Таке примарне щастя
ГНІВ, тривога й пригнічення вже здавна є предметом наукових досліджень. Однак в останні роки передові вчені зосереджують свої дослідження на світлому й омріяному людському почутті — щасті.
Що може зробити людей щасливішими? Можливо, здійснення їхніх мрій стати молодшими, заможнішими, здоровішими, вищими або стрункішими? Що є ключем до справжнього щастя? Для багатьох людей важко, а навіть неможливо відповісти на це запитання. З огляду на повсюдну неспроможність знайти щастя, декотрим, мабуть, легше відповісти, що не є ключем до щастя.
Провідні психологи довгий час говорили, що ключем до щастя є філософія, яка полягає в потуранні своїм бажанням. Вони заохочували нещасливих людей зосереджуватися винятково на вдоволенні своїх особистих потреб. У психотерапії почали використовуватися такі модні фрази, як «будь собою», «самовизначись» та «пізнай самого себе». Але декотрі з тих же фахівців, які колись обстоювали такі погляди, тепер визнають, що цей індивідуалістичний склад розуму не приносить тривалого щастя. Егоїзм неминуче спровадить біль і нещастя. Самолюбство не є ключем до щастя.
Ключ до нещастя
Ті, хто шукає щастя в гонитві за насолодами, шукають не там. Обміркуйте приклад мудрого царя Соломона із стародавнього Ізраїлю. У книзі Екклезіяста він пояснює: «Всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого,— і це була частка моя від усякого труду свого!» (Екклезіяста 2:10). Соломон будував собі доми, насаджував виноградники, розбивав сади, парки й робив ставки́ (Екклезіяста 2:4—6). Якось він запитав: «Хто ж їсть і хто п’є ліпше, ніж я?» (Екклезіяста 2:25, НС). Його розважали найліпші співаки й музиканти, і він діставав задоволення від спілкування з найвродливішими жінками краю (Екклезіяста 2:8).
Річ у тому, що Соломон не утримувався від насолод. Якого ж висновку він дійшов після такої безлічі насолод у житті? Він сказав: «Я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи,— й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!» (Екклезіяста 2:11).
Висновки мудрого царя актуальні й досі. Візьміть за приклад таку багату країну, як Сполучені Штати Америки. За останні 30 років американці фактично подвоїли кількість свого майна, як, скажімо, автомобілів і телевізорів. Але, за повідомленнями психіатрів, американці аж ніяк не стали щасливішими. В одному журналі говориться, що «водночас збільшилась кількість випадків депресії. Потроїлося число самогубств серед підлітків. Стало вдвічі більше розлучень». Після вивчення, який зв’язок мають гроші зі щастям населення коло 50 різних країн, дослідники недавно дійшли подібних висновків. Просто кажучи, щастя не купиш.
Погоню ж за багатством можна з упевненістю назвати ключем до нещастя. Апостол Павло перестеріг: «Ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль. Бо корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання» (1 Тимофія 6:9, 10).
Ні багатство, ні здоров’я, ні молодість, ні краса, ні влада, ані будь-яке їх поєднання не може гарантувати тривалого щастя. Чому? Тому що у нас немає сили запобігати лиху. Цар Соломон влучно зауважив: «Часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце,— так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!» (Екклезіяста 9:12).
Примарна мета
Жодні наукові пошуки не можуть дати штучного рецепта або засобу для щастя. Соломон також сказав: «І ще довелось мені бачити під сонцем, що не прудкому добігти щастить, і не мужнім — у битві, і не мудрим — хліб, не розумним — багатство, і не знавцям — благословення, а час і випадок панують над усіма» (Екклезіяста 9:11, Москаленко).
Багато тих, хто погоджується з вищенаведеними словами, доходять висновку, що сподіватися справжнього щастя в житті просто нереально. Один відомий педагог сказав, що «щастя — це уявний стан». Інші вважають, що ключ до щастя є незбагненною таємницею, яку дано розкрити лише декільком інтелектуально обдарованим містикам.
І все ж таки, в пошуках щастя люди продовжують випробовувати різні способи життя. Незважаючи на невдачі своїх попередників, багато хто сьогодні й далі тягнеться за багатством, владою, здоров’ям або насолодами, вважаючи їх засобом від свого нещастя. Пошуки продовжуються, бо в глибині душі більшість людей вважає, що тривале щастя — не просто уявний стан. Вони переконані, що щастя — це не примарна мрія. Тому ви, мабуть, запитуєте: «Як мені знайти його?»