Чому боятись Бога, не людини?
«СТРАХ перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа [Єгову, НС], буде безпечний» (Приповістей 29:25). Тими словами стародавня приповістка пригадує нам страх, який справді є отрутою розумові — страх перед людиною. Цей страх подібний до пастки. Чому? Тому що мала тварина, як наприклад кролик, є безпорадна коли потрапить у пастку. Тварина хоче вирватись, але пастка не пускає її. Жертва є немов спаралізована.
Якщо ми так боїмось людини, то є подібні до того кролика. Ми мабуть знаємо що нам слід робити — а навіть хочемо робити те, що повинні. Але страх заполонив нас. Ми стали немов спаралізовані й не можемо діяти.
Пастка страху людини
Зверніть увагу на кілька прикладів людей з біблійних часів, полонених пасткою страху. За днів Ісуса Навіна, послано 12 чоловік розвідати землю ханаанців перед планованою навалою ізраїльтян. Розвідники вернулись кажучи, що край родючий й багатий, так як Бог казав. Але десять розвідувачів дуже налякалися силою ханаанців. Пройняті страхом людини, вони перебільшили силу ханаанців перед ізраїльтянами й залякали ввесь народ. Ізраїльтяни не послухали Божого наказу, щоб марширувати в землю ханаанську й взяти її в своє володіння. Результатом цього страху, протягом наступних 40 років, всі дорослі чоловіки того часу, крім кількох винятків, вимерли в пустині (4 Мойсеєва 13:21—14:38).
Йона теж був жертвою страху людини. Коли його призначено проповідувати мешканцям великого міста Ніневії, він став, «щоб утекти до Таршішу з-перед Господнього [Єгови, НС] лиця» (Йони 1:3). Чому? Жителі Ніневії придбали репутацію безжалісних і жорстоких людей, і Йоні це напевно було відоме. Через страх людини він подався в протилежну сторону від Ніневії. Правда, Йона зрештою виконав своє призначення тільки після незвичайної дисципліни від Єгови (Йони 1:4, 17).
Навіть царі можуть лякатись людини. Сталось, що цар Саул не слухався точної директиви від Бога. А його виправдання? «Прогрішився я, бо переступив накази Господні [Єгови, НС], та слова твої,— бо я боявся народу, та послухався його голосу» (1 Самуїлова 15:24). Кілька століть пізніше, коли вавілоняни оточили Єрусалим, вірний пророк Єремія порадив царя Седекію здатись ворогові й уникнути великого кровопролиття. Але, Седекія відмовився. Чому? Він признався Єремії: «Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв,— щоб не дали мене в їхню руку, і щоб не насміялися з мене» (Єремії 38:19).
Зрештою, навіть апостол міг боятись. У дні Ісусового розп’яття, Він попередив Своїх послідовників, що вони всі зречуться Його. Але Петро сміливо заявив: «Господи, я з Тобою готовий іти до в’язниці й на смерть!» (Луки 22:33; Матвія 26:31, 33). Як же Петро помилився! Тільки кілька годин пізніше, Він боязко заперечив свої зв’язки з Ісусом, навіть знайомство з Ним. Його охопив страх людини! Так, страх людини справді отрута розумові.
Кого ми повинні боятись?
Як нам подолати страх людини? Заміщенням цього страху більш здоровим. Той самий апостол, Петро, заохочував до такого страху, коли сказав: «Бога бійтеся» (1 Петра 2:17). Ангел, якого Іван бачив в Об’явленні, вигукував людству: «Побійтеся Бога та славу віддайте Йому» (Об’явлення 14:7). Розумний цар Соломон також заохочував до такого страху, коли сказав: «Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить [обов’язково, НС] це кожній людині!» (Екклезіястова 12:13). Так, це обов’язкого боятися Бога.
Страх Бога приносить користі. У давнину псалмописьменник співав: «Справді, спасіння Його [Єгови, НС] близьке тим, хто боїться Його» (Псалом 85:10 [85:9, НС]). Біблійна приповістка також ставить наголос на це, кажучи: «Страх Господній [Єгови, НС] примножує днів» (Приповістей 10:27). Так, страх Єгови дуже корисний. «Але, напевно,— ви може кажете,— Єгова люблячий Бог. Чому мені боятись Бога любові?»
Боятись Бога любові?
Тому що страх Бога не є жалюгідний, паралізуючий страх, який охоплює людину під деякими обставинами. Це страх якого дитина може почувати до батька, незважаючи не те, що любить його й знає, що батько її любить.
Страх Бога це справді глибоке шанування Творця, виникаючи через усвідомлення, що Він є досконалим втіленням праведності, правосуддя, і любові. Людина також боїться, щоб не образила Бога, тому що Він є Всевишній Суддя, маючи силу нагородити або покарати. «Страшна річ — упасти в руки Бога Живого»,— написав апостол Павло (Євреїв 10:31). Божу любов не слід припускати, ані умаляти Його судові рішення. Тому Біблія нагадує: «Страх Господній [Єгови, НС] — початок премудрости» (Приповістей 9:10).
