„Гидота спустошення” не здійснює миру

„А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений... тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають”.— ЛУКИ 21:20, 21.

1, 2. (а) Чому людина ніколи не здійснить миру через такі організації як Організація Об’єднаних Націй? (б) Як Бог здійснить мир на Землі?

ЯК БИ люди не старались здійснити мир і безпеку через такі інституції як Організацію Об’єднаних Націй, то ніколи не матимуть успіху. Чому ж ні? Тому що людство сьогодні не є примирене з Богом, а тривала безпека може грунтуватись тільки на мирному спорідненні людини з її Творцем. (Псалом 45 [46]:1—9; 126 [127]:1; Ісаї 11:9; 57:21) Але, як же розв’язати цю проблему? Щасливо, Єгова має цю справу в Своїй владі. Мир і безпека здійсняться на землі через Боже Царство в руках Його Сина, Ісуса, так як ангели співали, коли Він народився: „Слава Богу на висоті, а на землі мир між людьми доброї волі”.— Луки 2:14, НС; Псалом 71 (72):7.

² У першому столітті, Ісус оголосив Боже Царство й дав мирним людям нагоду стати Божими синами й співправителями з Ним у тому Царстві. (Матвія 4:23; 5:9; Луки 12:32) Наступні події були дуже схожі на події в нашому столітті. З перегляду тих подій ми багато навчимось про майбутній курс людинотвореної „мир і безпеки” організації, Організації Об’єднаних Націй.

Євреї вибирають

 3. За часу Ісуса, хто старався підтримувати міжнародний мир і безпеку, і чому це ніколи не може мати цілковитого успіху?

³ За часів Ісуса, Римська імперія панувала над більшістю світу із своїми власними ідеями про мир і безпеку. У більшості частинах тодішнього світу своїми легіонами римляни примушували пакс романа (римський мир). Але цей пакс романа ніколи не міг довести до постійного миру, тому що поганський Рим з його легіонами ніколи не могли примирити людину з Богом. Отже, Царство, якого Ісус оголошував, було багато вище.

 4. Як більшість євреїв ставились до Ісусового проповідування? Усе-таки, що поступово розвинулось у першому столітті?

⁴ Все-таки, більшість Ісусових співвітчизників відкинули Боже Царство. (Івана 1:11; 7:47, 48; 9:22) Їхні правителі, вважаючи Ісуса бути загрозою до народньої безпеки, передали Його на страчення, вимагаючи: „Ми не маєм царя, окрім кесаря”. (Івана 11:48; 19:14, 15) Але, декотрі євреї, і пізніше багато язичників, радо визнали Ісуса бути тим Богом вибраним Царем. (Колосян 1:13—20) Вони проповідували про Нього по багатьох країнах, і Єрусалим став центром міжнародного товариства християн.— Дії 15:2; 1 Петра 5:9.

5, 6. (а) Як розвинулось споріднення між євреями а Римом? (б) Яку пересторогу Ісус дав, і як вона зберегла життя християн у 70 р. н.е.?

⁵ Незважаючи на те, що євреї вибрали собі кесаря замість Христа, то незабаром споріднення між Єрусалимом а Римом почали псуватись. Єврейська секта зелотів проводила партизанські кампанії проти Римської імперії аж поки зрештою, у 66 р. н.е., між ними вибухнула війна. Римське військо старалось відновити пакс романа, і обложило Єрусалим. Для християн це мало велике значення. Багато років перед тим, Ісус був перестеріг: „А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть”. (Луки 21:20, 21) Єрусалим уже був оточений, і християни чекали нагоди втекти.

⁶ Їм скоро трапилась ця нагода. Римляни підкопували мури храму, і багато євреїв уже були готові здатись, коли римський командир, Сестій Галл, несподівано відвів своє військо. Зелоти схопились за цю нагоду реорганізувати свою оборону, але християни вийшли з того міста приреченого на знищення. У 70 р. н.е., римські легіони вернулись, розташувались табором навколо мурів Єрусалима, і цього разу знищили місто. Як ця історична трагедія впливає на нас? Ось так: Ісусова пересторога, яка зберегла життя Його послідовників, також має значення для нас сьогодні.

Більш від одного сповнення

7—9. (а) Як ми знаємо, що Ісусове пророцтво про оточення Єрусалима військом не мало тільки одного сповнення? (б) Як читати Даниїлове пророцтво зрозуміло підтримує цю думку?

