Сповнені рішучості йти Божою дорогою життя
Конгреси «Божа дорога життя» були справжнім духовним бенкетом для тих, хто хоче служити Богу! Одна сестра описала конгрес як «чудовий період настанов, підбадьорення та духовного просвітлення».
ІНШИЙ делегат сказав, що на конгресі «було багато приємного, такого, над чим можна замислитись та з чого можна було б пізніше скористати». Розгляньмо тепер саму програму.
Ісус Христос — дорога, правда і життя
Так звучала тема першого дня конгресу (Івана 14:6). У вступній промові було пояснено, для чого ми зібралися на конгресі: аби ще більше навчитися про найліпший спосіб життя — Божу дорогу життя. Єгова навчає свій народ як ходити його дорогами. Він робить це, послуговуючись Біблією, «вірним і мудрим рабом» та святим духом (Матвія 24:45—47; Луки 4:1; 2 Тимофія 3:16). Який же величний привілей — отримувати навчання від Суверена Всесвіту!
Згідно з темою того дня, головна промова називалася «Христів викуп — Божа дорога спасіння». Для того щоб іти Божою дорогою життя, конче необхідно визнавати роль Ісуса Христа в намірах Єгови. З цього приводу промовець сказав: «Без викупної жертви Ісуса Христа жодна людина, незважаючи на її вірування або поводження, не могла б отримати від Бога вічного життя». Тоді він зачитав Івана 3:16, де говориться: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне». Повірити у викупну жертву Христа можна, лише набувши точного знання правди. Окрім того, ми повинні присвятити своє життя Єгові, символізувати це водним хрещенням та жити відповідно до зразка, який нам залишив Ісус Христос (1 Петра 2:21).
Післяобідня програма почалася з промови «Дорога любові не знає невдач». У промові було обговорено вірш за віршем хвилюючий опис любові, поданий Павлом у 1 Коринтян 13:4—8. Слухачам нагадали про те, що саможертовна любов — це розпізнавальна риса християнства і що любов до Бога й ближнього є важливим аспектом поклоніння, яке схвалює Єгова.
Наступним пунктом програми була серія з трьох промов за назвою «Батьки, пильно навчайте своїх дітей Божої дороги». Батьки можуть допомогти своїм дітям служити Богу, якщо подаватимуть добрий приклад у читанні й вивченні його Слова. Вони можуть пильно навчати дітей правди за допомогою регулярного сімейного вивчення, пристосовуючи його до потреб сім’ї. Також важливо допомагати дітям брати участь у діяльності збору та в польовому служінні. Хоча у цьому лукавому світі виховувати богобійних дітей дуже важко, однак таке виховання буде щедро винагороджене.
Після закінчення цієї серії промов було виголошено іншу промову — «Нехай Єгова формує вас на честь». Подібно до гончара, який формує глиняну посудину, Єгова формує тих, хто бажає служити йому (Римлян 9:20, 21). Він робить це, даючи поради через своє Слово та через свою організацію. Єгова допоможе нам повною мірою використовувати свої здібності, якщо ми будемо віддавати себе йому в розпорядження, користати з різних можливостей служіння та з готовністю дозволятимемо йому керувати нашими кроками.
Наступний, дуже захопливий пункт програми називався «Служіння на місіонерській ниві». На сьогодні у 148 країнах світу служить 2390 християнських служителів, котрі, як вважається, мають місіонерський статус. Вони подають чудовий приклад вірності, відданості й завзяття та дуже вдячні за наданий їм привілей служити в закордонному полі. На міжнародних конгресах під час цього пункту програми місіонери розповідали про труднощі й радощі місіонерського життя.
Кінцева промова першого дня називалася «Чи є життя після смерті?». Протягом століть люди не раз замислювались над цим питанням. Немає такої країни, де про це не розмірковували б. І відповідей є більше ніж достатньо; вони настільки ж різні, наскільки різноманітні звичаї та вірування людей. Однак людству необхідно дізнатися правду.
Наприкінці промови було оголошено про випуск нової кольорової 32-сторінкової брошури «Що стається з нами, коли ми помираємо?». Ця брошура показує, як зародилося вчення про безсмертя душі та з’ясовує, як ця концепція стала одним з основних учень майже всіх сучасних релігій світу. У ній зрозуміло й цікаво пояснено, що́ говориться в Біблії про душу, чому ми помираємо та що стається з нами, коли ми помираємо. У брошурі також розповідається, яке майбутнє чекає на померлих і живих. Яким же благословенням буде ця публікація для всіх людей, котрі шукають правди!
