Грудень

У біблійні часи люди зазвичай виявляли до інших гостинність, запрошуючи їх разом поїсти (Бут. 18:1—8; Суд. 13:15; Луки 24:28—30). Коли когось запрошували разом спожити їжу, це означало, що з ним хочуть мати приязні і мирні стосунки. Хто заслуговує нашої гостинності в першу чергу? Ті, з ким ми регулярно спілкуємося,— брати і сестри з нашого збору. Коли прийдуть скрутні часи, ми будемо особливо потребувати одне одного. Між усіма нами має бути віддана дружба і мир. Районні наглядачі, студенти теократичних шкіл, а також добровольці на будівництві нерідко потребують житла. Через стихійні лиха деякі сім’ї залишаються без даху над головою і потребують житла, поки не будуть відбудовані їхні помешкання. Ми не повинні думати, що допомогу можуть надавати лише ті, хто має зручні житлові умови. Можливо, вони вже й так робили це багато разів. Чи могли б ви надати одновірцям своє житло, навіть якщо у вас скромні умови життя? w18.03 15, абз. 6; 16, абз. 9

Що допоможе тому, хто падає, піднятися? Не власна сила волі, а Божий дух (Філ. 4:13). До плоду духу належить і самовладання, яке тісно пов’язане з самодисципліною. Крім того, важливими є щиросерда молитва, вивчення Біблії і роздуми. А що, коли вам важко вивчати Боже Слово? Скажімо, вам не дуже подобається вчитися. Але якщо ви дозволите, Єгова допоможе вам розвинути прагнення до Божого Слова (1 Пет. 2:2). Спершу моліться до Єгови про самодисципліну, необхідну для вивчення його Слова. Потім дійте відповідно до своїх молитов. Спробуйте спочатку проводити коротке вивчення. Поступово вивчати стане легше і приємніше. Зрештою вам сподобається в тиші розмірковувати над цінними думками Єгови (1 Тим. 4:15). w18.03 29, абз. 5, 6

Перед тим як охреститися, людина має розвинути віру на основі точного знання про Бога, про його намір і про те, що Бог зробив задля спасіння людства (1 Тим. 2:3—6). Віра спонукує її відкинути поведінку, яка не подобається Єгові, і дотримуватися його праведних норм (Дії 3:19). Безумовно, людина, яка продовжує чинити те, через що неможливо увійти в Боже Царство, не може по-справжньому присвятитися Богові (1 Кор. 6:9, 10). Але недостатньо тільки дотримуватися Божих високих норм моралі. Той, хто бажає вести праведне життя, також має відвідувати зібрання збору і брати активну участь у життєво важливій праці проповідування та підготовки учнів (Дії 1:8). Лише зробивши такі кроки, новий учень може по-справжньому присвятитися Єгові в особистій молитві і потім прилюдно символізувати своє присвячення хрещенням. w18.03 6, абз. 12

Чому Єгова обрав Марію, щоб вона стала матір’ю Ісуса? Поза всяким сумнівом, вона була духовною людиною. Це видно з того, як гарно Марія висловила хвалу Єгові, коли прийшла відвідати своїх родичів, Захарія та Єлизавету (Луки 1:46—55). Її слова показують, що вона дуже любила Боже Слово і добре знала Єврейські Писання (Бут. 30:13; 1 Сам. 2:1—10; Мал. 3:12). Зверніть також увагу, що після одруження Марія і Йосип не мали інтимних стосунків до народження Ісуса. Для них обох воля Єгови була важливішою, ніж власні прагнення (Матв. 1:25). Крім того, Марія уважно стежила за тим, що відбувалося в житті Ісуса. Вона зважала на його мудрі висловлювання. Безперечно, її цікавило, як виконається Божий намір стосовно Месії. Чи можемо ми наслідувати приклад Марії, ставлячи Божу волю на перше місце у своєму житті? w18.02 21, абз. 11

