Чи ваше ставлення до алкогольних напоїв виявляє побожність?

МАЙЖЕ 20 років тому археологи розкопали поблизу міста Урмія (Іран) стару глинобитну хатину. У ній вони знайшли керамічний глечик, який, на думку вчених, пролежав у землі вже тисячі років і відноситься до часу заснування найперших людських поселень. Недавно вчені, використовуючи найновішу технологію, дослідили цей глечик. Вони були здивовані, коли знайшли всередині нього найстаріший хімічний доказ винороблення.

Біблія також чітко каже, що ще в стародавні часи люди споживали вино, пиво та інші алкогольні напої (Буття 27:25; Екклезіяста 9:7; Наума 1:10, НС). У цій справі — пити алкогольні напої чи ні, як і в питанні їжі, Єгова дає кожному з нас можливість робити власний вибір. Ісус, споживаючи їжу, часто пив вино. А Іван Хреститель не вживав алкогольних напоїв взагалі (Матвія 11:18, 19, Хом.).

Біблія забороняє зловживання алкогольними напоями. Пияцтво є гріхом проти Бога (1 Коринтян 6:9—11). Тому Свідки Єгови не дозволяють особам, що стали нерозкаяними п’яницями, залишатися в християнському зборі. Ті члени збору, які вживають алкогольні напої, повинні робити це помірковано (Тита 2:2, 3).

Ставлення, яке не виявляє побожності

Сьогодні ставлення багатьох людей до алкогольних напоїв не виявляє побожності. Не важко зрозуміти, що Сатана сприяє зловживанню цим стародавнім продуктом. Наприклад, на деяких островах південної частини Тихого океану чоловіки мають традицію збиратися разом і випивати велику кількість саморобного алкогольного напою. Ці зустрічі можуть тривати по декілька годин, і проводяться вони досить часто — багато чоловіків віддаються таким втіхам кожного дня. Дехто вважає, що це просто притаманно їхній культурі. Інколи замість місцевого саморобного напою або разом з ним вживаються у великих кількостях пиво та міцніші спиртні напої. А наслідком часто є пияцтво.

В іншій тихоокеанській країні люди майже не чули про те, щоб чоловіки помірковано споживали алкогольні напої. Там прийнято пити доти, доки не сп’янієш. Часто в день видачі заробітної плати група чоловіків збирається разом і купляє декілька ящиків пива, в кожному з яких по 24 пляшки. Вони припиняють пити лише тоді, коли кінчається все пиво. Внаслідок цього пияцтво в громадських місцях є буденним явищем.

В африканських країнах також прийнято споживати алкогольні напої, як, наприклад, пальмове вино та інші напої місцевого виробництва. В деяких громадах існує традиція, за якою просто необхідно пропонувати гостям алкогольні напої. Гостинний господар переважно подає більше напоїв, ніж його гість може випити. В одній області є звичай ставити 12 пляшок пива перед кожним гостем.

Багато японських компаній організовують автобусні прогулянки для своїх службовців, в які ті беруть із собою дуже багато алкогольних напоїв. Часто все закінчується пияцтвом, на яке організатори дивляться крізь пальці. Деколи такі прогулянки тривають два-три дні. За повідомленням журналу «Ейзіяуїк», японці, починаючи «від фермера, який вирощує рис, і закінчуючи багатим політиком, вважають, що лише ті, хто може багато випити, є справжніми чоловіками». Подібна ситуація існує і в інших азіатських країнах. «Ейзіяуїк» зазначає, що «жителі Південної Кореї тепер вживають більше міцних спиртних напоїв з розрахунку на душу населення, ніж жителі будь-якої іншої країни світу».

П’яні гульбища стали дуже поширеними в університетських містечках Сполучених Штатів Америки. Згідно з «Журналом Американської медичної асоціації» (англ.), «більшість пияків на гульбищах не вважають себе справжніми п’яницями»a. Це не повинно дивувати, оскільки в багатьох країнах засоби масової інформації представляють випивку як щось модне, як справу відчайдушних та бувалих людей. Часто ця пропаганда особливо націлена на молодих людей.

У Великобританії за 20-річний період вживання пива збільшилося вдвічі, а споживання міцних напоїв потроїлося. П’яниці стають молодшими за віком, і серед них є дедалі більше жінок. Подібні тенденції спостерігаються у східноєвропейських та латиноамериканських країнах. Про це свідчить відповідний зріст алкоголізму і кількості жертв транспортних пригод, зумовлених вживанням алкогольних напоїв. Можна сміливо сказати, що по цілому світі люди все більше зловживають алкоголем.

