Тримайтеся теократії
«Господь — наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар» (ІСАЇ 33:22).
1. Чому більшість людей цікавиться питанням про уряд?
УСІХ людей дуже цікавить питання про уряд. Хороший уряд приносить мир і добробут. Біблія говорить: «Цар утримує край правосуддям» (Приповістей 29:4). З другого боку, під час поганого правління процвітають несправедливість, корупція та пригноблення. «Як лихі панують — народ стогне» (Приповістей 29:2, Хом.). Протягом історії люди випробували багато форм правління, але, на жаль, вони часто ‘стогнали’, будучи пригнобленими своїми правителями (Екклезіяста 8:9). Чи може якась форма правління принести своїм підданим тривалий добробут?
2. Чому слово «теократія» відповідно описує правління стародавнього Ізраїлю?
2 Історик Йосиф Флавій написав про унікальну форму уряду: «Деякі люди вибирають собі найвищу політичну владу у формі монархії, інші — олігархії, а ще інші — правління народу. Проте нашого законодавця [Мойсея] не привабила жодна з цих форм політичного устрою, і тому він надав своєму основному закону форму такого правління, котре,— якщо вжити штучний вислів,— можна назвати «теократією» і за яким весь суверенітет і влада перебуває в Божих руках» («Проти Апіона», II, 164, 165, англ.). Згідно з «Коротким оксфордським словником», слово «теократія» означає «форму правління, за якою вся влада належить Богові». Цього слова немає в Біблії, але воно відповідно описує правління стародавнього Ізраїлю. Хоча в ізраїльтян на престолі сидів видимий цар, але їхнім справжнім правителем був Єгова. Ізраїльський пророк Ісая сказав: «Господь — наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар» (Ісаї 33:22).
Що таке правдива теократія?
3, 4. а) Що таке правдива теократія? б) Які благословення теократія невдовзі принесе людству?
3 Після того як Йосиф Флавій створив це слово, багато суспільних устроїв були названі теократією. Декотрі з них виявляли нетерпимість, фанатизм і жорстоко пригноблювали людей. Чи вони насправді були теократіями? Не в тому значенні, в якому Йосиф Флавій вживав це слово. Річ у тім, що слово «теократія» набуло дуже широкого значення. «Українська радянська енциклопедія» визначає це слово, як «форму державного правління, за якої політична влада в державі належить духівництву, а глава держави є водночас главою церкви». Проте правдива теократія не є правлінням духівництва. Насправді вона є Божим правлінням, правлінням Творця Всесвіту, Бога Єгови.
4 Незабаром ціла земля буде під теократичним правлінням, і які ж благословення це принесе! «Сам Бог буде з ними [людьми]», «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:3, 4). Жодне правління, здійснюване священиками, які є недосконалими людьми, не може принести такого щастя. Це може зробити лише Боже правління. Отже правдиві християни не намагаються впроваджувати теократію політичними засобами. Вони терпеливо чекають, поки Бог у визначені ним час і спосіб встановить теократію по цілому світі (Даниїла 2:44).
5. Де правдива теократія існує вже сьогодні й які виникають запитання у зв’язку з цим?
5 Але правдива теократія існує навіть тепер. Де? Серед тих людей, які добровільно підкоряються правлінню Бога й працюють разом, виконуючи його волю. Такі вірні люди збираються у всесвітній духовний «народ» на свою духовну «землю». До цього народу належать позосталі члени «Ізраїлю Божого» та понад п’ять з половиною мільйонів їхніх християнських товаришів (Ісаї 66:8; Галатів 6:16). Вони піддані Ісуса Христа, небесного Царя, якого посадив на престол Бог Єгова, «Цар віків» (1 Тимофія 1:17; Об’явлення 11:15). Чому можна сказати, що ця організація є теократичною? Якого погляду на владу світських урядів дотримуються її члени? Як принцип теократії підтримується людьми, котрі наділені владою у духовній громаді?
Теократична організація
6. Як видима людська організація може керуватися Богом?
