Остерігайтеся насмішників!
Сьогодні робиться дуже багато передбачень і футурологія процвітає. «З наближенням 2000 року,— говориться в лондонській газеті «Дейлі телеграф»,— відбувається щось незвичайне, однак усе це не є абсолютно несподіваним. Тисячі людей по цілому світі мають химерні й часто страшні видіння про майбутнє». Для багатьох спостерігачів такий живий інтерес до майбутнього — це просто сподівання тих жаданих змін, які не здійснилися в минулому.
У МІРУ того як у XIX сторіччі збільшувалося використання тяглового руху, один чоловік передбачав, що європейські міста зрештою потонуть у кінському гної. Звичайно, прогнози цього чоловіка виявилися помилковими. Отже, звертаючи увагу на те, що передбачення часто не збуваються, лондонська газета «Таймс» заявила: «Майбутнє — це лише велика гора кінського гною».
Інші висміюють тих, хто вбачає попереду небезпеку. Наприклад, професор кафедри бізнесу одного з університетів США зухвало запропонував побитися об заклад з тими, хто попереджає про зіпсуття навколишнього середовища, що клімат не погіршиться. Як повідомлялося в часописі «Нью саєнтист», він заявляє, що «якість нашого життя поліпшується і так буде завжди».
Серед плутанини суперечних тверджень багато хто вважає, що все у своїй основі залишиться незміненим. Піднімаючи на сміх будь-яку думку про божественне втручання у справи людства, ці особи виявляють такий самий умонастрій, як насмішники за першого сторіччя н. е.
Чи все залишається таким самим?
У другому натхненому посланні християнського апостола Петра, написаному приблизно 64 року н. е., попереджалося: «В останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями» (2 Петра 3:3).
Насмішники стараються надавати об’єкту їхнього висміювання вигляду безглуздості. Особа, яка поступається перед глузуваннями, може потрапити в пастку егоїзму, бо насмішник часто хоче, щоб слухачі прийняли його погляди. Можливо, декотрі насмішники, перед якими перестерігав Петро, були саме такими, ‘що ходили за своїми пожадливостями’. Допомагаючи своїм читачам бути пильними щодо таких людей, цей апостол використав відвертий вираз. Він попереджав про те, що прийдуть «із насмішками глузії».
Ті глузії в першому сторіччі піддавали сумніву реальність Христового ‘обіцяного приходу’,— «говорячи,— де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення’ (2 Петра 3:4, Хом.). Так їм здавалося. Але ще в 33 році н. е. Ісус передрік, що на місто Єрусалим прийде катастрофа. «Прийдуть на тебе ті дні,— проголосив він,— і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені». Як же помилялися ті, хто насміхався з цього попередження! У 70 році н. е. римське військо оточило Єрусалим і знищило це місто, що коштувало життя величезному числу його мешканців. Чому більшість мешканців цього міста не була підготовлена до цього лиха? Тому що вони не зрозуміли того, що Бог відвідав їх через свого Сина, Ісуса (Луки 19:43, 44).
Апостол Петро говорить про майбутнє втручання Всемогутнього Бога. «День же Господній прибуде, як злодій»,— попереджає Петро (2 Петра 3:10). У той час Бог усуне з усієї землі нечестивих і збереже тих, котрі будуть визнані праведними. Як уже часто пояснювалося на сторінках цього журналу, «присутність» Ісуса Христа почалась 1914 року. Але час, коли він виступить в ролі Божого Виконавця вироку, щоб усунути зло, попереду. Отже, попередження цього апостола остерігатися насмішників звучить тепер ще нагальніше.
Ви, можливо, вже довго чекаєте, коли Бог втрутиться в людські справи. Що допоможе вам далі терпеливо чекати й не стати жертвою насмішників? Читайте про це, будь ласка, в наступній статті.
[Вставка на сторінці 4]
«Прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги... обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди... і не позоставлять у тобі каменя на камені». Цього попередження не слід було легковажити. Римська армія знищила Єрусалим, що призвело до великих людських жертв.