⁷ Ця пересторога була частиною довгого пророцтва промовленого Ісусом у відповідь на важливе запитання. Його послідовники запитали: „Коли станеться це [знищення єврейського храму], і яка буде ознака Твоєї присутності й кінця ладу?” Відповідаючи на те запитання, Ісус дав ознаку з багатьох рис, включаючу оточення Єрусалима. (Матвія 24; Марка 13; Луки 21, НС) У наступні роки після Ісусової смерті, багато рис цього пророцтва сповнились, закінчуючись знищенням Єрусалима та єврейського ладу в 70 р. н.е.— Матвія 24:7, 14; Дії 11:28; Колосян 1:23.

⁸ Проте, учні теж випитували Ісуса про Його „присутність”, яку Біблія поєднує з кінцем цілого світового ладу. (Даниїла 2:44; Матвія 24:3, 21) Тому що Ісусова духовна присутність і кінець всесвітнього ладу не відбулись у першому столітті, то ми можемо сподіватись майбутнього, більшого сповнення Ісусового пророцтва. Ті події в першому столітті постачають нам взірець на те більше сповнення. Це включатиме й більше сповнення Ісусової перестороги про знищення Єрусалима.

⁹ Це стане більш очевидним, коли переглянемо цю пересторогу записану в інших двох біблійних книгах у яких воно знаходиться. В Євангелії Матвія оточуюче військо є описане так: „гидота спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл [стояча], на місці святому”. (Матвія 24:15) В Євангелії Марка „гидота спустошення” стоїть „де не слід”. (Марка 13:14) В Євангелії Матвія каже, що про „гидоту спустошення” також говорить Даниїлове пророцтво. Дійсно, вислів „гидота спустошення” знаходиться три рази в тому пророцтві: раз (у множині) у Даниїла 9:27 де вона становить частину пророцтва, яке сповнилось тоді, коли Єрусалим був знищений в 70 р. н.е., а тоді, в Даниїла 11:31 і в Даниїла 12:11. Згідно з цими останніми двома цитатами, то „гидота спустошення” мала бути поставлена на своєму місці протягом „умовленого часу”, або „часу кінця”. (Даниїла 11:29; 12:9) Ми вже живемо в тому „часі кінця” ще від 1914 р.; отже, Ісусова пересторога також стосується до нас сьогодні.— Матвія 24:15.

Вибір так званого Християнства

10, 11. Як події в нашому столітті були схожі на події в першому?

¹⁰ У нашому столітті, світові події відбувались так само як у першому. Сьогодні, так як тоді, є імперія, яка панує над світом — сучасна, Англо-американська світова імперія, яка старається нав’язувати на людство свої власні ідеї про мир і безпеку. У першому столітті, тілесний Ізраїль був відкинув Ісуса, як Богомпомазаного Царя. У 1914 р. почалась Ісусова „присутність” як Єговою коронований Цар. (Псалом 2:6; Об’явлення 11:15—18) Але нації, а навіть нації так званого Християнства, не хочуть признати Його. (Псалом 2:2, 3, 10, 11) Вони втягнулись у зловісну світову війну, щоб нею набути собі міжнародного суверенітету. Релігійні провідники так званого Християнства — а також єврейські — були перші відкинути Ісуса. З 1914 р. вони постійно мішались у політику й противились проповідуванню доброї новини Царства.— Марка 13:9.

¹¹ Усе-таки, так як за днів Ісуса, багато осіб сьогодні радо визнають Царя Єгови й проповідують добру новину Його Царства по цілому світі. (Матвія 24:14) Більше як три мільйони Свідків Єгови тепер висловлюють свою вірність Божому Царству. (Об’явлення 7:9, 10) Бувши нейтральними в справах світової політики, вони зовсім довіряють розпорядкові Єгови, що Він здійснить мир і безпеку.— Івана 17:15, 16; Ефесян 1:10.

„Гидота спустошення” сьогодні

12. Що є та сьогочасна „гидота”?

