Єгова не винний

«Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його, бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох» (ПСАЛОМ 103:13, 14).

 1, 2. Ким був Авраам і як його племінник Лот оселився в аморальному місті Содом?

ЄГОВА не відповідальний за труднощі, яких ми, можливо, зазнаємо через свої помилки. З цього погляду розгляньмо, що сталося близько 3900 років тому. Божий друг Авраам (Аврам) та його племінник Лот стали дуже заможними (Якова 2:23). Їхнє майно та поголів’я худоби стало настільки численним, що фактично «не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати». Крім того, зростали чвари між пастухами цих двох чоловіків (Буття 13:5​-7). Як можна було зарадити цьому?

² Щоб покінчити із чварами, Авраам запропонував розійтися і дав Лотові право першого вибору. Хоч Авраам був старшим чоловіком, і його племінник зробив би правильно, якби уступив найкращу землю, Лот вибрав кращий район — непошкоджену, добре заводнену околицю Нижнього Йордану. Зовнішній вигляд був обманним, бо неподалік знаходились морально занепалі міста Содом та Гоморра. Лот зі своєю сім’єю зрештою переїхали в Содом, і життя в ньому поставило під загрозу їхню духовність. До того ж їх забрали до полону, коли цар Кедор-Лаомер та його союзники завдали поразки правителю Содома. Авраам зі своїми людьми визволив Лота, але Лот із сім’єю все ж таки повернувся в Содом (Буття 13:8​-13; 14:4​-16).

 3, 4. Що сталося з Лотом та членами його сім’ї, коли Бог знищив Содом і Гоморру?

³ Єгова вирішив знищити Содом і Гоморру, оскільки в цих містах поширювалося статеве збочення та моральний занепад. Керуючись своїм милосердям, Єгова послав двох ангелів, які виводили Лота, його дружину та їхніх двох дочок поза Содом. Їм було заборонено обертатися, але Лотова дружина обернулася, можливо шкодуючи за матеріальними речами, які там залишилися. У цей момент вона перетворилася у стовп солі (Буття 19:1​-26).

⁴ Яких же втрат зазнав Лот із своїми дочками! Дівчатам потрібно було покинути чоловіків, за яких вони збиралися вийти заміж. Тепер Лот був позбавлений і дружини, і багатства. Він зрештою був змушений жити зі своїми дочками в печері (Буття 19:30​-38). Те, що здавалося йому добром, обернулося для нього тільки злом. Незважаючи на те що він зробив деякі очевидні помилки, пізніше він був названий «праведним Лотом» (2 Петра 2:7, 8). Безсумнівно, Бог Єгова не був винний у Лотових помилках.

«Хто може зрозуміти провини свої?»

 5. Яке ставлення до помилок та самовпевненості було в Давида?

⁵ Ми всі робимо помилки, бо є недосконалими та грішними (Римлян 5:12; Якова 3:2). Як і Лота, нас може ввести в оману зовнішній вигляд, і ми можемо помилятися в судженнях. Наприклад, псалмописьменник Давид щиро висловився: «Хто може зрозуміти провини свої? Від провин таємних — очисть мене! І від свавільних гріхів утримай раба Твого, щоб гріховність не заволоділа мною. Тоді я буду бездоганний і чистий від гріха тяжкого» (Псалом 19:12, 13, Деркач). Давид усвідомлював, що він міг зробити гріхи, про які навіть і не знав. Отже, він просив прощення провин, які, можливо, були незнані навіть для нього. Коли Давид зробив серйозну помилку через те, що його недосконале тіло спонукало до неправильної поведінки, він надзвичайно прагнув допомоги від Єгови. Він хотів, щоб Бог утримував його від самовпевнених вчинків. Давид не хотів, щоб його основною позицією стала самовпевненість. Навпаки, він бажав повністю присвятитися Богові Єгові.

 6. Яке заспокоєння ми знаходимо в Псалмі 103:10​-14?

