«Шукайте Господа, всі покірні»
«ШУКАЙТЕ Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення,— може будете сховані ви в день Господнього гніву» (Софонії 2:3).
Пророк Софонія звернув ці слова до «покірних землі» і заохочував їх «шукати смирення», щоб зберегтися в «день Господнього гніву». З цього випливає, що смиренність є необхідною умовою для того, щоб вижити. Але чому?
Чому потрібно шукати смирення?
Смирення — це лагідність, якість, протилежна зухвалості, або зарозумілості. Воно тісно пов’язане з іншими позитивними рисами, як, наприклад, покірністю і лагідністю. Будучи такою, смиренна особа готова приймати дисциплінування від Божої руки, хоча якийсь час воно може здаватись гірким (Псалом 25:9; Євреїв 12:4—11).
Смирення само по собі може і не мати нічого спільного з чиєюсь освітою або становищем у суспільстві. А втім, ті, хто має високу освіту або успіх у світському житті, схильні вважати, що вони здатні вирішувати самі за себе у всьому, а навіть у справах поклоніння. Це може перешкоджати їм прислухатися до повчання з боку інших осіб або приймати поради і робити відповідні зміни у своєму житті. Інші, матеріально багаті люди, можуть дійти до помилкової думки, що їхнє спокійне, безпечне життя залежить від майна. Отже вони не відчувають потреби у духовному багатстві Божого Слова, Біблії (Матвія 4:4; 5:3; 1 Тимофія 6:17).
Звернімо увагу на книжників, фарисеїв та первосвящеників Ісусової доби. Одного разу фарисеї сказали до слуг, котрих вони послали арештувати Ісуса, але котрі повернулись без нього: «Чи й вас із дороги не зведено? Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього? Та проклятий народ, що не знає Закону» (Івана 7:45—49). Іншими словами, за їхньою думкою, тільки неграмотні і неосвічені настільки наївні, щоб вірити в Ісуса.
Навіть за таких обставин деякі фарисеї зрозуміли правду, і вони навіть захищали Ісуса і християн. Серед них був Никодим і Гамаліїл (Івана 7:50—52; Дії 5:34—40). По Ісусовій смерті «дуже багато священиків були слухняні вірі» (Дії 6:7). Безсумнівно, що найвидатнішим прикладом є апостол Павло. Він здобув освіту у ніг Гамаліїла і був високоосвіченим і шанованим захисником іудаїзму. Однак з бігом часу він покірно відгукнувся на заклик Ісуса Христа і став його ревним послідовником (Дії 22:3; 26:4, 5; Галатів 1:14—24; 1 Тимофія 1:12—16).
Все це показує, що, незважаючи на виховання особи або її теперішнє ставлення до біблійної звістки, слова Софонії все ще живі. Якщо людина хоче мати Боже схвалення і керуватися його Словом, то смирення є незамінне.
Ті, що сьогодні «шукають смирення»
Нині мільйони людей по цілому світі відгукуються на добру новину Царства. Свідки Єгови в домах таких людей проводять щотижня понад чотири мільйони біблійних вивчень. Ці люди різного походження і живуть у різних економічних і соціальних умовах. Проте їх об’єднує те, що вони мають досить покірності, щоб прийняти біблійну вістку, котру інші пропонують їм біля власного порога або в інших місцях. Багато людей роблять чудовий поступ, бо охоче докладають зусиль, щоб подолати перешкоди, які постають у них на шляху. Так, вони сьогодні є серед «покірних землі».
Візьмімо для прикладу Марію з Мексіки. Вона навчалась в університеті на юридичному факультеті і була матеріально забезпеченою, оскільки отримала спадок. Через це вона виробила собі дуже вільнодумні уявлення про життя, котрі перетворили її, за її ж словами, на «бунтівну, неотесану, зарозумілу й безбожну» особу. «Я стала думати, що все можна вирішити грошима, а Бог не є чимось важливим. Насправді я вважала, що він навіть не існує,— пригадує Марія.— Для мене церква була безглуздям, яке нав’язувало суспільство».
