Позичання грошей співхристиянам

ПЕДРО й Карлос були близькі друзіa, співхристияни яких родини часом дружньо спілкувалися. Тому коли Карлос потребував грошей вести підприємство, то Педро без вагань позичити їх йому. «Тому що ми були близькі друзі,— пояснює Педро,— я позичив йому гроші».

Проте до двох місяців підприємство провалилося а виплати припинилися. На його здивовання, Педро довідався, що Карлос великою частиною тих позичених грошей сплачував інший борг, і жив розкішно. Протягом цілого року Педро писав Карлосові листи й відвідував його, то таки не полагодили справу. Розчарований, Педро звернувся до влади й Карлоса, друга його і християнського брата, засадили в тюрмуb. Чи це правильно так робити? Зараз побачимо.

Через грошові позички часом між людьми виникають незгоди й непорозуміння. Часом це стає причиною незгоди навіть між християнами. У багатьох країнах трудно позичати гроші в банкові, і тому люди, яким вони потрібні, звичайно позичають їх у друзів і рідних. Однак те що сталося між Педро й Карлосом показує, що коли боржник і позикодавець ретельно не дотримуються біблійних принципів, то можуть виникати серйозні проблеми. Отже як можна правильно поводитися з просьбою співхристиянина, щоб позичити йому гроші?

Врахуйте риск позичання

Біблія радить, щоб не позичати грошей коли непотрібно. «Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного»,— напучує апостол Павло (Римлян 13:8). Отже перш ніж будете заборговуватися, то врахуйте риск позичання. (Порівняйте Луки 14:28). Чи є дійсна потреба позичати гроші? Чи вам потрібні гроші на прожиток вашої родини? (1 Тимофія 5:8). Або чи у вас зароджується пожадливість, і ви бажаєте жити більш розкішно? (1 Тимофія 6:9, 10).

Ще один значний фактор над яким слід добре подумати є чи заборгування змусить вас більше працювати й доведе до занедби зібрань і служіння на Божій ниві. Чи ви дійсно можете рискувати чиїмись грішми? А що, коли б підприємство провалилося? Пам’ятайте, що «позичає безбожний — і не віддає» (Псалом 37:21).

«Говоріть правду» позикодавцям

Розглянувши всі ці фактори, ви можливо думаєте, що таки мусите позичати гроші, щоб вести крамарство. Якщо гроші неможливо позичити від світських установ, то можна позичати в співхристиянина, бо, як Ісус сказав у Луки 11:5, звичайно звертаються до друзів у разі потреби. Однак конче треба «говорити правду» (Ефесян 4:25). Чесно поясніть усі деталі, що стосуються ситуації. Обговоріть риск, а навіть малоймовірний. І не ображайтеся коли позикодавець докладно випитує вас, щоб точно зрозуміти вашу ситуаціюc.

Чи ви говорили б правду коли б позичали гроші для однієї мети, а тоді вживали їх для іншої? Зовсім ні. Один латиноамериканський банкір пояснює: «Банк скасував би ваш кредит і коли б ви відразу не сплатили борг, то банк, з допомогою судового приказу, примусово й безплатно забрав би ваше майно». Якщо гроші позичаються, щоб збільшити прибутки з підприємства, то вживати їх для іншої цілі в дійсності було б оманою позикодавцеві який є певний, що ви сплатите борг. Правда, ви можливо не боїтеся позивання коли позичаєте від співхристиянина. Все-таки «боржник — раб позичальника [позикодавця, НС]» (Приповістей 22:7).

Застосовування золотого правила в торговельних справах

Ісус сказав: «Усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви» (Матвія 7:12). Дуже важливим є застосовувати це правило до торговельних стосунків з співхристиянами! Як би ви, наприклад, реагували, коли б брат не хотів позичити вам гроші? Чи ви думали б, що він не довіряє вам? Або чи ви шанували б його право не позичати вам грошей, тому що вони йому потрібні або вважає, що риск є більший, ніж ви думаєте? Він, можливо сумнівається вашій спроможності вживати ті гроші правильно. У такому разі не позичати вам гроші було б практично й вчинок любвові (Приповістей 27:6).

Якщо друг погодиться позичити вам гроші, то треба списати всі подробиці,— скільки грошей ви позичили, для чого гроші будуть уживатися, яке майно буде заставою за позичку, як і коли ви сплатите ваш борг. У деяких випадках було б добре постаратися, щоб адвокат уклав договір і подати його владі. Як би там не було, коли договір підписано, то «Ваше ж слово хай буде: «так-так», «ні-ні» (Матвія 5:37). Чи ви зловживаєте добродушністю вашого друга й сповняєте ваш обов’язок до нього так серйозно, як до банку?

Обережні позикодавці

А що, коли б хтось хотів позичити у вас гроші? Багато залежить від обставин. Наприклад, вашому християнському братові може статися фінансовий крах. Якщо маєте спроможність, то християнська любов повинна спонукати вас «дати йому потірбного тілу» (Якова 2:15, 16).

Як бездушно використовувати лихо вашого брата і вимагати процентів від нього! Ісус наполягав: «Любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад». (Луки 6:35; порівняйте Левит 25:35​-38).

