ДОДАТОК

Боже ім’я Єгова означає «Він спричиняє ставати». Єгова — Всемогутній Бог, він створив усе. Бог має силу зробити все, що задумав.

Частина Біблії була написана давньою єврейською мовою, і в єврейському тексті Боже ім’я вживається майже 7000 разів. Це ім’я складалося з чотирьох єврейських літер (українською їх можна передати літерами ЙГВГ). У різних країнах люди трохи по-різному вимовляють Боже ім’я, залежно від того, як прийнято у їхній мові.

▸ Розділ 1, абзац 15, примітка

Хоча Біблію писали люди, її автором є Бог. Це подібно до того, як директор просить секретаря написати листа і каже йому, про що написати. За допомогою свого святого духу Бог керував письменниками Біблії, щоб вони записували його думки. Бог передавав свої думки по-різному: наприклад, давав людині сон чи видіння, а вона потім це записувала.

▸ Розділ 2, абзац 5

Біблійні принципи — це вчення, які містять у собі важливу істину. Наприклад, принцип «Погане товариство псує корисні звички» навчає нас такої істини: люди, з якими ми спілкуємось, впливають на нас (1 Коринфян 15:33). А принцип «Що людина посіє, те й пожне» показує, що всі наші вчинки мають наслідки (Галатів 6:7).

▸ Розділ 2, абзац 12

Пророцтво — це послання від Бога, в якому він пояснює свою волю, навчає, дає наказ або висловлює своє судове рішення. Також це може бути звістка про те, що́ станеться у майбутньому. Багато пророцтв, записаних у Біблії, вже виконалися.

▸ Розділ 2, абзац 13

Багато біблійних пророцтв стосувались Месії. Вони сповнилися на Ісусі Христі. Дивіться таблицю «Пророцтва про Месію».

▸ Розділ 2, абзац 17, примітка

Єгова створив землю з певною метою: вона мала бути райською домівкою для людей, які його люблять. Намір Єгови не змінився. Скоро Бог знищить зло і подарує людям вічне життя.

▸ Розділ 3, абзац 1

Сатана — це ангел, який почав бунт проти Бога. Він називається Сатаною (це означає «противник»), тому що він бореться проти Бога. Також він називається Дияволом (це означає «наклепник»), тому що він говорить неправду про Бога і обманює людей.

▸ Розділ 3, абзац 4

Задовго до того, як Єгова створив землю, він створив більш ніж 100 мільйонів ангелів (Даниїла 7:10). Ангели створені, щоб жити на небі. Кожен з них є особистістю і має власне ім’я. Ангели скромні і не хочуть, щоб люди їм поклонялися. Вони мають різне становище і виконують різні завдання: служать перед троном Єгови, передають його звістки, захищають його земних служителів і дають їм керівництво, виконують присуди Єгови і підтримують проповідницьку працю (Псалом 34:7; Об’явлення 14:6; 22:8, 9). У майбутньому ангели разом з Ісусом будуть воювати у війні Армагеддон (Об’явлення 16:14, 16; 19:14, 15).

▸ Розділ 3, абзац 5; розділ 10, абзац 1

Гріх — це будь-які думки, почуття і вчинки, які суперечать волі Єгови. Гріх псує наші стосунки з Єговою. Тому Єгова дав нам закони і принципи, які допомагають не робити навмисних гріхів. Усе, що створив Єгова, є досконалим. Але коли Адам і Єва не послухалися Бога, вони згрішили і перестали бути досконалими. Вони постаріли і померли. Ми успадкували гріх від Адама, тому теж старіємо і помираємо.

▸ Розділ 3, абзац 7; розділ 5, абзац 3

Війна, в якій Бог знищить світ Сатани і все зло.

▸ Розділ 3, абзац 13; розділ 8, абзац 18

Боже Царство — це уряд, який Єгова встановив у небі. Царем Божого Царства є Ісус Христос. У майбутньому за допомогою свого Царства Єгова знищить усе зло. Боже Царство буде правити цілою землею.

▸ Розділ 3, абзац 14

Ісус є найпершим створінням Бога. Єгова послав Ісуса на землю, щоб він помер за всіх людей. Ісуса вбили, але Єгова воскресив його. Тепер Ісус Христос — Цар, який править на небі в Божому Царстві.

▸ Розділ 4, абзац 2

У Біблії говорилося наперед, коли мав з’явитися Месія. Це мало статися в кінці періоду з 69 «тижнів». Цей період почався у 455 році до нашої ери, а закінчився у 29 році нашої ери.