¹² Що ж є ця сучасна „гидота спустошення”? У першому столітті та гидота була римське військо послане, щоб знову нав’язати на людей в Єрусалимі пакс романа. Але, в наш час, держави, які воювали першу світову війну стали невдоволені неспроможністю цілковитої війни, як засіб, щоб ним нав’язувати мир і робили експерименти з чимсь новим: міжнародною організацією для збереження світового миру. Тут почалась Ліга Націй в 1919 р., яка досі існує як Організація Об’єднаних Націй. Ось маємо сьогочасну „гидоту спустошення”.

13, 14. (а) Як так зване Християнство підлесливо висловлювалось про „гидоту”? (б) Чому цей вчинок був ідолопоклонство, і де він поставив ту „гидоту”?

¹³ Цікаво зауважити, що єврейське слово перекладене українським „гидота” в Даниїла є шікуцʹ. У Біблії, це слово головно стосується до ідолів і ідолопоклонства. (1 Царів 11:5, 7) Маючи це на увазі, читайте деякі вислови релігійних провідників про Лігу:

„Що ж є ця мрія світового об’єднання людства... чи ж це не є Царство Боже?” „Ліга Націй є вкорінена в Євангелії”. (Федеративна рада церков Христа в Америці) „Можна сказати, що всі наміри й діяльності [Ліги Націй] є сповненням Божої волі виявленої в навчанні Ісуса Христа”. (Єпископи Англіканської церкви) „Отже, збір рекомендує, щоб усі християнські люди підтримували й молились за Лігу Націй бути єдиним досяжним знаряддям, щоб ним здобути [мир на землі]”. (Загальне товариство баптистів, конгрегаціоналістів, і пресвітеріан у Британії). „[Ліга Націй] є єдине організоване зусилля, щоб ним здійснити повторні бажання папського престолу”.— Кардинал Борн, архієпископ Вестмінстера.

¹⁴ Коли нації відкинули Боже Царство, і заснували собі свою власну організацію, щоб нею здійснити мир, то це є бунт. Коли релігійні провідники так званого Християнства кажуть, що в тій організації є представлене Боже Царство, а також Євангеліє, і оголошують її бути „єдиним досяжним знаряддям”, щоб ним здійснити мир, то це ідолопоклонство. Вони ставлять його на місці Божого Царства, „на святому місці”. Певно, вона стоїть там „де не слід”. (Матвія 24:15; Марка 13:14) І релігійні провідники продовжують підтримувати наступника Ліги, Організацію Об’єднаних Націй, замість звертати людям увагу на Боже засноване Царство.

Небезпека так званому Християнству

15, 16. Як споріднення, які розвиваються між так званим Християнством а націями, підтримують „гидоту”?

¹⁵ Незважаючи на те, що релігії так званого Християнства вибрали собі Лігу Націй й її наступника замість Боже Царство, то їхнє споріднення з членами-націями цієї організації вже дуже погіршилось. Це подібне до того, що сталось між євреями а Римом. З 1945 р. Організація Об’єднаних Націй приймала у члени усе більше й більше нехристиянських або протихристиянських країн, і це не вказує на добро так званому Християнству.

¹⁶ Крім того, у багатьох країнах є незгода між релігіями так званого Християнства а державою. У Польщі Католицьку церкву вважають бути противником тому режимові. У Північній Ірландії й Лівані, релігії так званого Християнства посилюють проблеми миру й безпеки. До того ж дехто в релігіях так званого Християнства, так як єврейська секта зелотів, заохочує людей до насильства. Тому то, протестантська Всесвітня рада церков робила пожертви терористським організаціям, тоді як католицькі священики воюють у джунглях як партизани й служать у революційних урядах.

17. (а) Що є сьогочасний Єрусалим? (б) Що зрештою станеться з ним?

¹⁷ Колись побачимо до якого ступеня споріднення між релігіями так званого Християнства а націями ще погіршиться, але події в першому столітті показують, як все це закінчиться. Так як Ісус був передбачив, у першому столітті римське військо знищило Єрусалим і його мешканці дуже постраждали. Згідно з цим пророчим зразком, то нації, разом з Організацією Об’єднаних Націй, накинуться на „Єрусалим”, тобто релігійний лад так званого Християнства й знищать його.— Луки 21:20, 23.

Втікайте в гори

18. Що люди покірного серця повинні робити, коли розпізнають, що „гидота” вже стоїть на місці?

