Асамблеї “Тріумфального Царства” в 1955 році
Париж, Франція, від 3—7 серпня, 1955 р.
Щоб увінчати успішний служебний рік для Царства на полі свідоцтва у Франції, наспіла друга міжнародня асамблея Свідків Єгови у Франції в послідньому місяці служебного року 1955. У всесвітній кампанії в місяці квітні, коли Спомин Христової смерті відсвятковано, і звільнено нову книжечку Духовенство чи Христіянство — Котре із них “Світло Світу?” у Франції вже було 183 собори Свідків Єгови з новим вершком в числі вістників Царства, іменно, 9,883, а це указувало на зріст о 23 процент від минулого року. При обходженні Спомину, хоч тільки 225 осіб брало участь в символічному хлібі й вині, то присутніх було всіх 11,894 особі. Всі оці сталися привітним хазяєм для асамблеї у Парижі зібраних братів із многих країв. У місті Парижі й його передмістях є около 2,500 свідків. Тепер вони сподівалися іменно, 9,883, а це указувало на зріст о 23 процент від минулого найбільшого числа на цій асамблеї, і тепер орґанізація Нового Світу в Парижі приготовлялась до цього. Французькі місіонарі, абсольвенти з Гілеад, піоніри й соборні вістники — всі протягом многих тижнів шукали за приміщеннями в готелях і приватних домах, щоб сповнити ті многі замовлення на приміщення.
Парижська арена, Веледором де Гівер, або Палата Спортів, була найнята на цю асамблею. Чотири роки тому міжнародня конвенція Свідків Єгови у Франції відбулась в тій же Палаті Спортів і в тому ж часі на публичному зібранні було 10,456 осіб і 351 осіб охрещено. У міжчасі орґанізаційний журнал, Вартова Башта, у всіх мовах був заборонений у Франції. Проте предвічний Бог, Єгова, котрий настановив своїх людей бути сторожами, далі кормив своїх людей духово, і вони доспіли і зросли числом в тому краї римо-католицизму і комунізму. Від місця паризького відділу (Вартової Башти) є тільки пятнацять хвилин ходу вулицею Руе де ла Тур (вулиця Башти) і провадить через міст Пассей над рікою Сена і ще один блок і аж там Палата Спортів. Звідси три блоки напівніч стоїть 1,000 ступнів висока на цілий світ славна Вежа Ефель.
Опріч тисяч чужинецьких делєґатів, які зїхалися туди, прибув спеціяльний потяг з 1,200 польських братів з північної Франції до цього міста. Задля цих трьох верховних мов на асамблеї, на програмі знаходилася “Інформація для делєґатів” у французькій, анґлійській та польській мовах. Оголошення з плятформи були також давані в цих трьох мовах. Література на лядах була у багато більше мовах. Хоч многі польські брати розуміють по французьки, то спеціяльні зібрання таки відбувалися в польській мові у четвер, пятницю і суботу від 10 год. рано до полудня, а присутніх там було 577 в суботу рано.
Опріч духової поживи, конвенційний комітет постачав також кафетерію позаду цвітами прикрашеної плятформи, де здорова пожива оживлювала делєґатів у призначених порах, котру то поживу подавали із многих столів. Тут також, як і на всіх попередніх асамблеях, велика і гарна оркестра провадила й скріпляла сердечний спів пісень Царства. Хоч більшість співали по французьки, многі інші делєґати співали по анґлійськи.
На урядове відчинення зібралось 9,701 осіб, які товпою заповнили будинок засівши долівку в арені напереді плятформи і сидіння побічні ,а деякі то аж на верху ґалєрії. В цій вельодромі вони не гляділи на перегони бициклями, але на перегони про нагороду життя вічного в новому світі Єгови. Між тими бігцями було чотирнацять делеґатів з диктаторської Портуґалії, многі портуґальці з Бразилії, і також трицять пять з Еспанії з під Франкового правління. Ці брати є познайомлені з диктаторством, яке дає повні привілеї тільки римо-католицькій церкві і тому тут на цій величавій вільній асамблеї в Парижі вони були вельми зворушені. Сльози котилися з очей тих Еспанців, коли вони побачили перший раз цю велику громаду братів, Свідків Єгови, тисячі тисяч їх, на отвертій асамблеї без ніякого страху до поліції. Що ж хоч вони й не розуміли мови якою говорилося з плятформи! Все ж таки вони відчули велику радість будучи між своїми братами одної великої родини Божої, Єгови. Вони чудувалися й подивляли ту свободу, яку вони бачили як їх брати ходили вулицями Парижу і явно показували себе хто вони є при помочі відзнак як Свідки Єгови, оголошуючи асамблею і її публичну промову, і подавали літературу і проповідували вість від дому до дому без перешкоди. Сповнившися оцими многими враженнями, які вони розказували повернувши домів під диктатором!
Білшість з промовців з Північної Америки промовляли в анґлійській мові, а їх промови з плятформи були переложені на французьку мову через перекладачів. Французькі промовці на програмі промовляли з такою ж ревністю й запалом, як ті в анґлійській мові. Слуга відділу в Парижі дав привітню промову по французьки. Брат Кнор, президент, дав того вечора вступну промову на тему “Тріумфальна Вість Царства” і при закінченні він звільнив книжку Шо Реліґія Зробила для Людства? у французькій мові. Присутні дуже зраділи.