⁶ Ми, сучасні присвячені служителі Єгови, також є недосконалими і через це робимо помилки. Наприклад, як і Лот, ми можемо зробити поганий вибір нашого житла та місця проживання. Може, ми відкидаємо можливість розширити наше священне служіння Богові. Хоч Єгова бачить наші помилки, проте знає тих, чиє серце тягнеться до праведності. Навіть коли ми серйозно грішимо, але розкаюємося, Єгова прощає та допомагає, і далі вважає нас побожними людьми. «Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими,— заявив Давид.— Бо як високо небо стоїть над землею,— велика така Його милість до тих, хто боїться Його, як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини! Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його, бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох» (Псалом 103:10​-14). Наш милосердний небесний Отець може також дати нам змогу виправити свою помилку або дати іншу нагоду розширити священне служіння на його славу.

Помилковість звинувачування Бога

 7. Чому ми терпимо лихо?

⁷ Коли все погано, у людей є тенденція звинувачувати когось або щось у тому, що трапилося. Дехто навіть звинувачує Бога. Але Єгова не завдає людям цих труднощів. Він робить добро, а не шкоду. Так, «[він] наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних»! (Матвія 5:45). Найголовнішою причиною того, чому ми терпимо лихо, є те, що ми живемо у світі, який керується егоїстичними принципами і лежить у владі Сатани Диявола (1 Івана 5:19).

 8. Що зробив Адам, коли події почали розвиватись в неправильному напрямку?

⁸ Звинувачення Бога Єгови за труднощі, які ми створюємо самі собі власними помилками, є нерозсудливим та небезпечним. Роблячи це, ми можемо навіть втратити своє життя. Перший чоловік Адам повинен був віддати Богові честь за все отримане добро. Так, Адамові треба було виявити глибоку вдячність Єгові за саме життя та за благословення, які він отримував у подібному до парку домі, у саду Едемі (Буття 2:7​-9). Що зробив Адам, коли події почали розвиватись в неправильному напрямку, оскільки він не підкорився Єгові та з’їв заборонений плід? Адам нарікав на Бога: «Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева,— і я їв» (Буття 2:15​-17; 3:1​-12). Безсумнівно, ми не повинні звинувачувати Єгову, як це зробив Адам.

 9. (а) Якщо через свої нерозсудливі дії ми стикаємося з труднощами, то де можемо отримати заспокоєння? (б) Згідно зі словами Приповістей 19:3, що декотрі роблять, коли самі на себе накликають труднощі?

⁹ Якщо через свої нерозсудливі дії ми стикаємося з труднощами, то можемо отримати заспокоєння від знання того, що Єгова розуміє наші слабкості краще, ніж ми самі, і визволить нас з цього становища, якщо віддаємося виключно йому. Ми повинні цінити набуту божественну допомогу, ніколи не звинувачуючи Бога у скрутних ситуаціях та труднощах, які ми накликали самі на себе. У цьому відношенні мудра приповістка заявляє: «Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце» (Приповістей 19:3). Інший переклад говорить: «Декотрі люди шкодять собі своїми безглуздими вчинками і потім звинувачують ГОСПОДА» («Сьогоднішній англійський переклад»). А ще один переклад заявляє: «Неуцтво людини заплутує її справи і вона сердиться на Єгову» (Баїнгтон).

10. Як Адамова нерозсудливість «викривила дорогу»?

¹⁰ Якщо взяти до уваги принцип цієї приповістки, то Адам діяв егоїстично, і його нерозумне міркування «викривило дорогу». Його серце відвернулося від Бога Єгови, і він став на свій власний егоїстичний, незалежний шлях. Так, Адам став настільки невдячною людиною, що навіть звинуватив свого Творця і, таким чином, зробився ворогом Всевишнього! Гріх довів Адама та його сім’ю до краху. Яке ж застереження знаходиться в цьому для нас! Ті, що схильні звинувачувати Єгову в поганих обставинах, могли б запитати себе: Чи я віддаю Богові честь за всі свої блага? Чи я вдячний, що як його творіння користуюсь життям? А може, мої власні помилки накликали на мене труднощі? Чи заслуговую я прихильності або допомоги Єгови, тому що слідую керівництву його натхненого Слова, Біблії?