¹⁸ У першому столітті, коли появилась „гидота спустошення”, то це дало християнам нагоду втікати. Ісус наказав їм зараз утікати, тому що вони не знали як довго ця нагода буде тривати. (Марка 13:15, 16) Так само сьогодні, коли лагідні люди розпізнають існування „гидоти спустошення”, то вони повинні негайно покидати релігії так званого Християнства. Кожної секунди, що вони залишаться в тих релігіях, то піддають своє духовне життя небезпеці, і хто знає як довго ця нагода втікати ще буде відкрита для них?

19, 20. (а) Що християни в першому столітті зробили, коли побачили Єрусалим оточений римським військом? (б) Що сьогодні представляють „гори”, і що повинно спонукувати людей покірного серця втікати в ті гори?

¹⁹ Євангеліє Луки перестерігло християн того дня втікати, коли вони побачать „Єрусалим, військом оточений”. Так як ми вже згадали, це військо прибуло 66 р. н.е., і нагода для християн утікати виникла того самого року, коли Сестій Галл відвів своє військо. Після того, як християни втекли з міста, то війна продовжувалась між євреями а римлянами — хоч не поблизу Єрусалима. Імператор Нерон послав Веспасіана до Палестини, який в 67 і 68 рр. здобув успіхи там. Нерон помер, і Веспасіан заснував династію Флавіїв. Ставши імператором 69 р. н.е., він послав свого сина, Тіта, докінчити іудейську війну. У 70 р. н.е. Єрусалим був знищений.

²⁰ Але християни не чекали в Єрусалимі, щоб побачити все те. Як тільки вперше вони побачили оточуюче військо, то знали, що місто було в великій небезпеці. Так само сьогодні, засіб, який має знищити так зване Християнство, вже появився. Отже, як тільки розпізнаємо небезпеку в якому так зване Християнство знаходиться, то ми повинні ,втікати в гори’, до місця сховку, якого Єгова постачив нам у Його теократичній організації. З інших пророцтв немає жодної основи вірити, що буде перерва між першим нападом на так зване Християнство а його остаточним спустошенням. Дійсно, такої перерви не потрібно. Люди покірного серця повинні тепер виходити з так званого Християнства.

Єрусалим і так зване Християнство

21. Чому „гидота” появилась саме перед знищенням Єрусалима, тоді як у цьому столітті вона появилась спочатку часу кінця цьому ладові?

²¹ Чи ми повинні дивуватись з того, що в першому столітті „гидота” появилась саме перед знищенням Єрусалима, тоді як сьогодні вона появилась саме спочатку часу кінця цьому світові? Ні. У кожному випадку, „гидота” появилась тоді, коли Єгова хотів, щоб Його люди втікали. У першому столітті, християни мусили залишитись на якийсь час в Єрусалимі для того, щоб проповідувати в ньому. (Дії 1:8) Аж у 66 р. н.е., коли знищення вже було дуже близько, появилась та „гидота” на пересторогу їм утікати. Але бути „у” сьогочасному Єрусалимі значить бути частиною релігій так званого Християнства.a Неможливо служити Єгові прийнятно в такому зіпсованому та відступницькому оточенні. Отже, спочатку кінця цьому світові появилась „гидота”, християнам на пересторогу, щоб вони втікали. Утеча з так званого Християнства продовжується, і кожна особа має свою пересторогу втікати, як тільки розпізнає, що „гидота” вже стоїть на місці.

22. На які запитання ще треба відповісти?

²² Але було б слід запитати, що доводить до цього зовсім несподіваного вчинку, до знищення так званого Християнства озброєними державами Організації Об’єднаних Націй? Коли це станеться? І як це може сприяти мирові й безпеці на нашій Землі? Ці запитання будемо обговорювати в наступній статті.

[Примітка]

Чи пам’ятаєте?

◻ Чому Ісусове пророцтво про „гидоту” мусить сповнитись у наш час?

◻ Що є та „гидота” сьогодні, і відколи вона вже була на місці?

◻ Що є сьогочасний Єрусалим у Ісусовому пророцтві?

◻ Як Луки 21:20, 21 допомагає нам бачити негайність утікати?

◻ Що є ті „гори” в які люди покірного серця втікають?

[Рамка на сторінці 13]

Коли релігійні провідники так званого Християнства порівнюють Організацію Об’єднаних Націй з Божим Царством і Євангелієм, то це ідолопоклонство