Від 1:20 пп. до 8:50 пп. пять спеціяльних потягів забрали многих делеґатів до Риму, а це, розуміється, зменшило присутних в Парижі. Рух великої маси делєґатів по цілому континенті від конвенції до конвенції при помочі всіх помотаних розпорядків, які зручно були уложені в головній кватирі в Ню Йорку в Товаристві Вартової Башти, тепер сповнявся. Це був наїзд теократичних воїнів із-за кордонів, якому рівня не було в ніякому віку землі. Відносно цього європейський часопис Старс енд Страйпс, що його видано в Дармстад, Німеччина, для Сполучених Держав збройних сил, сказаво на стороні 3:
“Париж, Серпня 4 (АП) — Більше ніж 4,000 спітлілих Свідків Єгови з усіх стейтів унії згортувалися до показної арени спортів у Парижі на пополудневі проповіді учора (в середу), а тоді вхопили за свої баґажі і виїхали вподорож до ріжних місцевостей в Західній Европі. Члени тієї миролюбної (пасіфіст) секти, кожний носячи червону і жовту відзнаку і проголошують “Надходяче Завоювання Світу Царством Божим,” становлять можливо найбільший масовий рух Американців по Европі від часу наїзду аліянтами в часі другої Світової Війни.”
З Риму виїхало пять спеціяльних потягів забравши тисячі делеґатів до містів у Швайцарії. Берн Щоденник часопис із 10 серпня помістив знимку з делеґатів, що прибули там, під заголовком “Наїзд на Берн; 2,000 Свідків Єгови.” В цьому артикулі далі було сказано: “Швейцарський Берн зазнав через два дні наїзду більше ніж 2,000 Свідків Єгови, які головно прибули з Сполучених Держав. Люди всілякої раси з маленькими відзнаками ‘Свідки Єгови’ опанували на час вулиці цього міста, а головно численні ніґерськи жінки всякого віку й будови звернули на себе увагу. Далеко більше ніж 4,000 свідків — з котрих сотки стрималися в Зуріху і Женеві — подорожували двома спеціяльними кораблями і 42 літаками із Сполучених Держав до Европи, і тут їздять з конвенції на конвенцію, почавши в Лондоні, опісля в Парижі.”
На другий день конвенції в Парижі президент був на програмі два рази, після його вечірньої промови проти спіритизму, він звеселив і здивував своїх слухачів звільненням нової книжечки Основа Віри в Новий Світ у французькій мові. Наступного ранку він мусів відлетіти до Італії, щоб завершити відкриття триденної конвенції в Римі.
В Парижі в пятницю рано, у Палаті Спортів, 774 кандидати відповіли сильно “вуй!” (так) на питання поставлене їм французьким промовцем про хрещення. Тоді їх забрано пятнацять кільометрів з цієї палати до села Чатену Малабр, де вони були занурені в муніціпальному ставі у будинку, перед многими свідками. Між тими охрещеними був вісім річний хлопець і вісімдесять три роки віку старенька жінка. Одна темна на очі жінка відважились піти у воду в силі Єгови. Два колишні спіритисти “були охрещені; цей чоловік і його дружина вельми оцінили промову брата Кнора з минулого вечора проти демонізму, або спіритуалізму.
В суботу вечером брат Кнор повернув літаком з Риму до Парижу і доручив три промові в неділю. Велике число жителів Парижу прийшло почути його широко-розголошену публичну промову, бо присутніх в Палаті Спортів зросло до 16,500 осіб, які досить заповнили місце асамблеї. Брат Кнор був вельми вдоволений, коли побачив живе зацікавлення своїх слухачів і відчув велику радість через звільнення їм книжечки Завоювання Світу Незабаром — Божим Царством у французькій мові. Коли це найвище число зібраних здійснилося, то брати з французькими братами вельми раділи. Вороги настрашилися; і як звичайно після великих асамблей товариства Нового Світу, місцевий католицький часопис помістив довшу статтю проти Свідків Єгови, перекрутивши факти проти них, що вони предсказували кінець світу на 21 серпня. Одна найбільш популярна радіо-станція у Франції розголосила про нашу асамблею. Вона назначила день кінця світу на 21 серпня, 1955 р. Також за власною ініціятивою вона додала, що Свідки Єгови вже предсказували 427 раз про кінець світу, але без успіху. Ось так цю дивовижню “дату” схопили численні денники в Европі, як от Лізбоні, Портуґалія, і одна в Лусен, Швайцарія. У числі з 11 серпня французький часопис Февель Д’Авіс в лузені помістив довше опрокинення цих перекручень на стороні 19.
Свідки Єгови у Франції від’їхали з цієї успішної конвеції з постановою йди вперед з працею аж Армаґедон вибухне в годину і день невідомий жадному чоловіку, а тільки Богові й його Христові. В наслідок асамблеї в Парижі число активних вістників Царства повинно незабаром сягнути нового вершка звиш 10,000 для цілої Франції.