Що можна назвати надмірним вживанням?

Біблія містить дуже зрівноважений погляд на вживання алкогольних напоїв. З одного боку, Святе Письмо називає вино даром від Бога Єгови, «що серце людині воно звеселяє» (Псалом 104:1, 15). З іншого боку, Біблія засуджує надмірне вживання алкоголю, використовуючи такі вислови, як «п’янство», ‘ходити у піяцтві, у гулянках, у піятиках’, ‘вина багато вживати’ та ‘підневолюватись п’янству’ (Луки 21:34; 1 Петра 4:3; 1 Тимофія 3:8, УКУ; Тита 2:3, Дерк.). Але скільки ж то ‘вина багато’? Як може християнин визначити, яке ставлення до алкогольних напоїв виявляє побожність?

Сп’яніння не важко розпізнати. Його наслідки описані в Біблії такими словами: «В кого «ой», в кого «ай», в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? — У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного. ...Пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі» (Приповістей 23:29—33).

Вживання надмірної кількості алкогольних напоїв може спричиняти збентеження, галюцинації, непритомність та інші розумові й фізичні розлади. Під впливом алкоголю людина може втратити контроль над собою і наробити шкоди собі чи іншим. П’яниці часто ведуть себе безглуздо, непристойно або неморально.

Якщо напитися до сп’яніння з його вищезгаданими наслідками, то ясно, що випито забагато. Проте людина може непомірно випивати, не виглядаючи п’яною. Тому питання про те, чи хтось випив забагато, часто бурхливо обговорюється. Де проходить та межа, що розділяє помірне і надмірне вживання?

Охороняй свою розважність

Біблія не встановлює міри вживання алкогольних напоїв за певним процентним вмістом алкоголю в крові або за якимось іншим критерієм. У різних людей існує різна ступінь стійкості організму до алкоголю. Однак біблійні принципи стосуються всіх християн і можуть допомогти нам розвинути до алкогольних напоїв таке ставлення, яке виявляє побожність.

Найперша заповідь, за словами Ісуса: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм» (Матвія 22:37, 38, Дерк.). Алкоголь впливає безпосередньо на розум, і зловживання ним заважатиме тобі слухатися цієї найбільшої з усіх заповідей. Надмірне вживання алкогольних напоїв робить людину нерозсудливою, неспроможною вирішувати проблеми й нестриманою; воно також шкодить іншим важливим функціям мозку. Святе Письмо нам радить: «Стережи добрий розум і розважність, і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї» (Приповістей 3:21, 22).

Апостол Павло благає християн: «Повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу [«на священне служіння, пов’язане з вашою здатністю розмірковувати», НС]» (Римлян 12:1). Чи християнин буде ‘приємним Богові’, якщо він п’є до такої міри, що аж втрачає свою ‘здатність розмірковувати’? Переважно у людини, яка непомірно п’є, поступово виникає стійкість до алкоголю. Така людина може з часом почати думати, що, хоча й вона вживає багато міцних спиртних напоїв, однак не є п’яницею, бо не перебирає свою норму. Але у неї може розвинутися хвороблива залежність від алкоголю. Чи може така людина віддавати своє тіло «на жертву живу, святу»?

Будь-яка кількість алкогольних напоїв, після котрої твій «добрий розум і розважність» погіршуються, є надмірною для тебе як для християнина.

Що формує твоє ставлення до алкогольних напоїв?

Християнину слід визначити, чи на його ставлення до алкогольних напоїв не впливають сучасні погляди або традиції. Ти, напевно, не хотів би робити рішення стосовно алкогольних напоїв на основі якихось звичаїв або пропаганди засобів масової інформації. Визначаючи своє особисте ставлення, запитай себе: «Чи в цій справі на мене впливають погляди, поширені в нашому суспільстві? Чи я керуюся тут біблійними принципами?»

Хоча Свідки Єгови не проти певних традицій, вони усвідомлюють, що Єгова ненавидить багато вчинків, які є сьогодні загальноприйнятими. У деяких місцевостях дивляться крізь пальці на аборти, переливання крові, гомосексуалізм або полігамію. Проте християни мають Божий погляд на ці речі. Так, ставлення, яке виявляє побожність, спонукуватиме християнина ненавидіти такі вчинки, незважаючи на те, чи вони загально прийняті, чи ні (Псалом 97:10).

