Створено нові творіння!
МУДРИЙ цар Соломон сказав: «Немає нічого нового під сонцем!» (Екклезіястова 1:9). Це правильно, якщо говорити про фізичний світ, у якому ми живемо, але що сказати про безкрайню сферу духовного творіння Єгови? У цій сфері особа, що є більшою за Соломона і яка, по суті, була найбільшою зі всіх людей, стала видатним новим творінням. Як це сталося?
Досконалий чоловік Ісус представив себе Іванові, щоб охреститися у річці Йордан 29 року нашої ери. «Охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матвія 3:16, 17). Таким чином, чоловік Ісус Христос став першим новим творінням, помазаним для виконування Божої волі. Потім на основі жертовної смерті Ісус став Посередником нової угоди поміж Богом і вибраною групою людей. Кожен з них став «новим творінням», котре породжене Божим духом для небесної надії з перспективою царювати разом з Христом у його небесному Царстві (2 Коринтян 5:17, Деркач; 1 Тимофія 2:5, 6; Євреїв 9:15).
Впродовж століть ці помазані, породжені духом християни складали в єдності з Христом правдивий християнський збір, що становить нове творіння. Бог закликав його із цього світу для певного наміру, про який заявив апостол Петро: «Ви — вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1 Петра 2:9). Це наступне нове творіння, так само як Боже початкове нове творіння, Ісус Христос, має основний обов’язок — проповідувати добру новину (Луки 4:18, 19). Зі свого боку його члени, яких нараховується 144 000 осіб, повинні «зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди» (Ефесян 4:24; Об’явлення 14:1, 3). Згідно з цим, їм потрібно розвивати «плід духа», про який записано в Галатів 5:22, 23, та вірно зважати на свої обов’язки слуги (1 Коринтян 4:2; 9:16).
Що є цим новим творінням у сучасні часи? Біблійна хронологія виявляє, що 1914 року сповнилися слова з книги Об’явлення 11:15: «Перейшло панування над світом до Господа нашого [Єгови] та до Христа Його,— і Він зацарює на вічні віки!» Першим вчинком Христа в ролі новопризначеного Царя було скинення Сатани та його демонів з неба до околиць землі. Це принесло «горе землі» у вигляді першої світової війни та страждань, які супроводили її (Об’явлення 12:9, 12, 17).
Це також послужило сповіщенням для тих, які залишилися з нового творіння на землі, що потрібно брати участь у сповненні Ісусового пророцтва: «Проповідана буде ця Євангелія [встановленого] Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» Що це за «кінець»? Ісус далі пояснює: «Скорбота велика настане тоді, «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде. І коли б не вкоротилися ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться» (Матвія 24:3—14, 21, 22).
Дух Єгови спонукує помазаних осіб з його нового творіння брати участь у найграндіознішій за всю історію землі проповідницькій кампанії. Із декількох тисяч цих ревних проповідників Царства у 1919 році їхня кількість зросла до близько 50 000 у середині 30-х років. Як говориться у пророцтві, «по всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу!» (Римлян 10:18).
Чи будуть ті, хто залишився з нового творіння, єдиними зібраними для спасіння? Ні, оскільки в пророцтві сказано, що Божі ангели стримуватимуть вітри великої скорботи аж до часу, коли буде закінчено збирання не тільки духовного Ізраїлю, який має небесне покликання, але й інших — «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків». Якою буде їхня доля? Вони ж непошкодженими «прий[дуть] від великого горя», щоб вічно жити на райській землі! (Об’явлення 7:1—4, 9, 14).
