Суперечка над Ісусовою смертю

У СВЯТО Пасхи 33 року н. е., стратили трьох осіб. Трьох осуджених чоловіків повели поза мури Єрусалима й стратили найбільш болісним, принижуючим способом: розп’яттям на дерев’яних стовпах. Так звичайно страчували в римські часи, і ми сподівалися б, що люди вже забули про ті розп’яття в свято Пасхи. Один з розп’ятих був Ісус Христос. З Його смерті запровадилась дуже важлива релігійна зміна й суперечка.

Уже минуло близько дві тисячі років, і ви можливо вважаєте цю подію, як тільки історію. Але, чи ви знали, що та суперечка ще до цих пір не залагоджена?

Так як самі знаєте, мільйони людей вірять, що Ісус помер за них. Вони переконані, що Христова смерть є ключ до відкуплення й прощення за гріх, що віра в Його смерть доводить до спасіння. Дивовижно, стаття в газеті Англіканський теологічний рів’ю каже, що цей улюблений догмат «потрапив у біду». Та «біда» походить від релігійних провідників.

Англіканський теологічний рів’ю пояснює це так: «Догмат про спокутування в християнській думці потрапив у біду через сумнів над його біблійною основою, і тому що його формулювання було переобтяжене скороминущим поняттям... а вираження в популярній духовності набрало форму особистої емоціональності й некритичного самовиправдання». Справді, теологи протестантського як і католицького переконання не можуть погодитись над значенням смерті Ісуса Христа, якщо вона має якесь значення для них.

Ви можливо думаєте, що це є суперечка між кількома теологічними фахівцями, і не стосується вашого життя. Подумайте: Якщо Ісусова смерть дійсно має зв’язок з вашим становищем перед Богом і вашою надією на вічне існування (на небі або де-небудь інше), то ви конче мусите глибоко вдуматись у цю справу.

Чому теологи ще сперечаються над Ісусовою смертю? Подумайте про римсько-католицьку церкву. У неї є ясновизначений догмат про безсмертя душі й Трійцю. Однак, цікаво, що Церква не може вирішити цієї справи про викуп Христовою смертю. Нова католицька енциклопедія (англ.) визнає: «Багато розбіжних систем розвинулись, щоб пояснити, як людина визволяється від лукавства та гріха й відновлюється до милості... Але жодні з цих систем не були зовсім успішні... Теологія про спокутування ще не розвинена повністю й продовжує бути проблемою в теології».

Ми не повинні дивуватись, що з мільйонів людей, які щиро співають, що «Ісус умер за нас», дуже мало розуміють чітко, що це значить. Так як каже в Англіканському теологічному рів’ю: «Коли б наполягати... віруючий християнин часто не може цитувати біблійного джерела на цей догмат, або пояснити, як він діє». Обтяжені навчанням, якого вони не розуміють і не можуть пояснити, поклонники у церквах знаходять себе в скрутному становищі, коли їх питають пояснити, як Христова смерть стосується їхнього життя.

Тому що так зване християнство не роз’яснює людям догмата про покутування, то це є перешкодою йому навчати євреїв, індусів, буддистів та інших людей християнську звістку. Тоді як багато таких людей захоплюються й шанують багато Ісусових навчань, то замішання про Його смерть стоїть їм перешкодою.

Чи значення Христової смерті зосталось таємницею — яку люди не можуть зрозуміти? Або чи її можливо розсудливо пояснити з Біблії? Ви повинні вдуматись у ці запитання, тому що Біблія ось що говорить про Христа: «Кожен хто практикуватиме віру в Нього, не буде знищений, але матиме вічне життя» (Івана 3:16, НС).