6 Як людська організація може керуватися Єговою, котрий живе на невидимих небесах? (Псалом 103:19). Це можливо, бо члени організації дотримуються натхненої поради: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!» (Приповістей 2:6; 3:5). Вони підкоряються Божому правлінню тоді, коли дотримуються «закона Христового» й застосовують натхнені біблійні принципи у повсякденному житті. (Галатів 6:2; 1 Коринтян 9:21; 2 Тимофія 3:16; дивіться Матвія 5:22, 28, 39; 6:24, 33; 7:12, 21). Щоб робити це, їм необхідно досліджувати Біблію (Псалом 1:1—3). Подібно до ‘шляхетних’ стародавніх верійців, вони не наслідують людей, а завжди перевіряють у Біблії те, чого навчаються (Дії 17:10, 11; Псалом 119:33—36). Вони просять про те ж саме, про що просив псалмоспівець: «Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!» (Псалом 119:66).
7. За яким принципом здійснюється нагляд за теократичним устроєм?
7 У кожній організації повинні бути ті, хто має владу або керує. Свідки Єгови не є винятком, і вони дотримуються тої структури влади, про яку говорив апостол Павло: «Всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог» (1 Коринтян 11:3). У згоді з цим, лише кваліфіковані чоловіки служать старійшинами в зборах. І хоча Христос — «всякому чоловікові голова» — є на небі, проте на землі ще живе «останок» його помазаних братів, які мають надію правити з ним на небесах (Об’явлення 12:17; 20:6). Вони складають збірний клас «вірного й мудрого раба». Визнаючи нагляд того «раба», християни виявляють своє підкорення Ісусу і відповідно Ісусовому голові, Єгові (Матвія 24:45—47; 25:40). Отже, теократія — це устрій, в якому панує порядок. «Бог не є Богом безладу, але миру» (1 Коринтян 14:33).
8. Як християнські старійшини дотримуються принципу теократії?
8 Християнські старійшини дотримуються принципу теократії, тому що усвідомлюють відповідальність перед Єговою за те, як вони використовують ту міру влади, якою наділені (Євреїв 13:17). Приймаючи рішення, вони покладаються не на власну мудрість, а на Божу. У цьому вони беруть приклад з Ісуса — наймудрішої людини в історії людства (Матвія 12:42). Незважаючи на це, він сказав євреям: «Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець» (Івана 5:19). Старійшини мають такий же умонастрій, як цар Давид. Йому була дана велика влада в теократії. Проте він хотів іти дорогою Єгови, а не своєю. Давид молився: «Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною» (Псалом 27:11).
9. Якого врівноваженого погляду дотримуються присвячені християни в питаннях про різні надії і привілеї служіння в теократії?
9 У декотрих людей є сумніви стосовно правильності того, що влада в зборі належить лише кваліфікованим чоловікам або що одні мають небесну, а інші — земну надію (Псалом 37:29; Филип’ян 3:20). Однак присвячені християни розуміють, що про цей устрій говориться в Божому Слові. Він є теократичним. Якщо його піддають сумніву, то зазвичай це роблять ті, хто не розуміє біблійних принципів. Крім того, християни знають: щодо спасіння, чоловіки й жінки рівні в очах Єгови (Галатів 3:28). Для правдивих християн бути поклонниками Суверена всесвіту є найбільшим з привілеїв, і вони з радістю виконують будь-яку роль, котру визначає їм Єгова (Псалом 31:24; 84:11; 1 Коринтян 12:12, 13, 18). Більше того, вічне життя — чи то на небі, чи то на райській землі — є справді чудовою надією.
10. а) Який чудовий умонастрій виявляв Йонатан? б) Як сьогоднішні християни виявлять такий же умонастрій, як Йонатан?
10 У цьому Свідки Єгови схожі на Йонатана, богобоязливого сина царя Саула. Безсумнівно, Йонатан міг би бути чудовим царем. Проте через Саулову невірність Єгова вибрав Давида наступним ізраїльським царем. Чи це озлобило Йонатана? Ні. Він став вірним другом Давида і навіть захищав його від Саула (1 Самуїла 18:1; 20:1—21:1). Так само й люди з надією жити на землі не заздрять тим, у кого небесна надія. Також правдиві християни не заздрять особам, які мають теократичну владу в зборі. Навпаки, вони ставляться до них з ‘великою любов’ю’, розуміючи, як тяжко працюють ці чоловіки заради своїх духовних братів і сестер (1 Солунян 5:12, 13).
