Наш скарб у глиняних посудинах

«Ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили [«наднормальна сила», НС] була Божа, а не від нас» (2 КОРИНТЯН 4:7).

 1. До чого нас повинен заохочувати приклад Ісуса?

КОЛИ Ісус був на землі, Єгова формував його. Ісус відчув на собі всю слабкість людського створіння. Як же тому повинен заохочувати нас його приклад хоронителя непорочності! Апостол Петро говорить нам: «Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його» (1 Петра 2:21). Підкорившись Божому формуванню, Ісус переміг світ. Він також додав мужності своїм апостолам, щоб і вони могли стати переможцями (Дії 4:13, 31; 9:27, 28; 14:3; 19:8). А як же чудово Ісус підбадьорив апостолів наприкінці останньої розмови з ними! Він заявив: «Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі,— але будьте відважні: Я світ переміг!» (Івана 16:33).

 2. Яке світло маємо ми на відміну від сліпоти цього світу?

² Подібно висловлювався і апостол Павло. Показавши різницю між сліпотою, спричиненою ‘богом цього віку’, та ‘світлом Євангелії слави Христа’, він звернув увагу на цінність нашого служіння: «Ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили [«наднормальна сила», НС] була Божа, а не від нас. У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені» (2 Коринтян 4:4, 7—9). Хоча ми є слабими ‘посудинами глиняними’, проте Бог так сформував нас своїм духом, що можемо одержати цілковиту перемогу над світом Сатани (Римлян 8:35—39; 1 Коринтян 15:57).

Формування стародавнього Ізраїлю

 3. Як Ісая описав формування ізраїльського народу?

³ Єгова формує не лише окремих осіб, але й цілі народи. Наприклад, коли стародавній Ізраїль підкорявся Божому формуванню, то процвітав. Але кінець кінцем він затвердів на шляху непокори. Внаслідок цього Творець Ізраїлю спричинив народові «горе» (Ісаї 45:9). У VIII сторіччі до н. е. Ісая молився до Єгови про велику гріховність Ізраїлю: «О Господи, Ти — наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар, і ми всі — чин Твоєї руки! (...) Все наше любе руїною стало...» (Ісаї 64:8—11). Формування Ізраїлю закінчилося тим, що він став посудиною, придатною лише для знищення.

 4. Який приклад продемонстрував Єремія?

⁴ Минуло сторіччя, і коли наблизився день розплати, Єгова наказав Єремії купити глиняний горщик та разом зі старшими Єрусалима піти в долину Гінном. Далі Єгова дав Єремії таку настанову: «І розіб’єш баньку на очах тих людей, що ходять з тобою, та й скажеш до них: Так говорить Господь Саваот: Отак розіб’ю Я народ цей та місто оце, як розбивається посуд ганчарський, що не може вже бути направленим» (Єремії 19:10, 11).

 5. Наскільки широкомасштабним було виконання судового вироку Єгови над Ізраїлем?

⁵ У 607 році до н. е. Навуходоносор спустошив Єрусалим і його храм, а жителів міста, котрі вижили під час знищення, забрав у полон до Вавилона. Однак, пробувши 70 років у неволі, розкаяні євреї змогли повернутися до Єрусалима та відбудувати і саме місто, і його храм (Єремії 25:11). Але, як з’ясувалося в першому сторіччі нашої ери, народ знову полишив Великого Гончаря й дійшов до того, що вчинив найбільший злочин проти Бога, вбивши його власного Сина. У 70 році н. е. Бог використав Римську світову державу, аби виконати вирок над єврейською системою речей. Так Ізраїль зазнав знищення, а Єрусалим разом із храмом був стертий з лиця землі. Єгова раз і назавжди перестав формувати Ізраїль як народ ‘святості й слави’a.

Формування духовного народу

6, 7. а) Як Павло описує формування духовного Ізраїлю? б) Скільки становитиме повне число ‘посудин милосердя’ і як воно мало бути набране?

