Питання від читачів
● Чи це властиво для чоловіків здіймати свої капелюхи впошані перед жінками? — Ґ. С, Мізурі.
Дехто каже, що скидати капелюхи започатковано в часі панцированих лицарів. У книжці про звичаї ми читаємо: “В присутности вищого офіцира звичайний вояк мав указати свою нижчість через усунення свого шолома. Аж до часу покіль панцир був відложений на віки, то жадний чоловік не посмів являтися в шоломі перед своїм королем. І знов ця привичка сталась звичаєм, і коли рівні собі лицарі зустрінулися, то кожний з них здіймав свій шолом із пошани один до другого.” Ще інша книжка про цей предмет указує, що його започатковано іще перед тим часом. “Деякі власти припускають, що цей звичай не почавсь аж в часі лицарства в Середнім Віку, але докази є, що цей звичай був між Греками, Римлянами і іншими старинними людьми. Всякому разі, як вірують, то пізніше увійшов звичай усувати шолом, щоб показати пошану до старшини або як чемности або ввічливости до паннів. Потім, як у звичай увійшли чоловічі капелюхи кілька століть тому, то піднесення капелюха або й цілковите усунення його, сталось загальною методою в привітанню жінок. Цей звичай затримав своє первісне значіння і многі люди ще тепер здіймають свої капелюхи, як салют визначним особам обох полів. Пошану до народного прапору показано в такий же спосіб.”
Принагідно сказати б, що це не тільки з патріотичного значіння дається такий жест, як от прапорові, але це також має й реліґійне значіння, як от католицькі люди здіймають свої капелюхи йдучи мимо католицької церкви. Це вони роблять, як акт почитання хліба й вина, що внутрі церкви і котрі, по їх віруванню, сталися дійсним тілом і кровю Христа. Чинячи це, вони вірують, що вони віддають почесть Ісусу Христові, який вони думають знаходиться в середині церкви в посвяченому оплатку.
Чоловік і жінка не були сотворені рівні в силі й славі; чоловік прийшов перше і отримав особливші першенства. Як Єгова є головою над своєю жіночою орґанізацією, і як Христос є головою над своєю зарученою церквою, так і чоловік є головою над жінкою. Це жінці приказано показати пошану й признання чоловікові, як голові, і жінки, що спротивились цьому, не спротивились чоловіку, а Богу.— 1 Мойс. 3:16; 1 Кор. 11:2—10; Ефес. 5:33.
Але у цім світі Сатана перевернув цю справу. Почавши в Едені, він випхнув жінку наперед чоловіка, вивисшна її понад чоловіка і ужив її, щоб спричинити упадок чоловікам посвяченим Єгові. Він зневажив Бога через перевернення позиції полів. Але ж він є дуже хитрий в цім, замаскувавши свою роботу безвинним звичаєм. Многі звичаї є безвинні, але коли вони заперечують теократичну засаду, то Сатана є позаді цього, щоб опрокинути Бога. Він є великий майстер такого обманства. (2 Кор. 11:14) В цій особлившій справі відносно скинення капелюхів він апелює до марноти жінок і так званих джентельманських чеснот, і всякий чоловік, що не повинується цьому підступному звичаю, уважається за простого й нечемного, й що він не шанує жінок. Отже боючися, що інші будуть думати, більшість пристосовується до цего звичаю.— Приповісти 29:25.
Коли чоловік не скидає свій капелюх перед жінкою, це не значить, що він її не шанує. Часто ті, що є надмірно ввічливі і шанобливі до жінок, показують найменшу пошану для неї. Вони уживають такі жертви і форми поверховної чемности лицемірно для невластивих кроків, що опісля показують безчесть і провадять до надужиття жінок. Це недобре лестити людям, перевертати їм голови; це виходить на їх шкоду. Чому жінка мала б бажати такої виставної пошани від чоловіка? Одна жінка відказала на це питання: “Ви не знаєте, як важним це робить почуття жінки, коли чоловік скидає капелюх перед нею.” Це є достатня причина для христіянів, щоб здержуватися від такого звичаю. Почуття важности не приносить добра людині, будь та людина жінкою чи чоловіком.
Хтось може суперечатись, що приязне схилення голови прийшло від звичаю поклонення — але таке схилення робиться обом полам, чоловікам і жінкам. Це не вивисшує жінки. Коли б скинення капелюхів робилося спільно з пошани одно другого, тоді це не вивисшало б одного понад друге. Коли звичай показати пошану робиться між чоловіками як і між чоловіком і жінкою, тоді цим жінка не отримує особлившої чести за її пол, отже це здається не противиться Писанням. Чи скинення капелюха жінкою було б надто невигідним для неї? Тоді чому чоловік повинен встати, коли жінка ввійде в кімнату, або коли вона засідає або відходить від стола, а ніколи жінка? Чи це невигідне знов? Чи вона пришпилена до крісла, як її капелюх до голови? Який є звичай в якому жінки показують пошану до чоловіків? Коли нема ані одного, то це вже не случай, але це сатанський плян, щоби нетеократично піднести жінку вище чоловіка. У многі способи Сатана звів жінку з позиції, яку Бог приписав їй, забрав її з дому і її задачей і поставив її в політиці і комерції і в реліґійнім провідництві, і цим чином спричинивсь багато до розбиття домашнього фронту.— Жидів 13:4; Одкр. 2:20.
Поверховні ввічливости, що лестять жіночій марноті, не є бажаною річю дійсних христіянських жінок; замість того вони втішаються пошаною і любовю одного христіянина до другого, а це показано у важніщий чим в нетеократичний звичай сатанського грішного світа. Як чоловіки так і жінки повинні оставати в місці в якому Бог поставив їх, в людськім спорідненню й почитанню Бога. Тільки такі, що є вдоволені з такого призначення будуть жити в новім світі. Явного чи хитро-закритого почитання створінь не матиме місця там. Ані воно не має місця між правдивими христіянами тепер.