Небезпека, що існує навіть для Божих служителів

11. У чому були винні перед Богом єврейські релігійні провідники першого століття?

¹¹ Єврейські релігійні провідники першого століття н. е. заявляли, що служать Єгові, але вони нехтували його словом правди і покладалися на своє власне розуміння (Матвія 15:8, 9). Через те що Ісус Христос виявляв їхнє неправильне міркування, вони вбили його. Пізніше вони запалилися великим гнівом проти його учнів (Дії 7:54​-60). Шлях цих людей був настільки перекрученим, що вони фактично розлютувалися на самого Єгову. (Порівняйте Дії 5:34, 38, 39).

12. Який приклад виявляє, що навіть декотрі особи у християнському зборі намагаються звинувачувати Єгову у своїх труднощах?

¹² Декотрі особи в християнському зборі так само розвинули небезпечне міркування, намагаючись покласти на Бога відповідальність за свої труднощі. Наприклад, у певному зборі призначені старійшини побачили необхідність дати одній молодій заміжній жінці люб’язну, але рішучу біблійну пораду щодо спілкування із світським чоловіком. Під час одної розмови вона звинуватила Бога в тому, що він не допомагає їй протистояти спокусі, яка підсилюється постійним спілкуванням з тим чоловіком. Вона, по суті, сказала, що розлютувалася на Бога! Біблійні доводи та повторні зусилля для надання допомоги були безуспішними і неморальна поведінка пізніше привела її до виключення з християнського збору.

13. Чому треба уникати духу нарікання?

¹³ Дух нарікання може довести особу до звинувачування Єгови. «Безбожні люди», які прослизнули в збір у першому столітті, мали поганий вплив на тих, котрі були добрими, і це супроводжувалось іншими видами зіпсутого духовного міркування. Учень Іуда сказав, що ці чоловіки «благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа». Іуда також заявив: «Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї» (Юди 3, 4, 16). Вірні служителі Єгови, керуючись мудрістю, будуть молитися, щоб мати дух вдячності, а не дух нарікання, який міг би зрештою озлобити їх до такої міри, що вони загубили б віру в Бога та наразили б на небезпеку свої взаємини з ним.

14. Як може хтось зреагувати, коли його образив співхристиянин, але чому така поведінка не була б правильною?

¹⁴ Ти, можливо, думаєш, що з тобою не станеться цього. Проте невдачі через наші помилки або помилки інших можуть, кінець кінцем, стати причиною того, що ми почнемо звинувачувати Єгову. Наприклад, людину може образити те, що говорить або робить співвіруючий. Ображена особа,— можливо, та, що віддано служила Єгові впродовж багатьох років,— тоді може сказати: «Якщо ця людина знаходиться у зборі, я не буду приходити на зібрання». Людина може стати настільки пригніченою, що вона сама до себе скаже: «Якщо таке продовжується, я не хочу бути в зборі». Але чи потрібно християнину мати такий склад думок? Якщо нас образила недосконала людина, для чого сердитися та обвинувачувати цілий збір людей, які прийнятні для Бога та віддано служать йому? Чому хтось, хто присвятився Єгові, повинен перестати виконувати божественну волю і, таким чином, обвинувачувати Бога? Наскільки мудрим є те, щоб дозволити якійсь особі або обставинам знищити свої добрі взаємини з Єговою? Безсумнівно, перестати поклонятися Богові Єгові через будь-яку причину було б нерозсудливо та неправильно (Якова 4:17).

15, 16. У чому був винний Діотреф, але як поводився Гай?

¹⁵ Уявіть, що ви є в одному зборі з улюбленим християнином Гаєм. Він «вірно чинив», гостинно приймаючи заїжджих співпоклонників, хоч вони були чужинцями. Але, очевидно, в цьому самому зборі був гордовитий Діотреф. Він не ставився з повагою ні до чого з того, що говорив Іван, один з апостолів Ісуса Христа. По суті, Діотреф навіть говорив лихі слова про Івана. Апостол сказав: «Цього йому не досить: він [Діотреф] і сам братів не приймає, і боронить тим, які хочуть приймати, і з Церкви виганяє» (3 Івана 1, 5​-10, Хоменко).