⁶ Євреїв, котрі прийняли Ісуса, Бог почав формувати як перших членів нового народу, духовного «Ізраїля Божого» (Галатів 6:16). Тому доречними є слова апостола Павла: «Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть? Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль, і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу» (Римлян 9:21—23).

⁷ Згодом воскреслий Ісус показав, що число цих ‘посудин милосердя’ становитиме 144 000 (Об’явлення 7:4; 14:1). Оскільки серед природного Ізраїлю не знайшлося такої кількості осіб, Єгова виявив милосердя до людей з інших народів (Римлян 11:25, 26). Молодий християнський збір почав швидко рости. Через 30 років добра новина була «проповідана всьому створінню під небом» (Колосян 1:23). Отже виникла потреба у відповідному нагляді за численними місцевими зборами, які були розкидані по різних місцевостях.

 8. Хто входив до складу керівного органу першого сторіччя і яких змін зазнав з часом цей орган?

⁸ Ісус підготував 12 апостолів до служіння в керівному органі першого сторіччя; він навчав їх, а також інших учнів, як слід виконувати служіння (Луки 8:1; 9:1, 2; 10:1, 2). У день П’ятидесятниці 33 року н. е. був організований християнський збір, і з часом до складу його керівного органу входили вже ‘апостоли й старші в Єрусалимі’. Здається, що єдиноутробний брат Ісуса Яків, хоча і не був апостолом, проте впродовж великого проміжку часу служив головуючим керівного органу (Дії 12:17; 15:2, 6, 13; 21:18). За словами історика Євсевія, коли проти апостолів розгорнули особливу кампанію переслідування, вони розійшлися по різних місцевостях. Відповідно до цього було внесено зміни в склад керівного органу.

 9. Який сумний розвиток подій передрік Ісус?

⁹ Наприкінці першого сторіччя ‘ворог, диявол’, почав ‘сіяти кукіль’ між подібними до пшениці спадкоємцями ‘Царства Небесного’. Ісус передрік, що такий сумний розвиток подій буде допущений аж до моменту збирання врожаю під час «закінчення системи речей». А тоді знову ‘праведники, немов сонце, повинні були засяяти у Царстві свого Отця’ (Матвія 13:24, 25, 37, 38, 39 (НС), 40—43). Коли це мало статися?

Формування Ізраїлю Божого сьогодні

10, 11. а) Як почалося сучасне формування Ізраїлю Божого? б) Яких учень дотримувались церкви християнського світу, а яких — щирі Дослідники Біблії, і чим ці вчення відрізнялися?

¹⁰ У 1870 році Чарлз Тейз Рассел організував у місті Піттсбург (Пенсільванія, США) групу дослідження Біблії. У 1879 році він почав видавати щомісячний журнал, відомий сьогодні під назвою «Вартова башта». Незабаром ця група Дослідників Біблії (як вони стали називатися) зрозуміла, що християнський світ засвоїв небіблійні поганські вчення, як, наприклад, учення про безсмертя душі, пекельний вогонь, чистилище, триєдине божество, а також хрещення немовлят.

¹¹ Більш того, ці люди, котрі мали любов до біблійної правди, відновили такі фундаментальні вчення з Біблії, як визволення завдяки Ісусовій викупній жертві та воскресіння до вічного життя в мирному Раю на землі під правлінням Божого Царства. Але найголовнішим було те, що вони звернули особливу увагу на неминуче виправдання Бога Єгови як Суверенного Господа Всесвіту. Дослідники Біблії вірили, що незабаром Бог мав відповісти на Господню молитву: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10). За допомогою Божого святого духу вони формувалися так, щоб стати всесвітнім товариством миролюбних християн.

12. Як Дослідники Біблії вирахували одну дуже важливу дату?