Звідки ми знаємо, що Месія мав з’явитися саме в 29 році нашої ери? 69 «тижнів» почалися в 455 році до нашої ери, коли Неемія прибув до Єрусалима і почав відбудовувати це місто (Даниїла 9:25; Неемії 2:1, 5—8). Тиждень — це 7 днів. Але згідно з пророчим правилом «день за рік», тижні в цьому пророцтві складаються не з 7 днів, а з 7 років (Числа 14:34; Єзекіїля 4:6). А 69 таких тижнів дорівнюють 483 рокам (69 × 7). Якщо від 455 року до нашої ери відрахувати 483 роки, то виходить 29 рік нашої ери. Саме в той рік Ісус охрестився і став Месією (Луки 3:1, 2, 21, 22).

У тому самому пророцтві говорилося про ще один «тиждень» — наступні 7 років. У середині цього періоду (в 33 році нашої ери) Месію мали вбити, а в кінці (в 36 році нашої ери) добру новину про Боже Царство мали вже проповідувати всім народам, а не лише євреям (Даниїла 9:24—27).

▸ Розділ 4, абзац 7

Біблія вчить, що Бог Єгова є Творцем, а Ісус — його найпершим створінням (Колоссян 1:15, 16). Ісус не є Всемогутнім Богом. Він ніколи не говорив, що рівний Богові. Навпаки, він казав: «Батько більший від мене» (Івана 14:28; 1 Коринфян 15:28). Але деякі релігії навчають, що Бог є Трійцею, тобто Батько, Син і святий дух — це три особи в одній. Однак у Біблії не вживається слово «Трійця». Це неправдиве вчення.

Святий дух — це невидима сила Бога, за допомогою якої він виконує свою волю. Святий дух — не особа. Наприклад, у Біблії сказано про перших християн, що вони «сповнилися святого духу». Також Єгова казав: «Я виллю свій дух» (Дії 2:1—4, 17).

▸ Розділ 4, абзац 12; розділ 15, абзац 17

Чому правдиві християни не використовують хрест у поклонінні?

1. Хрест ще в давнину використовувався у фальшивих релігіях, наприклад у поклонінні силам природи і в язичницьких еротичних обрядах. Упродовж 300 років після смерті Ісуса християни не використовували хрест у поклонінні. Але пізніше римський імператор Константин вирішив, що хрест буде символом християнства. Цей символ мав зробити християнство більш популярним. Однак він не має нічого спільного з Христом. У «Новій католицькій енциклопедії» сказано: «Хрест використовували і в дохристиянських, і в нехристиянських культурах» («New Catholic Encyclopedia»).

2. Ісус помер не на хресті. Основне значення грецького слова, перекладеного як «хрест»,— це «прямий вертикальний стовп; паля; дерево». В одному виданні Біблії сказано: «Нічого в грецькій мові [Нового Завіту] навіть не натякає на дві колоди» («The Companion Bible»). Ісус помер на прямому стовпі.

3. Єгова не хоче, щоб ми поклонялися будь-яким зображенням чи символам (Вихід 20:4, 5; 1 Коринфян 10:14).

▸ Розділ 5, абзац 12

Ісус наказав своїм учням відзначати Спомин його смерті. Вони роблять це кожного року 14 нісана — у той самий день, коли ізраїльтяни святкували Пасху. Під час Спомину присутні передають одне одному хліб і вино, які є символами тіла і крові Ісуса. Ті, хто буде правити з Ісусом у небі, їдять цей хліб і п’ють вино. Ті, хто має надію жити вічно на землі, просто присутні на цьому зібранні. Вони з повагою спостерігають за тим, що відбувається, але не їдять хліба і не п’ють вина.

▸ Розділ 5, абзац 21

Вжите в Біблії слово «душа» має такі значення: 1) людина, 2) тварина або 3) життя людини чи тварини. Ось кілька прикладів:

• Людина. «За часу Ноя... кілька людей, тобто вісім душ, були безпечно переведені через воду» (1 Петра 3:20). Тут слово «душі» стосується людей — Ноя, його дружини і трьох їхніх синів з дружинами.

• Тварина. «Бог сказав: “Нехай во́ди закишать живими створіннями [в примітці: «душами»], а над землею в небесному просторі хай літають летючі створіння”. І Бог сказав: “Нехай на землі з’являться живі створіння [в примітці: «душі»] за їхнім родом: домашні тварини, тварини, що повзають, і дикі тварини — усі за їхнім родом на землі”. Так і сталося» (Буття 1:20, 24).

• Життя людини чи тварини. Єгова сказав Мойсею: «Ті, що хотіли вбити тебе [примітка: «шукали твоєї душі»], вже померли» (Вихід 4:19). Коли Ісус був на землі, то якось сказав: «Я — пастир добрий. Добрий пастир готовий віддати за овець своє життя [примітка: «душу»]» (Івана 10:11).