Теократичний погляд на світське правління
11. Якого погляду на світські органи влади дотримуються християни, котрі підкоряються теократичному правлінню?
11 Якщо Свідки Єгови підкоряються теократії, Божому правлінню, то який у них погляд на державних правителів? Ісус сказав, що його послідовники будуть «не від світу» (Івана 17:16). Однак християни усвідомлюють свій обов’язок перед «кесарем», тобто світськими урядами. Ісус говорив, що вони повинні ‘віддавати кесареве — кесареві, а Богові — Боже’ (Матвія 22:21). Згідно з Біблією, людські уряди «встановлені від Бога». Єгова, Джерело будь-якої влади, дозволяє урядам існувати і вимагає, щоб вони робили все для блага своїх підданих. Якщо вони діють саме так, то виступають у ролі «Божого слуги». Християни підкоряються урядові своєї країни «ради [свого] сумління» (Римлян 13:1—7). Звичайно, якщо держава вимагає того, що суперечить Божому законові, то християнам «Бога повинно слухатися більш, як людей!» (Дії 5:29).
12. Чий приклад наслідують християни, коли їх переслідують органи влади?
12 А що роблять правдиві християни, коли їх переслідують урядові органи влади? Вони наслідують приклад ранніх християн, які перенесли сильне переслідування (Дії 8:1; 13:50). Ці випробування віри не були несподіванкою, оскільки Ісус попереджав, що вони прийдуть (Матвія 5:10—12; Марка 4:17). Однак ті ранні християни не мстилися своїм переслідувачам, і їхня віра не ослабла під час утиску. Навпаки, вони наслідували Ісусів приклад: «Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо» (1 Петра 2:21—23). Так, християнські принципи виявилися сильнішими за провокації Сатани (Римлянам 12:21).
13. Як Свідки Єгови реагують на переслідування й на наклепницькі кампанії проти них?
13 Це ж саме відбувається й сьогодні. У цьому сторіччі Свідки Єгови дуже постраждали від рук деспотичних правителів, як і передрік Ісус (Матвія 24:9, 13). У декотрих країнах поширюють неправду й перекручують факти ті особи, які намагаються примусити органи влади діяти проти щирих християн. Однак, незважаючи на такі «наклепи», своєю доброю поведінкою Свідки доводять, що є Божими служителями (2 Коринтян 6:4, 8, УКУ). Коли можливо, вони звертаються з проханнями до офіційних осіб і в суди країни з тим, щоб продемонструвати свою непричетність до будь-яких правопорушень. Вони використовують усі можливості з наміром публічно відстоювати добру новину (Филип’ян 1:7). Але, зробивши все, що можуть зробити згідно із законом, вони залишають ці справи на розгляд Єгови (Псалом 5:9—13; Приповістей 20:22). Якщо буде необхідно, вони, подібно до ранніх християн, не боятимуться постраждати за правду (1 Петра 3:14—17; 4:12—14, 16).
Ставте Божу славу на перше місце
14, 15. а) Що є найголовнішим для тих людей, які дотримуються принципу теократії? б) Під час якої події Соломон, займаючи визначне становище, дав чудовий приклад смиренності?
14 Навчаючи своїх учнів молитися, Ісус перш за все згадав про освячення імені Єгови (Матвія 6:9). У згоді з цим, ті, хто підкоряється теократичному правлінню, шукають Божої слави, а не своєї (Псалом 29:1, 2). Біблія повідомляє, що в першому сторіччі це питання було каменем спотикання для тих людей, які відмовилися йти за Ісусом, бо «любили вони славу людську», тобто хотіли, щоб люди прославляли їх (Івана 12:42, 43). Безсумнівно, потрібна смиренність, щоб поставити Єгову вище за себе.