¹² Ґрунтовне вивчення 4-го розділу книги Даниїла та інших пророцтв переконало Дослідників Біблії, що Ісусова присутність у ролі Месіанського Царя вже не за горами. Вони зрозуміли, що 1914 року мали закінчитись ‘часи тих поган’ (Луки 21:24; Єзекіїля 21:31, 32). Дослідники Біблії швидко розширювали діяльність, організовуючи біблійні класи (пізніше їх почали називати зборами) по всій території Сполучених Штатів. На початку двадцятого сторіччя Дослідники також розпочали біблійну освітницьку працю в Європі, Австралії та Океанії. Тож виникла необхідність у добрій організації тої діяльності.

13. Як Дослідники Біблії отримали юридичний статус і з якого погляду служіння першого президента Товариства було видатним?

¹³ З метою надання Дослідникам Біблії юридичного статусу, 1884 року в США було зареєстроване товариство «Сіонська Вартова Башта» (Zion’s Watch Tower Tract Society), головне управління котрого містилося в Піттсбурзі (Пенсільванія, США). Директори Товариства служили як центральний Керівний орган, що наглядав за всесвітньою працею проповідування про Боже Царство. Перший президент Товариства, Чарлз Т. Рассел, написав шеститомну працю «Виклади Сьвятого Писання» та здійснював дуже багато проповідницьких подорожей. Він також пожертвував на всесвітню працю Царства все своє майно, набуте до того, як зайнявся дослідженням Біблії. У 1916 році, коли Європа була охоплена полум’ям Великої війни, виснажений брат Рассел помер під час проповідницької подорожі. Він віддав усього себе справі свідчення про Боже Царство.

14. Як Дж. Ф. Рутерфорд «змагався добрим змагом»? (2 Тимофія 4:7).

¹⁴ Наступним президентом став Джозеф Ф. Рутерфорд, котрий раніше якийсь час працював суддею в штаті Міссурі. Він був безстрашним захисником біблійної правди, тож духівництво християнського світу, заручившись підтримкою політичних сил, почало ‘коїти зло під виглядом закону’. Двадцять першого червня 1918 року брат Рутерфорд та семеро інших Дослідників Біблії, які брали провід в організації, опинилися у в’язниці; вони отримали по декілька паралельних вироків і мали відбути за ґратами по 10 або 20 років кожний. Дослідники Біблії вирішили відвоювати свої права (Псалом 94:20, Хом; Филип’ян 1:7). Вони подали апеляційну скаргу, за якою 26 березня 1919 року їх звільнили; пізніше з Дослідників Біблії зняли всі фальшиві звинувачення у підривній діяльностіb. Цей випадок посприяв їхньому формуванню, зробивши Дослідників Біблії сміливими захисниками правди. Маючи підтримку Єгови, вони робили все можливе, аби вийти переможцями в духовній боротьбі за право звіщати добру новину, незважаючи на протидію Вавилона Великого. І ця боротьба продовжується і тепер, 1999 року. (Порівняйте Матвія, розділ 23; Івана 8:38—47).

15. Чому 1931 рік вважається історично важливим?

¹⁵ Упродовж 20-х і 30-х років нашого сторіччя процес формування помазаного Ізраїлю Божого під керівництвом Великого Гончаря йшов повним ходом. Завдяки пророчим спалахам світла зі Святого Письма, Єгові віддавали дедалі більше хвали, а Месіанське Царство в руках Ісуса набувало щораз глибшого значення. У 1931 році Дослідники Біблії з радістю прийняли нове ім’я — Свідки Єгови (Ісаї 43:10—12; Матвія 6:9, 10; 24:14).

16 та інформація в рамці на сторінці 19. Коли було набране повне число осіб, що належать до 144 000, і які на це є докази?