  Коли говориться, що людина робить щось «всією своєю душею», значить, вона робить це охоче і з усіх сил (Матвія 22:37; Повторення Закону 6:5). Слово «душа» також іноді означає бажання людини. Померла людина (тобто її мертве тіло) може бути названа мертвою душею (Числа 6:6; Прислів’я 23:2; Ісаї 56:11; Огія 2:13).

▸ Розділ 6, абзац 5, примітка; розділ 15, абзац 17

Єврейське і грецьке слова, перекладені в Біблії як «дух», мають кілька різних значень. Словом «дух» завжди описується те, що невидиме для людей: наприклад, вітер або дихання людей чи тварин. Також воно стосується духовних істот або святого духу, тобто Божої діючої сили. У Біблії ніде не говориться, що дух — це якась частина людини, яка після її смерті продовжує жити окремо від тіла (Вихід 35:21; Псалом 104:29; Матвія 12:43; Луки 11:13).

▸ Розділ 6, абзац 5, примітка; розділ 15, абзац 17

«Геєною» називали долину біля Єрусалима, де спалювали сміття. Немає доказів того, що в часи Ісуса у тій долині спалювали живцем тварин чи людей. Тому в Біблії слово «геєна» не вказує на якесь невидиме місце, де померлі мучаться і вічно горять у вогні. Коли Ісус говорив, що хтось буде вкинений у геєну, то мав на увазі знищення навіки (Матвія 5:22; 10:28).

▸ Розділ 7, абзац 20

Це молитва, яку Ісус дав як зразок, коли вчив своїх учнів молитися. Її ще називають молитвою «Отче наш» чи зразковою молитвою. Ось деякі з прохань, які Ісус згадав у цій молитві:

• «Нехай освячується твоє ім’я»

  Ми просимо Єгову, щоб він очистив своє ім’я і свою репутацію від усієї брехні. Тоді всі, хто живе на небі і на землі, будуть глибоко поважати Боже ім’я.

• «Нехай прийде твоє Царство»

  Ми молимось про те, щоб Божий уряд покінчив зі злим світом Сатани, правив над усією землею і перетворив її на рай.

• «Нехай виконується твоя воля на землі»

  Ми просимо Бога про те, щоб його намір стосовно землі виконався і слухняні, досконалі люди жили вічно в Раю. Саме для такого життя Бог створив людей.

▸ Розділ 8, абзац 2

Єгова дав викуп, щоб врятувати людей від гріха і смерті. Викуп — це ціна, яку необхідно було заплатити, щоб викупити досконале людське життя, яке втратив Адам. Також викуп дозволив людям відновити стосунки з Богом. Бог послав Ісуса на землю, щоб він помер за всіх грішників. Завдяки смерті Ісуса кожен з нас має можливість у майбутньому стати досконалим і жити вічно.

▸ Розділ 8, абзац 21; розділ 9, абзац 13

Пророцтво, записане в 4-му розділі книги Даниїла, показує, що Бог мав поставити своє Царство у 1914 році.

Пророцтво. Єгова дав вавилонському царю Навуходоносору пророчий сон про велике дерево. Це дерево зрубали, а на його пень одягли пута із заліза і міді, щоб воно не росло протягом «семи часів». Потім дерево мало знову почати рости (Даниїла 4:1, 10—16).

Що це пророцтво означає для нас? Те дерево символізує правління Бога. Багато років Бог керував ізраїльським народом через царів, які правили в Єрусалимі (1 Хронік 29:23). Але ті царі стали невірними Богу, і їхнє правління закінчилось, а Єрусалим був знищений. Це сталося у 607 році до нашої ери, і так почалися «сім часів» (2 Царів 25:1, 8—10; Єзекіїля 21:25—27). Ісус мав на увазі ці «сім часів», коли сказав: «Народи топтатимуть Єрусалим, аж поки не закінчаться визначені для народів часи» (Луки 21:24). Отже, коли Ісус жив на землі, «сім часів» ще не закінчилися. Єгова обіцяв, що в кінці «семи часів» знову поставить свого Царя. Правління цього нового Царя (а ним став Ісус Христос) буде вічно приносити благословення Божому народу по всій землі (Луки 1:30—33).

Скільки тривали «сім часів»? «Сім часів тривали» 2520 років. Якщо від 607 року до нашої ери відрахувати 2520 років, то отримаємо 1914 рік. Саме тоді Єгова призначив Ісуса Царем свого небесного Царства.

А звідки ми беремо число 2520? Біблія каже, що три з половиною часи — це 1260 днів (Об’явлення 12:6, 14). А сім часів — це в два рази більше, тобто 2520 днів. Якщо застосувати пророче правило «день за рік», то 2520 днів — це 2520 років (Числа 14:34; Єзекіїля 4:6).

▸ Розділ 8, абзац 23

Слово «архангел» означає «головний ангел». Біблія згадує лише одного архангела. Його ім’я — Михаїл (Даниїла 12:1; Юди 9).