Глядіть, щоб вам обережно ходити
Якою ж доречною була ця тема другого дня конгресу! (Ефесян 5:15, Левицький). У ранковій програмі увага зосереджувалась на праці проповідування та роблення учнів. Після обговорення денного вірша делегати прослухали промову «Допомагаймо людям піти дорогою, яка веде до життя». Виконуючи цю дуже невідкладну роботу, важливо мати позитивне ставлення та усвідомлювати, що ділитися правдою з іншими — це і привілей, і обов’язок. У першому сторіччі нашої ери більшість людей відкидала Слово Боже. Проте навіть у такому вороже настроєному середовищі знаходилися люди, котрі ‘були схильні до вічного життя та стали віруючими’ (Дії 13:48, НС; 13:50; 14:1—5). Подібна ситуація існує й сьогодні. Хоча більшість відкидає біблійну правду, ми продовжуємо шукати тих, хто відгукнеться на неї позитивно (Матвія 10:11—13).
У наступній промові зверталась увага на те, як важко доносити людям звістку життя. Оскільки тепер не так легко застати когось удома, тому, щоб донести звістку про Царство до якомога більшої кількості людей, нам слід бути старанними й винахідливими. У багатьох країнах вісники доброї новини досягли чудових результатів завдяки свідченню по телефону та проповідуванню в ділових частинах міста. Таке свідчення дає змогу поговорити з людьми, з якими важко нав’язати контакт іншим способом.
У промові «Навчаймо учнів усього, що наказав Христос» особливу увагу було звернено на важливість поліпшувати свої навички в служінні. Наше вміння навчати вдосконалюватиметься у міру того, як ми будемо переймати досвід від інших та застосовувати чудові поради, отримані на зборових зібраннях. Стаючи більш майстерними у навчанні інших біблійної правди, ми отримуємо ще більше радості й задоволення.
Ранкова програма закінчилася промовою, в якій обговорювалося значення нашого присвячення й хрещення. Промовець звернув увагу на одну важливу думку: якщо ми цілковито покладаємося на Бога та щиро намагаємося виконувати його волю, він благословлятиме й підтримуватиме нас. Мудрий чоловік колись написав: «Пізнавай ти Його [Бога] на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:6). Радісний момент хрещення сам по собі був визначною подією на конгресі, оскільки було видно, що багато людей почали йти Божою дорогою життя.
Після обідньої перерви програма почалася промовою «Служити з надією на безконечне життя». Божий намір, щоб слухняні люди служили йому вічно на землі, буде виконаний. Як же тому доречно зосереджувати своє мислення, плани й сподівання на служінні Єгові з поглядом на вічність! Тоді як ми хочемо твердо пам’ятати про «день Єгови», дуже важливо не випускати з уваги, що наша ціль — служити вічно (2 Петра 3:12, НС). Те, що ми не знаємо точного часу, коли Ісус виконає Божу помсту, допомагає нам бути пильними й щоденно дає нагоду доводити, що ми служимо Єгові не з егоїстичних спонук.
У наступних двох промовах розглядався 4-й розділ Послання Павла до ефесян. Промовець звернув увагу на одне з благословень, яке ми маємо — «дари у вигляді людей», тобто чоловіків, котрі мають духовну кваліфікацію та були призначені святим духом. Ці старійшини дають поради й керівництво для нашого духовного добробуту. У своєму натхненому листі Павло також заохочує християн зодягнутися в «нову особистість» (Ефесян 4:8, 24, НС). Благочестивій особистості притаманні такі риси, як співчуття, доброзичливість, смиренність, лагідність, довготерпіння й любов (Колосян 3:12—14).
Обережно ходити також означає залишатися незаплямованими від світу, і саме такою була тема наступної промови. Необхідно виявляти рівновагу в питаннях, пов’язаних з розвагами, вечірками, а також задоволенням матеріальних потреб. Застосовуючи пораду з Якова 1:27 залишатися незаплямованими від світу, ми матимемо чисте становище в Божих очах та добре сумління. Це також допоможе нам вести змістовне життя. Крім того, Єгова поблагословить нас миром, духовним процвітанням та чудовими приятелями.
Наступним пунктом програми була серія з трьох промов на тему «Молоді люди, ідіть Божою дорогою». Молоді особи знають, що Бог любить їх та цінує зусилля, які вони докладають, обстоюючи чисте поклоніння, отже їм слід навчати своє розуміння, аби вірно служити Богові. Одна з можливостей розвивати своє розуміння — це щоденно читати Боже Слово й роздумувати над ним. Якщо ми робимо це, то зможемо пізнати шляхи Єгови (Псалом 119:9—11). Наше розуміння буде навчене також тоді, коли ми прийматимемо зрілі поради від батьків, старійшин та з публікацій Товариства. Використовуючи розуміння правильним способом, молоді люди протистоять спокусі приділяти надмірну увагу матеріальним речам; вони також уникають нечистої мови й крайнощів у сфері розваг, що притаманні цьому відчуженому від Бога світу. Продовжуючи йти Божою дорогою життя, як молоді, так і літні люди можуть досягти справжнього успіху.