Як ми можемо наслідувати віру і слухняність Йова? Хоч би якими були наші обставини, завжди ставмо Єгову на перше місце в житті, повністю довіряймо йому і слухаймося його від усього серця. Для цього ми маємо значно більше підстав, ніж Йов. Приміром, нам багато відомо про Сатану і його тактику (2 Кор. 2:11). Завдяки Біблії, зокрема книзі Йова, ми знаємо, чому Бог допускає страждання. Даниїлове пророцтво допомагає нам зрозуміти, що Боже Царство — це уряд на чолі з Христом Ісусом (Дан. 7:13, 14). Крім того, ми знаємо, що невдовзі Боже Царство покінчить раз і назавжди з усіма стражданнями. Приклад Йова також показує, що нам необхідно виявляти співчуття до одновірців, які стикаються з тяжкими випробуваннями. Подібно до Йова, вони іноді можуть говорити необдумано (Еккл. 7:7). Замість того щоб засуджувати їх, виявляймо до них розуміння і співчуття. Так ми будемо наслідувати нашого сердечного і милосердного Батька, Єгову (Пс. 103:8). w18.02 6, абз. 16; 7, абз. 19, 20

Деякі люди стають гордими через свою зовнішню красу, популярність, музичні здібності, фізичну силу або високе становище. Усе це було в Давида, однак впродовж свого життя він залишався смиренним. Після того як Давид убив Голіафа і йому запропонували одружитися з дочкою царя Саула, він сказав: «Хто я такий... щоб я став зятем царя?» (1 Сам. 18:18). Подібно до Давида, служителі Єгови в наші дні намагаються виявляти смирення. Нас дуже зворушує те, що Єгова, найвеличніша Особа в усесвіті, виявляє таку привабливу рису, як смиренність. Ми застосовуємо натхнену Богом пораду: «Одягніться в ніжне співчуття, доброту, смиренність, лагідність і терпеливість» (Кол. 3:12). Крім того, ми знаємо, що любов «не вихваляється, не зазнається» (1 Кор. 13:4). Своєю смиренністю ми притягуємо людей до Єгови. w18.01 28, абз. 6, 7

Ми можемо робити пожертви на конкретні цілі (Дії 4:34, 35; 1 Кор. 16:2). Можливо, планується будівництво нового Залу Царства, який буде використовувати ваш збір. Ми можемо жертвувати кошти на покриття витрат, пов’язаних з проведенням конгресу, або на допомогу постраждалим від стихійних лих. Також ми робимо пожертви, щоб підтримувати тих, хто служить у всесвітньому центрі та у філіалах по цілому світі. Наші пожертви використовуються на утримання місіонерів, спеціальних піонерів і тих, хто виконує районне служіння. Усі ми можемо жертвувати щось на підтримку праці, яку Єгова виконує в ці останні дні. Переважно пожертви робляться анонімно. Ніхто не знає, скільки грошей ми кладемо в скриньку для пожертв у Залі Царства або жертвуємо через сайт jw.org. Нам може здаватися, що наші невеликі пожертви не мають особливого значення. Однак більшість пожертвуваних коштів у наш час складається з багатьох маленьких пожертв, а не з кількох великих. w18.01 19, абз. 10, 11

Хрещення є вимогою для християн і вкрай важливим кроком до спасіння (Матв. 28:19, 20). Своїм хрещенням ти засвідчив, що присвятився Богу. Ти дав Єгові урочисту обіцянку любити його і ставити його волю на перше місце в житті. Віддати себе в руки Єгови — це завжди правильний вибір. Адже альтернатива лише одна: людина, яка живе незалежно від Єгови, перебуває під правлінням Сатани. Диявол не цікавиться твоїм спасінням. Навпаки, він буде тішитися, якщо ти не отримаєш вічного життя, ставши на його бік і відкинувши верховну владу Єгови. Подумай, які благословення отримують присвячені й охрещені християни на відміну від тих, хто підтримує Сатану. Присвятивши своє життя Богові, ти можеш ще впевненіше сказати: «Єгова зі мною, я не матиму страху. Що зробить мені людина?» (Пс. 118:6). Немає більшої честі в житті, ніж бути на боці Єгови і мати його схвалення. w17.12 23, 24, абз. 1—3

Час від часу одновірці можуть дратувати нас своїми словами і вчинками, а ми можемо дратувати їх своїми. Іноді це стає серйозним випробуванням. Як і у випадку з іншими випробуваннями, Єгова дає нам нагоду доводити свою непорочність. Ми робимо це, коли навчаємось об’єднано співпрацювати з нашими братами і сестрами, яких Єгова любить попри їхню недосконалість. Єгова допускає, щоб його служителі стикалися з випробуваннями. Це видно з розповіді про життя Йосипа. Коли Йосип був ще юнаком, рідні брати через заздрість продали його в рабство, і його забрали в Єгипет (Бут. 37:28). Єгова бачив, що відбувалося, і йому, без сумніву, було дуже прикро дивитись, як ставляться до його друга, праведного Йосипа. Проте він не втручався. Пізніше, коли Йосипа звинуватили у намаганні зґвалтувати дружину Потіфара і кинули у в’язницю, Єгова також не втрутився. Але чи він покинув Йосипа? Ні, «все, що [Йосип] робив, Єгова благословляв» (Бут. 39:21—23). w18.01 9, 10, абз. 12—14