¹⁶ Якщо б Іван прийшов у збір, він нагадав би Діотрефу те, що той робив. Як тим часом реагували на це Гай та інші гостинні християни збору? В Біблії нічого не сказано про те, що хтось з них сказав: «Доти, доки Діотреф знаходиться у зборі, моєї ноги тут не буде. На зібраннях ви мене не побачите». Немає сумніву, Гай та інші подібні до нього християни стояли твердо. Вони нічому не дозволили зупинити себе у виконанні божественної волі і, безсумнівно, не мали злості на Єгову. Ні, вони не поступилися перед хитрими планами Сатани Диявола, який мав би втіху, якщо б вони стали невірними Єгові та звинувачували Бога (Ефесян 6:10​-18).

Ніколи не гнівайся на Єгову!

17. Як нам слід поводитись, коли якась особа або ситуація ображає нас чи не подобається нам?

¹⁷ Навіть коли якась особа або ситуація в зборі не сподобалась Божому служителю або образила його, образившись, він, справді, викривляв би свій шлях, якщо перестав би спілкуватися з народом Єгови. Така особа не застосовувала б належним чином свого чуття (Євреїв 5:14). Отже, постанови собі зустрічати всі лиха як особа, що зберігає чистоту. Зберігай відданість Богові Єгові, Ісусові Христу та християнському збору (Євреїв 10:24, 25). Правду, яка веде до вічного життя, ніде більше не знайти.

18. Хоч ми не завжди розуміємо божественні вчинки, але в чому можемо бути переконаними щодо Бога Єгови?

¹⁸ Також пам’ятай, що Єгова ніколи нікого не випробовує злом (Якова 1:13). Бог, який є уособленням самої любові, робить добро, і особливо тим, котрі люблять його (1 Івана 4:8). Хоч ми не завжди розуміємо божественні вчинки, але можемо довіряти, що Бог Єгова ніколи не перестане здійснювати те, що найкраще для його служителів. Петро сказав: «Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив. Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо він опікується вами!» (1 Петра 5:6, 7). Так, Єгова дійсно дбає про свій народ (Псалом 94:14).

19, 20. Як ми повинні поводитись, навіть коли нас часами пригнічують випробування?

¹⁹ Тому не допусти, щоб хтось завадив або щось відштовхнуло тебе. Як же влучно сказав псалмописьменник: «Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого [Бога Єгови],— і не мають вони спотикання» (Псалом 119:165). Усі ми зазнаємо випробовувань, і вони можуть доводити до того, що часами ми почуваємось пригнобленими та засмученими. Але ніколи не дозволь, щоб у твоєму серці розрослася злість, особливо на Єгову (Приповістей 4:23). З його допомогою та на основі Біблії берись за проблеми, які можеш розв’язати, і знось ті, що не піддаються (Матвія 18:15​-17; Ефесян 4:26, 27).

²⁰ Ніколи не допусти, щоб твої емоції довели тебе до нерозсудливої реакції і, таким чином, викривили твій шлях. Говори та поводься так, щоб потішати Боже серце (Приповістей 27:11). Звертайся до Єгови в палких молитвах, знаючи, що він дійсно дбає про тебе, як одного зі своїх служителів, і дасть тобі розуміння, яке необхідне, щоб залишитися з його народом на стежці життя (Приповістей 3:5, 6). Передусім, не запалюйся гнівом на Бога. Коли щось не так, завжди пам’ятай: Єгова не винний.

Як би ви відповіли?

◻ Які помилки зробив Лот, але як ставився до нього Бог?

◻ Яке ставлення до помилок та самовпевненості було в Давида?

◻ Коли щось не так, чому нам не слід звинувачувати Бога?

◻ Що допоможе нам не запалюватися гнівом на Єгову?

[Ілюстрація на сторінці 15]

Лот зробив невдалий вибір місця проживання, коли розійшовся з Авраамом.