15 Соломон мав правильне ставлення до цього. Порівняймо його слова, сказані під час присвячення величного храму, який він збудував, зі словами Навуходоносора про свої будівельні подвиги. З надмірною гордістю Навуходоносор вихвалявся: «Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?» (Даниїла 4:27). На протилежність цьому Соломон скромно применшував свої досягнення, говорячи: «Чи ж справді Бог сидить з людиною на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе,— що ж тоді храм цей, що я збудував?» (2 Хронік 6:14, 15, 18; Псалом 127:1). Соломон не звеличував себе. Він знав, що був лише представником Єгови, і тому написав: «Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними — мудрість» (Приповістей 11:2).
16. Як старійшини можуть бути справжнім благословенням, коли не вихваляють себе?
16 Так само й християнські старійшини прославляють Єгову, а не себе. Вони дотримуються Петрової поради: «Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом» (1 Петра 4:11). Апостол Павло описав «становище наглядача» не як визначне становище, а як «добре діло» (1 Тимофія 3:1, НС). Старійшини призначені служити, а не керувати. Вони є вчителями й пастирями Божої отари (Дії 20:28; Якова 3:1). Смиренні, саможертовні старійшини є справжнім благословенням для збору (1 Петра 5:2, 3). «Майте в пошані таких» і дякуйте Єгові, що він дав так багато кваліфікованих старійшин, аби обстоювати теократію в ці «останні дні» (Филип’ян 2:29; 2 Тимофія 3:1).
«Будьте наслідувачами Богові»
17. Як ті, хто підкоряється теократичному правлінню, наслідують Бога?
17 Апостол Павло заохочував: «Будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти» (Ефесян 5:1). Ті, хто підкоряється теократичному правлінню, наскільки це можливо недосконалим людям, стараються наслідувати Бога. Наприклад, Біблія говорить про Єгову: «Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі,— Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він» (Повторення Закону 32:3, 4). Щоб у цьому наслідувати Бога, християни прагнуть бути вірними, праведними й мати врівноважене відчуття справедливості (Михея 6:8; 1 Солунян 3:6; 1 Івана 3:7). Вони уникають того, що притаманне цьому світові, наприклад, неморальності, зажерливості, пожадливості (Ефесян 5:5). Оскільки служителі Єгови живуть згідно з Божими нормами, а не людськими, то його організація є теократичною, чистою і морально здоровою.
18. Яка риса Бога є найголовнішою і як християни її віддзеркалюють?
18 Найголовнішою рисою Бога Єгови є любов. Апостол Іван говорить: «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Оскільки теократія — це правління Бога, то воно здійснюється з любов’ю. Ісус сказав: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35). Теократична організація є джерелом надзвичайної любові в ці тяжкі останні дні. Під час геноциду в Африці Свідки Єгови виявили любов до всіх людей незалежно від їхньої племінної належності. Протягом війни в колишній Югославії Свідки Єгови з усіх місцевостей допомагали один одному, тимчасом як інші релігійні групи брали участь у так званій етнічній чистці. Кожен Свідок Єгови намагається дотримуватися Павлової поради: «Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!» (Ефесян 4:31, 32).
19. Які благословення мають вже тепер і отримають у майбутньому ті люди, що підкоряються теократичному правлінню?
19 Ті, хто підкоряється теократичному правлінню, втішаються великими благословеннями. Вони мають мир і з Богом, і зі співхристиянами (Євреїв 12:14; Якова 3:17). У них є мета в житті (Екклезіяста 12:13). Вони перебувають у духовній безпеці й мають тверду надію на майбутнє (Псалом 59:10). Справді, це дає їм уявлення про те, що буде, коли все людство підкорятиметься теократичному правлінню. Крім того, Біблія каже: «[Вони] не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває!» (Ісаї 11:9). Який же то буде чудовий час! Тримаймось теократії вже тепер — і тоді обов’язково житимемо в майбутньому Раю.
Чи ви можете пояснити?
◻ Що таке правдива теократія і де її можна побачити сьогодні?
◻ Як люди підкоряються теократичному правлінню у своєму житті?
◻ Як ті люди, хто підкоряється теократичному правлінню, шукають Божої слави, а не своєї?
◻ Які побожні риси наслідують ті, хто підтримує теократію?
[Ілюстрація на сторінці 17]
Соломон ставив на перше місце не свою славу, а Божу.