Біблія, говорячи про «волю поган», зараховує туди ‘піяцтво’ і ‘піятики’. Слово ‘піятики’ передає думку про зустрічі, які були організовані з особливою метою — випити велику кількість алкоголю. Здається, що в біблійні часи декотрі особи, які пишалися своєю уявною здатністю вживати багато алкоголю і не п’яніти, намагалися перепити інших або позмагатись, хто вип’є більше. Апостол Петро називає таку поведінку ‘розпустою’, яка зовсім не личить розкаяним християнам (1 Петра 4:3, 4).

Чи було б розсудливо для християнина перейняти таке ставлення: «Якщо я не сп’янів, то зовсім не має значення де, коли або скільки я випив»? Але запитаймо себе: чи таке ставлення виявляє побожність? Біблія говорить: «Коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите,— усе на Божу славу робіть!» (1 Коринтян 10:31). Можливо, не всі чоловіки, які зібралися разом у громадському місці, щоб добре випити, сп’яніють, але чи їхня поведінка принесе славу Єгові? Біблія радить: «Не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа,— добро, приємність та досконалість» (Римлян 12:2).

Не спокушайте інших

Цікаво, що часто в культурах, де терпимо ставляться до надмірного вживання алкогольних напоїв, люди негативно реагують, коли п’яниця стверджує, що є Божою людиною. Мешканець одного маленького села в південній частині Тихого океану якось сказав: «Я захоплююсь вами. Ви проповідуєте правду. Але ми помітили, що ваші люди мають одну проблему,— вони п’ють занадто багато грогу». Хоч було відомо, що ніхто там не впився, але цей факт не був очевидним для багатьох жителів того села. Спостерігачі могли зробити висновок, що, подібно до більшості інших чоловіків, які збираються, аби випити, Свідки Єгови також напиваються. Чи міг би християнський служитель, який бере участь у таких довготривалих пиятиках, мати добру репутацію і виконувати своє публічне служіння зі свободою мови? (Дії 28:31, НС).

Звіт з одної європейської країни вказує на те, що інколи від деяких братів та сестер у Залі Царства чути сильний запах алкоголю. Це турбує сумління інших. Біблія радить: «Добре не їсти м’яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне» (Римлян 14:21). Ставлення до алкогольних напоїв, яке виявляє побожність, спонукуватиме зрілого християнина зважати на сумління інших, навіть коли це означає, що за певних обставин буде необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв.

Християни чітко вирізняються

На жаль, цей світ робить так багато всього, аби ображати Єгову, зловживаючи добрими речами, які він дав людству, в тому числі алкогольними напоями. Кожен християнин, який присвятив себе Богові, повинен докладати всіх зусиль, щоб уникати поширених непобожних поглядів. Таким чином люди зможуть ‘побачити різницю між праведником і безбожником, між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить’ (Малахії 3:18, Хом.).

Коли доходить до вживання алкогольних напоїв, то «різниця» між Свідками Єгови та світом повинна бути очевидною. Алкогольні напої не стоять на першому місці у житті справжніх християн. Служителі Бога не експериментують з ними, бажаючи визначити, скільки можуть випити і не сп’яніти, бо це може закінчитися пияцтвом; вони не дозволяють алкогольним напоям перешкоджати або якимось чином заважати їм служити Богові від цілого серця та з ясним розумом.

Ставлення Свідків Єгови як групи до алкогольних напоїв виявляє побожність. А яке ставлення маєш ти? Кожен з нас може розраховувати на благословення Єгови, якщо ми дотримуємося біблійної поради ‘відцуратись безбожности та світських пожадливостей, жити помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці’ (Тита 2:12).

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 28]

Прислухайся до своїх близьких

Той, хто непомірно випиває, часто найостаннішим усвідомлює свою проблему. Родичі, друзі та християнські старійшини не повинні вагатися пропонувати допомогу особам, які виявляють непомірність. Тому, якщо твої близькі висловлюють занепокоєність щодо твоєї звички вживати алкоголь, вони, ймовірно, мають вагомі підстави для цього. Прислухайся до їхніх слів (Приповістей 19:20; 27:6).