Проте, мусимо пам’ятати, що хоч Єгова має силу покарати неслухняних — і Він уже часто карав таких — то Він зовсім не є кровожерливий або жорстокий Бог. Він дійсно є Богом любові, незважаючи не те, що так як люблячий Батько, іноді справедливо обурюється (1 Івана 4:8). Тому то це корисний страх. Ми є заохочені слухатись Його законів дані нам на наше добро. Слухатись Божих правил принесе нам щастя, тоді як з неслухняності завжди бувають злі наслідки (Галатів 6:7, 8). Псалмописьменник був натхнений написати: «Бійтеся Господа [Єгови, НС], всі святії Його, бо ті, що бояться Його, нестачі не мають!» (Псалом 34:10 [34:9, НС]).
Кого ви боїтеся?
Як страх Бога помагає нам переборювати страх людини? Деколи, люди насміхаються або переслідують нас через наші праведні вчинки, і це може бути для нас великий тиск. Але, шанобливий страх Бога провадитиме нас ходити праведним шляхом, тому що не бажаємо розгнівати Його. Крім того, любов Бога спонукуватиме нас робити те, що задовольняє Його серце. Також, пам’ятаймо, що Бог розкішно нагородить нас за наші праведні вчинки, і це спонукує нас ще більше любити Його а також виконувати Його волю. Отже, зрівноважений погляд Бога допоможе нам переборювати який-небудь страх людини.
Наприклад, багато піддаються тискові чинити зло боячись, що рівні подумають про них. Молодь у школі можливо курить, лається, хвалиться статевими інтригами (правдивими або уявленими), а навіть пробує вживати алкоголь або наркотики. Чому? Не все тому, що молоді люди люблять це, але тому, що бояться того, що їхні рівні подумають, коли б вони інакше поводились. Для неповнолітнього, висміювання й глузування є таке саме як би терпіти фізичне переслідування.
Доросла особа теж може відчувати тиск чинити зло. Можуть виникати ситуації в яких роботодавець вимагатиме, щоб робітник штучно збільшував рахунок клієнтові або нечесно заповнив податковий документ, щоб компанія платила менші податки. Християнин може думає, що загубить роботу, якщо не послухається. Таким чином страх людини може спонукати його чинити щось несправедливе.
В обох цих випадках, здоровий страх Бога й пошана до Його наказів мабуть допоможуть християнинові подолати паралізуючий страх людини. І любов Бога стримуватиме його від зайнять, яких Бог забороняє (Приповістей 8:13). Крім того, його віра в Бога запевняє, що Бог допоможе йому незалежно від наслідків, якщо він не порушить свого Біблією-привченого сумління. Апостол Павло висловив свою віру цими словами: «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє» (Филип’ян 4:13).
У Біблії поміщаються багато зразків чоловіків і жінок, які були вірні Єгові навіть під найсуворішим випробовуванням. Вони «дізнали наруги та рани, а також кайдани й в’язниці. Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем» (Євреїв 11:36, 37). Але, вони не дозволили, щоб страх людини опановував їхній розум. Замість того, вони ходили тим самим розумним шляхом, якого Ісус пізніше показав Своїм учням: «Не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше Того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні» (Матвія 10:28).
Слухатись цієї Ісусової поради, щоб боятись Бога, замість людини також дало змогу раннім християнам витерпіти різні трудні становища, випробовування, і переслідування «за Євангелію» (Филимона 13). Апостол Павло є видатним зразком цього. В його Другому посланні до коринтян, він описує, як страх Бога додав йому відваги витерпіти ув’язнення, биття, укаменування, корабельні аварії, різні небезпеки на дорогах, безсонні ночі, голод, спрагу, холод, та наготу (2 Коринтян 11:23-27).
Страх Бога теж зміцнював ранніх християн витерпіти суворе переслідування під Римською імперією, тоді як декотрих кидали до диких тварин у арені. Під час середньовіччя, відважних віруючих публічно спалювали на ганебному стовпі, тому що вони не пішли на компроміс. Під час останньої світової війни, християни були готові краще страждати й бути страчені в концтаборах, замість не слухатись Бога. Якою могутньою силою є побожний страх! Справді, якщо цей страх зміцнив християн переборювати страх людини під такими важкими обставинами, то він і нам дасть силу під якими-небудь обставинами.
Сьогодні, Сатана Диявол намагається щосили тиснути нас, щоб ми не задовольняли Бога. Тому, правдиві християни повинні бути такої самої рішучості як висловив апостол Павло, коли написав: «Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі» (Євреїв 10:39). Страх Єгови є правдиве джерело сили. З допомогою цього страху, сміливо говорім: «Господь [Єгова, НС] — мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?» (Євреїв 13:6).
[Ілюстрація на сторінці 7]
Страх Бога додав Павлові відваги, щоб усе витримати, а навіть биття, ув’язнення, і корабельні аварії (2 Коринтян 11:23-27).