В Об’явлення 12:7 сказано, що «Михаїл разом зі своїми ангелами воював проти дракона» і його ангелів. З цього вірша видно, що Михаїл — це Командувач Божого війська вірних ангелів. В іншому місці книги Об’явлення Командувачем Божого війська виступає Ісус. Отже, Михаїл — це інше ім’я Ісуса (Об’явлення 19:14—16).

▸ Розділ 9, абзац 4

Це період перед тим, як Боже Царство покінчить зі світом Сатани. Біблійні пророцтва говорять, що в цей період на землі будуть відбуватися важливі події. Цей час у Біблії також називається «закінченням цього віку», «присутністю Сина людського» та іншими подібними фразами (Матвія 24:3, 27, 37). «Останні дні» почалися в 1914 році, коли Боже Царство почало правити в небі. Закінчаться вони, коли світ Сатани буде знищений в Армагеддоні (2 Тимофія 3:1; 2 Петра 3:3).

▸ Розділ 9, абзац 5

Коли Бог повертає людину до життя, це називається воскресінням. Біблія згадує дев’ять випадків воскресіння. Померлих воскрешали Ілля, Єлисей, Ісус, Петро і Павло. Ці чуда виконувалися за допомогою Божої сили. Єгова обіцяє, що воскресить «праведних і неправедних» до життя на землі (Дії 24:15). У Біблії також говориться, що деякі люди — помазанці — воскреснуть до небесного життя. Це люди, яких вибрав Бог, щоб вони жили з Ісусом у небі (Івана 5:28, 29; 11:25; Філіппійців 3:11; Об’явлення 20:5, 6).

▸ Розділ 9, абзац 13

Демонізм або спіритизм — це зв’язок з демонами. Люди займаються спіритизмом самі або з допомогою посередника (наприклад, знахаря, медіума чи екстрасенса). Вони вірять, що після смерті люди стають духами, які можуть впливати на живих. Але це неправдиве вчення. Ті, хто займається спіритизмом, насправді спілкуються з демонами. Демони спонукують людей не слухатися Бога. Демонізмом є астрологія, ворожіння, магія, чаклунство, забобони та все окультне і містичне. Книжки, журнали, фільми, пісні і гороскопи нерідко зображають демонізм, магію та містику як щось цікаве і нешкідливе. З демонізмом пов’язано багато похоронних звичаїв, наприклад, принесення їжі для померлого, пильнування біля труни та поминки. Щоб встановити контакт з демонами, люди іноді вживають наркотики (Галатів 5:20, 21; Об’явлення 21:8).

▸ Розділ 10, абзац 10; розділ 16, абзац 4

Єгова — Всемогутній Бог, він створив цілий всесвіт (Об’явлення 15:3). Тому він є Власником усього і має верховну владу над своїм створінням (Псалом 24:1; Ісаї 40:21—23; Об’явлення 4:11). Єгова встановив закони для всього, що створив. Також він має право наділяти інших владою. Ми підтримуємо верховну владу Єгови, якщо любимо і слухаємось його (1 Хронік 29:11).

▸ Розділ 11, абзац 10

Біблія засуджує вбивство ненародженої дитини. З моменту зачаття дитина — це людина, а не просто частина тіла матері.

▸ Розділ 13, абзац 5

Медична процедура, під час якої в організм людини вводять кров або один з її чотирьох основних компонентів (плазму, еритроцити, тромбоцити чи лейкоцити). Це може бути власна кров або кров іншої людини.

▸ Розділ 13, абзац 13

Згідно з Біблією, виховання дітей — це не лише покарання. Батьки мають повчати своїх дітей. Повчання включає в себе навчання, пояснення і виправлення. Коли Єгова когось повчає, він ніколи не виявляє грубості чи жорстокості (Прислів’я 4:1, 2). Він подає чудовий приклад батькам. Повчання від Єгови завжди приносить користь, тому людина може полюбити повчання (Прислів’я 12:1). Єгова любить свій народ і навчає його. Він дає накази, які допомагають його служителям виправляти свої погляди, вчитися думати і поводитися правильно. Виховуючи своїх дітей, батьки мають допомагати їм зрозуміти, чому потрібно бути слухняними. Також батьки мають вчити дітей любити Єгову і його Слово, Біблію, та розуміти біблійні принципи.

▸ Розділ 14, абзац 13

Невидимі духовні істоти, які мають надприродну силу. Це ангели, які стали ворогами Бога, бо вирішили не послухатися його (Буття 6:2; Юди 6). Злі ангели приєдналися до бунту Сатани (Повторення Закону 32:17; Луки 8:30; Дії 16:16; Якова 2:19).

▸ Розділ 16, абзац 4