¹⁶ Події 1930-х років показали, що число ‘покликаних, і вірних’, тобто 144 000, було, очевидно, вже набране. (Об’явлення 17:14; дивіться інформацію в рамці на сторінці 19). Ми не знаємо, скільки помазанців Єгова зібрав у першому сторіччі, а також скільки ‘пшениці’ було зібрано з-поміж ‘куколю’ протягом похмурих сторіч великого відступництва християнського світу. Але 1935 року, коли найвища кількість вісників по всьому світі становила 56 153, під час Спомину символи приймали 52 465 осіб, котрі таким способом засвідчили про свою небесну надію. Яке ж майбутнє чекало багатьох людей, котрі ще мали прийти в християнський збір?

«Ось натовп великий»

17. Яка історична подія сталася 1935 року?

¹⁷ На конгресі, що проходив з 30 травня по 3 червня 1935 року у Вашингтоні (федеральний округ Колумбія, США), брат Рутерфорд виголосив історичну промову «Велика громада»c. Ця група, яку «зрахувати не може ніхто», повинна була з’явитись тоді, коли попечатання 144 000 членів духовного Ізраїлю наближалося б до кінця. Члени цієї групи теж мусили вірувати у викупну силу «крові Агнця», Ісуса, й виконувати священне служіння в храмі Єгови — його системі для поклоніння. Як група, ці люди повинні були ‘прийти від великого горя’ живими, аби успадкувати Рай на землі, в якому «не буде вже смерти». Протягом декількох років до згаданого конгресу людей з цієї групи називали Йонадавами (Об’явлення 7:9—17; 21:4; Єремії 35:10).

18. Чому 1938 рік був дуже важливим?

¹⁸ Надзвичайно важливим був 1938 рік: тоді було чітко показано, що представляють собою обидва класи. У «Вартовій башті» за 15 березня та 1 квітня 1938 року з’явилася дослідницька стаття з двох частин за назвою «Його отара», де пояснювалось, які відповідні становища займає помазаний останок та їхні супутники, великий натовп. Тоді, у номерах за 1 та 15 червня, вийшли у світ статті для вивчення за назвою «Організація», за основу котрих було взято вірш з Ісаї 60:17. Усім зборам запропонували звернутися до Керівного органу з проханням призначити місцевих служителів, завдяки чому було б упроваджено поліпшений, установлений Богом теократичний розпорядок. Власне так збори і зробили.

19 і примітка. Які факти показують, що загальне покликання «інших овець» продовжується вже більше 60 років?

¹⁹ У звіті, опублікованому в «Щорічнику Свідків Єгови за 1939 рік» (англ.), говорилося: «Кількість помазаних послідовників Христа Ісуса, котрі тепер живуть на землі, досить мала, і вона вже ніколи не збільшуватиметься. У Святому Письмі цих людей названо «останком» нащадків Сіону, Божої організації (Об’явл. 12:17). Тепер Господь збирає своїх ‘інших овець’, котрі утворять ‘велику громаду’ (Івана 10:16). Тож сьогодні збираються супутники останку, які з ним співпрацюють. З цього часу кількість людей, що належать до ‘інших овець’, зростатиме доти, доки не збереться ‘велика громада’». Єгова формував помазаний останок, аби він міг виконувати працю збору великого натовпу. Тепер процес формування повинні проходити обидві групиd.

20. Які організаційні зміни були впроваджені після 1942 року?

²⁰ У січні 1942 року, коли Друга світова війна була в самому розпалі, Джозеф Рутерфорд помер і місце президента зайняв Натан Норр. Третього президента Товариства тепло згадують як людину, завдяки котрій у зборах почали проводити теократичні школи, а також було засновано школу Ґілеад, де навчаються майбутні місіонери. На щорічному зібранні Товариства у 1944 році він оголосив про намір внести до статуту зміни, і тепер членство у Товаристві мало залежати не від того, скільки грошей жертвувала особа, а від її духовності. Протягом наступних 30 років число робітників у всесвітньому полі зросло від 156 299 до 2 179 256. У 1971—1975 роках виникла потреба запровадити ще деякі організаційні зміни. Одна людина в особі президента більше не могла належно наглядати за всесвітньою працею Царства. Кількість членів Керівного органу була збільшена до 18 чоловік, і кожен з них по черзі мав служити головуючим. На сьогодні майже половина тих осіб скінчили свій земний шлях.