Пізніше Марія помітила зміни у своєму двоюрідному братові, коли той став Свідком Єгови. «Він був такий жахливий, а тепер став дуже мирною і чесною особою,— пояснює Марія.— Родичі говорили, що він став проповідником і читає Біблію, і через це він перестав пити і бігати за жінками. Тому я захотіла, щоб він прийшов почитати мені Біблію, оскільки вважала, що таким чином здобуду мир і спокій, котрих так бажала». У результаті Марія погодилась на біблійне вивчення з однією подружньою парою, що були Свідками.
Їй потрібно було багато чого подолати; їй також було дуже важко погодитися з біблійним принципом головування і підкоритися своєму чоловікові. Але вона зробила докорінні зміни у своєму житті і мисленні. Вона визнала: «Я вважаю, що з того часу, коли брати́ прийшли в мою квартиру і принесли із собою допомогу від Єгови, у квартирі перебувають щастя, спокій і Боже благословення». Сьогодні Марія є присвяченим, охрещеним Свідком Єгови.
Коли йдеться про правдиве поклоніння, то є іще інша галузь, де смирення або його брак, відіграє важливу роль. Дуже часто дружина, а не чоловік приймає правду і бажає служити Богові. Мабуть, деяким чоловікам важко змиритися з думкою, що існує хтось — у даному разі Бог Єгова, кому тепер мусить підкорятись дружина (1 Коринтян 11:3). Одна жінка з Чіуауа (Мексіка) попросила про домашнє біблійне вивчення, і з часом вона, а також її семеро дітей пізнали правду. Спочатку чоловік противився цьому. Чому? Тому що не хотів, щоб члени його родини йшли проповідувати від дому до дому, пропонуючи біблійну літературу. Очевидно, він вважав, що це було нижче його гідності. Проте його родина була непохитною у рішенні служити Богові. З часом чоловік почав розуміти, наскільки важливо підкорятися Божому розпорядку. Але проминуло 15 років, перш ніж він також присвятив себе Єгові.
По цілій Мексіці все ще існує багато відокремлених околиць, де місцеві жителі розмовляють своїми індіанськими мовами і дотримуються своїх звичаїв. Біблійна звістка доходить до цих людей, вона допомагає їм підняти свій культурний рівень — деякі, навчаючись правди, навчилися читати і писати. Однак той факт, що люди малограмотні або небагаті, необов’язково вказує на те, що вони прихильніші до правди. Расова гордість і вкорінені прабатьківські традиції перекривають декому шлях до правди. З цього також стає зрозумілим, чому в декотрих індіанських селах тим, хто приймає правду, не дають спокою інші селяни. Отже, смиренність багатогранна.
Реагуйте із смиренністю
А що сказати особисто про вас? Чи ви позитивно реагуєте на правду Божого Слова? Чи, може, вам важко погодитися з деякими біблійними істинами? Можливо, вам було б добре перевірити, що саме стримує вас. Чи вас непокоїть те, що більшість людей, які приходять до правди, простого походження? Чи на ваше мислення впливає гордість? Добре було б глибоко задуматись над словами апостола Павла: «Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити, так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло» (1 Коринтян 1:27—29).
Чи ви не взяли б скарб лише тому, що знайшли його в простій глиняній посудині? Звичайно, що взяли б! Саме так Бог захотів піднести нам своє Слово правди, що рятує життя, як це пояснює апостол Павло: «Ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас» (2 Коринтян 4:7). Смиренність і покірність допомагають нам бачити справжню цінність скарбів, а не просто «глиняні посудини», тобто людей, що передають їх нам. Таким чином ми також збільшимо ймовірність того, що будемо «сховані... в день Господнього гніву» і перебуватимемо серед смиренних, котрі «землю вспадкують» (Софонії 2:3; Матвія 5:5).