Які ключові вчення вашої віри? Безсумнівно, ви звернули б увагу на те, що Єгова є Творцем і Життєдавцем. Можливо, ви сказали б, що вірите в Ісуса Христа, який віддав своє життя як викуп. І ви б з радістю розповіли про майбутній земний рай, де Божий народ житиме вічно. Але чи згадали б ви воскресіння серед вчень, які цінуєте найбільше? У нас є вагомі підстави назвати воскресіння одним з ключових вчень, навіть якщо ми особисто сподіваємося пережити велике лихо і жити вічно на землі. Воскресіння лежить в основі нашої віри. А якби Христос не воскрес, то він би не став нашим Царем і наше проповідування про Христове правління було б даремним (1 Кор. 15:12—19). Однак ми знаємо, що Ісус воскрес, і ми непохитно обстоюємо свою віру у воскресіння (Марка 12:18; Дії 4:2, 3; 17:32; 23:6—8). w17.12 8, абз. 1, 2

Фарисеї зосереджувалися лише на тому, що грішник зробив, а не на тому, що було в його серці. Коли вони побачили Ісуса на бенкеті у домі Матвія, то запитали його учнів: «Чому ваш учитель їсть разом зі збирачами податків і грішниками?» Ісус відповів: «Здоровим лікар не потрібний, а хворим потрібний. Тож ідіть і навчіться, що́ означають слова: “Я хочу милосердя, а не жертви”. Бо я прийшов покликати не праведних, а грішних» (Матв. 9:9—13). Чи Ісус виправдовував серйозний гріх? Зовсім ні. По суті, головна звістка, яку проголошував Ісус, включала в себе заклик покаятися в гріху (Матв. 4:17). А втім, Ісус проникливо розпізнав, що принаймні дехто з цих «збирачів податків і грішників» хотів змінитися. Вони не прийшли у дім Матвія просто поїсти. «Багато з них стали Ісусовими послідовниками» (Марка 2:15). На жаль, більшість фарисеїв не бачили в цих людях того, що бачив Ісус. w17.11 13, абз. 2; 16, абз. 15

Усі ми погодимося, що належати до християнського збору — це благословення. Завдяки вивченню Божого Слова на наших зібраннях і добрій та сердечній підтримці, яку надаємо одні одним, ми далі зосереджуємося на нагороді. Усе ж іноді через непорозуміння між членами збору можуть виникати тертя. Якщо ми не вирішуємо таких проблем, вони можуть легко призвести до образ (1 Пет. 3:8, 9). Як нам не допустити, щоб образа позбавила нас нагороди? Павло радив колоссянам: «Як Божі обранці, святі та улюблені, одягніться в ніжне співчуття, доброту, смиренність, лагідність і терпеливість. Продовжуйте терпіти і з готовністю прощати одне одного, навіть якщо маєте підстави на когось поскаржитись. Оскільки Єгова з готовністю простив вас, робіть так і ви (Кол. 3:12, 13). w17.11 27, абз. 7, 8

Якщо ізраїльтянин випадково когось убив і втікав до міста-сховища, то біля входу у міську браму він мав «розповісти про свою справу старійшинам». Тоді йому дозволяли залишитися в місті. Через деякий час така людина повинна була стати перед судом старійшин міста, в якому сталося вбивство (Чис. 35:24, 25). Лише після того, як вони визнавали вбивство випадковим, утікача повертали в місто-сховище. Чому в цю справу були залучені старійшини? Вони мали зберегти чистоту Ізраїлевого збору і допомогти людині, яка скоїла ненавмисне вбивство, отримати милосердя Єгови. За словами одного біблеїста, втікач, який не йшов до старійшин, робив це «на власний страх і ризик... бо він не скористався захистом, який йому дав Бог». Якщо він не шукав сховку в одному з міст, які відділив Єгова, найближчий родич убитого мав право покарати його смертю. w17.11 9, абз. 6, 7

