчого до весняного рівнодення. Здебільшого відзначання Спомину припадає на день, коли з’являється перший після весняного рівнодення повний місяць.

³⁰ З Ісусових слів, записаних в Матвія 26:26—28, можна побачити, як треба відзначати Спомин. Це не якийсь таємничий ритуал, а символічна вечеря, в якій беруть участь особи, покликані стати співспадкоємцями з Ісусом Христом у його небесному Царстві (Луки 22:28—30). Усіх інших відданих християн і зацікавлених людей заохочується бути присутніми на Господній вечері в ролі спостерігачів. Цим вони виявлять вдячність за те, що Єгова зробив для людства через свого Сина, Ісуса Христа. Перед Спомином виголошується спеціальна публічна промова, мета якої — заохотити людей прийти на Спомин і розвинути в них подальший інтерес до вивчення Біблії.

³¹ Свідки Єгови з радістю чекають зібрань, на яких вони мають можливість «зважа[ти] одне на одного, щоб спонукувати до любові й добрих діл» (Євр. 10:24). Вірний і розсудливий раб, беручи до уваги наші духовні потреби, старанно організовує такі зібрання. Усім служителям Єгови, а також зацікавленим особам потрібно цінувати кожну нагоду регулярно збиратись разом. Виявляючи щиру вдячність за дари, які Єгова дає через свою організацію, Божі служителі зберігають єдність у поклонінні. А найважливіше те, що вони прославляють і звеличують Єгову (Пс. 111:1).