Гордий правитель втрачає імперію

ПРОРОК Даниїл пише: «Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино». Однак на тому бенкеті «змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли суглоби крижів його, і билися коліна його одне об одне. Тієї ж ночі був забитий Валтасар, цар халдейський. А мідянин Дарій одержав царство в віці шостидесяти й двох років» (Даниїла 5:1, 6, 30; 6:1).

Ким був Валтасар? Як він став називатися «царем халдейським»? Який саме статус він мав у Нововавилонській імперії? Як він втратив свою імперію?

Співправитель чи цар?

Даниїл називає Навуходоносора батьком Валтасара (Даниїла 5:2, 11, 18, 22). Однак ця спорідненість не є буквальною. У книжці Реймонда П. Дауерті «Набонід і Валтасар» висувається припущення, що, можливо, Навуходоносор був дідусем Валтасара по його матері Нітокріс. Можливо також, що Навуходоносор був його «батьком» лише як попередник на троні. (Порівняйте Буття 28:10, 13). У будь-якому випадку, клинописний текст на кількох глиняних циліндрах, знайдених у Південному Іраку в XIX столітті, чітко визначає Валтасара найстаршим сином Набоніда, вавилонського царя.

Оскільки в повідомленні 5-го розділу Даниїла йдеться про події тої ночі 539 року до н. е., коли впав Вавилон, воно нічого не говорить про те, як саме Валтасар отримав царську владу. Але археологічні джерела прояснюють взаємини між Набонідом і Валтасаром. «Вавилонські тексти повідомляють, що Набонід був дивакуватим правителем»,— каже Алан Міллард, археолог і авторитетний фахівець зі стародавніх семітських мов. Міллард додає: «Хоча Набонід не ігнорував богів Вавилона, він... приділяв багато уваги богові місяця та двом іншим містам — Уру й Харрану. Кілька років свого правління Набонід навіть не жив у Вавилоні, а перебував у віддаленому оазисі Теймі, що в Північній Аравії». Очевидно, що Набонід провів велику частину свого правління за межами столиці, Вавилона. У його відсутність адміністративна влада була ввірена Валтасарові.

Проливаючи більше світла на справжнє становище Валтасара, клинописний документ, названий «Поема Набоніда», говорить: «Він [Набонід] довірив «Табір» своєму найстаршому (синові), первородному, війська по цілій країні він віддав під його (командування). Він віддав (усе), довірив царство йому». Отже, Валтасар був співправителем.

Чи можна співправителя вважати царем? Статуя стародавнього правителя, знайдена в Північній Сирії у 1970-х роках, показує, що не було нічого незвичного в тому, щоб називати царем правителя, який у дійсності мав нижчий титул. Це статуя правителя Ґозану, і напис на ній зроблено ассирійською та арамейською мовами. Напис ассирійською мовою називає того чоловіка правителем Ґозану, а паралельний напис арамейською називає його царем. Отже немає нічого незвичайного в тому, що Валтасар названий наслідним принцом в офіційних вавилонських написах і царем в арамейському писанні Даниїла.

Спільне правління Набоніда й Валтасара тривало до останніх днів Нововавилонської імперії. Тому в ніч падіння Вавилона Валтасар запропонував Даниїлові становище третього, а не другого правителя в царстві (Даниїла 5:16).

Самовпевнений і гордий правитель

Останні події правління Валтасара показують, що цей принц був самовпевнений і гордий. Коли 5 жовтня 539 року до н. е. його правління підійшло до кінця, Набонід після поразки від мідо-перських військ переховувався в Борсіппі. Вавилон був узятий в облогу. Але Валтасар почувався так безпечно в місті, обнесеному масивними мурами, що в ту ніч «справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож». Геродот, грецький історик п’ятого століття до н. е., каже, що всередині міста люди «на той час... танцювали і бенкетували».

Однак мідо-перське військо за мурами Вавилона не спало. Під керівництвом Кіра воїни відвели воду ріки Євфрат, яка текла через центр міста. Вони були готові пройти вбрід по дну ріки, як тільки вода спаде до необхідного рівня. Вони мали вилізти по схилу і ввійти в місто через відкриті мідяні двері в мурі вздовж берега ріки.

Якби Валтасар звернув увагу на події за мурами міста, він міг би зачинити мідяні ворота, поставити воїнів на мури вздовж берегів і зловити ворога в пастку. Замість цього, під дією вина, зарозумілий Валтасар наказав принести посуд, взятий з храму Єгови. Його гості, дружини та наложниці зухвало пили з цього посуду, прославляючи вавилонських богів. Раптом чудом з’явилася рука і почала писати на стіні палацу. Настрашений, Валтасар скликав мудреців, щоб вони пояснили написане. Але вони «не могли прочитати писання й об’явити цареві його розв’язку». Зрештою Даниїл «був приведений перед царя». Під Божим натхненням мужній пророк Єгови відкрив значення надприродної звістки, передрікаючи падіння Вавилона і завоювання його мідянами й персами (Даниїла 5:2—28).

Мідяни й перси легко взяли місто, і Валтасар не дожив до ранку. З його смертю й, очевидно, здачею Набоніда Кірові Нововавилонська імперія припинила своє існування.

[Ілюстрація на сторінці 8]

Даниїл пояснює звістку загибелі Вавилонської імперії.