Єгова, Бог військ, продовжує послуговуватися ангелами, щоб захищати і зміцнювати свій народ (Мал. 3:6; Євр. 1:7). Відтоді як у 1919 році духовний Ізраїль було звільнено з полону Вавилона Великого, правдиве поклоніння невпинно поширюється, незважаючи на постійний опір (Об’яв. 18:4). Оскільки ми маємо захист ангелів, нам не потрібно боятися, що організація Єгови знову потрапить у духовний полон (Пс. 34:7). Натомість ми впевнені, що Божі служителі по всьому світі і далі духовно процвітатимуть. На нашому боці військо Єгови. У той вирішальний момент під час великого лиха ангели Єгови, Бога військ, зберуться разом, щоб захистити його народ і знищити тих, хто противиться Божій владі (2 Фес. 1:7, 8). Який же то буде великий день! w17.10 28, абз. 10, 11

Коли когось з рідних виключають або хтось з них сам відрікається від збору, це завдає неймовірного болю, наче удар мечем. Як вам долати такий біль? Важливо зосереджуватися на духовних справах. Щоб зміцнювати себе, регулярно читайте Біблію, відвідуйте християнські зібрання та готуйтеся до них, проповідуйте і моліться про витривалість (Юди 21). А як бути, якщо ви розумієте, що робите це не від усього серця, просто механічно? Не знеохочуйтеся. Зосереджуючись на духовних справах, ви зможете контролювати свої думки і почуття. Розгляньмо, що сталося з укладачем 73-го Псалма. У нього розвинулося неправильне мислення, і йому було дуже важко. Але він зміг виправити своє мислення, коли прийшов у місце поклоніння Богу (Пс. 73:16, 17). Вам теж це вдасться, якщо ви будете вірно поклонятися Єгові. w17.10 16, абз. 17, 18

В Едемському саду Сатана прикидався, що бажає Єві добра, проте його вчинки насправді свідчили про егоїзм і лицемірство (Бут. 3:4, 5). Коли Давид був царем, його друг Ахітофел виявився фальшивим другом. Він зрадив Давида задля корисливих цілей (2 Сам. 15:31). Подібно і в наш час відступники та інші люди, котрі спричиняють розбрат у зборі, використовують «солодкі слова й улесливу мову». Вони прикидаються, що з любов’ю дбають про інших, однак насправді ними керують егоїстичні спонуки (Рим. 16:17, 18). Лицемірна любов заслуговує осуду зокрема за те, що вона є лише підробкою, а не саможертовною любов’ю, яку заохочує розвивати Бог. Таким лицемірством можна обманути людей, але не Єгову. Ісус сказав, що той, хто поводиться лицемірно, буде покараний «з усією суворістю» (Матв. 24:51). Тож нам варто запитати себе: «Чи я завжди виявляю справжню любов, незаплямовану егоїзмом чи обманом?» w17.10 8, абз. 6—8

Коли в служінні ми зачитуємо вірші прямо з Біблії, то дозволяємо Єгові розмовляти з людиною. Добре підібраний біблійний вірш, імовірно, матиме набагато сильніший вплив, ніж наші слова (1 Фес. 2:13). Запитайте себе: «Чи я намагаюсь при кожній нагоді прочитувати уривок з Божого Слова тим, кому несу добру новину?» Звичайно, недостатньо просто читати біблійні вірші людям, з якими ми розмовляємо. Чому? Тому що чимало з них майже нічого не розуміють з Біблії. Так було у першому столітті, і так є сьогодні. Тож нам не слід сподіватися, що людина збагне суть вірша, коли ми його лише прочитаємо. Нам потрібно підкреслити певні думки у вірші — наприклад, ще раз прочитати ключові слова — і пояснити їхнє значення. Це може неабияк сприяти тому, щоб звістка з Божого Слова досягала розуму і серця наших слухачів (Луки 24:32). w17.09 25, абз. 7, 8