Кінцева промова того дня називалася «Творець. Його особистість і його дороги». Звернувши увагу на те, що мільярди людей не знають Творця, промовець сказав: «Справжній зміст життя пов’язаний із знанням Творця, Бога-Особи, з розумінням його особистості та узгодженням свого життя з його дорогами. (...) Існують факти про наш світ та про нас самих, які можна використовувати, допомагаючи іншим визнати Творця й знайти сенс життя, пов’язаний з ним». Далі промовець розглянув докази, що свідчать про існування мудрого й люблячого Творця. Кульмінаційним пунктом промови було оголошення про випуск нової книжки — «Чи існує Творець, який піклується вами?».
«Це та дорога — простуйте ви нею»
Такою була тема третього дня конгресу (Ісаї 30:21). Програма почалася цікавою серією з трьох промов, в яких було розглянуто Єзекіїлеве видіння храму. Сьогодні це видіння має дуже важливе значення для Божих людей, оскільки стосується чистого поклоніння в наші дні. Аби зрозуміти це видіння, слід пам’ятати, що величний духовний храм Єгови представляє його систему чистого поклоніння. У міру того як обговорювалися різні аспекти видіння, слухачі роздумували про те, як своєю діяльністю вони підтримують працю люблячих наглядачів, котрі належать до помазаного останку, а також майбутніх членів класу князя.
Далі в ранковій програмі було показано яскраву костюмовану біблійну драму. Драма називалася «Сім’ї, нехай щоденне читання Біблії стане частиною вашої дороги життя!». У ній змальовувалася віра й мужність трьох євреїв, котрі відмовилися поклонитись золотій статуї, спорудженій вавилонським царем Навуходоносором. Драма повинна була показати, що Біблія — це не лише книга стародавньої історії; в ній містяться поради, з котрих сьогодні можуть користати як молоді, так і дорослі.
Почалася післяобідня програма, і надійшов час виголосити публічну промову за назвою «Єдина дорога до вічного життя». Промовець згадав про те, як людство потрапило в полон гріха й смерті; наприкінці промови він висловив думку, яка змусила присутніх задуматись: «Біблійний провідний вірш цього дня конгресу взято з Ісаї 30-го розділу, 21-го вірша, де говориться: «А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: «Це та дорога,— простуйте ви нею!» Як ми можемо чути цей голос? Слухаючись Божого Слова, Святої Біблії, і тримаючись керівництва, яке наш Величний Учитель, Бог Єгова, дає через це Слово й свою сучасну християнську організацію. Безперечно, такий спосіб дій — це єдина дорога до вічного життя».
Після короткого викладу призначеної на той тиждень статті для вивчення з «Вартової башти» було виголошено кінцеву промову, що називалася «Продовжуйте ходити дорогою Єгови». Промовець коротко розглянув головні думки з програми конгресу. Наприкінці промови було представлено резолюцію, в якій висловлювалося рішення присутніх і надалі жити згідно з Божою дорогою.
Останні слова резолюції були дуже хвилюючими: «Ми приймаємо цю резолюцію, оскільки переконані, що жити згідно з біблійними принципами, порадами та настановами — то найліпша дорога життя сьогодні; це закладає добру основу для майбутнього, бо допомагає нам міцно вхопитися за справжнє життя. Але найголовніша причина, чому ми приймаємо резолюцію,— це те, що ми любимо Бога Єгову всім своїм серцем, душею, розумом та силою!» Усі присутні підтвердили свою згоду гучним «Так!».
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 8]
«Чи існує Творець, який піклується вами?»
У новій книжці за такою назвою подано переконливі докази існування Творця, Єгови, та обговорюються його риси. Вона розрахована передусім на людей, котрі добре освічені у світських питаннях, але не вірять у Бога. Ця 192-сторінкова книжка також підкріпить віру тих, хто вже вірить у Бога, та збільшить їх цінування особистості Бога та його доріг.
Книжка «Чи існує Творець, який піклується вами?» не нав’язує читачеві думки, що Творець існує. Скоріше вона обговорює, як найостанніші наукові відкриття та найновіші ідеї підтверджують існування Творця. Ось назви лише деяких розділів книжки: «Що може зробити ваше життя змістовнішим?», «Як виник Усесвіт? Велика суперечка» та «Які ж ви неповторні!». Інші розділи розповідають про те, чому можна бути впевненими у богонатхненості Біблії. У новій книжці також подається загальний огляд цілої Біблії, яка розкриває особистість і шляхи Творця. Ця книжка не лише пояснює, чому Бог допустив стільки страждань, але й дає відповідь на питання, як він раз і назавжди покладе їм кінець.
[Ілюстрації на сторінці 7]
Багато хто охрестився.
[Ілюстрації на сторінці 7]
Випуск нової брошури оголошує член Керівного органу А. Д. Шредер.
[Ілюстрації на сторінках 8, 9]
Хвилююча драма заохочувала до щоденного читання Біблії.