Як чудово, що цей великий натовп, який зібрано з 229 країн, дуже швидко зріс у майже 4 500 000 активних Свідків. Але приходить ще більше, що виявляє кількість 11 431 171 присутніх на Спомині Ісусової смерті 17 квітня минулого року. З усіх цих мільйонів лише 8683 особи заявили про свою належність до тих, хто залишився з нового творіння, приймаючи символи на Спомині. Ця маленька група ніколи не змогла б власними зусиллями виконати сьогоднішню величезну працю проповідування. Мільйони, які тепер складають великий натовп, пліч-о-пліч співпрацюють з ними у виконанні цієї праці (Софонії 3:9). Крім того, висококваліфіковані члени великого натовпу виконують тепер адміністративну та іншу відповідальну роботу поруч помазаного Керівного органу духовного Ізраїлю, так само як неізраїльські нетінеї працювали зі священиками, ремонтуючи Єрусалимські стіни (Неемії 3:22—26).
Створення «нового неба і нової землі»
Якою ж радістю супроводиться це збирання! Воно власне є тим, про що говорив Єгова: «Ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце! Тож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я, бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його — на веселість! І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм,— і не почується в ньому вже голос плачу й голос зойку!» (Ісаї 65:17—19). Нове небо, тобто творіння Єгови, зрештою складатиметься з Ісуса Христа та 144 000 воскреслих членів нового творіння, яких викуплялося з-поміж людства впродовж 19 століть. Це значно більша слава від тої, яку мав будь-який земний уряд, що керував у буквальному Єрусалимі, навіть за днів Соломона. Воно включає Новий Єрусалим — небесне місто, про яке описано в усій його яскравій красі у 21-му розділі книги Об’явлення.
Новий Єрусалим є духовною нареченою Христа, його 144 000 помазаних послідовників, які об’єднуються зі своїм нареченим у небі після своєї смерті та духовного воскресіння. Вони зображені в книзі Об’явлення 21:1—4 як Новий Єрусалим, що «сходив із неба від Бога», яким Бог користується для прямого благословення людства на землі. У цей спосіб виконується пророцтво: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними», «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!»
Якими вдячними можемо бути ми за те, що Бог створив це нове небо! На відміну від короткочасних, зіпсованих урядів, які так довго знущалися над людством, ця урядова структура Бога буде довгочасною. Нове творіння та їхні духовні нащадки — великий натовп — радіють з Божої наступної обіцянки: «Бо як небо нове та нова земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім’я!» (Ісаї 66:22).
Основою «нової землі» є нащадки помазанців з нового творіння. Це — нове, богобоязливе людське суспільство на землі. Ненависть, злочин, насильство, зіпсуття та неморальність, які існують сьогодні, підкреслюють крайню потребу цілковитої заміни всього цього на нове земне суспільство, що діє під керівництвом милосердного нового неба. Це власне є тим, що має на меті зробити Єгова. Як він створив нове небо, так само він створює нову землю, збираючи великий натовп в ролі ядра мирного суспільства нового світу. Лише це суспільство вийде живим з «великого горя» (Об’явлення 7:14).
Що можна очікувати після великого горя? Звертаючись до своїх апостолів — початкових осіб, з яких складається нове небо і які правитимуть новою землею, Ісус пообіцяв: «Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих» (Матвія 19:28). Усі 144 000 з Нового Єрусалима допомагатимуть Ісусу судити людство. У той час любов замінить егоїзм та ненависть, на котрих засноване людське суспільство. Буде викоренено племінні, расові та національні проблеми. Поступово шляхом воскресіння повернуться улюблені. Вірне Богові людство, яке складатиметься з мільярдів осіб, стане однією великою, дружною родиною, відновленою до вічного життя на переміненій у рай землі.
Це буде чимсь значно більшим, ніж казкова країна або райський закуток. «Ми, згідно з Його обітницею, чекаємо нового неба і нової землі, де перебуває правда», які будуть Божим незмінним творінням! (2 Петра 3:13, Деркач). Безсумнівно, це дивовижна перспектива та чудова обіцянка того, хто сказав: «Ось нове все творю!» і додав твердження, що надихає віру: «Слова ці правдиві та вірні!» (Об’явлення 21:5).