Ті, хто намагається наслідувати Ісуса, повинні виявляти співчуття до ближніх та одновірців (Ів. 13:34, 35). Одне зі значень слова «співчувати» — це «страждати разом». Людина, яка виявляє співчуття, має щире прагнення полегшити страждання інших, допомагаючи їм подолати труднощі. Шукайте для цього нагод! Багато хто виявляє співчуття до людей, які постраждали від стихійних лих. Служителі Єгови знані за те, що приходять на допомогу в таку важку хвилину (1 Пет. 2:17). Одна сестра з Японії жила у території, в якій 2011 року відбувся сильний землетрус і цунамі. Вона каже, що її «дуже підбадьорило і потішило» те, що чимало добровольців з усієї Японії та з-за кордону з’їхалися, щоб відремонтувати пошкоджені будинки. Ця сестра написала: «Усе це допомогло мені усвідомити, що Єгова дбає про нас, а наші одновірці — одне про одного. Багато братів та сестер по всьому світі моляться за нас». w17.09 11, абз. 12, 13

Чому необхідно розвивати самовладання? Розгляньмо дві важливі причини. По-перше, було помічено, що люди, які вміють стримувати свої пориви, загалом мають менше серйозних проблем. На відміну від імпульсивних людей, їм легше налагоджувати стосунки з іншими, вони емоційно врівноваженіші, менше сердяться й тривожаться і рідше страждають від депресії. По-друге, здатність чинити опір спокусам і стримувати неправильні бажання вкрай необхідна для того, щоб мати Боже схвалення. Цю істину підтверджує те, що сталося з Адамом і Євою (Бут. 3:6). До того ж подумаймо про жахливі наслідки, які відтоді пожинають люди, котрі не виявляють цієї важливої риси. Жодна недосконала людина не може досконало виявляти самовладання. Єгова знає, що його служителям нелегко це робити, і він охоче допомагає їм панувати над грішними схильностями (1 Цар. 8:46—50). w17.09 4, абз. 3, 4

Колись у ПАР Свідки, які відрізнялися кольором шкіри, не могли вільно спілкуватися одне з одним. Проте було приємно бачити, як у неділю 18 грудня 2011 року понад 78 000 наших одновірців різних рас і національностей з ПАР та сусідніх країн зібралися на найбільшому стадіоні міста Йоганнесбург, щоб послухати духовну програму. Один адміністратор стадіону сказав: «Я ніколи не бачив на цьому стадіоні, щоб люди так гарно поводились. Усі охайно вдягнуті. І ви дуже добре прибрали стадіон. А найголовніше, що ви не поділяєте людей на раси». Такі висловлювання сторонніх людей показують, що наше міжнародне братство є справді унікальним (1 Пет. 5:9). Але чим ми настільки відрізняємося від інших організацій? За допомогою Божого Слова і святого духу ми робимо все можливе, щоб скинути з себе «стару особистість» та одягнутися «в нову особистість» (Кол. 3:9). w17.08 17, 18, абз. 2, 3

Згідно з Біблією, терпеливість є результатом дії святого духу. Без Божої допомоги недосконалі люди не можуть бути достатньо терпеливими. Терпеливість — це дар від Бога. Виявляючи цю рису, ми доводимо свою любов до Бога і до людей. Нетерплячість послаблює узи любові, а терпіння зміцнює їх (1 Кор. 13:4; Гал. 5:22). Терпеливість включає в себе багато інших рис, важливих для християн. Наприклад, вона тісно пов’язана з витривалістю, завдяки якій ми можемо зносити труднощі, не втрачаючи оптимізму (Кол. 1:11; Як. 1:3, 4). Також терпеливість допомагає нам не мститися та залишатися міцними й непохитними, хоч би що з нами трапилося. Крім того, Біблія показує, що нам треба бути готовими чекати. Про цю грань терпеливості говориться в Якова 5:7, 8. w17.08 4, абз. 4

Молоді люди, ви, мабуть, погодитеся, що, перш ніж вирушити в подорож, треба спланувати, куди саме. Життя подібне до подорожі, і планувати цю подорож найліпше в юні роки. Звичайно, складати плани може бути нелегко. Але наберіться відваги. Зверніть увагу, що каже, Єгова в сьогоднішньому вірші. Він настійно радить мудро складати плани на майбутнє (Еккл. 12:1; Матв. 6:20). Єгова хоче, щоб ви були щасливі. Про це свідчить те, що ви можете бачити красу творіння, чути приємні звуки і насолоджуватися розмаїттям смаків. Також подумайте, як Бог дбає про вас і вказує вам найліпший шлях у житті. А тим, хто відкидає його поради, Єгова каже: «Ви... обирали те, що мені не до вподоби... Мої слуги будуть тішитися, а вас покриє сором. Мої слуги будуть вигукувати з радості в серці» (Ісаї 65:12—14). Коли служителі Єгови приймають мудрі рішення в житті, це приносить йому славу (Присл. 27:11). w17.07 22, абз. 1, 2