РИМ, ІТАЛІЯ, СЕРПНЯ 5—7, 1955 Р.
Ціла Італія звернула увагу на першу міжнародню асамблею Свідків Єгови в Римі, в серпні 5—7. Спершу вороги почали атакувати, завдавши деякі ушкодження, але пізніще вони звернулись до насмішків. В одній секції італіянської преси вони ґраціозно оголошували асамблею в Римі, проте деінде казали, що цю асамблею нагло прискорено з огляду на дуже близький кінець світу. Одначе ця насмішка тільки помогла розголосити Свідків Єгови і звернути публичну увагу на їх асамблею в Римі.
Кількох римо-католицьких священиків і черниць в їх реліґійних шатах старалися “розбити браму”, але придверники сказали їм, що це було приватне зібрання і тільки для запрошених. Ці запрошені справді були з ріжних двацять вісім країв і островів, Філіпінських островів, Кіпру, Британських Островів і інших. Около 150 із них прибули з Сіцілії, тай делєґати з Італії були не тільки мужчини, але й женщини. Многі італійські брати є досить убогі серед тамошніх обставин. Вони не мали спромоги привести на асамблею своїх дітей; отже вони оставили їх вдома, а висилали одного члена родини як представника. Деякі з них здається жиють тільки на хлібі, який вони приносять з собою. Інші сповнили свої чемайдани не платтям, але хлібом і сиром та вітром-збитими оливними овочами, щоб пережити три дні на конвенції. Протягом тих днів брати їли в кафетерії 3,882 обідів, а 818 обідів зїли піоніри. Воно приємно було бачити як брати їли свої перекуски під деревами наче у парку. Деяки не мали приміщення, отже спали на лавках у парку, але не на площі Універсальної Експозиції, там за спання треба було заплатити. Чужинецькі брати наймили 3,741 приміщень, а італіянські 2,750 приміщень. Сімдесять братів спали під голим небом.
В Римі краще відбувати головні зібрання рано а ніж пополудні. Отже лєкція на неділю “Завоювання Світу Незабаром — Божим Царством” була призначена о 10:30 рано. День був соняшний. Головна заля в Палаззо і її два балкони були сповнені 2,700 особами, а сотки інших знаходилися в сумежнім авдіторіюм, а ще інші сиділи у лавках в присінках і в елеґанському лобі, слухаючи промови через голосники. Всі присутних було 4,351 особі, більшість з них Італіяни. Крізь цілу промову віце президента (при помочі тлумача) та пильна публика в реліґійній столиці Христіянства була дуже уважна, будучи дещо ґалванізована (злєктризована) силами обставин і оточення, отже це з великою радістю вони отримали нову італійську книжечку, яка містила повний, неприхований текс цієї визовної публичної лєкції, за дозволом Єгови і нігіль обстат (без перешкоди) Ісуса Христа.
Того пополудня програму знов відновлено і многі оставали аж до кінцевих завваг і наповнили головну авдіторіюм. Часто вони висказували їх радість під час звіту з ріжних міжнародніх конвенцій і активностей видимої орґанізації Єгови. При кінці асамблеї многі видко було заплакали із зворушення, як це сказав один Швайцар делєґат: “Серце моє боліє із радості.”
Навіть здивовані чосописи писали про цю асамблею, у сімнацяти ріжних виданнях. До неділі рано часописи помістили сім метрів новинок. Італіянські люди були зворушені цієї міжнародньою асамблею, а особливо вони оціняли присутність многих братів з чужинецьких країв. Багато поновних відвідинів передано піонірам вістникам. Асамблея підсилила їх на цілий місяць. На загал літною порою в Італії активність є слабонька і в серпні буває найбідніший рапорт вістників. У квітні кампанія з книжечкою Духовенство чи Христіянство — Котре із них “Світло Світу”? взяла найвище число вістників, а саме 3,238, або 37 процент збільшення. Проте в липні, в очікуванні на міжнародню конвенцію, було 2,948 учасників, а це 25 процент побільшення в числі вістників. В часі асамблеї в серпні було учасників 3,044, а це 29 процент побільшення. Звичайний занепад був зламаний. Перший раз в серпні рапорт про число вістників підійшов угору при закіченні служебного року 1955. Сподіємося, що в 1956 році служебний рік досягне числа 4,000 вістників в цілій Італії і то незабаром.
Після асамблеї брати почали висилати спеціяльні книжечки Духовенство чи Христіянство — Котре із них “Світло Світу”? духовникам усіх віроісповідань і реліґійним редакторам для їх завваги і заміток. Досить багато листів надіслали духовники. Майже всі вони виражалися зневажливо; двох з них виразились прихильно. Один лист був написаний рукою шістьдесять чотири років віку Ґіяцомо кардинал Лерцаро, архиєпископ Болоґни, що є звісний за соціяльну активність, й якого уважають за майбутнього папу. Його лист не був зневажливий і принаймні звернув свою увагу на Свідків Єгови. Це тепер діло свідків в Італії бути прикладом правдивого христіянства на славу Єгови і збирати всіх його інших овець під одного Пастиря, Ісуса Христа.