21. Що зробило малу черідку придатною для Царства?

²¹ Упродовж багатьох десятиріч позосталі члени малої черідки зносили багато випробувань, і це послужило їхньому формуванню. Вони сповнені мужності, оскільки не сумніваються, що отримали ‘свідчення духу’. Ісус сказав їм: «Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх, і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих» (Римлян 8:16, 17; Луки 12:32; 22:28—30).

22, 23. Як Єгова формує малу черідку та інших овець?

²² Коли кількість членів помазаного духом останку на землі стала значно меншою, зрілим братам з великого натовпу довірили здійснювати духовний нагляд майже у всіх зборах по цілому світі. І тоді, коли останні помазані Свідки похилого віку скінчать свій земний шлях, сарім (князі) із числа інших овець будуть добре навчені, аби виконувати на землі адміністративні функції класу князя (Єзекіїля 44:3; Ісаї 32:1).

²³ Єгова продовжує формувати як малу черідку, так і інших овець, щоб усі вони були посудинами для почесного вжитку (Івана 10:14—16). Незалежно від того, на чому зосереджена наша надія — чи то на ‘новому небі’, чи на ‘новій землі’,— відгукнімося від усього серця на запрошення Єгови: «Тож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я, бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його — на веселість!» (Ісаї 65:17, 18). Отож нехай усі ми, слабі людські посудини, завжди смиренно служимо Богові; нехай він і надалі формує нас ‘наднормальною силою’— силою свого святого духу! (2 Коринтян 4:7, НС; Івана 16:13).

[Примітки]

Чи ви пригадуєте?

◻ Як своїм підкоренням Божому формуванню Ісус залишив нам чудовий приклад?

◻ Який процес формування відбувався в стародавньому Ізраїлі?

◻ Як проходило формування «Ізраїлю Божого» до сьогоднішнього часу?

◻ Для якої мети Єгова формує «інших овець»?

[Рамка на сторінці 18]

Формування християнського світу сьогодні

Нещодавно агентство Ассошіейтед Пресс надіслало повідомлення з Афін (Греція), в якому йдеться про новопризначеного голову грецької православної церкви: «Здавалося б, він повинен бути посланцем миру. Однак керівник грецької православної церкви більше нагадує генерала, який готується до битви.

«Якщо потрібно, ми готові проливати кров і йти на жертви. Як церква, ми молимось за мир... Але коли того вимагають обставини, ми благословляємо священну зброю»,— заявив нещодавно архієпископ Крістодоулос з нагоди Дня вознесіння Діви Марії, який збігається з Днем збройних сил Греції».

[Рамка на сторінці 19]

«Жодних доповнень!»

Під час випуску Ґілеаду в 1970 році Фредерік Франц, тодішній віце-президент Товариства Вартової башти, сказав студентам про можливість того, що вони, будучи іншими вівцями (усі ті студенти мали земну надію), можуть охрестити особу, котра визнаватиме себе приналежною до помазаного останку. Чи таке справді могло статися? Брат Франц пояснив, що Іван Хреститель належав до числа інших овець, але охрестив Ісуса та деяких апостолів. Тоді він поставив запитання, чи покликання нових членів останку ще й досі продовжується. «Ні, жодних доповнень!— сказав він.— Те покликання припинилося ще в 1931—1935 роках! Жодних доповнень більше немає. Ким же тоді є та невелика група осіб, котрі недавно прийшли в організацію і приймають від символів на Спомині? Якщо ці люди належать до останку, то вони — заміна! Вони є не доповненням до числа помазанців, а заміною тих, хто, можливо, відпав».

[Ілюстрація на сторінці 15]

Як же ми цінуємо свій скарб служіння!

[Ілюстрація на сторінці 16]

Стародавній Ізраїль став посудиною, придатною лише для знищення.