Бог, якому відомо, де перебуває кожна зірка у будь-який момент, знає нас кожного зокрема — знає, де ми перебуваємо, як ми почуваємося і чого ми потребуємо в будь-який момент. Єгова не просто цікавиться нами особисто. Він виявляє співчуття і має силу допомагати нам вирішувати життєві проблеми (Пс. 147:5). Можливо, ми вважаємо, що наша ситуація надзвичайно складна і ми не в стані нести свій тягар. Бог розуміє наші обмежені можливості і «пам’ятає, що ми порох» (Пс. 103:14). Будучи недосконалими, ми знову і знову допускаємось тих самих помилок. Іноді нам зривається з язика недоречне слово, час від часу дають про себе знати наші плотські прагнення або схильність заздрити іншим. Як же нам буває прикро через це! Сам Єгова не робить таких помилок, але він розуміє нас, адже його мудрість безмежна, неосяжна (Ісаї 40:28). Імовірно, ви на власному досвіді відчували, як могутня рука Єгови допомагає пережити якесь випробування (Ісаї 41:10, 13). w17.07 18, 19, абз. 6—8

Брат зі Шрі-Ланки, який тепер живе за кордоном, надав свій будинок і прилеглу територію для проведення зібрань та конгресів, а також дозволив жити в нього повночасним служителям. Це фінансова жертва для брата, але водночас велика допомога місцевим вісникам, які не є заможними. В одній місцевості, де наша праця обмежена, брати дозволяють, щоб їхні помешкання використовувалися як Зали Царства. Завдяки цьому багато піонерів та інших вісників з невеликими доходами мають місце для проведення зібрань і не почуваються обтяженими фінансово. Сестра, яка регулярно робить пожертви на справи Царства, розповідає, які благословення вона отримує: «Виявляючи щедрість, я бачу, що протягом років зі мною відбувається щось надзвичайне. Чим більшу щедрість я виявляю, тим доброзичливішою стаю до інших. Я охочіше прощаю, ставлюся до інших з терпінням, мирюся з неприємностями і приймаю поради». w17.07 9, абз. 9, 10

Навіть якщо Йов зрештою ліпше зрозумів причину своїх випробувань, іноді в нього могла з’являтися думка про те, чому він мусив стільки страждати. Хоч би як там було, він міг роздумувати над Божим повчанням. Це допомагало йому зберігати правильний погляд і давало потіху (Пс. 94:19, прим.). Ми теж можемо розвинути правильний погляд і черпати потіху з розповіді про Йова. Адже Єгова зберіг її «нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію» (Рим. 15:4). Чого ми з цього вчимося? Перш за все, не дозвольмо, щоб ми зосередилися на власних проблемах і забули про спірне питання — доведення правомірності верховної влади Єгови. Крім того, усвідомлюючи свою роль у цьому вкрай важливому питанні, залишаймося вірними навіть за тяжких обставин, подібно до Йова. w17.06 24, абз. 9; 25, абз. 13, 14

Ісус розумів, що іноді необхідно відпочивати. Після однієї особливо напруженої проповідницької кампанії він сказав своїм учням вищенаведені слова. Безперечно, відпочинок і розваги відіграють важливу роль. Однак існує небезпека, що розваги можуть стати головним у нашому житті. У першому столітті чимало хто жив за принципом: «Їжмо та пиймо, бо завтра помремо» (1 Кор. 15:32). Подібний погляд поширений у багатьох частинах світу і сьогодні. Як ми можемо перевірити, чи маємо врівноважений погляд на відпочинок? Можна записати, скільки годин упродовж одного тижня ми присвячуємо духовній діяльності. Тоді ми можемо порівняти цю цифру з кількістю годин, які ми витратили в той самий тиждень на відпочинок, скажімо спорт, хобі, перегляд телевізора чи відеоігри. Чи не потрібно нам менше часу приділяти відпочинку? (Еф. 5:15, 16). w17.05 24, 25, абз. 11—13