Що коли б вас попросили забезпечити підприємство фінансами або поручитися за позичку? Переважно такі справи найкраще вважати як вкладання капіталу з метою одержати прибутки. Біблія ясно заохочує нас бути обережними і каже: «Не будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги» (Приповістей 22:26).

Якщо це так, то перше треба вирішити чи ви дійсно маєте змогу вкладати ваш капітал. Коли б підприємство провалилося або боржник не міг вчасно сплатити борг, то чи це заподіє вам фінансовий крах? Якщо ви маєте змогу позичити гроші й з них будуть прибутки, то ви також маєте право користати з них, і позичати гроші за розсудливі проценти. (Порівняйте Луки 19:22, 23). Приповістей 14:15 застерігає: «Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої». Декотрі проникливі комерсанти забувають про обережність у торговельних стосунках з співхристиянами. Спокуса великих процентів приманила декотрих необачно вкладати капітал, через яке загубили свої гроші як і дружбу із співхристиянами.

Цікаво, банкіри часто розглядають три фактори, коли оцінюють риск позичок: (1) характер позичальника (2) спроможність сплатити борг і (3) становище його підприємства. Чи це не був би «добрий розум» подібно оцінювати справи, коли думаєте позичати комусь ваші важко зароблені гроші? (Приповістей 3:21).

Наприклад, яка є репутація брата, який хоче позичати у вас гроші? Чи він заслуговує вашого довір’я, є достовірний, чи нерозсудливий і нестійкий? (Порівняйте 1 Тимофія 3:7). Якщо він хоче поширити своє підприємство, чи він уже успішно керує ним? (Луки 16:10). Якщо все врахувати, чи такому братові було б краще дати доброї поради про вживання грошей, ніж позичати йому гроші, яких він не буде вживати правильно.

Інший фактор є чи брат буде міг сплатити вам борг. Скільки грошей він заробляє? Скільки він заборгований? Брат повинен відверто й щиро розказати вам все це. Все-таки християнська любов повинна переважати. Ви, наприклад, можливо хочете, щоб брат поручився за позичку своїм продажним майном. Мойсеїв Закон забороняв загарбання засобів для існування або основних потреб у заставу за позичку (Повторення Закону 24:6, 10​-12). Тому один південноамериканський брат, комерсант, каже, що позичає тільки до половини братового продажного майна. «І я не вважаю, знаряддя його ремесла або дім бути продажним майном,— він пояснює.— Я не хотів би вигнати брата із його дому, щоб тільки одержати мої гроші».

Нарешті ви повинні реалістично обдумати загальні торговельні обставини вашої місцевості. Ми живемо в «останні дні», у які люди є «грошолюбні,.. зрадники» (2 Тимофія 3:1​-4). Тоді як ваш друг і брат може бути чесним, то його співучасники, робітники й клієнти ні. Будучи християнином, він не може давати й брати хабар або говорити неправду — тактики, з яких користають його конкуренти. Також треба подумати про руйнівну дію «часу й непередбаченого випадку» (Екклезіястова 9:11, НС). Ціна товарів може раптово знизитися. Нестримна інфляція може зруйнувати підприємство або дуже зменшити цінність вашої позички. Крадіж, нещасливі випадки, вандалізм і поранення також є неприємні дійсності у веденні підприємства. Ви повинні розглянути всі ці дійсності перш ніж будете рішити.

Невдача

Часом, незважаючи на обережності, християнин просто не може сплатити свій борг. Золоте правило повинно спонукувати його підтримувати регулярний контакт з його позикодавцем. Він можливо може сплачувати борг малими виплатами в розстрочку. Проте християнин не повинен думати, що частково сплачувати борг звільняє його від дійсних пожертв, щоб сповнити свою відповідальність (Псалом 15:4). Позикодавець-християнин, також є зобов’язаний показувати любов. Якщо християнин вірить, що був обманений, то може застосовувати пораду в Матвія 18:15​-17.

Втягати світську владу, як зробив Педро, про якого говорилося на початку цієї статті, не рекомендується. Апостол Павло сказав: «Чи посміє хто з вас, маючи справу до іншого, судитися в неправедних, а не в святих?.. Чи ж між вами немає ні одного мудрого, щоб він міг розсудити між братами своїми? Та брат судиться з братом,— і то перед невірними! Тож уже для вас сором зовсім, що суди між собою ви маєте. Чому краще не терпите кривди? Чому краще не маєте шкоди?» (1 Коринтян 6:1​-7).

Можуть бути ситуації, як наприклад, з невіруючими партнерами, світськими постачальниками товару або справами забезпечення — яких, здається, треба вирішувати в світському суді або перед урядовою владою. Але в більшості випадків християнин краще бажав би зазнати фінансову втрату, ніж стягнути сором на збір порушенням судової справи проти брата, який не може сплатити борг.

У більшості випадків таких жалісних результатів можна уникнути. Як? Перш ніж позичаєте комусь або від когось гроші, розгляньте можливий риск. Будьте обережні й мудрі. Більше всього, «хай з любов’ю все робиться в вас», а навіть торговельні справи (1 Коринтян 16:14).

[Примітки]