Купець з Ісусового прикладу знайшов чудову перлину. Але щоб придбати її, йому треба було продати усе, що він мав. Уявіть собі, наскільки дорогоцінною вона була для нього! Правда про Боже Царство наче дорогоцінна перлина. Якщо ми любимо Боже Царство, подібно до купця, котрий цінував знайдену перлину, то будемо готові віддати усе задля того, щоб стати і залишатися підданими Царства (Марка 10:28—30). Закхей розбагатів, наживаючись на людях (Луки 19:1—9). Проте коли цей неправедний чоловік почув від Ісуса про Царство, то усвідомив цінність почутого і відразу почав змінюватися. Закхей вигукнув: «Господи, половину маєтку свого я віддам бідним, а тим, на кому нажився, поверну вчетверо більше». Він охоче віддав нечесно нажите багатство і поборов пожадливість до матеріальних речей. w17.06 10, абз. 3—5

Ті, кого батьки просять допомагати їхнім дітям, мають заохочувати дітей поважати своїх батьків. Таким християнам треба завжди позитивно висловлюватися про батьків і не брати на себе їхній обов’язок. До того ж їм слід бути обережними, щоб хтось у зборі чи поза збором не розцінив їхню поведінку як сумнівну з погляду моралі (1 Пет. 2:12). Батьки не можуть просто перекладати духовне навчання своїх дітей на плечі інших. Вони повинні стежити за тим, як їхнім дітям надається допомога, і самі продовжувати навчати своїх дітей. Батьки, моліться до Єгови про допомогу і робіть все від вас залежне (2 Хр. 15:7). Дбайте насамперед не про власні інтереси, а про стосунки ваших дітей з Єговою. Робіть все можливе, щоб Боже Слово торкалося серця вашої дитини. Ніколи не переставайте вірити, що ваша дитина може стати відданим служителем Єгови. w17.05 12, абз. 19, 20

Уявіть собі таку ситуацію: одного чоловіка несправедливо звинувачено в злочині, що карається смертю. Його рідні і друзі шоковані та налякані, адже його визнано винним на підставі неправдивих свідчень нікчемних чоловіків. Тим, хто любить справедливість, нестерпно бачити страту цього невинного чоловіка і його синів. І це не вигадана історія. Таке трапилося з вірним служителем Єгови Навотом, який жив під час правління ізраїльського царя Ахава (1 Цар. 21:11—13; 2 Цар. 9:26). Коли цар Ахав сказав Навоту, що купить у нього виноградник або замість нього дасть йому ліпший виноградник, той відмовився. Чому? Навот відмовив царю, тому що закон Єгови забороняв ізраїльтянам продавати назавжди свою спадщину комусь з іншого племені (Лев. 25:23; Чис. 36:7). Безсумнівно, Навот дотримувався погляду Єгови в цій ситуації. w17.04 23, абз. 1; 24, абз. 4

Хто залишиться на землі, коли не буде злих людей? Єгова дає зворушливу обіцянку: «Сумирні успадкують землю і сповна насолодяться миром». Далі в цьому ж псалмі ми читаємо: «Успадкують праведні землю і повік будуть жити на ній» (Пс. 37:11, 29). Хто такі «сумирні» і «праведні»? Сумирні — це ті, хто смиренно навчається в Єгови і слухається його керівництва, а праведні — ті, кому подобається робити те, що правильне в очах Бога Єгови. У сьогоднішньому світі праведних значно менше, ніж безбожних. Але в майбутньому новому світі сумирні і праведні люди не становитимуть ні меншості, ні більшості. Лише вони будуть жити на землі і перетворюватимуть її на рай. w17.04 10, 11, абз. 5, 6

«Любов до Бога» спонукує нас виявляти любов до інших, особливо коли вони потрапляють у скруту (1 Ів. 3:17, 18). Коли в першому столітті християни в Юдеї зазнавали голоду, одновірці надали їм допомогу (Дії 11:28, 29). Апостоли Павло і Петро також заохочували християн бути гостинними одне до одного (Рим. 12:13; 1 Пет. 4:9). Якщо християни повинні щиро приймати братів, котрі відвідують збори, тим більше вони мають приймати одновірців, життю яких загрожує небезпека або яких переслідують за віру. Нещодавно тисячі Свідків Єгови були змушені втікати через збройний конфлікт і переслідування на сході України. На жаль, дехто загинув. Але більшість Свідків, котрі рятувалися втечею, знайшли притулок у своїх духовних братів і сестер в інших частинах України, а також у Росії. В обох країнах Свідки залишаються політично нейтральними, не належать до світу і продовжують ревно звіщати «добру новину про Боже слово» (Дії 8:4; Ів. 15:19). w17.05 4, абз. 6, 7